Наукові праці. Кафедра педіатрії № 2

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/187

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 16 з 16

A current management strategy for children with chronic viral hepatitis B, based on international and national guidelines
(Видавнича платформа Sciendo (De Gruyter Group), 2023) Nesina, I. M.; Kryuchko, T. O.; Poda, O. A.; Tkachenko, O. Ya.; Kuzmenko, N. V.; Bubyr, L. M.; Несіна, Інна Миколаївна; Крючко, Тетяна Олександрівна; Пода, Ольга Анатоліївна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Кузьменко, Наталія Валентинівна; Бубир, Людмила Миколаївна
Peculiarities of the course of chronic viral hepatitis B in children cause an important medical and social problem of health care, despite the implementation of modern treatment and prevention protocols. Pathogenetic mechanisms of the development and progression of viral hepatitis B infection, the presence of occult poorly diagnosed form, the impossibility of completely eliminating the virus and the specificity of the immune response in children are still not fully solved scientific problems. Material and Methods. The aim of this review is to examine current strategies for the diagnosis and treatment of chronic hepatitis B in children, based on international and national guidelines.Results. A detailed analysis of modern guidelines on the course and pathogenesis of viral hepatitis B infection confirms the fact that chronic hepatitis B is characterised by a complex interaction between the immune system of the virus and the patient, whose dynamic balance is not only responsible for the various phases of chronic viral hepatitis B infection but also leads to the result of antiviral treatment.Conclusion. Despite the introduction of vaccination of children against hepatitis B, the level of viral hepatitis B vaccination of children in Ukraine remains insufficient, which leads to the further spread of the infection. Currently available antiviral drugs can provide functional treatment of viral hepatitis B infection in a limited number of patients, but today's Ukrainian realities have caused a change in approach to the treatment and monitoring of patients, which may negatively affect the implementation of the key goals of the World Health Organization Global Strategy on the prevention, diagnosis and treatment of viral hepatitis.
Changes of immunological biomarkers in pediatric patients with seasonal allergic rhinitis
(Заславський О. Ю., 2023) Shcherbak, V. V.; Kryuchko, T. O.; Bubyr, L. M.; Izmailova, O. V.; Poda, O. A.; Щербак, Вікторія Валеріївна; Крючко, Тетяна Олександрівна; Бубир, Людмила Миколаївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Пода, Ольга Анатоліївна
Background. Seasonal allergic rhinitis shows a constant upward trend not only among the adults but also in the children’s population. A significant percentage of patients have a moderate and severe course of the disease, which leads to a significant deterioration in their quality of life. Since the pathogenesis of allergic rhinitis is represented by a complex cascade of immunological reactions involving a number of cytokines that play a role in the development of allergic inflammation of the upper respiratory tract, the priority direction of our work was an in-depth study of the pathogenetic mechanisms of this disease. The purpose was to investigate the levels of interleukin-33 (IL-33) and its suppression of tumorigenicity 2 (ST2) receptor in the blood serum of children with hay fever, depending on the age and severity of the disease, followed by the determination of correlations of these indicators with various clinical and immunological parameters of seasonal allergic rhinitis.
Difficulties in diagnosing gastrointestinal allergy in paediatric practice: a clinical case
(Дніпровський державний медичний університет, Донецький національний медичний університет, Заславський О. Ю., 2022) Крючко, Тетяна Олександрівна; Бубир, Людмила Миколаївна; Пода, Ольга Анатоліївна; Несіна, Інна Миколаївна; Коваленко, Ляна Андріївна; Матяж, Дар'я Сергіївна; Kryuchko, T. O.; Bubyr, L. M.; Poda, O. A.; Nesina, I. M.; Kovalenko, L. A.; Matiazh, D. S.
Since allergy pathology in the structure of general somatic diseases occupies a significant niche in both adult and child populations and is accompanied by a number of unresolved issues, it represents a major medical and social problem. The use of modern diagnostic techniques has made it possible to broaden scientists’ knowledge of the in-depth mechanisms of the pathogenesis of allergic diseases with the subsequent development and implementation of new diagnostic, therapeutic and prophylactic recommendations. However, the multidisciplinary aspects of paediatric allergy continue to be studied; among them, the problems of specific diagnosis of food allergy are of particular importance. Recently, the study of allergic lesions in the various parts of the gastrointestinal tract has received increasing attention in paediatric practice. Since in most cases the mucosa of the digestive system is the first to contact with allergens of various nature, the gastrointestinal form ranks second in the overall structure of clinical symptoms of food allergy. Gastrointestinal symptoms of food allergy are characterized by polymorphic manifestations, making timely verification of the diagnosis difficult. This leads to prolonged differential analysis and requires the exclusion of concomitant organic and functional gastrointestinal pathology, which delays early diagnosis and timely therapeutic recommendations for patients with food allergy. The relevance of the above-mentioned problem is highlighted by the following clinical case.
Endoscopic and morphological characteristics of the upper gastrointestinal tract in children with food hypersensitivity
(Видавничий дім «Заславський», 2021) Bubyr, L. M.; Kryuchko, T. O.; Nesina, I. M.; Filenko, B. M.; Pedchenko, T. O.; Бубир, Людмила Миколаївна; Крючко, Тетяна Олександрівна; Несіна, Інна Миколаївна; Філенко, Борис Миколайович; Педченко, Тетяна Олегівна
Background. In pediatric practice, increasing attention has been recently paid to the study of allergic di-sorders in various parts of the gastrointestinal tract, and a number of unresolved issues regarding the timely diagnosis and treatment of eosinophilic lesions of the digestive system determines the relevance of this topic. The purpose of the research was to study the endoscopic and morphological changes of the upper gastrointestinal tract in children with gastrointestinal symptoms of food hypersensitivity. Materials and methods. The study enrolled 34 children aged from 6 to 15 years with clinical signs of disorders of the upper digestive tract against the background of food hypersensitivity reactions. Depending on the level of total IgE, study participants were divided into two groups. The first group consisted of 18 children with IgE-independent allergic reactions to food (Me (Q1-Q3) 35.0 (28.0–77.5)). The second group included 16 patients with IgE-induced allergic manifestations of food hypersensitivity (Me (Q1-Q3) 240.5 (158.0–475.8)). To achieve the aim of the research, all children underwent fibroesophagogastroduodenoscopy with subsequent sampling and morphological evaluation of biopsy specimen. Results. According to the results of endoscopic examination of patients, the structure of lesions of the upper gastrointestinal tract depending on the predominance of IgE-independent or IgE-mediated gastroin-testinal symptoms of food hypersensitivity did not have statistically significant differences. Morphological characteristics had some differences in the study groups and were represented by the prevalence of eosinophilic infiltration in children with IgE-induced food hypersensitivity reactions. Conclusions. The isolated gastric lesions prevailed in the endoscopic presentation of children with gastrointestinal manifestations of food allergy, and morphological signs of chronic gastritis are characterized by changes in the surface epithelium due to pronounced polymorphonuclear inflammatory infiltration in the lamina propria with a predominance of lymphocytes, neutrophils and plasma cells. The degree of activity of the eosinophilic inflammatory process was more pronounced in the group of children with IgE-induced food hypersensitivity reactions (r = 0.652; p < 0.01).
Helicobacter pylori у дітей: сучасні аспекти діагностики і лікування у світлі останніх міжнародних рекомендацій
(Дніпровський державний медичний університет, Донецький національний медичний університет, Заславський О.Ю., 2024) Несіна, Інна Миколаївна; Крючко, Тетяна Олександрівна; Пода, Ольга Анатоліївна; Бубир, Людмила Миколаївна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Литус, Світлана Іванівна; Nesina, I. M.; Kryuchko, T. O.; Poda, O. A.; Bubyr, L. M.; Tkachenko, O. Ya.; Lytus, S. I.
Попри розвиток сучасної медичної науки, проблема Helicobacter pylori та хелікобактерпілорі-асоційованих захворювань залишається актуальною протягом останніх десятиліть. Сучасні дослідження сфокусовані на вивченні ролі Helicobacter pylori в етіології та патогенезі різноманітних захворювань та пошуку оптимальних схем ерадикаційної терапії. Питання діагностики і лікування Helicobacter pylori-інфекції в дитячому віці є найбільш дискутабельними на сучасному етапі. З огляду на це метою нашої роботи став аналітичний огляд та оцінка нових підходів до діагностики та лікування Helicobacter pylori, які оприлюднені в «Оновлених спільних рекомендаціях ESPGHAN/NASPGHAN для лікування інфекції Helicobacter pylori у дітей та підлітків (2023)». Незадовільні результати класичних схем ерадикаційної терапії, зростання антибіотикорезистентності, інфікованість Helicobacter pylori дітей, яка постійно змінюється, є факторами, які лягли в основу рішення про оновлення рекомендацій Європейського та Північноамериканського товариств дитячої гастроентерології, гепатології та нутриціології. Зміна поглядів і положень відповідно до позицій доказової медицини, які викладені в Маастрихтському консенсусі VI, стали підставою для перегляду рекомендацій і для дітей, які сформульовані й опубліковані в Європейському журналі педіатричної гастроентерології та нутриціології у травні 2024 р. У оновленому консенсусі є рекомендації, які підтверджуються науковими доказами, і ті, що залишились незмінними. Зокрема, виразкова хвороба шлунка чи дванадцятипалої кишки залишається чітким і однозначним показанням для ерадикації Helicobacter pylori, дітям з функціональними захворюваннями не потрібно проводити діагностику Helicobacter pylori. Також експертами переглянуто низку положень і внесено зміни в діагностику і лікування, а саме не рекомендується тестування на Helicobacter pylori при встановленні причин хронічної імунної тромбоцитопенічної пурпури та при первинному обстеженні дітей із залізодефіцитною анемією і низьким зростом, а також інвазивне дослідження на хелікобактеріоз при запальних захворюваннях кишечника, целіакії та еозинофільному езофагіті. Під час призначення лікування потрібно враховувати чутливість до антибактеріальних препаратів, а за неможливості її визначення — уникати схем з кларитроміцином. Представлений огляд оновлених рекомендацій націлений на ознайомлення лікарів-практиків з принципами якісної роботи європейського рівня та підвищення ефективності діагностики і лікування Helicobacter pylori у дітей з урахуванням регіональних можливостей.
Relationship between indices of cytokine status and pathomophological changes of the mucosa in children with chronic gastroduodenal pathology
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Kryuchko, T. O.; Nesina, I. M.; Bubyr, L. M.; Kuzmenko, N. V.; Kryvoshapka, L. Yu.; Крючко, Тетяна Олександрівна; Несіна, Інна Миколаївна; Бубир, Людмила Миколаївна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Пода, Ольга Анатоліївна; Кузьменко, Наталія Валентинівна; Кривошапка, Л. Ю.
This article presents diagnostically significant relationships between cytokine status indicators and specific morphological criteria that characterize the condition of the mucosa of the upper gastrointestinal tract in children with gastrointestinal manifestations of food hypersensitivity. Comparative analysis of pathomorphological changes in inflammatory processes of the lining of the stomach and the duodenum demonstrates that children with IgE-dependent gastrointestinal symptoms of food allergy had a more pronounced degree of inflammatory infiltration with high content of eosinophils, as well as dystrophic changes of glandular epithelium and marked stromal edema. Cytokine imbalance in the form of increased interleukin-4 and TARC/CCL-hemokine, along with decreased anti-inflammatory interleukin-10, showed a clear correlation with specific histological changes in the form of eosinophilic infiltration of the gastric mucosa, which allows us to identify specific immunological markers of food allergy.
The dynamics of the ethiological structure of pollen sensitization in children with seasonal allergic rhinitis
(Полтавський державний медичний університет, 2022) Shcherbak, V. V.; Bubyr, L. M.; Kuzmenko, N. V.; Oliinichenko, M. O.; Klymko, D. O.; Щербак, Вікторія Валеріївна; Бубир, Людмила Миколаївна; Кузьменко, Наталія Валентинівна; Олійніченко, Марина Олександрівна; Климко, Дарія Олександрівна
Allergic rhinitis is the leading nosology among allergic pathologies. According to international scientists, in recent years between 10% and 40% of the world's population have suffered from allergic rhinitis. Despite age and gender differences, this disease usually has a negative impact on the patients' quality of life. Therefore, the issue of early diagnosis and the organization of timely therapeutic and preventive measures remains relevant. The aim of the work was to investigate the spectrum of sensitization in children with seasonal allergic rhinitis using retrospective data, followed by the development of a regional panel of allergens for skin prick-test. To investigate the dynamics of the etiological structure, 892 archived medical records of patients who were examined and treated in the paediatric department (allergy beds) of «Poltava Regional Children's Clinical Hospital Communal Enterprise» from 2010 to 2020 were reviewed. The highest proportion of patients with sensitization to weed pollen was 86.6% of the total number examined, with ragweed, wormwood and cyclachaena taking the leading positions. Almost equal sensitization to cereal grass was found in nearly every third child, including maize (37.2%), timothy (32.5%), meadow fescue (34.0%) and ryegrass (33.9%). The dynamics of hypersensitivity to tree pollen had an unstable variability with a relatively low numerical load. One in 5 patients was found to be sensitive to birch (22.6%), alder (22.9%) and one in 10 to hazel. The volume of work carried out made it possible to assess in detail the features of sensitization in patients with seasonal allergic rhinitis over an eleven-year period and to identify the most common key aeroallergens. The data obtained have an important diagnostic value, as they make it possible to isolate and include the leading causative pollen allergens in the diagnostic allergy panel, taking into account regional characteristics.
Вивчення спектру побутової сенсибілізації у дітей із алергічним ринітом Полтавського регіону
(Полтавський державний медичний університет, 2022) Щербак, Вікторія Валеріївна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Несіна, Інна Миколаївна; Бубир, Людмила Миколаївна; Олійніченко, Марина Олександрівна; Sherbak, V. V.; Tkachenko, O. Ya.; Nesina, I. M.; Bubyr, L. M.; Oliinichenko, M. O.
На сьогодні, АР вважається одним із найпоширеніших захворювань верхніх дихальних шляхів серед дитячого та дорослого населення. За даними літератури, реєструється висока частка хворих, які страждають як сезонним, так і цілорічним АР одночасно. Так, неконтрольований перебіг захворювання, призводить до розширення спектру та зростання ступеня сенсибілізації, погіршення контролю над хворобою. Насамперед, це пов’язано із запізнілою верифікацією алергопатології внаслідок стертості клінічної симптоматики та несвоєчасним зверненням до лікувального закладу. Також прогресуючий перебіг АР може сприяти розвитку бронхіальної астми, адже дані захворювання мають спільні тригери та патогенетичні механізми.
Вивчення циркадіанного молекулярного годинника у педіатричних пацієнтів із сезонним алергічним ринітом: потенційні підходи до лікування
(Буковинський державний медичний університет МОЗ України, 2023) Крючко, Тетяна Олександрівна; Щербак, Вікторія Валеріївна; Бубир, Людмила Миколаївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Kryuchko, T. O.; Shcherbak, V. V.; Bubyr, L. M.; Izmailova, O. V.; Tkachenko, O. Ya.
Розуміння взаємозв’язку між циркадіанним молекулярним годинником та алергічними захворюваннями продовжує вивчатися й може мати практичне значення для подальшого підбору оптимального лікування. Метою роботи була оцінка ступеня експресії мРНК генів bmal1 та per1 циркадіанного молекулярного годинника в клітинах букального епітелію та вивчення ефективності протокольного лікування у дітей із сезонним алергічним ринітом в залежності від часу доби застосування терапії. Матеріал та методи дослідження. У дослідження було включено 20 пацієнтів віком від 6 до 17 років з верифікованим діагнозом сезонного алергічного риніту (САР). До групи контролю були залучені 7 здорових дітей відповідного віку без будь-яких алергічних та хронічних захворювань в анамнезі. Всі пацієнти з САР були розподілені на 2 групи по 10 чоловік, які отримували протокольну терапію протягом 4 тижнів зранку (1-ша група) та ввечері (2-га група). Експресію генів циркадного молекулярного годинника досліджували за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу шляхом забору букального епітелію ротової порожнини дітей у ранковий (8:00) та вечірній (20:00) час з повторним дослідженням зразків через 1 місяць після проведеного лікування.
Епідеміологічно-етіологічні аспекти харчової алергії
(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Бубир, Людмила Миколаївна; Бубыр, Людмила Николаевна; Bubyr, L. M.
В статті представлений сучасний стан проблеми харчової алергії в дитячій популяції. На основі даних багатьох наукових праць відомих експертів наведені приклади щодо розповсюдженості харчової алергії серед дитячого та дорослого населення. Відображено місце харчової алергії в структурі алергопатології. Серед причин відсутності достовірної епідеміологічної характеристики виділяють відсутність чіткого діагностичного алгоритму та єдиної класифікації харчової алергії, що в свою чергу призводить до несвоєчасного встановлення діагнозу та відстрочених терапевтичних заходів. Зроблено акцент на неспецифічності та багатогранності клінічної симптоматики, яка також може утруднювати верифікацію діагнозу. Розглянуто основні фактори ризику розвитку харчової алергії та виділені найбільш причино-значимі харчові алергени. До продуктів з найбільш вираженими алергенними властивостями відносять молоко, яйця, пшеницю, сою, арахіс, горіхи, рибу та морепродукти. Сучасні можливості молекулярної діагностики дозволяють виділити основні компоненти алергенів продуктів харчування та перехресної алергії з пилком рослин та тваринним білком. Найчастіше алергенами виступають прості та складні білки (глікопротеїни, гаптени, поліпептиди) харчових продуктів, які мають різні функціональні характеристики. В роботі наголошено на ретельному підході до диференційної діагностики істинної харчової алергії від псевдоалергічних реакцій. В даній статті проаналізовано місце хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту в розвитку сенсибілізації та реалізації алергічного запалення. Встановлено необхідність удосконалення діагностичних та терапевтичних заходів з метою покращення якості життя пацієнтів.
Захворювання кишечника у дітей: сучасні аспекти діагностики
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Бубир, Людмила Миколаївна; Пода, Ольга Анатоліївна; Несіна, Інна Миколаївна; Bubyr, L. M.; Poda, O. A.; Nesina, I. M.
В роботі представлений аналіз сучасних методів дослідження захворювань кишечника у дитячому віці. Розглянуті можливості лабораторних та інструментальних методів в якості диференційної діагностики запальних та функціональних захворювань кишечника. Особливу увагу приділено фекальним тестам – визначенню кальпротектину та лактоферину. Встановлено, що у дітей із запальними захворюваннями кишечника концентрація фекального кальпротектину підвищується, корелюючи з клінічною й ендоскопічною активністю хвороби, а також з поширеністю ураження кишечника. Фекальний кальпротектин є найбільш чутливим інструментом скринінгу дітей з порушеннями фукції кишечника, яким показано проведення ендоскопії; В работе представлен анализ современных методов исследования заболеваний кишечника в детском возрасте. Рассмотрены возможности лабораторных и инструментальных методов в качестве дифференциальной диагностики воспалительных и функциональных заболеваний кишечника. Особое внимание уделено фекальным тестам – определению кальпротектина и лактоферина. Установлено, что у детей с воспалительными заболеваниями кишечника концентрация фекального кальпротектина повышается, коррелируя с клинической и эндоскопической активностью болезни, а также с распространенностью поражения кишечника. Фекальный кальпротектин является наиболее чувствительным инструментом скрининга детей с нарушениями функции кишечника, которым показано проведение эндоскопии; The article presents the analysis of modern methods of study of intestinal diseases in childhood. The main possibilities of laboratory and instrumental methods as differential diagnosis of inflammatory and functional bowel diseases are described. Particular attention is paid to the definition of fecal tests –calprotectin and lactoferrin. It was established that in children, syffering from the inflammatory enteric diseases, the concentration of faecal calprotectin increases, thus,correlating with the clinical and endoscopic activity of the disease,as well as with the spread of the intestinal impairment. Fecal calprotectin was the most sensitive screening tool to determine the group of children wich bowel disorders who require endoscopic evaluation.
Метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки в дітей: можливості діагностики та лікування
(Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТ-А-ПОЛ», Київ, Україна, 2024) Крючко, Тетяна Олександрівна; Бубир, Людмила Миколаївна; Пода, Ольга Анатоліївна; Коленко, Ірина Олексіївна; Іваницький, Ігор Валерійович; Коваленко, Ляна Андріївна; Черевко, Ірина Григорівна; Kryuchko, T. O.; Bubyr, L. M.; Poda, O. A.; Kolenko, I. O.; Ivanytskyi, I. V.; Kovalenko, L. A.; Cherevko, I. G.
За даними останніх статистичних звітів, метаболічно-асоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) може вражати близько 7 % дітей і підлітків у загальній педіатричній популяції західних країн і третину дітей із верифікованим ожирінням та може загрожувати трансформацією в тяжчі форми враження печінки як у дитячому, так і в дорослому віці з розвитком стеатогепатиту і/або печінкової недостатності. Своєчасна верифікація стеатотичної хвороби печінки та підшлункової залози у дітей становить проблему через відсутність специфічних клінічних проявів захворювання та недостатній скринінг порушень функції печінки в педіатричних пацієнтів із діагностованим ожирінням. Мета — дослідити терапевтичну ефективність застосування комбінованого препарату на основі карнітину, бетаїну та аргініну в дітей із метеболічно нездоровим ожирінням та супутніми коморбідними станами. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 30 пацієнтів віком від 6 до 18 років, у яких діагностовано ожиріння. Усі пацієнти перебували під спостереженням у дитячих відділеннях м. Полтави. Залежно від коморбідності пацієнтів з ожирінням розподілили на три групи по 10 дітей у кожній. У 1-шу групу залучили дітей зі стеатотичною хворобою печінки, у 2-гу — дітей з інсулінорезистентністю (ІР), у 3-тю — дітей із метаболічно здоровим ожирінням без ознак стеатотичного ураження печінки та порушення вуглеводного обміну. Проводили антропометричні дослідження (обвід талії та стегон) і розрахунок індексу маси тіла (ІМТ), визначали основні біохімічні печінкові показники, оцінювали стан ліпідного та вуглеводного обміну, досліджували жорсткість печінки за результатами зсувнохвильової еластометрії. Діти з метаболічно нездоровим ожирінням протягом 3 міс, окрім протокольних рекомендацій, приймали карнітин-бетаїн-аргініновий комплекс. Через 3 міс проводили повторну оцінку клініко-лабораторних та інструментальних змін у всіх пацієнтів. Результати. Пацієнтів стратифікували за віком і статтю. У групах пацієнтів, які, окрім рекомендацій щодо модифікації способу життя, харчової поведінки та збільшення фізичної активності, приймали карнітинбетаїн-аргініновий комплекс, зареєстровано тенденцію до зниження маси тіла та статистично значуще зменшення ІМТ у дітей, які мали ожиріння, асоційоване зі стеатозом та ІР. Вагомим індикатором позитивної клінічної динаміки у пацієнтів з метаболічно нездоровим ожирінням стало зниження показників обводу талії порівняно з дітьми з метаболічно здоровим ожирінням. Дослідження рівня печінкових трансаміназ на тлі медикаментозної корекції в дітей зі стеатотичною хворобою печінки продемонструвало статистично значуще зниження вмісту аланінамінотрансферази. Оцінка показників ліпідного обміну на тлі запропонованої терапії виявила статистично значуще (р < 0,01) зниження рівня тригліцеридів у пацієнтів із МАЖХП і позитивний вплив на динаміку змін глікемічного профілю в пацієнтів з ІР. За результатами нашого спостереження, діагностичну цінність у пацієнтів із МАЖХП мають динамічні зміни показників еластометрії, що підтверджується статистично значущим зменшенням діапазону значень жорсткості печінки в цих пацієнтів після терапії. According to the latest statistical reports, metabolic-associated fatty liver disease (MAFLD) can affect about 7 % of children and adolescents in the general paediatric population of Western countries, one-third of children with verified obesity and may threaten to transform into more severe forms of liver damage in both childhood and adulthood, with the development of steatohepatitis and/or liver failure. The timely verification of steatotic disease of the liver and pancreas in children remains difficult due to the lack of specific clinical manifestations of the disease and insufficient screening of liver function disorders in paediatric patients with diagnosed obesity.
Сучасна стратегія ведення дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою відповідно до міжнародних і національних настанов
(2023) Крючко, Тетяна Олександрівна; Несіна, Інна Миколаївна; Пода, Ольга Анатоліївна; Бубир, Людмила Миколаївна; Kryuchko, T. O.; Nesina, I. M.; Poda, O. A.; Bubyr, L. M.
Епідеміологічні дослідження останніх років показали, що за поширеністю гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) посідає провідне місце серед кислотозалежних гастроентерологічних захворювань. Актуальність проблеми запобігання розвитку та лікування ГЕРХ зумовлена тим, що ГЕРХ значно знижує якість життя, особливо при появі позастравохідних симптомів. Своєчасна правильна діагностика, лікування та спостереження ГЕРХ у педіатричних пацієнтів запобігають формуванню ускладненого перебігу захворювання в дорослих. В останнє десятиріччя в більшості країн пріоритет віддають підвищенню якості медичної допомоги. Для цього слід забезпечити ефективну медичну допомогу та поліпшити результати лікування хворих.
Сучасний стан проблеми діагностики та лікування алергічного риніту в педіатричній практиці
(Видавничий дім Заславський, 2021) Крючко, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Щербак, Вікторія Валеріївна; Коленко, Ірина Олексіївна; Бубир, Людмила Миколаївна; Kruchko, T. O.; Tkachenko, O. Ya.; Sherbak, V. V.; Kolenko, I. O.; Bubyr, L. M.
Серед всіх алергічних захворювань у педіатричній практиці алергічний риніт посідає одне з найбільш вагомих місць серед патологій верхніх дихальних шляхів. Даний огляд присвячений проблемі сучасних принципів діагностики та лікування алергічного риніту в дітей на підставі аналізу літературних джерел із використанням електронних баз даних PubMed, Web of Science, MedLine, The Cochrane Library. Алергічний риніт є важливою медико-соціальною проблемою сучасності, значення якого істотно збільшується протягом останніх років. Зростаюче число осіб, сенсибілізованих пилком, різноманітність симптомів та негативний вплив на якість життя пацієнтів роблять алергію на пилок однією з вагомих проблем педіатрії. Незважаючи на розробку міжнародних національних протоколів і клінічних рекомендацій, у багатьох країнах контроль за виявленням алергічного риніту в дітей залишається на недостатньому рівні. Тому необхідно враховувати індивідуальні особливості пацієнтів, звертати увагу як на назальні, так і на екстраназальні симптоми захворювання, враховувати всі патогномонічні діагностичні аспекти, оскільки гіподіагностика даного алергологічного захворювання призводить до неадекватної терапії, розвитку ускладнень, формування більш тяжких форм атопії та зниження якості життя в дітей загалом. Останнім часом з’являється все більше даних про необхідність персоніфікованого підбору найбільш ефективної терапії алергічного риніту в дітей. Поглиблене вивчення патогенетичної ролі циркадіанного молекулярного годинника в дітей із сезонним алергічним ринітом за допомогою інформативних молекулярно-генетичних методів може дозволити детально охарактеризувати механізм регуляції алергічного запалення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів й оцінити роль досліджуваних циркадіанних генів у розвитку алергічних захворювань, зокрема алергічного риніту. У подальшому дані дослідження можуть стати альтернативою для покращення контролю за перебігом алергопатології та організації комплексної системи моніторингу, розробки нових стратегій лікування і профілактики алергічного риніту в дітей.
Характеристика особливостей клініко-діагностичних аспектів сезонного алергічного риніту в дітей Полтавського регіону
(Сучасна педіатрія. Україна, 2022-04-20) Крючко, Тетяна Олександрівна; Щербак, Вікторія Валеріївна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Бубир, Людмила Миколаївна; Полич, Тетяна Миколаївна; Kryuchko, T. O.; Shcherbak, V. V.; Tkachenko, O. Ya.; Bubyr, L. M.; Polych, T. M.
Високий рівень поширеності сезонного алергічного риніту (CAP) серед дітей продовжує неухильно зростати. Проте відмічається не тільки збільшення частоти алергопатології як самостійної нозології, але й поєднання її з іншими атопічними захворюваннями. Слід зазначити, що коморбідність CAP із бронхіальною астмою, алергічним кон’юнктивітом, атопічним дерматитом суттєво погіршують щоденну діяльність та якість життя дітей. Мета — вивчити особливості перебігу CAP у дітей на тлі супутніх захворювань залежно від віку пацієнта; проаналізувати структуру пилкової сенсибілізації з урахуванням ретроспективних результатів шкірного алєрготєстування. Матеріали та методи. Для ретроспективного дослідження відібрано та проаналізовано 890 історій хвороб дітей із CAP, віком 3-15 років, у період 2010—2020 рр. Критеріями залучення були позитивні шкірні алєрготєстування принаймні на один пилковий алерген у тестовій панелі. Під час аналізу пацієнтів поділено натри вікові групи: І — діти дошкільного віку (3-6 років); II — молодшого шкільного віку (7-10 років); III — середнього шкільного віку (11—15 років). Результати. Встановлено, що коморбідність CAP певним чином залежить від віку дитини. Так, серед дітей І групи найчастіше відмічається поєднання CAP із рецидивним обструктивним бронхітом та атопічним дерматитом, тоді яку пацієнтів II та III групи — з алергічним кон’юнктивітом і бронхіальною астмою. Клінічна картина захворювання суттєво не залежить від віку хворого та характеризується середнім ступенем тяжкості алергічного риніту. Дослідження спектра сенсибілізації до пилкових алергенів показує достовірне превалювання частки дітей з підвищеною чутливістю до алергену амброзії. Встановлено, що більш ніж у третини дітей дошкільного та молодшого шкільного віку також найчастіше спостерігається чутливість до полину та кукурудзи, тоді як в осіб середнього шкільного віку — до тимофіївки, костриці, полину пажитниціта циклахени. Висновки. Отже, проведене дослідження дало змогу встановити особливості клінічного перебігу, ступінь тяжкості, поєднання CAP з іншими захворюваннями та виявити найбільш етіологічно значущі пилкові алергени, які є пріоритетними у виникненні CAP у дітей Полтавського регіону.
Частота виявлення алергічних реакцій на харчові продукти у дітей з атопічним дерматитом та патологією травного тракту
(Видавничий дім Заславський, 2019) Крючко, Тетяна Олександрівна; Бубир, Людмила Миколаївна; Несіна, Інна Миколаївна; Ткаченко, Ольга Ярославівна; Kryuchko, T. O.; Bubyr, L. M.; Nesina, I. M.; Tkachenko, O. Ya.
Протягом останніх років у світі відзначається тенденція до неухильного зростання частоти побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. Тому на сучасному етапі вивчення поширеності основних причинних факторів формування харчової гіперчутливості залишається актуальним завданням для дослідників. Мета: дослідити спектр найбільш причинно-значимих продуктів харчування у дітей Полтавського регіону, які мали в анамнезі небажані алергічні реакції на їжу. Матеріали та методи. В дослідженні взяли участь 242 дитини віком від 6 до 15 років, які в анамнезі мали відомості про наявність побічних реакцій при вживанні продуктів харчування. До основної групи було включено 128 пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, а групу порівняння становили 114 дітей з атопічним дерматитом. Виявлення частоти алергічних реакцій на вживання харчових продуктів проводилося на підставі анкетування, даних алергологічного анамнезу та на підставі шкірних прик-тестів із харчовими, епідермальними, побутовими та пилковими алергенами. Результати. Доведено, що значимо підвищували ризик розвитку шкірної та гастроінтестинальної алергії в обстежених дітей спадкова обтяженість щодо алергічних захворювань по лінії матері; недотримання матерями обстежених дітей гіпоалергенного харчування під час вагітності; раннє змішане й штучне вигодовування та порушення введення прикорму. За даними анкетування та шкірних алергологічних проб, більш високий рівень харчової сенсибілізації був виявлений у дітей основної групи. Встановлено, що розвиток небажаних реакцій, незалежно від шкірних або гастроінтестинальних проявів, найчастіше спостерігався на фоні вживання коров’ячого молока, яєць та риби. Висновки. Отже, проведені дослідження дозволили встановити пріоритетні фактори ризику формування харчової гіперчутливості у дітей та виявити найбільш етіологічно значимі продукти харчування, що можуть провокувати розвиток алергічних та гастроентерологічних захворювань.

Переглянути

Перегляд Наукові праці. Кафедра педіатрії № 2 за Автор "Bubyr, L. M."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування