Перегляд за Автор "Dobrovolskyi, O. V."

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Antimicrobial properties of metal/metal oxide nanoparticles and their possibilities in dental implantology
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-05-01) Bobrova, N. O.; Vazhnichaya, E. M.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Lugova, L. O.; Dobrovolska, O. V.; Dobrovolskyi, O. V.; Боброва, Нелля Олександрівна; Важнича, Олена Митрофанівна ; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Лугова, Любов Олександрівна; Добровольська, Оксана Володимирівна; Добровольський, Олександр Володимирович
    Dental implants have become one of the most used ways of restoring dental defects and have a high success rate. Implantation failure can be a consequence of plaque biofilm formation in the oral cavity after implantation and the development of mucositis or peri-implantitis, therefore it is important to provide dental implants with antimicrobial properties, in particular with the help of nanoparticles. The objective is to analyze the current state of application of metal nanoparticles and their oxides to provide antimicrobial properties to dental titanium implants. Literature sources were searched in the PubMed database with a selection of publications over the past 10 years that are simultaneously involved in implantology and microbiological research. Analysis of the literature confirmed that when the use of dental implants was complicated by infection, Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans and Escherichia coli were the main causative agents. Pathogenic bacteria Porphyromonas gingivalis or Aggregatibacter actinomycetemcomitans and fungi Candida albicans have also caused implant infections. The peri-implant microbiota had specificity both in the presence of bacteria and in the proportion of microorganisms. For the development of antimicrobial dental implants, research is focused on their nanoscale modifications using nanoparticles of metals and their oxides: silver, gold, copper, zirconium, zinc oxide, titanium dioxide. The addition of these nanoparticles to the material of dental implants gives it a long-lasting antimicrobial effect against oral pathogens, reduces the adhesion of microorganisms and the biofilm formation, which in many cases is combined with sufficient cytocompatibility. Dental implants made of titanium modified with metal/metal oxide nanoparticles have exceptional prospects for the prevention of biofilm formation and periimplantitis caused by it, but there is a problem of their practical implementation. Therefore, researchers’ efforts are focused on the functionalization of titanium implants with metal\/metal oxide nanoparticles, which are synthesized in different ways and added to the implant material, capable of being released from it and exerting an antimicrobial effect. The process of clinical translation of these scientific developments can be accelerated by technology optimization and further biological and toxicological studies. Зубні імплантати стали одним із найбільш використовуваних шляхів відновлення дефектів зубних рядів і мають високу успішність. Невдача імплантації може бути наслідком утворення біоплівки зубного нальоту в ротовій порожнині після проведеної імплантації і розвитку мукозиту або периімплантиту, тому актуальним є надання зубним імплантатам протимікробних властивостей, зокрема за допомогою наночастинок. Мета роботи – проаналізувати сучасний стан застосування наночастинок металів та їх оксидів для надання протимікробних властивостей зубним титановим імплантатам. Пошук джерел літератури було проведено в базі даних PubMed з вибором публікацій за останні 10 років, які одночасно причетні до імплантології та мікробіологічного дослідження. Аналіз літератури підтвердив, що, коли використання дентальних імплантатів ускладнювалося інфекцією, серед її збудників основними були Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans і Escherichia coli. Патогенні бактерії Porphyromonas gingivalis або Aggregatibacter actinomycetemcomitans і гриби Candida albicans також викликали інфекції імплантату. Периімплантатна мікробіота мала специфічність як у присутності бактерій, так і в пропорції мікроорганізмів. Для розробки протимікробних зубних імплантатів дослідження зосереджені на їх нанорозмірних модифікаціях за допомогою наночастинок металів та їх оксидів: срібла, золота, міді, цирконію, оксиду цинку, диоксиду титану. Додавання цих наночастинок до матеріалу дентальних імплантатів надає йому тривалої протимікробної дії проти оральних патогенів, зменшує адгезію мікроорганізмів та утворення біоплівки, що в багатьох випадках поєднується з достатньою цитосумісністю. Зубні імплантати з титану, модифікованого метал/металоксидними наночастинками, мають виняткові перспективи з позицій профілактики утворення біоплівки та зумовленого нею периімплантиту, однак існує проблема їх практичного впровадження. Отже, зусилля дослідників зосереджені на функціоналізації титанових імплантатів метал\/металоксидними наночастинками, які в різний спосіб синтезуються і додаються до матеріалу імплантату, здатні вивільнятися з нього і справляти протимікробну дію. Процес клінічної трансляції зазначених наукових розробок може бути прискорений оптимізацією технології і подальшими біологічними та токсикологічними дослідженнями.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    The level of dysbiosis of the oral cavity depends on the type of dental prosthesis of the patient
    (2023) Perepelova, T. V.; Faustova, M. O.; Dvornyk, V. M.; Dobrovolskyi, O. V.; Koval, Y. P.; Loban, G. A.; Перепелова, Тетяна Василівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Дворник, Валентин Миколайович; Добровольський, Олександр Володимирович; Коваль, Юрій Павлович; Лобань, Галина Андріївна
    The work was aimed to determine the level of oral dysbiosis of patients depending on the type of prosthetics constructures. MATERIALS AND METHODS: The study involved 48 patients with the presence in the oral cavity of fixed dentures from 4 to 6 units with a service life of no more than 3 years. The samples of plaque from the vestibular surface of dentures were collected to determine the microorganisms in the gingival plaque. Bacteriological research was carried out by the multiplex polymerase chain reaction in real time using the Phemoflor 8 reagent kit. The degree of dysbiosis of the oral cavity was determined according to the classification of V. Khazanova. RESULTS: The results of the study of patients’ samples did not reveal significant changes in the microbial landscape of the cervical areas. The total bacterial mass in the group of healthy individuals was lower than the total bacterial mass of patients in the investigated group significantly. IV degree of oral dysbiosis with a decrease in the number of lactobacilli, streptococci was characteristic of patients of denture wearers. The II degree of dysbiosis in patients with metal-ceramic structures was established. Patients who used solid cast and metal-plastic structures were diagnosed with II-III degree of dysbiosis of the oral cavity. The worst indicators were characteristic of prosthesis wearers of stamped-brazed structures. CONCLUSIONS: Quantitative indicators of the composition of the microbiota of the cervical areas of denture wearers have significant differences and different levels of dysbiosis of the oral cavity, depending on the type of dentures in the patients’ mouth
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Алгоритми навчального процесу та їхнє застосовування
    (ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», 2010) Дворник, Валентин Миколайович; Дворник, Валентин Николаевич; Dvornyk, V. M.; Рубаненко, В’ячеслав Васильович; Рубаненко, Вячеслав Васильевич; Rubanenko, V. V.; Баля, Геннадій Миколайович; Баля, Геннадий Николаевич; Balia, H. M.; Добровольський, Олександр Володимирович; Добровольский, Александр Владимирович; Dobrovolskyi, O. V.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Безпосередня імплантація в реабілітації пацієнтів з ураженим пародонтом
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-03-19) Локес, Катерина Петрівна; Добровольська, Оксана Володимирівна; Добровольський, Олександр Володимирович; Буханченко, Ольга Петрівна; Дворник, Валентин Миколайович; Скрипников, Петро Миколайович; Lokes, K. P.; Dobrovolska, O. V.; Dobrovolskyi, O. V.; Bukhanchenko, O. P.; Dvornyk, V. M.; Skrypnikov, P. M.
    Стаття висвітлює оптимізацію протоколу реабілітації пацієнтів із захворюваннями пародонту за умов використання методики безпосередньої дентальної імплантації. Для досягнення цілей було відібрано 50 пацієнтів, які мали показання до встановлення імплантатів у фронтальній ділянці верхньої й нижньої щелеп, відповідно 23 і 27 пацієнтів. Клінічне дослідження проводили за загальноприйнятими методиками. Резорбтивно-деструктивні процеси в періапікальних тканинах вивчали за допомогою конусно-променевої комп’ютерної томографії. Стан гігієни порожнини рота визначали за допомогою індексу зубного нальоту (PI) (Silness, Löe, 1964). Якість інтеграції імплантатів і стан альвеолярної кістки оцінювали за допомогою рентгенологічних методів, ступінь стабільності імплантатів визначали за допомогою приладу Osstell. Операцію виконували без відшарування слизово-окісного клаптя, за винятком випадків, коли виявляли інфіковані періапікальні тканини. Проводили кісткову аугментацію біологічно активним матеріалом «Bio-oss», який перемішували з аутоплазмою пацієнта, збагаченою факторами росту. У більшості випадків було реалізовано одноетапний протокол імплантологічного лікування. Готову тимчасову ортопедичну конструкцію фіксували наступного дня. Через 6 місяців користування тимчасовим зубним протезом проводили заміну на постійну конструкцію – металокерамічні мостоподібні протези з гвинтовою фіксацією. Отримані результати дослідження свідчать про доцільність і високу ефективність використання безпосередньої імплантації для заміщення дефектів зубних рядів незнімними конструкціями, у тому числі в пацієнтів із генералізованим пародонтитом.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    К вопросу о стандартизации цветовой шкалы для зубопротезных работ из пластмассы «Синма-М»
    (ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», 2007-03) Добровольский, Александр Владимирович; Добровольський, Олександр Володимирович; Dobrovolskyi, O. V.; Тумакова, Елена Борисовна; Тумакова, Олена Борисівна; Tumakova, O. B.
  • Ескіз
    Документ
    Організація освітнього процесу за змішаною формою навчання на кафедрі ортопедичної стоматології з імплантологією в умовах воєнного стану
    (Полтавський державний медичний університет, 2025-03-20) Добровольська, Оксана Володимирівна; Добровольський, Олександр Володимирович; Дворник, Валентин Миколайович; Кузь, Гельфіра Маліківна; Кузь, Віталій Сергійович; Тесленко, Олександра Іванівна; Dobrovolska, O. V.; Dobrovolskyi, O. V.; Dvornyk, V. M.; Kuz, H. M.; Kuz, V. S.; Teslenko, O. I.
    Висвітлено питання організації освітнього процесу в умовах змішаної форми навчання. Наголошується на необхідності засвоєння основних методів змішаного навчання для правильної організації навчального процесу. Обговорюється досвід викладання дисципліни «Ортопедична стоматологія» з урахуванням сучасних і проблемно-спрямованих вимог у системі додипломної освіти на кафедрі ортопедичної стоматології з імплантопогією. The article deals with the issues of applying mixed leaming techniques for the formation of the students’ professional compétence at higher medical educational institutions under wartime conditions. The need of mastering mixed learning basic techniques for the correct organization of the educational process is emphasized. The expérience of teaching the discipline of orthopédie dentistry is discussed, taking into account modem and problem-oriented requirements in the system of undergraduate éducation at the department of orthopédie dentistry with implantology.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Ортопедична реабілітація пацієнтів з хронічним генералізованим парадонтитом за допомогою дентальної імплантації
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Ніколішина, Елла Вячеславівна; Добровольська, Людмила Миколаївна; Ніколішин, Ігор Анатолійович; Добровольський, Олександр Володимирович; Дворник, Валентин Миколайович; Nikolishina, E. V.; Dobrovolska, O. V.; Nikolishin, I. A.; Dobrovolskyi, O. V.; Dvornyk, V. M.
    Одним із найпоширеніших методів корекції дефектів зубного ряду, що застосовуються в сучасній стоматології, є дентальна імплантація. Разом з тим, в умовах патології пародонту планування та проведення дентальної імплантації викликає певні складності. Метою роботи було проведення аналізу клінічної ефективності ортопедичної реабілітації з опорою на імплантати хворих на хронічний пародонтит. Завдання дослідження полягало у вивченні та порівнянні показників стабільності імплантатів, маргінальної втрати кісткової тканини та післяопераційних ускладнень у пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом за умов використання методики безпосередньої та відстроченої дентальної імплантації. Для досягнення мети авторами було сформовано дві групи спостереження, в яких проведено заміщення дефектів зубних рядів за допомогою дентальних імплантатів у пацієнтів із генералізованим пародонтитом І-ІІ ступеня важкості. Першу групу склали 10 пацієнтів, якім проведена безпосередня імплантація та негайне функціональне навантаження. В другій групі було10 пацієнтів, після відстроченої імплантації навантаження відбувалося в загальноприйняті терміни (2-3 місяця на нижній щелепі та 4-5 місяців на верхній). Стабільність імплантатів визначали за допомогою пристрою Osstell ISQ. Проведено порівняння показників стабільності імплантатів при різних протоколах імплантації та функціонального навантаження: безпосередне та відстрочене навантаження. Максимальне значення стабільності імплантатів регіструються через один рік. Цей факт доведено у статистично достовірному збільшенні (р<0,05) стабільності імплантата в обох групах. Рентгенологічна оцінка резорбції кісткової тканини в пришійковій ділянці після першого року навантаження, вказує на певні ризики проведення безпосередньої імплантації і негайного функціонального навантаження. Таким чином, ефективне протезування пацієнтів із генералізованим пародонтитом визначається персоналізованим підхом до кожного окремого випадку із урахуванням місцевих факторів та індивідуальних особливостей організму. Найчастіше, саме незадовільна гігієна порожнини рота, яка призводить до збільшення кількості назубних відкладень та створюють передумови для виникнення загострення запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта. One of the most common methods of correcting dental defects used in modern dentistry is dental implantation. However, in conditions of periodontal pathology, planning and carrying out dental implantation causes certain difficulties. The aim of the work was to analyze the clinical effectiveness of orthopedic rehabilitation based on implants in patients with chronic periodontitis. The task of the study was to study and compare the indicators of implant stability, marginal bone tissue loss and postoperative complications in patients with chronic generalized periodontitis under the conditions of using the technique of immediate and delayed dental implantation. The object and methods of research. To achieve the goal, the authors formed two observation groups, in which the replacement of tooth row defects with the help of dental implants was performed in patients with generalized periodontitis of the I-II degree of severity. The first group consisted of 10 patients who underwent direct implantation and immediate functional loading. There were 10 patients in the second group, after delayed implantation, loading occurred in the generally accepted terms (2-3 months on the lower jaw and 4-5 months on the upper). The stability of the implants was determined using the Osstell ISQ device. A comparison of the indicators of implant stability with different implantation protocols and functional load: immediate and delayed load was carried out. Conclusion. The maximum value of stability of implants is registered after one year. This fact is proven in a statistically significant increase (p<0.05) in the stability of the implant in both groups.X-ray evaluation of bone tissue resorption in the cervical area after the first year of loading indicates certain risks of direct implantation and immediate functional loading. Thus, effective prosthetics for patients with generalized periodontitis is determined by a personalized approach to each individual case, taking into account local factors and individual characteristics of the body. Most often, it is unsatisfactory oral hygiene that leads to an increase in the amount of dental deposits and creates prerequisites for the exacerbation of the inflammatory-dystrophic process in the periodontal tissues.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Протимікробні наночастинки металів та їх оксидів в удосконаленні зубних протезів
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Лугова, Любов Олександрівна; Добровольська, Оксана Володимирівна; Добровольський, Олександр Володимирович; Важнича, Олена Митрофанівна; Боброва, Нелля Олександрівна; Lugova, L. O.; Dobrobolska, O. V.; Dobrovolskyi, O. V.; Vazhnichaya, E. M.; Bobrova, N. O.
    Багато наночастинок металів та їх оксидів, включаючи срібло, титан, цинк, мідь, цирконій, мають протимікробні властивості. Ці наночастинки є перспективною стратегією лікування і профілактики інфекцій ротової порожнини і можуть бути застосовані в різних галузях стоматології. Мета роботи – представити огляд літератури щодо застосування протимікробних наночастинок металів та їх оксидів в ортопедичній стоматології, зокрема в удосконаленні матеріалів для протезування дефектів зубних рядів. Пошук джерел літератури було проведено в базі даних PubMed. Статті за 2013–2023 роки були відібрані, щоб існувала їх причетність до ортопедичної стоматології і були наявні дані мікробіологічних тестів. Показано, що останнім часом тенденції змістилися в бік удосконалення базисних матеріалів для зубних протезів. Для запобігання інфекційних ускладнень пропонують модифікацію базисної пластмаси наночастинок з протимікробними властивостями. Наночастинки срібла найбільш широко використовуються для модифікації матеріалів зубних протезів. У поєднанні з полімерами або як покриття на поверхні біоматеріалів вони демонструють антимікробні властивості проти оральних патогенів та антибіоплівковий ефект. Наночастинки цинку оксиду є біосумісними і нетоксичними із значними біоцидними властивостями до широкого кола бактерій і грибів. Вони здатні інгібувати утворення біоплівки мікроорганізмами ротової порожнини не тільки на акрилових протезах, а й на склі, полістиролі, силіконі. Наночастинки титану оксиду зменшують адгезією мікроорганізмів на різних протезних матеріалах, включаючи акрилові смоли, керамічне скло, нержавіючу сталь. Наночастинки цирконію оксиду, на відміну від інших наночастинок оксидів металів, не порушують естетику зубних протезів. Водночас вони збільшують щільність і зменшують пористість поліметилметакрилату, чим знижують адгезію та проліферація кандиди в зразках. Наночастинки міді оксиду також інгібують ріст C. albicans і Streptococcus spp. та утворення біоплівки залежно від дози і цитотоксичні лише у високих концентраціях. Отже, існують металеві та металооксидні наночастинки, які можуть покращити протимікробні властивості протезних матеріалів для ортопедичної стоматології і в такий спосіб забезпечити профілактику інфекційних ускладнень при користуванні зубними протезами, але для їх клінічного використання ще належить подолати розрив між експериментом та практикою.