2022
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2022 за Автор "Boriak, Kh. R."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості патогенезу, перебігу і терапії пневмонії при COVID-19(Полтавський державний медичний університет, 2022-11-29) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Боряк, Христина Радиславівна; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Y.; Boriak, Kh. R.; Kiriyan, E. A.; Tkachenko, M. V.Проаналізувавши останні рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я, новітні дані наукової літератури, а також діючі протоколи лікування, були представлені останні епідеміологічні дані визначених різних випадків цієї інфекції за епідеміологічними та клінічними критеріями. Висвітлені основні патогенетичні ознаки, фактори ризику, включаючи між індивідуальну відмінність, яка може бути представлена генетичним профілем хазяїна. Відображені основні клінічні ознаки та їх поширення, класифікація згідно із ступенем тяжкості захворювання, особливості перебігу і лікування пневмонії при коронавірусній інфекції людини включаючи показання до призначення антибактеріальної терапії і основних критеріїв кисневої підтримки. Визначені основні лабораторні рекомендацією. Всесвітньої організації охорони здоров’я, для пацієнтів з гострою респіраторною інфекцією, які перебували у контакті з підтвердженим або ймовірним випадком. Представлені основні апаратні методи діагностики, сучасні підходи до лікування за відсутності специфічних противірусних засобів. Відсутність остаточного специфічного лікування даного захворювання і майбутній розвиток такої пандемії залишається непередбачуваним, що свідчить про необхідність суворого дотримання класичних рекомендацій громадської охорони здоров’я, важливість проведення вакцинації. Спалах COVID- 19 у цьому столітті ще раз підкреслює постійну загрозу інфекційних захворювань, які поширюються патогенними вірусами серед людства, що вимагає ефективної глобальної співпраці та високого рівня готовності.Документ Оцінка гепатотоксичного ефекту тривалого прийому статинів за результатами зсувнохвильової еластометрії(Полтавський державний медичний університет, 2022-04-20) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Іваницький, Ігор Валерійович; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Боряк, Христина Радиславівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Лебедь, Владимир Григорьевич; Иваницкий, Игорь Валерьевич; Ищейкина, Юлия Алексеевна; Боряк, Кристина Радиславовна; Zhdan, V. M.; Lebid, V. G.; Ivanytckyi, I. V.; Ischeykina, Yu. О.; Boriak, Kh. R.Статини в клінічній практиці використовуються понад чверть століття. За цей час їхні позиції в різних клінічних рекомендаціях істотно зміцнилися. Спочатку цю групу препаратів використовували виключно з метою лікування пацієнтів зі значним підвищенням рівнів атерогенних ліпопротеїнів, то з часом показання до їх призначення суттєво розширилися, а тактика використання змінилася. Метою нашої роботи стало визначення впливу статинотерапії на фіброз печінкової тканини у пацієнтів зі стеатогепатозом. Нами було обстежено 87 пацієнтів із неалкогольним стеатогепатозом та фіброзом печінки, 43 обстежених склали жінки, 44 - чоловіки. Середній вік пацієнтів становив 46,2±4,6 років. Дослідження проводились на базі науково – практичного центру кафедри сімейної медицини і терапії Полтавського державного медичного університету та ревматологічного центру ПОКЛ. Ступінь фіброзу печінки встановлювали на основі проведення 2D зсувнохвильової еластометрії транскутанним доступом методом зсувної хвилі в режимі SWE за допомогою конвексного датчика налаштованого на частоту 3,5 МГц на ультразвуковому сканері Ultima PA Expert (Radmir, Україна). Ступінь «жорсткості» паренхіми печінки по SWE вимірювали в кПа. У дослідження включали пацієнтів із фіброзом печінки F2 – F3 по METAVIR. Усі пацієнти протягом дослідження отримували статинотерапію, а саме: 22 пацієнти отримували розувастатин у добовій дозі 20 мг, 21 пацієнт отримував аторвастатин у добовій дозі 20 мг, 22 пацієнти отримували симвастатін у добовій дозі 20 мг, 22 пацієнти отримували ловастатин 20 мг на добу. Окрім зменшення рівня ліпопротеїдів низької щільності, загального холестерину, тригліцеридів, системне та тривале вживання статинів на фоні проведення адекватного лікування стеатогепатозу призводить до зниження ступеня фібротизації печінкової паренхіми, що підтверджується як даними зсувнохвильової еластометрії, так і даними шкали NAFLD Fibrosis Score. У той же час, різниця між показниками після проведеної терапії в групах пацієнтів, які отримували розувастатин, симвастатин, аторвастатин та ловастатин не мала ознак достовірності, що може свідчити про позитивний вплив саме інгібування гідроксиметілглютарил коензим А редуктази на прогресування фіброзних змін паренхіми печінки. Використання статинів у складі комплексної терапії пацієнтів із стеатогепатитом окрім нормалізації ліпідного профілю плазми крові дозволяє зменшити рівень фіброзних змін паренхіми печінки. Необхідно відмітити відсутність переваги будь – якого серед досліджених нами препаратів. У той же час, використання статинів у досліджених нами пацієнтів не мало ефекту гепатотоксичності.