Перегляд за Автор "Chumak, Yu."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Microbiological aspects concerning the etiology of acute odontogenic inflammatory diseases in the soft tissues of the head and neck region(2022) Avetikov, D.; Ananieva, M.; Faustova, M.; Nazarchuk, O.; Chumak, Yu.; Havryliev, V.; Loban', G.; Фаустова, Марія Олексіївна; Назарчук, Олександр Адамович; Лобань, Галина Андріївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Аветіков, Давид Соломонович; Ананьєва, Майя Миколаївна; Гаврільєв, Виктор МиколайовичOdontogenic purulent inflammatory diseases (OPIDs) make up about 20% of cases in the structure of general surgical pathology and are among the frequent diseases of the head and neck region with a high (10−40%) mortality rate. Insufficient information about the source state of acute odontogenic inflammation of the perimandibular soft tissues significantly reduces the effectiveness of diagnostic measures of OPID in head and neck region, as evidenced by almost 50% of the diagnostic error rate. Statistically, OPID in soft tissue of head and neck region most often occurs due to dissemination of pathogens of the necrotized pulp, periodontal pockets in periodontitis, or pericoronitis during the difficult eruption of retained teeth. Previously, the quantitative dominance (about 70%) of Staphylococcus spp. among the microorganisms isolated from the odontogenic foci of inflammation was determined. However, in recent years, with the expansion of microbiological diagnostic capabilities, the presence of non-fermenting Gramnegative bacteria and anaerobes with a significant proportional proportion of the total microbiota of OPID in soft tissue of head and neck region has been increasingly indicated. Recently, there has been a rapid acquisition of resistance of pathogens of odontogenic purulent inflammatory diseases of the maxillofacial region to various groups of antibiotics, which leads to ineffectiveness of their treatment and prompts the revision of existing protocols and treatment regimens in surgical dentistry.Документ Антимікробна дія йодоформу і хлоргексидину на музейні штами мікроорганізмів(2022) Гаврильєв, Віктор Миколайович; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Gavriliev, V.; Loban, G. A.; Ananieva, M. M.; Chumak, Yu.; Faustova, M. M.Протимікробну дію йодоформу і хлоргексидину визначали кількісним методом серійних розведень в бульйоні та агарі.Для дослідження застосовували завис йодоформу, який відповідав 200,0мг/мл робочої концентрації препарату. Препарат вносили у 10 пробірок, які містили поживний бульйон відповідно до стандартної методики, враховуючи контролі з«позитивним» та «негативним» результатами. Робочий розчин містив 200,0мг/мл йодоформу, але тому що цей порошок частково розчинний в рідинах, розтитровку робочого розчину не проводили, піддавали робочу концентрацію препарату у сухому вигляді. Таким чином, отримували ряд пробірок, в яких концентрація йодоформу відрізнялася в 2 рази між сусідніми пробірками. Застосовували 0,05% розчин хлоргексидину біглюконату, який відповідав 500мкг/мл робочоконцентрації препарату. Готували серійні розведення препарату, враховуючи контролі з «позитивним» та «негативним»результатами. Після інкубації оцінювали результати і визначали (МІК) досліджуваних препаратів.Документ Спосіб визначення чутливості Staphilococcus aureus до дії антисептиків(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2024-01-24) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Аветіков, Давид Соломонович; Chumak, Yu.; Loban’, G.; Ananieva, M.; Faustova, M.; Avetikov, D.Спосіб визначення чутливості Staphylococcus aureus до дії антисептиків, що включає використання середовища Мюлера-Хінтона та проведення дослідження на мікробному інокулюмі, який еквівалентний 0,5 за стандартом мутності McFarland, шляхом просочування стерильного ватного тампона і рівномірного нанесення інокуляту, який відрізняється тим, що як досліджувані культури мікроорганізмів використовують типові штами Staphylococcus aureus ATCC 25923 та клінічні ізоляти мікроорганізмів Staphylococcus aureus, а як антисептики використовують розчини Декасану, Хлоргексидину, 5 % спиртовий розчин Йодоформу, якими просочують паперові диски, і наносять стерильним пінцетом не пізніше 15 хв після інокуляції агару з подальшим інкубуванням протягом доби при температурі 35- 36 °C.Документ Спосіб визначення чутливості Staphilococcus epidermidis до дії антисептиків(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2024-01-24) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Аветіков, Давид Соломонович; Chumak, Yu.; Loban', G.; Faustova, M.; Ananieva, M.; Avetikov, D.Спосіб визначення чутливості Staphylococcus epidermidis до дії антисептиків включає проведення дослідження на мікробному інокулюму за стандартом мутності McFarland та інкубування протягом доби при температурі 35-36 С. Як досліджувані культури мікроорганізмів використовують типові штами Staphylococcus epidermidis ATCC 14990 та клінічні ізоляти мікроорганізмів Staphylococcus epidermidis шляхом приготування мікробного інокулюма, яким просочують стерильний ватний тампон, і рівномірно наносять інокулят штриховими рухами на всю поверхню агару в трьох напрямках, повертаючи чашку Петрі для отримання суцільного газону. Визначення проводять на середовищі МюлераХінтона. Як антисептики використовують розчини Декасану, Хлоргексидину, 5 % спиртовий розчин Йодоформу, якими просочують паперові диски, і наносять стерильним пінцетом не пізніше 15 хв. після інокуляції агару.