Кафедра внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Кафедра внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів за Автор "Babanina, M. Yu."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Family heterozygous hypercholesterolemia: a case report(ALUNA Publishing, 2019-04-24) Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, O. Ye.; Tkachenko, M. V.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Оксана Євгенівна; Ткаченко, Максим ВасильовичІntroduction: Familial hypercholesterolemia (FH) is an autosomal dominant disorder, caused by the defect of the gene, encoding the structure and function of the receptor for the apoprotein B/E. Patients with FH are predisposed to premature development of atherosclerosis and clinically manifested forms of cardiovascular diseases, in particular coronary heart disease (CHD). The aim of our article is informing the general practitioners about the diagnosis and management of patients with familial heterozygous hypercholesterolemia. Materials and methods: The data of domestic and foreign literature were analyzed. The case report of familial heterozygous hypercholesterolemia (FHH) was present in this article. Diagnostic criteria, current approaches to the management of patients with hereditary disorders of lipid metabolism are considered. Conclusions: Familial heterozygous hypercholesterolemia is one of the most common genetic disorders, but this pathology is not well-known to practitioners and is often underdiagnosed. Early diagnosis and aggressive contemporary hypolipidemic therapy is crucial for patients with signs of hereditary lipid disorders.Документ Артеріальна гіпертензія і серцева недостатність у загальнолікарській практиці(Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; Українська асоціація сімейної медицини; Друкарня «Аврора-принт», 2020) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Кітура, Оксана Євгенівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Китура, Евдокия Михайловна; Бабанина, Марина Юрьевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Китура, Оксана Евгеньевна; Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Kitura, O. Ye.За данням Фремінгемського дослідження, серед хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) тільки у 25% причиною розвитку був перенесений інфаркт міокарда, а у 75% - артеріальна гіпертензія (АГ). Найбільш значним предиктором розвитку ХСН було збільшення систолічного артеріального тиску (САТ) і пульсового тиску відповідно, кожне збільшення САТ на 20 мм рт.ст. і пульсового АТ на 16 мм рт.ст. призводило до збільшення частоти розвитку ХСН на 52% і 55% відповідно.На прикладі наведеного клінічного випадку пацієнта із ХСН, яка розвинулася на тлі довготривалої АГ, розглянуто механізми розвитку ХСН, також висвітлено питання фармакотерапії АГ у поєднанні з ХСН із систолічною дисфункцією. Основними механізмами, що безпосередньо призводять до розвитку ХСН при АГ, є гемодинамічне перевантаження, зниження міокардіальної скоротливості, гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ). Так, у пацієнтів з АГ ймовірність у подальшому розвитку ХСН підвищується у 4 рази, а з ГЛШ - у 15 разів. Поряд із ГЛШ, одним із ранніх проявів ремоделювання ЛШ в умовах АГ є розвиток діастолічної дисфункції, яка передує розвитку систолічних порушень при АГ і ГЛШ. Антигіпертензивна терапія призводила до зменшення у середньому на 52% частоти розвитку ХСН порівняно з хворими, які не отримували адекватну терапію. Зниження частоти розвитку ХСН лінійно залежало від зниження САТ: кожне зниження на 10 мм рт.ст. САТ призводило до зменшення на 26% відносного ризику розвитку ХСН. Встановлено, що АГ є не тільки одним із провідних етіологічних чинників розвитку ХСН, а й має з останньою спільність в ключових ланках патогенезу. Стратегія вибору патогенетичної фармакотерапії визначається з урахуванням цієї обставини. На сьогодні Європейське товариство кардіологів рекомендує призначати р-АВ усім пацієнтам зі стабільною ХСН ІІ-IV ФК в якості стандартного лікування разом із іАПФ і діуретиками за відсутності протипоказань. У хворих із поєднанням АГ та систолічною ХСН можливе застосування додатково до блокаторів РААС тіазидних або петльових діуретиків та антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів (АМР).Документ Клінічні підходи до терапії артеріальної гіпертензії у жінок у період постменопаузи(Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, 2019-05-31) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Кітура, Оксана Євгенівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Китура, Евдокия Михайловна; Китура, Оксана Евгеньевна; Бабанина, Марина Юрьевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Kitura, O. Ye.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.Проблема артеріальної гіпертензії (АГ) у жінок набуває все більшої актуальності, позаяк більше ніж у половини жінок віком понад 60 років фіксують стійке підвищення артеріального тиску. При цьому ефективність антигіпертензивної терапії (АГТ) у жінок після 50 років знижується. У статті наведені основні особливості перебігу АГ у жінок у постменопаузальний період, а також особливості АГТ; Проблема артериальной гипертензии (АГ) у женщин приобретает все большую актуальность, так как у более половины женщин старше 60 лет фиксируют устойчивое повышение артериального давления (АД). При этом эффективность антигипертензивной терапии (АГТ) у женщин после 50 лет снижается. В статье приведены основные особенности течения АГ у женщин в постменопаузальный период, а также особенности АГТ; The problem of hypertension in females is becoming increasingly urgent, since more than half of women over the age of 60 is recording steady increase in blood pressure (BP). At the same time, the effectiveness of antihypertensive therapy (AGT) in women after 50 years is reduced. The article presents the main features of the course of arterial hypertension in women in the postmenopausal period, as well as the features of antihypertensive therapy.Документ Пацієнт похилого віку із хронічною серцевою недостатністю в загальнолікарській практиці(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія». Українська Академія наук національного прогресу, 2016-10) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Оксана Євгенівна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Гордієнко, Олена Вікторівна; Мороз, Тетяна Вікторівна; Zhdan, V. M.; Kitura, O. Ye.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, G. V.; Tkachenko, M. V.В статье освещаются особенности течения сердечной недостаточности у пациентов пожилого возраста, вопросы фармакотерапии хронической сердечной неокончательности, рассматриваются особенности патогенетической терапии ß-адреноблокаторами и ингибиторами АПФ, а также диуретиками и сердечными гликозидами; The paper elucidates the peculiarities of heart failure course in elderly patients, as well as issues of pharmacotherapy, chronic heart failure. Features of the pathogenetic therapy of ß-blockers and ACE inhibitors, as well as diuretics and cardiac glycosides have been considered.Документ Пацієнт із артеріальною гіпертензією і цукровим діабетом 2-го типу в загальнолікарській практиці: сучасні аспекти терапії(Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, 2020-10-30) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Оксана Євгенівна; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, O. Ye.; Tkachenko, M. V.; Ждан, Вячеслав Николаевич; Китура, Евдокия Михайловна; Бабанина, Марина Юрьевна; Китура, Оксана Евгеньевна; Ткаченко, Максим ВасильевичДоведено, що цукровий діабет (ЦД) 2-го тішу підвищує серцево-судшший ризик у чоловіків у два рази, у жінок – у три рази, а наявність артеріальної гіпертензії (АГ) додатково підвищує ризик ЦД у чотири рази. Серед хворих на АГ поширеність ЦД у 2-2,5 разу вища, ніж; у людей iз нормальним тиском. Підвищений AT є одним із факторів ризику розвитку макро- і мікросудинних ускладнень у хворих на ЦД. За результатами дослідження UKPDS було виявлено, що збільшення систолічного AT (CAT) на кожні 10мм рт.сг. у хворих на ЦД 2-го гину асоціювалося з ростом смертності на 17%, інфаркту міокарда - на 12% та мікроваскулярних ускладнень - на 13%. На прикладі клінічного випадку пацієнтки а АГ у поєднанні із ЦД 2-го типу розглянуто особливість перебігу захворювання, фактори ризику. Визначено бажані терапевтичні цільові різні: AT <130/80 мм рт.ст, HbAlc; <7-7,5%; XC ЛШПІД <1,8 ммоль/л; зниження маси тіла на 5~7%; уповільнення прогресування /регрес нефропатії (мікроальбумінкрії). Стратегією медикаментозної терапії АГ у поєднанні з ЦД є комбіноване лікування у більшості паціентів, особливо в контексті нижчих цільових рівнів AT, з використанням для покращання прихильності до лікування фіксованих комбінацій (покрокова терапія) в одній таблетці для більшості пацієнтів. Серед найбільш адекватних комбінацій антигіпертензивних препаратів, що мають доказову базу та можуть застосовуватися у хворих на АГ із ЦД, рекомендовано такі: інгібітор атігіотнизинперетворюючого ферменту (ІАПФ) + блокатори кальцієвих канальців (БКК) + діуретик; блокатори рецепторів ангіотензину (БРА ІІ)+ БКК + діуретик: ІАПФ діуретик; БРА ІІ + діурегпк; БКК + діурехик; БКК ( амлодипін, дерканідипін) –β- блокатор (із вазодилатувальною дією).Документ Інфекційні ускладнення у хворого на системну склеродермію з поліорганними ураженнями: клінічний випадок(Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; Українська асоціація сімейної медицини; Друкарня «Аврора-принт», 2020-05-21) Ждан, Вячеслав Миколайович; Кітура, Євдокія Михайлівна; Бабаніна, Марина Юріївна; Ткаченко, Максим Васильович; Кітура, Оксана Євгенівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Китура, Евдокия Михайловна; Бабанина, Марина Юрьевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Китура, Оксана Евгеньевна; Zhdan, V. M.; Kitura, Ye. M.; Babanina, M. Yu.; Tkachenko, M. V.; Kitura, O. Ye.У статті представлено клінічний випадок підгострого перебігу системної склеродермії з поліорганними ураженнями легень (пневмофіброз, легенева гіпертензія), серця (рестриктивна кардіоміопатія, тріпотіння передсердь), нирок (нефрит) з приєднанням тяжких інфекційних ускладнень (септицемія, флегмона м'яких тканин лівої ноги).