DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Bodnar, L. A."

Перегляд за Автор "Bodnar, L. A."

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Alexithymia in healthy people and its role in development of different disorders
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Skrypnikov, A. M.; Zhyvotovska, L. V.; Herasymenko, L. O.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Животовська, Лілія Валентинівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна
Знижену здатність або ускладненість усно висловити, назвати власні емоційні стани або почуття інших людей,прийнято називати алекситимією. В даний час проводяться дослідження, в яких з'ясовують, чи є алекситимія специфічною властивістю особистості або ж вона може призводити до психосоматичних захворювань, будучи їх предиктором. Деякі дослідники вважають, що алекситимія сама по собі не є захворюванням і являє собою ряд характеристик, властивих певним індивідам. Алекситимія чітко виражена в складі особистості пацієнтів із серцевосудинними захворюваннями і являє собою окремий фактор в цій структурі. В цілому дослідження показують, що пацієнти з алекситимією гіперчутливі як до внутрішніх соматичних неприємних відчуттів, так і до зовнішніх больових стимулів, проте описати відмінності різних видів болю у них не виходить. Алекситимію можна розглядати як один з преморбідних особистісних факторів, що знижують компенсаторні можливості психологічного захисту при люцидному алкоголізмі. Алекситимія виявлена у багатьох пацієнтів з наркоманіями. Замість того, щоб просто звільнитися від болісних, нестерпних або гнітючих почуттів, люди, які зловживають хімічними речовинами, можуть використовувати їх для управління афектами, особливо коли ці афекти виявляється важко вловити, розрізнити і дати їм назву. У той же час недостатньо вивчені відмінності в проявах алекситимії при алкогольних і наркотичних залежностях, в тому числі її вплив на розвиток залежної поведінки. Вивчення алекситимії є актуальним питанням сучасної психіатрії та наркології, оскільки дозволить застосовувати персоніфікований підхід до пацієнта та вдосконалити сучасні лікувально-реабілітаційні заходи.
Body dysmorphophobic disorder and other non-psychotic mental disorders in persons with cosmetic defects and deformities of the nose
(Wiadomości Lekarskie, 2021) Bodnar, L. A.; Zhyvotovska, L. V.; Skrypnikov, A. M.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Bodnar, V. A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Боднар, Вадим Анатолійович
Aim. To explore the features of non-psychotic mental disorders in people with cosmetic defects and deformities of the external nose in order to optimize their treatment and rehabilitation measures. Material and methods. The authors examined 99 persons who reffered to a plastic surgeon for cosmetic rhinoplasty. The first group (Group I) included 30 individuals; they did not have cosmetic defects of the nose; however, these individuals fixed unreasonably great attention on the nose and persistently demanded to change its shape. The second group (Group II) included 69 individuals with visible defects and deformities of the external nose, which deviated from the established aesthetic norm, but did not distort the appearance and did not violate the physiological functions. A comprehensive clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic and socio-demographic examination of patients was carried out. Results. Patients of Group I with dysmorphophobic disorder and without defects and deformities of the nose, who insisted on surgical correction, compared with persons of Group II with minimal defects and deformities, had a deeper severity of depressive symptoms and personal anxiety with a predominance of dysthymic character accentuation, low adaptability, complete intolerance of themselves and their appearance, a high level of emotional discomfort and internal control. Conclusions. It is necessary to improve a comprehensive system of psychotherapeutic measures in combination with pharmacotherapy, in order to reduce psychopathological symptoms, improve the level of psychosocial functioning of the patients and create the preconditions for decision to abandon surgery.
Peculiarities of the clinical course of influenza-associated pneumonia
(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Bodnar, V. A.; Prymenko, N. O.; Dubynska, G. M.; Kotelevska, T. M.; Bodnar, L. A.; Боднар, Вадим Анатолійович; Прийменко, Наталія Олегівна; Дубинська, Галина Михайлівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднар, Вадим Анатольевич; Прийменко, Наталья Олеговна; Дубинская, Галина Михайловна; Котелевская, Татьяна Михайловна; Боднар, Леся Анатольевна
It was found that in 2017, compared to 2016, in the Poltava region there were 6 times fewer cases of influenza, as indirectly indicated by the number of hospitalized patients due to this pathology in PRCIH. But despite this, the incidence of pneumonia, which complicated the course of influenza according to the data of PRCIH, remained at a consistently high level (20.84% in 2016 and 20.19% in 2017). It was demonstrated that the clinical course of pneumonia as a complication of influenza had some peculiarities.These peculiarities were observed as early as in the initial period of the disease with a predominance of the symptoms of toxic syndrome. This can mask the symptoms of early development of pneumonia and cause hospitalization of patients at a later date. Substantially half of patients had a bilateral inflammatory process, wherein physical changes (auscultatory pattern of pneumonia and a decrease in pulse oxygen saturation) preceded the radiological changes. The course of pneumonia in a significant number of patients was severe with the need for oxygen therapy. Sputum culture in patients with a pneumonia as a complication of influenza more often demonstrated the pathogens such as Stretococcus pneumonia and Staphylococcus aureus; Встановлено, що в 2017 році в порівнянні з 2016 роком в Полтавській області зареєстровано в 6 разів менше випадків грипу, про що опосередковано свідчила і кількість госпіталізованих хворих з цією патологією в ПОКІЛ. Але незважаючи на це, частота розвитку пневмоній, якіускладнювали перебіг грипу за даними ПОКІЛ, залишалася на стабільно високому рівні (20,84% в 2016 році і 20,19% у 2017 році). Продемонстровано, що клінічний перебіг пневмонії, яка ускладнює грип, мало особливості, які проявляються вже в початковому періоді захворювання, з переважанням проявів загальноінтоксикаційного синдрому. Це могло маскувати симптоми раннього розвитку пневмонії і обумовлювати госпіталізацію хворих у більш пізні терміни. Практично у половини пацієнтів реєстрували двосторонній запальний процес, при цьому фізикальні зміни (аускультативна картина пневмонії і зниження пульсової сатурації кисню) передували рентгенологічним змінам. Перебіг пневмонії у значної кількості хворих був важким з необхідністю в кисневій терапії. При бактеріологічному дослідженні мокротиння у пацієнтів з пневмонією при грипі частіше ідентифікували такі патогени, як Stretococcus pneumonia і Staphylocосcus aureus; Установлено, что в 2017 году по сравнению с 2016 годом в Полтавской области зарегистрировано в 6 раз менше случав гриппа, о чем косвенно свидетельствовало и количество госпитализированных больных с этой патологией в ПОКИБ. Нонесмотря на это, частота развития пневмоний, которыеосложняли течение гриппа по данным ПОКИБ, оставалась на стабильно высоком уровне (20,84% в 2016 году и 20,19% в 2017 году). Продемонстрировано, что клиническое течение пневмонии, осложняющей грипп, имело особенности, проявляющиеся уже в начальном периоде заболевания, с преобладанием проявлений общеинтоксикационного синдрома. Это могло маскировать симптомы раннего развития пневмонии и обуславливать госпитализацию больных в болем позднее сроки. Практически у половины пациентов регистрировали двухсторонний воспалительный процесс, при этом физикальные изменения (аускультативная картина пневмонии и снижение пульсовой сатурации кислорода) предшествовали рентгенологическим изменениям. Течение пневмонии у значительного количества больных было тяжелым с необходимостью в кислородной терапии. При бактериологическом исследовании мокроты у пациентов с пневмонией при гриппе чаще идентифицировали такие патогены, как Stretococcus рneumonia и Staphylocосcus aureus.
Psychological predictors of dissatisfaction with the results of rhinoplasty
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Боднар, Леся Анатоліївна; Боднар, Леся Анатольевна; Bodnar, L. A.
У статті проаналізовані результати обстеження осіб, які зверталися до пластичного хірурга для проведення косметичної ринопластики, а також задоволеність проведеною операцією. Всі пацієнти в залежності від наявності або відсутності косметичних дефектів носа були розділені на дві групи: перша (I) - 69 осіб (чоловіків - 30, жінок - 39, у віці від 19 до 50 років) з помітними для оточуючих дефектами і деформаціями зовнішнього носа, які відхилялися від встановленої естетичної норми, прийнятої в косметології, але не спотворювали зовнішність особи і не порушували фізіологічних функцій органу; друга група (II) - 30 осіб (чоловіків - 14, жінок - 16 у віці від 19 до 30 років), косметичних недоліків носа не мали, проте фіксували на ньому невиправдано велика увага, були категорично ним незадоволені і наполегливо вимагали змінити його форму. За результатами дослідження встановлено, що у переважної більшості обстежених осіб, які звертаються до пластичних хірургів з метою проведення ринопластики, виявлені психічні порушення непсихотичного регістру, які відрізнялися в залежності від наявності або відсутності дефектів та деформацій носа. Так, у обстежених І групи діагностований широкий спектр непсихотических психічних порушень з переважанням генералізованого тривожного розладу (26,09%), неврастенії (17,39%) та дисоціативного розладу (14,49%). У осіб, які дефектів і деформацій носа не мали, але наполягали на проведенні ринопластики (ІІ група), діагностували іпохондричний розлад (100,00%) з дисморфофобією на синдромальному рівні, і більш виражену депресивну симптоматику, а також особистісну тривожність. При порівняльному аналізі клініко-анамнестичних даних визначено, що особи, які мали косметичний дефект носа, зверталися до пластичних хірургів переважно вперше, частіше з метою поліпшення зовнішнього вигляду. Обстежені, в яких косметичних недоліків носа не було, прагнули зробити ринопластику для поліпшення соціального функціонування, зверталися до пластичних хірургів переважно не один раз, не отримуючи психологічного задоволення від проведених раніше операцій. На підставі результатів дослідження визначено предиктори негативних психологічних наслідків ринопластики і незадоволеності її результатами (дисморфофобія, обмеження соціального функціонування, повторні ринопластики в анамнезі з нереалістичними очікуваннями результатів, високий рівень депресії і тривоги) і запропонована скринінг-анкета для своєчасного виявлення пацієнтів, які будуть не задоволені вдало проведеним оперативним втручанням.
Schizophrenia and disruption of circadian rhythms: An overview of genetic, metabolic and clinical signs
(Elsevier, 2024) Boiko, D. I.; Chopra, Hitesh; Bilal, Muhammad; Kydon, P. V.; Herasymenko, L. O.; Rud, V. O.; Bodnar, L. A.; Vasylyeva, G. Yu.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Mehta, Aashna; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Кидонь, Павло Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Рудь, Вадим Олексійович; Боднар, Леся Анатоліївна; Васильєва, Ганна Юріївна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій Миколайович
A molecular clock in the suprachiasmatic nucleus of the anterior hypothalamus, which is entrained by the dark-light cycle and controls the sleep-wake cycle, regulates circadian rhythms. The risk of developing mental disorders, such as schizophrenia, has long been linked to sleep abnormalities. Additionally, a common aspect of mental disorders is sleep disturbance, which has a direct impact on the intensity of the symptoms and the quality of life of the patient. This relationship can be explained by gene alterations such as CLOCK in schizophrenia which are also important components of the physiological circadian rhythm. The function of dopamine and adenosine in circadian rhythm should also be noted, as these hypotheses are considered to be the most popular theories explaining schizophrenia pathogenesis. Therefore, determining the presence of a causal link between the two can be key to identifying new potential targets in schizophrenia therapy, which can open new avenues for clinical research as well as psychiatric care. We review circadian disruption in schizophrenia at the genetic, metabolic, and clinical levels. We summarize data about clock and clock-controlled genes' alterations, neurotransmitter systems' impairments, and association with chronotype in schizophrenia patients. Our findings demonstrate that in schizophrenia either homeostatic or circadian processes of sleep regulation are disturbed. Also, we found an insufficient number of studies aimed at studying the relationship between known biological phenomena of circadian disorders and clinical signs of schizophrenia.
Some clinical and epidemiological features of influenza-associated pneumonia depending on the etiological agent
(Wydawnictwo ALUNA, 2020) Bodnar, V. A.; Koval, T. I.; Pryimenko, N. O.; Dubyns’ka, G. M.; Kotelevska, T. M.; Lymarenko, N. P.; Syzova, L. M.; Bodnar, L. A.; Боднар, Вадим Анатолійович; Коваль, Тетяна Ігорівна; Прийменко, Наталія Олегівна; Дубинська, Галина Михайлівна; Котелевська, Тетяна Михайлівна; Лимаренко, Ніна Петрівна; Сизова, Людмила Михайлівна; Боднар, Леся Анатоліївна
The aim: To analyze the epidemiological data and clinical course of pneumonia as a complication of influenza in the Poltava region, depending on the etiological agent. Materials and methods: We have analysed the data of the official reporting documentation provided by the State Institution “Poltava Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine” and the chart of patients with a laboratory confirmed diagnosis of influenza who were in inpatient treatment at the Poltava Regional Clinical Infectious Hospital (PRCIH) in 2016-2018 years. In more detail, we examined 95 patients with pneumonia, which complicated the course of the flu. There were 43 (45.26%) female patients, − 52 (54.74%) male patients, aged 18 to 80 years. Results: Studies have shown that despite a decrease in the incidence of influenza in recent years, the incidence of pneumonia, which complicated the course of the flu, remained consistently high (19.7% – 20.8%) with bacteriological isolation of S.pneumoniae (22.11%), S.aureus (13.68%), Haemophilus influenza (4.21%) and E.coli (3.16%). Severe course of pneumonia with bloody sputum, evident shortness of breath, bilateral lung damage, and need for oxygen support were significantly more frequently reported in patients with isolated S.pneumoniae and S.aureus. However, the severe course of the disease with the formation of abscesses in the lungs was observed only in the group S.aureus despite the relatively young age of such patients and significantly fewer risk factors for severe influenza and comorbidities. Conclusions: The study showed a consistently high incidence of pneumonia, which complicated the flu and caused by S.pneumoniae, S.aureus, Haemophilus influenza and E.coli. Pneumonia caused by S.pneumoniae and S.aureus, were characterizedthe most severe course; however, a severe course with the formation of abscesses in the lung tissue was observed only in the group of S.aureus.
Дисморфофобії в косметичній хірургії
(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2018) Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L. A.
Аналіз літературних джерел показав, що останніми роками активно вивчаються характеристики пацієнтів, які звертаються до хірургів з метою виконання естетичної пластичної операції. Доведено, що дисморфофобія є поширеним захворюванням серед осіб, які прагнуть змінити зовнішність, за різними джерелами її частота складає від 5% до 25%. Також продемонстровано, що у таких пацієнтів виявлялися переважно симптоми субклінічних та м’яких форм дисморфофобії, при яких впевненість в наявності дефекту зовнішності не досягала інтенсивності, характерної для маячення. Аналіз наукової літератури також показав неефективність оперативного втручання при дисморфофобії та навіть загострення симптомів дисморфофобічного розладу. Натомість доведено високу ефективність психотерапевтичної та медикаментозної корекції виявлених психічних розладів; Анализ литературных источников показал, что в последние годы активно изучаются характеристики пациентов, обращающихся к хирургам с целью выполнения эстетической пластической операции. Доказано, что дисморфофобия является распространенным заболеванием среди лиц, стремящихся изменить внешность, по разным источникам ее частота составляет от 5% до 25%. Также продемонстрировано, что у таких пациентов преимущественно определялись симптомы субклинических и мягких форм дисморфофобии, при которых уверенность в наличии дефекта внешности не достигала интенсивности, характерной для бреда. Анализ научной литературы также показал неэффективность оперативного вмешательства при дисморфофобии и даже обострение симптомов дисморфофобичного расстройства. Напротив, доказана высокая эффективность психотерапевтической и медикаментозной коррекции; This article provides an overview of the literature about dysmorphophobia. In recent years, the characteristics of patients referring to surgeons for the purpose of performing aesthetic plastic surgery are being actively studied. It is proved that dysmorphophobia is a common disease among people who want to change their appearance. According to different literature sources, the incidence of dysmorphophobia ranges from 5% to 25%. It was also demonstrated that these patients generally had symptoms of subclinical and mild forms of dysmorphophobia, wherein the confidence in the presence of the defect in appearance did not reach the intensity of delusion. Analysis of scientific literature also showed ineffectiveness of surgical intervention for dysmorphophobia and even exacerbation of symptoms of dysmorphophobic disorder. On the contrary, the high efficiency of psychotherapeutic and pharmacological correction has been proved.
Ефективність медикаментозної корекції непсихотичних психічних порушень у дітей, батьки яких хворіють на параноїдну форму шизофренії
(Українська медична стоматологічна академія, 2019-08) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. N.; Казаков, Олексій Анатолійович; Казаков, Алексей Анатольевич; Kazakov, A. A.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L. A.; Боднар, Вадим Анатолійович; Боднарь, Вадим Анатольевич; Bodnar, V. A.
В статті досліджено ефективність фармакотерапії психічних порушень непсихотичного регістру у дітей, які виховувалися в сім’ях, де один з батьків хворів на параноїдну форму шизофренії. Загалом обстежено 168 дітей, з яких у 108 (64,28%) виявили психічні порушення непсихотичного регістру, які потребували медикаментозної терапії: фобічні тривожні розлади (F93.1; 25,00%), тікозні розлади (F95; 15,74%), змішані розлади поведінки й емоцій у вигляді депресивного синдрому (F92.0; 14,81%), енурез неорганічного ґенезу (F98.0; 12,96%), обсесивно-компульсивні розлади (F42; 10,19%), порушення поведінки у вигляді несоціалізованого розладу (F91.1; 9,26%), специфічні (ізольовані) фобії (F40.2; 7,41%) та розлади харчування (F50; 4,63%). Для лікування переважно застосовувалися антидепресанти, антипсихотичні засоби та ноотропи. Виявлено досить високу ефективність (поліпшення спостерігалося у 74 дітей — 68,52%) фармакологічного лікування непсихотичних психічних порушень у дітей, які виховуються в сім’ях, де один з батьків хворіє на параноїдну форму шизофренії; В статье исследована эффективность фармакотерапии психических нарушений непсихотического регистра у детей, которые воспитывались в семьях, где один из родителей страдал параноидной формой шизофрении. В общем обследовано 168 детей, из которых в 108 (64,28%) обнаружили психические нарушения непсихотического регистра, которые требовали медикаментозной терапии: фобические тревожные расстройства (F93.1; 25,00%), тикозные расстройства (F95; 15,74%), смешанные расстройства поведения и эмоций в виде депрессивного синдрома (F92.0; 14,81%), энурез неорганического генеза (F98.0; 12,96%), обсессивно-компульсивное расстройство (F42; 10,19%), нарушения поведения в виде несоциализированного расстройства (F91.1; 9,26%), специфические (изолированные) фобии (F40.2; 7,41%) и расстройства питания (F50; 4,63%). Для лечения преимущественно применялись антидепрессанты, антипсихотические средства и ноотропы. Выявлено достаточно высокую эффективность (улучшение наблюдалось у 74 детей — 68,52%) фармакологического лечения непсихотических психических нарушений у детей, воспитывающихся в семьях, где один из родителей страдает параноидной формой шизофрении; In the article, the authors investigated the effectiveness of pharmacotherapy of mental disorders of the non-psychotic register in children from the families where one of the parents suffered from a paranoid form of schizophrenia. In total, 168 children were examined. Mental disorders of the non-psychotic register that required drug therapy were characteristic of only 108 (64,28%) children. These were: phobic anxiety disorders (F93.1) - 27 (25,00%) patients, tic disorders (F95) - 17 (15,74%), mixed behavioral disorders and emotions in the form of depressive syndrome (F92.0) - 16 (14,81%) children, enuresis of inorganic genesis (F98.0) - 14 (12,96%), obsessive-compulsive disorders (F42) - 11 (10,19%), behavior disorders in the form of non-socialized disorder (F91.1) -10 (9,26%), specific (isolated) phobias (F40.2) - 8 (7.41%), eating disorders (F50) - in 5 (4,63%) patients. The effectiveness of psychopharmacotherapy was quite high, in 74 (68,52%) children with various neurotic disorders. The authors observed either the complete disappearance of neurotic symptoms, or a significant improvement in the state of mental health of the child. For the treatment of anxiety disorders, including phobias, drugs of the benzodiazepine class, antidepressants and nootropics have been used. Sertraline in a dose of 25-50 mg a day was the drug of choice, especially in the presence of depressive symptoms in the clinical picture. Also, the authors also used phenibut at a dose of 100 or 250 mg three times a day, depending on the age of the child, to reduce the level of anxiety. As a result of the treatment, we noted a complete normalization of the condition or a significant improvement in 21 children (77,77%) of anxious phobic disorders and in 6 (75,00%) children with a clinical picture of an isolated phobia. Treatment of tic disorders was quite effective. The authors used antipsychotic drugs of a new generation, in particular risperidone (0,5-2 mg a day), starting with small doses with a gradual increase. Reduction of symptoms or a significant decrease in the frequency of disorders was observed in 15 (88,24%) children. Fluoxetine was used in doses of 5 to 20 mg a day for mixed behavioral and emotional disorders with predominantly depressive symptoms. The authors observed a complete disappearance of symptoms or a significant improvement in the condition in 9 (56,25%) children, a partial improvement in the condition in 6 (37,50%) children. The therapeutic effect was not achieved only in 1 child (6,25%). For the treatment of enuresis, sibutin was used at a dose of 2,5-5 mg twice a day. Tricyclic antidepressants have also been effective. We prescribed clomipramine at a dose of 25-75 mg a day. As a result of the use of antidepressants, 8 (57,14%) children showed normalization or significant improvement of the condition. But the number of cases of ineffective therapy was also high, 4 (28,57%). The effectiveness of tricyclic antidepressants was relatively high in the treatment of obsessive-compulsive disorders. Clomipramine (50-100 mg a day) clearly improved the symptoms in 6 (54,54%) children, mostly with obsessive movements. Psychopharmacotherapy showed complete inefficiency in only 1 patient (9.10%). Neuroleptic drugs (thioridazine 10-25 mg 2-3 times a day), nootropic drugs (phenibut) were the drugs of choice for treating behavioral disorders; The authors also used combinations of nootropic drugs with benzodiazepine tranquilizers. During treatment, complete reduction of symptoms was observed in only half (50,00%) of children. It should be noted that the effectiveness of pharmacological therapy was low in the other half (50,00%) of children. For the treatment of eating disorders, the authors prescribed sertraline and sulpiride in anorexia nervosa, and fluoxetine in minimal doses in bulimia nervosa. 8 (80,00%) patients demonstrated normalization of the mental state or its significant improvement. Thus, by participating in the specifics of prescribing drugs in childhood, the pharmacological treatment of non-psychotic mental disorders in children from the families where one of the parents suffers from paranoid schizophrenia is characterized by high efficiency (improvement was observed in 74 children — (68,52%) and is an important component of multimodal treatment of mental health problems in such families.
Матеріали світового кіномистецтва як засіб формування мотивації до навчання здобувачів освіти
(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2024-03-28) Животовська, Лілія Валентинівна; Рудь, Вадим Олексійович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Zhyvotovska, L. V.; Rud, V. O.; Skrypnikov, A. M.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.
Розглянуто можливості використання відеоматеріалів із художніх і документальних фільмів як засобу формування позитивної мотивації до навчання, що сприяє активному залученню здобувачів освіти до освітнього процесу і кращому засвоєнню матеріалу.
Ментальне здоров’я населення Полтавської області
(ПП "Астрая", 2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Волошин, Віктор Анатолійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Васильєва, Ганна Юріївна; Рудь, Вадим Олексійович; Фисун, Юрій Олександрович; Телюков, Олесь Станіславович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Погорілко, Олег Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Voloshyn, V. A.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Vasylyeva, G. Yu.; Rud, V. O.; Fysun, Yu. O.; Telyukov, O. S.; Shynder, V. V.; Pohorilko, O. V.; Hryn, K. V.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.
Колективна монографія присвячена багаторічній праці професора А.М. Скрипнікова - вчителя, лікаря та науковця, під керівництвом якого досліджено різноманітні аспекти порушень ментального здоров’я населення Полтавської області, розроблено та оновлено методи діагностики та терапії. У колективній монографії подано сучасну інформацію щодо етіопатогенетичних теорій формування психогенних психічних розладів, наведено їх розповсюждення та клінічна характеристика, висвітлено епідеміологічні дані маніакальнивх станів, шизофренії та розладів шизофренічного спектру, суїцидальної поведінки у дорослого населення та підлітків. Значну увагу приділено питанням ментального здоров’я молоді та дітей, аспектам формування розладів аутистичного спектру, аналізу поширеності захворюваності на епілепію у дитячому віці.
Основні концепції біоритмологічних досліджень при розладах психіки та поведінки різного генезу
(Міжнародний медичний журнал, 2021) Скрипніков, Андрій Миколайович; Животовська, Лілія Валентинівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Сонник, Григорій Трохимович; Казаков, Олексій Анатолійович; Скрипников, Андрей Николаевич; Животовская, Лилия Валентиновна; Боднарь, Леся Анатольевна; Сонник, Григорий Трофимович; Казаков, Алексей Анатольевич; Skrypnikov, A. M.; Zhyvotovska, L. V.; Bodnar, L. A.; Sonnyk, H. T.; Kazakov, O. A.
В статті систематизовано та проаналізовано результати досліджень, проведених на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології, пов’язаних з вивченням біоритмологічного статусу при розладах психіки та поведінки різного ґенезу та впливу на них геліогеофізичних факторів. Виявлено, що геліо- та метеофактори, створюючи умови для виникнення патологічних проявів внаслідок десинхронозу, впливають на загострення більшості психічних захворювань у визначені сезони року та обумовлюють чіткі піки госпіталізацій хворих залежно від патології. Циркадна дисфункція також може обумовлювати розвиток психічних розладів, посилювати клінічні симптоми та впливати на них. У осіб вечірнього типу працездатності більшою мірою, ніж у представників ранкового та недиференційованого типів, знижені адаптаційні можливості до впливу зовнішнього середовища, тому належність до вечірнього біоритмологічного типу є фактором ризику виникнення невротичних розладів, залежності від психоактивних речовин, а також підвищеного рівня суїцидального ризику.
Особистісно-орієнтований підхід у системі підготовки майбутніх лікарів
(Харківський національний медичний університет, 2023-03-21) Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Zhyvotovska, L. V.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.
Особистісно-орієнтований підхід є важливим складником усіх етапів освітнього процесу в системі підготовки лікарів, що створює умови для формування висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно діяти в складних нестандартних ситуаціях, творчо розвиватися та самовдосконалюватися. На сьогодні попит мають фахівці, компетентні в питаннях психологічних особливостей людини, що підтримують толерантне ставлення до оточуючих, обізнані на сучасних досягненнях науки, володіють методами наукового дослідження.
Патопсихологічні чинники дезадаптивних станів при афективних розладах невротичного генезу
(2018) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Животовська, Лілія Валентинівна; Животовская, Лилия Валентиновна; Zhyvotovska, L. V.; Боднар, Леся Анатоліївна; Боднарь, Леся Анатольевна; Bodnar, L. A.; Животовська, Анастасія Ігорівна; Животовская, Анастасия Игоревна; Zhyvotovska, A. I.
Проведено комплексне обстеження 65 пацієнтів з афективними розладами невротичного ґенезу. Отримані результати дозволили визначити клінічні та патопсихологічні особливості формування вираженої психосоціальної дезадаптації, що виражалося в переважанні проявів тривоги та депресії, високого рівня соціальної фрустрованості та суб’єктивного відчуття самотності, використанні неадаптивних копінг-механізмів подолання конфліктних ситуацій. Виокремлені патопсихологічні чинники формування дезадаптивних станів є мішенями для психотерапевтичної корекції та психологічної підтримки, диференційованої в залежності від рівня психосоціальної дезадаптації; Проведено комплексное обследование 65 пациентов с аффективными расстройствами невротического генеза. Полученные результаты позволили выделить клинические и патопсихологические особенности формирования выраженной психосоциальной дезадаптации, которые выражались в преобладании проявлений тревоги и депрессии, высокого уровня социальной фрустрированности и субъективного ощущения одиночества, использовании неадаптивных копинг-механизмов преодоления конфликтных ситуаций. Выделенные патопсихологические факторы формирования дезадаптивных состояний являются мишенями для психотерапевтической коррекции и психологической поддержки, дифференцированной в зависимости от уровня психосоциальной дезадаптации; A complex examination of 65 patients with affective disorders of neurotic genesis was carried out. The obtained results made it possible to distinguish clinical and pathopsychological features of the formation of severe psychosocial maladaptation, which were expressed in the prevalence of anxiety and depression, high level of social frustration and subjective sensation of loneliness, and use of non-adaptive coping mechanisms for overcoming conflict situations. Allocated pathopsychological factors of the formation of maladaptive states are the targets for psychotherapeutic correction and psychological support, differentiated depending on the level of psychosocial disadaptation.
Показники якості життя осіб, що доглядають за пацієнтами з деменцією
(Полтавський державний медичний університет, 2021-12-29) Орлова, Ольга Вячеславівна; Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Orlova, O. V.; Zhyvotovska, L. V.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.
Деменція супроводжується зниженням пам’яті, порушенням мислення, поведінки таздатності виконувати щоденні функції, щовражає здебільшого осіб літнього віку іє однією зосновних причин інвалідності. Це робить глибокий вплив не тільки на пацієнтів, їхні родини та осіб, які здійснюють догляд, а й на суспільство в цілому У всьому світі зростає кількість людей з деменцією і прогнози, як правило, свідчать про значне збільшення загальної поширено-сті, пов'язаної із старінням населення. Велика кількість пацієнтів з деменцією перебувають вдома, де функцію до-гляду за ними виконують рідні.При прогресуванні захворювання пацієнти втрачають можливість доглядати за со-бою самостійно, а тому перед рідними постає питання стороннього догляду. Метою роботи було провести аналіз показників якості життя осіб, що виконують функцію догляду за пацієнтами з деменцією. Встановлено, що майже за 80% хворих на деменцію доглядають їхні родичі. Особи, які доглядають за пацієнтами, мають ризик депресії, тривоги та психологічного навантаження. В ході дослідження виявлено фактори, що впливають на психічне здо-ров’я доглядачів, серед яких вагомими були ступінь деменції та здатність пацієнта до повсякденної активності. У доглядачів із низьким рівнем показника психічної напруженості рідше відмічалися прояви соціальної дезадаптації. В залежності від рівня психологічного стресу, у осіб з високим рівнем психічної напруженості були нижчі показни-ки якості життя за шкалами «фізичне функціонування» (p=0,003), «рольове функціонування обумовлене фізич-ним станом» (p<0,001), «соціальне функціонування» (p=0,04), «рольове функціонування обумовлене емоційним станом» (p=0,003), «психічне здоров`я» (p=0,004). Для даної категорії людей рекомендовано використовувати консультативну допомогу, психоосвітні заходи спрямовані на усвідомлення покращення якості життя.
Формування фахової компетентності лікарів-інтернів на етапі післядипломної освіти на основі таксономії Блума
(2020) Животовська, Лілія Валентинівна; Сонник, Григорій Трохимович; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовская, Лилия Валентиновна; Сонник, Григорий Трофимович; Боднар, Леся Анатольевна; Сонник, Владимир Васильевич; Казаков, Алексей Анатольевич; Исаков, Рустам Исроилович; Zhyvotovska, L. V.; Sonnik, G. T.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Isakov, R. I.
У статті описані окремі аспекти формування фахової компетентності лікарів-інтернів на етапі післядипломної освіти на основі педагогічної таксономії. Аналіз оновленої версії таксономії Б. Блума показав перевагу її практичної реалізації в навчальному процесі, зокрема на етапі післядипломної освіти таксономія сприяє формуванню у майбутніх лікарів навичок мислення високих рівнів, таких як аналіз, оцінка, створення.
Характеристика тревожных и депрессивных проявлений у пациентов с острым инфарктом миокарда с учетом их личностных акцентуаций
(Министерство здравохранения Азербайджана, 2021) Бойко, Дмитрий Иванович; Качур, Роман Владимирович; Аджала, Оламиде Майкл; Боднар, Леся Анатольевна; Животовская, Лилия Валентиновна; Бойко, Дмитро Іванович; Качур, Роман Володимирович; Аджала, Оламіде Майкл; Боднар, Леся Анатоліївна; Животовська, Лілія Валентинівна; Boiko, D. I.; Kachur, R. V.; Ajala, O. M.; Bodnar, L. A.; Zhyvotovska, L. V.
В статье представлены сравнительные результаты тревожных и депрессивных проявлений у пациентов с острым инфарктом миокарда в зависимости от их акцентуации личности. В исследование были включены 38 пациентов специализированного кардиологического отделения Полтавского областного кардиологического диспансера с острым инфарктом миокарда. Исследование уровня личностной и реактивной тревоги проводилось с использованием шкалы Спилбергера-Ханина, степени тяжести депрессии – шкала депрессии Бека, определения типа акцентуации личности – опросник Леонгарда-Шмишека. Большинство обследованных пациентов с острым инфарктом миокарда имели высокий уровень личностной и реактивной тревожности и умеренный уровень общей депрессии. Анализ уровня тревоги в зависимости от личностных характеристик показал преобладание определенных ее типов в зависимости от акцентуации, а именно у экзальтированных и тревожных личностей установлена прямая корреляция с реактивным типом тревожности, а у неуравновешенных и эмотивных – с личностным. Результаты исследования дают возможность сделать вывод о том, что у экзальтированных и тревожных личностей тревожность вызвана непосредственно острым инфарктом миокарда и соматическим состоянием, в то время как у неуравновешенных и эмотивных тревожность является результатом их личностных черт.
Хронобіологічні аспекти тривожних розладів і диссомнічних порушень та їх поширеність в контексті пандемії СOVID-19
(Полтавський державний медичний університет, 2022) Животовська, Анастасія Ігорівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Шкідченко, Олександр Ігорович; Zhyvotovska, A. I.; Isakov, R. I.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Shkidchenko, O. I.
В даній роботі наведено узагальнення сучасних даних про хронобіологічні механізми розвитку тривожних та диссомнічних розладів та їх поширеність в контексті пандемії COVID-19. Аналіз стану захворюваності психічної сфери показує, що тривожні розлади належать до хронічних захворювань, які мають найбільший вплив на життя пацієнтів, пов’язані з великими витратами на охорону здоров’я і мають значну супутню коморбідність. Диссомнічні порушення є несприятливим фактором розвитку афективної патології, посилюють тяжкість клінічних проявів і мають загальний вплив на здатність регулювати емоції. Останні дослідження показують, що хронотип також може бути важливим маркером виникнення хронічного первинного безсоння та фактором ризику тривожних розладів. Останнім часом все більшу увагу науковців привертає вивчення психопатологічної симптоматики у пацієнтів, інфікованих COVID-19, як в гострій фазі захворювання, так і в постковідному періоді. Симптоми, ознаки або аномальні клінічні параметри, які зберігаються протягом двох або більше тижнів після початку COVID-19 та не повертаються до здорового вихідного рівня, потенційно можуть вважатися довгостроковими наслідками захворювання. В проведених дослідженнях вказується на значну поширеність симптомів тривоги, депресії та розладів сну як в умовах пандемії, так і в структурі проявів постковідного синдрому. В численних наукових публікаціях наведені дані когортних досліджень, в яких вивчалися перебіг та наслідки коронавірусної хвороби. Проте широкий огляд усіх можливих довготривалих наслідків COVID-19 залишається актуальним.
Інтерактивні технології навчання при підготовці здобувачів вищої медичної освіти
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Боднар, Леся Анатоліївна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Животовська, Лілія Валентинівна; Бойко, Дмитро Іванович; Вородюхіна, Алла Кирилівна; Боднар, Вадим Анатолійович; Bodnar, L. A.; Skrypnikov, A. M.; Zhyvotovska, L. V.; Boiko, D. I.; Vorodyukhina, A. K.; Bodnar, V. A.
Провідною ідеєю сучасного навчання є самовдосконалення та самореалізаіція здобувача освіти, що потребує створення комфортних умов навчання для комплексного розвитку особистості, виявлення й формування її творчого потенціалу. Інтерактивні технології навчання спрямовані на формування зацікавленості у здобувачів освіти, креативності, самостійності, відповідальності студентів, підвищують рівень знань з предмету, мотивацію та інтерес до навчання, допомагають усвідомити важливість навчання для своєї майбутньої професії та сприяють формуванню фахових компетентностей лікаря.

Перегляд за Автор "Bodnar, L. A."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування