Перегляд за Автор "Fastovets, M. M."
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Leiden mutation (rs6025) in a severe COVID-19 pneumonia patient with Down syndrome: a clinical case(Дніпровський державний медичний університет, 2023) Pokhylko, V.I.; Cherniavska, Yu. I.; Fishchuk, L. Ye.; Rossokha, Z. I.; Ievseienkova, O. H.; Dubitska, O. M.; Popova, O. F.; Fastovets, M. M.; Kaliuzhka, O. O.; Gorovenko, N. G.; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Фіщук, Лілія Євгенівна; Россоха, Зоя Іванівна; Євсеєнкова, Олена Геннадіївна; Дубицька, О. М.; Попова, Олена Федорівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Горовенко, Наталія ГригорівнаCOVID-19 was first reported in December 2019 in Wuhan (Hubei Province, China). Later, the pandemic of this disease took the world by storm, challenging the medical community. Its clinical manifestations vary from asymptomatic to a severe course that requires hospitalization and intensive therapy with oxygen support. The mortality rate in patients with a severe course of COVID-19 can exceed 50% The majority of fatal cases of COVID-19 were associated with thrombotic events, despite the prophylactic use of anticoagulant therapy. Numerous theoretical overviews and research articles indicate the need for genetic testing in patients with COVID-19 to determine the genetic profile of proteins involved in thrombophilia. According to the researchers, the Leiden mutation (G1691A, rs6025) of the FV gene is one of the promising candidates for testing. The aim of the work was to demonstrate the clinical features of the severe course of COVID-19 in the presence of the Leiden mutation. 58 patients with COVID19 of the intensive care unit were genotyped. The Leiden mutation in the heterozygous state was found only in one patient, who had Down syndrome. The Leiden mutation was detected with a frequency of 1.72% in the investigated group. The described clinical case clearly showed that individuals with Down syndrome, associated with hereditary thrombophilia are at risk of undesirable clinical consequences in the treatment of COVID-19. The condition of the patient with the Leiden mutation was severe when admitted to the hospital. The score according to the sequential organ failure assessment scale was 2 points. Bilateral multisegmental pneumonia was detected on the X-ray. On the second day after admission, due to the development of acute respiratory distress syndrome and multiple organ failure, the patient was transferred to the intensive care unit, where he received oxygen therapy through a facial mask. Medical treatment was carried out according to the protocol: non-steroidal anti-inflammatory drugs, antibacterial therapy, anticoagulants, sympathomimetics, and glucocorticosteroids. Despite the medical measures taken, progression of respiratory failure, renal failure, and portal hypertension was noted. On the 11th day, the patient developed asystole. Resuscitation measures were unsuccessful. Thus, the described case of a severe course of COVID-19 in a carrier of a heterozygous variant of the Leiden mutation with Down syndrome confirms the recommendations regarding the need for genetic testing for thrombophilia in high-risk groups and the appointment of personalized measures to prevent complications. Вперше про COVID-19 було повідомлено в грудні 2019 року в Ухані (провінція Хубей, Китай). Пізніше пандемія цієї хвороби захопила світ, кинувши виклик медичній спільноті. Його клінічні прояви варіюють від безсимптомного до важкого перебігу, що потребує госпіталізації та інтенсивної терапії з кисневою підтримкою. Рівень смертності пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19 може перевищувати 50% Більшість летальних випадків від COVID-19 були пов’язані з тромботичними подіями, незважаючи на профілактичне застосування антикоагулянтної терапії. Численні теоретичні огляди та дослідницькі статті вказують на необхідність генетичного тестування пацієнтів із COVID-19 для визначення генетичного профілю білків, залучених до тромбофілії. На думку дослідників, лейденська мутація (G1691A, rs6025) гена FV є одним із перспективних кандидатів для тестування. Метою роботи було продемонструвати клінічні особливості тяжкого перебігу COVID-19 за наявності лейденської мутації. Проведено генотипування 58 хворих на COVID-19 відділення інтенсивної терапії. Лейденська мутація в гетерозиготному стані виявлена лише в одного пацієнта з синдромом Дауна. У досліджуваній групі лейденська мутація виявлена з частотою 1,72%. Описаний клінічний випадок чітко показав, що особи з синдромом Дауна, асоційованим із спадковою тромбофілією, піддаються ризику небажаних клінічних наслідків при лікуванні COVID-19. Стан пацієнта з лейденською мутацією під час госпіталізації був важким. Оцінка за шкалою оцінки послідовної органної недостатності становила 2 бали. Рентгенологічно виявлена двобічна багатосегментарна пневмонія. На другу добу після госпіталізації у зв’язку з розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому та поліорганної недостатності хворого перевели в реанімаційне відділення, де йому проводили оксигенотерапію через лицьову маску. Лікування проводилось згідно з протоколом: нестероїдні протизапальні засоби, антибактеріальна терапія, антикоагулянти, симпатоміметики, глюкокортикостероїди. Незважаючи на вжиті лікувальні заходи, відзначено прогресування дихальної недостатності, ниркової недостатності, портальної гіпертензії. На 11 добу у хворого виникла асистолія. Реанімаційні заходи не принесли результатів. Таким чином, описаний випадок тяжкого перебігу COVID-19 у носія гетерозиготного варіанту лейденської мутації з синдромом Дауна підтверджує рекомендації щодо необхідності генетичного тестування на тромбофілію в групах високого ризику та призначення персоналізованих заходів щодо запобігти ускладненням.Документ The holter electrocardiogram monitoring method for evaluating the heart rhythm variability in children with diabetes mellitus of type1(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Fesenko, M. Ye.; Fastovets, M. M.; Pokhylko, V. I.; Ovdiyenko, O. D.; Cherevko, I. G.; Фесенко, Марія Євгенівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Овдієнко, Олександр Дмитрович; Черевко, Ірина Григорівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Фастовец, Марина Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Овдиенко, Александр Дмитриевич; Черевко, Ирина ГригорьевнаAbstract. Aim. To study the state of vegetative regulation according to the results of heart rate variability in children with type 1 diabetes mellitus during the Holter electrocardiogram monitoring on a daily basis. Object and methods of research. Under supervision were 40 children aged 2.5 to 16 years old, including 20 children with type 1 diabetes (the first − the main group) and 20 children without diabetes (second group) who underwent Holter monitoring of electrocardiogram during being in the Department of Endocrinology of the Children’s Municipal Clinical Hospital in Poltava. Children of both groups, depending on their age, were divided into two subgroups of 10 children in each subgroup: the first subgroup of the main group − children under the age of 10, the second subgroup of the main group − children from 11 to 16 years old. A similar distribution of children was in the second group of children without diabetes. Results. Conducting the Holter monitoring of ECG in children with diabetes showed that two departments of the vegetative nervous system are involved in the formation of violations of vegetative regulation of cardiac rhythm. The data of spectral characteristics of heart rate variability (VLF, LF) testify to the high voltage of vegetative-regulatory mechanisms under the conditions of chronic stress in children with type 1 diabetes. The use of the Holter ECG monitoring contributed to the detection of electrical instability of the myocardium in 55% of children in the primary group with diabetes (25% in each subgroup). The detected increase in dispersion (according to the standard ECG) and the variability (according to the Holter ECG monitoring) of the QT interval in patients with type 1 diabetes in the form of an elongated and slightly elongated compared with the age-sexual norm of the QT interval allows to timely form risk groups for children, which have a risk of developing arrhythmias. Conclusions. Identified risk groups for children at risk of developing arrhythmias, based on the Holter monitoring of ECG, require this survey to be conducted in dynamics.Документ Біль у педіатричного пацієнта з онкологічним діагнозом(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Артьомова, Наталія Сергіївна; Соловйова, Галина Олексіївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Артемова, Наталия Сергеевна; Соловьева, Галина Алексеевна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Гасюк, Наталия Ивановна; Artomova, N. S.; Soloviova, H. O.; Kaliuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.; Hasiuk, N. I.Больовий синдром є частим провідним синдромом онкологічної та онкогематологічної патології у дітей. Не дивлячись на курабельність чи навпаки, некурабельність стану, пов’язаний з цим станом больовий синдром практично завжди можливо взяти під контроль, чим значно покращити якість життя пацієнта та його родини. В представленій статті розглянуті причини й механізм виникнення больового синдрому у дітей з онкологічною та онкогематологічною патологією. Адекватне визначення патогенетичних механізмів та оцінка больового синдрому є основною метою первинної оцінки стану пацієнта, з урахуванням психосоціальної характеристики пацієнта та його родини, тому вкрай важливо, щоб клініцисти включали ці критерії в первинні та наступні обстеження пацієнтів з онкологічною патологією, щоб мати змогу забезпечити відповідними терапевтичними ресурсами. Відкрита актуальність комплексного розуміння етіології та патогенетичних механізмів виникнення больового синдрому у дітей з онкологічною патологією, що безпосередньо впливає на стратегію подолання болю, який пов’язаний з пухлинним процесом, лікуванням та здійсненням лікувально-діагностичних маніпуляцій у такого контингенту дітей. Для фахівців з дитячої онкології та онкогематології важливо діагностувати загальний больовий синдром, що супроводжує онкологічну патологію. Ефективне знеболення потребує ретельного спостереження за пацієнтом та синдромальними реакціями під час лікування. Ідеальна комплексна оцінка больового синдрому повинна включати в себе обговорення мети та очікувань від терапії болю, всебічне оцінювання больового синдрому, його інтенсивність, характеристики та локалізацію. Висвітлені основні принципи подолання больового синдрому, трьохступеневий підхід щодо терапії больового синдрому у педіатричного пацієнта з онкологічною патологією та розглянуті основні характеристики та комбінації груп анальгетиків для керування болем.Документ Вплив дефіциту магнію на формування ожиріння та метаболічного синдрому у дітей (огляд літератури)(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Fastovets, M. M.; Нasiuk, N. I.; Kaliuzhka, O. O.; Artiomova, N. S.; Zhuk, L. A.Резюме. Малорухливий спосіб життя, жирне і висококалорійне харчування в останні роки привели до різкого зльоту захворюваності на ожиріння та інші компоненти метаболічного синдрому у дітей та підлітків. При переході до підліткового віку надлишкова маса тіла, що сформувалася в дитячому віці, нормалізується лише у частини підлітків. У багатьох підлітків ожиріння обтяжене інсулінорезистентністю, гіперліпідемією і артеріальною гіпертензією. Однією з причин старту невідповідної до віку хронічної патології є порушення мікронутрієнтного балансу у дітей. З дефіцитом кожного із мікронутрієнтів асоційований певний спектр патологій. Розвиток інсулінорезистентності та проблема надмірної ваги в будь-якому віці асоційовані, перш за все, з дефіцитом магнію. Магній, будучи одним з найважливіших біоелементів, має особливе значення для підтримки метаболічних функцій організму і профілактики ожиріння. Іони магнію є ессенціальним кофактором чисельних ферментів, які беруть участь в обміні вуглеводів і жирів. Достатнє вживання магнію з їжі і препаратів магнію сприяє нормалізації чутливості тканин і клітин до інсуліну, зниженню гіперглікемії, гіперліпідемії, перекисного окиснення ліпідів та знижує ризик виникнення метаболічного синдрому. Дефіцитні по магнію діти і підлітки відрізняються більш високим індексом маси тіла, рівнем стресу, у дівчаток частіше спостерігаються розлади менструальної функції. При діагностиці дефіциту магнію в організмі просте визначення його рівня в сироватці крові не завжди є достатнім для постановки діагнозу гіпомагніємії. Необхідним є використання інших показників вмісту магнію в організмі (рівні магнію в еритроцитах, лімфоцитах, сечі, волоссі і ін.). Проблему ДМ у дітей дуже складно компенсувати лише за рахунок споживання тих чи інших харчових продуктів. Навіть сучасна рослинна їжа може містити досить різні кількості магнію, в залежності від його вмісту в ґрунті і від методик вирощування рослин. Навіть більш високе споживання збагачених магнієм продуктів харчування далеко не завжди ефективно компенсує ДМ. Висококалорійна по вуглеводах і жирах їжа практично позбавлена біозасвоєння магнію. ДМ в такій дієті провокує накопичення надлишку вісцерального жиру. Відкритим залишається питання медикаментозної компенсації ДМ у дітей шляхом використання препаратів на основі органічних солей магнію.Документ Гостра первинна Епштейн-Барр вірусна інфекція у дитини 8 місяців(Полтавський державний медичний університет, 2022) Фесенко, Марія Євгенівна; Щербань, Олена Анатоліївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Fesenko, M. Yе.; Scherban, O. A.; Zyuzina, L. S.; Kaliuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.Стаття присвячена труднощам діагностики та особливостям перебігу «Гострої первинної Епштейн–Барр вірусної інфекції» у дитини грудного віку. Представлений клінічний випадок власного спостереження дитини, 8 місяців, з даним захворюванням. Як відомо, у дітей раннього віку первинне інфікування вірусом Епштейн–Барр часто має субклінічний перебіг або може бути безсимптомним. Особливістю «Гострої первинної Епштейн–Барр вірусної інфекції» у дитини є маніфестний перебіг захворювання з клінічними проявами гнійно-некротичної ангіни, вторинної тромбоцитопенії, анемії І ступеню (з мінімальними змінами з боку лімфатичних вузлів, відсутністю гепатоспленомегалії) на фоні дисфункції імунної системи (вікового імунодефіцитного стану). Дисфункція імунної системи (віковий імунодефіцитний стан) та неможливість отримання специфічних материнських антитіл з грудним молоком (дитина знаходиться на штучному вигодовуванні) стали причиною тяжкого перебігу даного захворювання у дитини першого року життя. Незрілі адаптаційні механізми слизових оболонок у дітей призводять до явищ їх дизбіозу у вигляді дисбалансу різного ступеня тяжкості перебігу захворювання. Заключний діагноз дитини базується на виділенні ДНК вірусу Епштейн–Барр в сироватці крові при проведенні полімеразної ланцюгової реакції. Зроблений висновок про необхідність проведення динамічного спостереження за дитиною педіатра і кардіолога з метою розробки профілактичних заходів щодо виникнення даного захворювання та оцінки фізичного розвитку.Документ Гострі респіраторні рекурентні інфекції у дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Фесенко, Марія Євгенівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Зюзина, Лариса Степановна; Фастовец, Марина Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Мелащенко, Елена Ивановна; Fesenko, M. Ye.; Zyuzina, L. S.; Fastovets, M. M.; Kalyuzhka, O. O.; Melashchenko, O. I.Вступ. Недостатня кількість наукових праць, присвячених вивченню місцевого імунітету у дітей з частими респіраторними рекурентними захворюваннями, стала підґрунтям виконання даної роботи. Мета. Вивчити негативний вплив різних патогенних факторів на формування гострих респіраторних рекурентних інфекцій у дітей. Матеріали і методи. Спостерігали в динаміці за 201 дитиною до 3-х років та 219 дітьми з 3-х до 7 років, які відвідували дитячі дошкільні заклади м. Києва. Показники місцевого імунітету за вмістом імуноглобулінів в секреті носових ходів вивчали в порівнянні з даними анамнезу і клінічного обстеження дітей; з функціональним станом слизової носа (наявність катаральних явищ); з наявністю і виділенням вірусної та бактеріальної мікрофлори у верхніх дихальних шляхах; з наявністю хронічних вогнищ інфекції в носоглотці (тонзиліт, аденотонзиліт); з терміном, який пройшов після проведення профілактичних щеплень і перенесених респіраторних захворювань. Результати дослідження. На основі отриманих даних були виявлені зміни місцевого імунітету у обстежених нами дітей під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища: народження дітей від патологічного перебігу вагітності і пологів; наявності у дітей гіпохромної анемії, ексудативного діатезу, хронічного тонзиліту стафілококової етіології, аденотонзиліту, рецидивуючих і астматичних бронхітів; високий рівень інфікування дітей вірусами, носійство в зіві патогенного стафілококу і стрептококу, грибів роду Candida. Було установлено, що найнижча частота виявлення імуноглобулінів всіх класів відзначалася у дітей з наявністю в зіві стрептокока і його асоціацій з стафілококом. Висновки. Опубліковані дані про значення місцевого імунітету за показниками імуноглобулінів у дітей при частих респіраторних рекурентних захворюваннях, схильність його до різних змін під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища свідчать про доцільність удосконалення лікувально-профілактичних заходів, які включають застосування засобів, які підвищують ефективність місцевого захисту дихальних шляхів; Вступление. Недостаточное количество научных работ, посвященных изучению местного иммунитета у детей с частыми респираторными рекуррентными заболеваниями, стало основанием выполнения данной работы. Цель. Изучить отрицательное влияние различных патогенных факторов на формирование острых респираторных рекуррентных инфекций у детей. Материалы и методы. Наблюдали в динамике за 201 ребенком до 3-х лет и 219 детьми от 3 до 7 лет, которые посещали детские дошкольные учреждения г. Киева. Показатели местного иммунитета по содержанию иммуноглобулина в секрете носовых ходов изучали в сравнении с данными анамнеза и клинического обследования детей; с функциональным состоянием слизистой носа (наличие катаральных явлений); с наличием и выделением вирусной и бактериальной микрофлоры в верхних дыхательных путях; с наличием хронических очагов инфекции в носоглотке (тонзиллит, аденотонзиллит); со сроком, прошедшим после проведения профилактических прививок и перенесенных респираторных заболеваний. Результаты исследования. На основе полученных данных были выявлены изменения местного иммунитета у обследованных нами детей под воздействием факторов внешней и внутренней среды: рождение детей от патологического течения беременности и родов; наличие у детей гипохромной анемии, экссудативного диатеза, хронического тонзиллита стафилококковой этиологии, аденотонзиллита, рецидивирующих и астматических бронхитов; высокий уровень инфицирования детей вирусами, носительство в зеве патогенного стафилококка и стрептококка, грибов рода Candida. Было установлено, что наиболее низкая частота выявления иммуноглобулинов всех классов отмечалась у детей с наличием в зеве стрептококка и его ассоциаций со стафилококком. Выводы. Опубликованные данные о значении местного иммунитета по показателям иммуноглобулинов у детей при частых респираторных рекуррентных заболеваниях, склонности его к различным изменениям под воздействием факторов внешней и внутренней среды свидетельствуют о целесообразности применения средств, повышающих эффективность местной защиты дыхательных путей; Introduction. Insufficient research work on the study of local immunity in children with frequent respiratory recurrent diseases has become the basis for this work. Goal. To study the negative impact of various pathogenic factors on the formation of acute respiratory recurrent infections in children. Materials and methods. 201 children under 3 years of age and 219 children from 3 to 7 years old who attended children's preschools in Kyiv were observed in the dynamics. Indices of local immunity, by the content of immunoglobulins in the secretion of the nasal passages, were studied in comparison with the data of the anamnesis and clinical examination of children; with functional condition of the nasal mucosa (presence of catarrhal phenomena); with the presence and excretion of viral and bacterial microflora in the upper respiratory tract; with the presence of chronic foci of infection in the nasopharynx (tonsillitis, adenotonitis); with a period that has elapsed after preventive vaccinations and transferred respiratory diseases. Research results. Based on the obtained data, changes in local immunity in the examined children were detected under the influence of factors of external and internal environment: birth of children from pathological pregnancy and childbirth; presence of hypochromic anemia, exudative diathesis, chronic tonsillitis of staphylococcal etiology, adenotonsillitis, recurrent and asthmatic bronchitis in children; high infection rate of children with viruses, pathogenicity of pathogenic staphylococcus and streptococcus, fungi of the genus Candida. It was found that the lowest fre quency of detection of immunoglobulins of all classes was observed in children with streptococcus in pharynx and its associations with staphylococcus. Conclusions. The published data on the value of local immunity in terms of immunoglobulins in children with frequent respiratory recurrent diseases and its tendency to various changes under the influence of external and internal environmental factors indicate the feasibility of improving treatment and prevention measures, which include the use of agents that enhance the effectiveness of local respiratory protection.Документ Застосування новітніх інформаційних та інтерактивних технологій у навчальному процесі вищої медичної школи(Українська медична стоматологічна академія, 2013) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Pokhilko, V. I.; Kovalyova, O. M.; Tsvirenko, S. M.; Kalyuzhka, E. O.; Fastovets, M. M.В роботі представлений аналіз методів навчання, розкриті переваги ігрового методу як елемента отримання знань для іноземних студентів. Представлений досвід інтерактивних технологій в оволодінні практичними навичками студентами.Документ Клініко-параклінічні критерії можливості інфікування та реалізації вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Фесенко, Марія Євгенівна; Шапошнікова, Наталія Володимирівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Шапошникова, Наталия Владимировна; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Fesenko, M. Yе.; Shaposhnikiva, N. V.; Zyuzina, L. S.; Kalyuzhka, O. A.; Fastovets, M. M.Вступ. Питання профілактики виникнення внутрішньоутробних захворювань, зокрема, вродженої пневмонії, у новонароджених з хламідійною інфекцією, залишаються до кінця не вирішеними через недостатнє розроблення критеріїв інфікування та реалізації даної патології. Мета дослідження. Розробити клініко-лабораторно-інструментальні чинники інфікування та реалізації вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією. Матеріали і методи. Обстеження (в динаміці) проведено у 77 новонароджених (38 (49,3%) недоношених, 39 (50,7%) доношених). В основній групі з вродженою пневмонією знаходились 54 новонароджених – 25 (46,3%) недоношених, 29 (53,7%) доношених. В контрольній групі – 23 «умовно здорових» новонароджених (недоношених – 13 (56,5%), доношених – 10 (43,5%). Діагноз вродженої пневмонії у новонароджених з хламідійною інфекцією уточнювали на основі даних анамнезу, клінічних критеріїв, факторів ризику, діючих в анте-, інтра- та постнатальному періодах, патологічних змін, виявлених на нейросонографії, порушень мікробіоценозу кишківника. Специфічну діагностику виконували методом полімеразної ланцюгової реакції з виявленням ДНК хламідій в сироватці крові новонароджених дітей. Результати та їх обговорення. Комплексне обстеження новонароджених з вродженою пневмонією дозволило встановити, що всі новонароджені даної групи народилися від матерів, інфікованих хламідіями, з обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом, ускладненим перебігом вагітності (обумовлено наявністю у вагітних великого відсотку екстрагенітальної і генітальної патології та патологічним перебігом пологів). Виявлено, що вентрикулодилятація, кісти судинних сплетінь та лейкомаляція, рухові порушення та органічні ураження з боку ЦНС мали місце тільки у дітей з вродженою пневмонією. Доведено, що тяжкість перебігу вродженої пневмонії у обстежених новонароджених була обумовлена обсіменінням організму патогенною флорою (Pseudomonas aeruginosa, St. aureus, Klebsiella, Candida). Висновок. Застосування комплексу діагностичних критеріїв інфікування та реалізації вродженої пневмонії у дітей з хламідійною інфекцією дозволить в перші дні життя новонароджених провести верифікацію діагнозу та своєчасно призначити етіотропну терапію.Документ Клініко-інструментальна характеристика нейросонографічних змін, виявлених в динаміці у дітей з вродженою хламідійною інфекцією(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Фесенко, Марія Євгенівна; Шапошнікова, Наталія Володимирівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Шапошникова, Наталия Владимировна; Фастовец, Марина Николаевна; Жук, Людмила Анатольевна; Калюжка, Елена Александровна; Fesenko, M. Yе.; Shaposhnikiva, N. V.; Fastovets, M. M.; Zhuk, L. A.; Kalyuzhka, O. O.Проблема вродженої хламідійної інфекції залишається актуальною. Актуальність проблеми обумовлена труднощами її діагностики та особливостями перебігу. Мета дослідження. Уточнення в динаміці тяжкості і характеру уражень центральної нервової системи при вродженій хламідійній інфекції. Матеріали і методи. Було обстежено 103 новонароджених. Катамнестичні спостереження відбувалися протягом 1 року. Специфічну діагностику виконували методом полімеразної ланцюгової реакції з виявленням ДНК хламідій в сироватці крові новонароджених. Виділена основна група (80 дітей), другу контрольну групу склали 23 «умовно здорових» дітей. Окремо виділена ІІІ група – 36 дітей, які народилися в задовільному стані (від матерів, інфікованих хламідіями). Результати та їх обговорення. Аналіз результатів обстеження показав, що вісцеральні форми з вродженою хламідійною пневмонією були діагностовані майже у 50% новонароджених; локалізовані форми (вроджений кон’юнктивіт) у 7,5% дітей. У 45% дітей основної групи були відсутні клінічні ознаки захворювань. Нейросонографію проводили в динаміці. Установлено, що лентикулярна васкулопатія, ділянки підвищеної ехогенності, потовщення стінок шлуночків, як самостійно, так і в комбінації зустрічались тільки у дітей основної групи і розцінювались нами як маркери внутрішньоутробного інфікування. Результати нейросонографічного обстеження протягом 1 року життя у дітей основної групи свідчать про наявність у них патологічних змін. У дітей контрольної групи, в динаміці, маркери внутрішньоутробного інфікування не були виявлені. Таким чином, отримані нейросонографічні дані в динаміці являються підтвердженням тривалої та пошкоджуючої дії інфекції у дітей основної групи. Висновок. Патологічні зміни, виявлені на нейросонографії, зберігалися протягом першого року життя та корелювали з формуванням у дітей затримки стато-кінетичного розвитку, синдрому м’язової дистонії та дитячого церебрального паралічу.Документ Клінічний випадок дифузного токсичного зобу у дитини 3-річного віку(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Калюжка, Олена Олександрівна; Черевко, Ірина Григорівна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Фастовец, Марина Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Калюжка, Елена Александровна; Черевко, Ирина Григорьевна; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Pokhylko, V. I.; Kaliuzhka, O. O.; Cherevko, I. G.В статті представлене власне клінічне спостереження випадку вперше виявленого дифузного токсичного зобу у дитини 3-річного віку. Дитина госпіталізована зі скаргами на болі в ділянці серця, прискорене серцебиття, втомлюваність, які з’явилися після перенесеної гострої респіраторної інфекції. Встановлено діагноз вторинної кардіоміопатії, проведено курс лікування. Через 2 місяці після виписки мати дитини звернулася за медичною допомогою зі скаргами, що у дитини останні 2 тижні відмічалася дратівливість, агресивність, втомлюваність, пітливість, підвищений апетит, прискорене серцебиття. ЗАК, біохімічний аналіз крові, електролітний склад крові, ЗАС, ЕхоКС – без суттєвих змін. Тиреоїдна панель: ТТГ – 0,009 мкМО/мл, вільний Т4 >7,77 нг/дл, АТПО – 10,57 МО/мл. На ЕКГ зафіксовано синусову тахікардію до 162 уд/хв, аберантне проведення по правій ніжці пучка Гіса, знижені процеси реполяризації в міокарді задньої стінки лівого шлуночка. На УЗД щитовидної залози: її сумарний об’єм збільшений до 6,5 см3, контури чіткі, рівні, капсула не ущільнена, ехоструктура паренхіми однорідна. Офтальмолог: передні камери не змінені, диски зорових нервів – в нормі, судини – в нормі, ортофорія. Кардіолог: непароксизмальна синусова тахікардія, СН0, вторинна кардіоміопатія на фоні дифузного токсичного зобу. На підставі клінічних симптомів, динаміки захворювання та результатів додаткових методів обстеження встановлений клінічний діагноз: «Дифузний токсичний зоб ІІ ст., тяжка форма. Вторинна кардіоміопатія. Високорослість.» Тиреостатична, β-адреноблокаторна, седативна, гепатопротекторна, метаболічна терапія призвела до нормалізації пульсу, зникнення клінічних проявів тиреотоксикозу, позитивної динаміки процесів реполяризації задньої стінки лівого шлуночку. В задовільному стані дитина виписана із стаціонару. З огляду на той факт, що тиреотоксикоз раннього віку досить рідкісне захворювання, представлений нами клінічний випадок дифузного токсичного зобу у дитини 3-річного віку з відсутністю очних симптомів тиреотоксикозу демонструє необхідність настороженості лікарів загальної практики, педіатрів стосовно виникнення тиреотоксикозу у дітей раннього віку при виявленні у них прискореного фізичного розвитку, патології серцево-судинної системи, що супроводжується стійкою тахікардією.Документ Комунікація в онкології: про що з вами не говорять батьки педіатричних пацієнтів?(Полтавський державний медичний університет, 2021) Артьомова, Наталія Сергіївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Соловйова, Галина Олексіївна; Artomova, N. S.; Hasiuk, N. I.; Kaliuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.; Soloviova, G. O.Комунікація під час лікування має життєво важливе значення, оскільки пов’язана з результатами лікування напряму. Отримання та володіння достовірною інформацією для пацієнтів та членів родини є надважливою складовою побудови успішних та міцних комунікаційних зв’язків між лікарем, пацієнтом, а у випадку педіатричного раку – офіційними опікунами дитини та членами родини. Мета дослідження. Виявлення та аналіз комунікативних бар’єрів в спілкуванні за напрямком: лікар-батьки (опікуни) та медичний персонал- батьки (опікуни) педіатричного онкопацієнта. Матеріали і методи. Проведене ретроспективне когортне дослідження серед батьків педіатричних онкопацієнтів, які здійснювали догляд за дитиною під час отримання програмної хіміотерапії. Збір інформації проводився опосередковано, інформація респондентами надавалась дистанційно та анонімно, за допомогою Google-форм. Результати. В анкетуванні прийняло участь 106 членів родин педіатричних онкопацієнтів, які отримували лікування в умовах лікувальних закладів України, які спеціалізуються на лікуванні педіатричного раку. 66% (n=70) опитуваних відмічали про те, що йому важко було знайти контакт з лікарями, 85% (n=90) - з медичними сестрами та молодшим медичним персоналом. 39,2% зазначали на брак часу для спілкування зі своїм лікуючим лікарем. Враховуючи, що переважна більшість респондентів (79,3%) відмічали саме лікарів та медичний персонал як найбільш зручне джерело отримання достовірної інформації щодо педіатричного раку, дослідниками запропоновано створення інформаційної платформи для батьків педіатричних онкопацієнтів з метою надання доступу до інформації щодо основних моментів педіатричного раку. Висновки. Проведене дослідження виявило наступні проблеми: відсутність адекватних комунікаційних зв’язків батьків пацієнтів з лікарями та медичним персоналом; недостатню підготовленість батьків до ситуації й емоціональну травму; брак часу лікарів та медичного персоналу для налагодження комунікації. В ході проведеного дослідження знайдено інструмент усунення зазначених комунікаційних помилок - створення відеоканалу з візуальним тематичним та чітко структурованим контентом для батьків педіатричних онкопацієнтів.Документ Модель предикції та попередження розвитку внутрішньошлуночкових крововиливів та їх наслідків у передчасно народжених дітей з низькою та екстркмально низькою масою тіла при народженні(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Климчук, Юлія Юріївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Бєлорус, Андрій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Климчук, Юлия Юрьевна; Артемова, Наталия Сергеевна; Белорус, Андрей Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Фастовец, Марина Николаевна; Klimchuk, Yu. Yu.; Artyomova, N. S.; Belorus, A. I.; Kovalova, O. M.; Fastovets, M. M.Вступ. На даний час не існує ефективних способів лікування ВШК та їх несприятливих наслідків, тому єдиним методом у зменшенні частоти їх виникнення є попередження ранніх та віддалених несприятливих наслідків, що пов’язані з важкими ВШК, особливо у передчасно народжених дітей з низькою та екстремально низькою масою тіла при народженні. Мета. Обґрунтування та розроблення моделі предикции та попередження розвитку ВШК та ВШК-індукованих наслідків у передчасно народжених дітей з низькою та екстремально низькою масою. Матеріали та методи. Контент-аналіз сучасної наукової бази та обзорів бази Cochraine щодо прогнозування та попередження розвитку важких ВШК у передчасно народжених немовлят та пре пост-інтервенційне дослідження щодо ефективності застосування пакетного рішення «SAFETY BUNDLE». Результати та їх обговорення. Визначено фактори ризику з високим рівнем доказовості, які асоціюються з важкими ВШК та впливають на розвиток ВШК-індукованих ускладнень. Розроблено алгоритм визначення немовлят підвищеного ризику щодо розвитку несприятливих наслідків при ВШК, міждисциплінарні та міжпрофесійні комунікаційні чек-листи, а також чек-лист моніторингу за станом дитини відразу після народження. Запровадження цих чек-листів у неонатальному стаціонарі дозволило зменшити частоту важких ВШК, кількість дітей-інвалідів на тлі підвищення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженні. Висновки. Запровадження моделі предикції та попередження розвитку важких ВШК та їх несприятливих наслідків у передчасно народжених немовлят дозволило зменшити частоту важких ВШК, кількість дітей-інвалідів на тлі підвищення показника виживання немовлят з вагою до 1000 при народженні; Введение. Выхаживание недоношенных детей требует своевременного проведения лечебно-диагностических мероприятий, основанных на коммуникативных взаимодействиях медицинского персонала. Поэтому, с целью усовершенствования качества неонатальной помощи и экономии времени для анализа состояния новорожденного необходимо применение лечебно-диагностических алгоритмов. Цель. Выделить достоверные факторы риска возникновения тяжелых ВЖК и их осложнений, основываясь на принципах доказательной медицины; разработать алгоритмические предиктивные модели лечебно-диагностической тактики и план выхаживания недоношенных детей с низкой и экстремально низкой массой тела при рождении и высоким риском развития тяжелых ВШК. Материалы и методы. На основании анализа инвариантных материалов по безопасности оказания медицинской помощи пациентам согласно Рекомендаций Комитета Министров Совета Европы, предварительных исследований зарубежных ученых, результатов обзоров базы Cochraine и также выводов, полученных в ходе собственных исследований авторов, проведенных в течении 2012-2017 гг. Было проведено исследование отдельных коммуникативных междисциплинарных и межпрофессиональных связей в неонатальных стационарах развитых стран. Результаты и их обсуждение. Исследователями определены и объединены основные факторы риска, которые увеличивают частоту тяжелых ВЖК и влияют на развитие ВЖК-индуцированных осложнений. На базе пакетного решения I-PASS разработаны структурные компоненты внутренних коммуникационных протоколов, которые составили модель оптимизации оказания медицинской помощи недоношенным с высоким риском развития ВЖК, и младенцам с имеющимися тяжелыми ВЖК. Выводы. Разработаны и внедрены в рутинную работу чек-листы, которые позволили усовершенствовать междисциплинарное и межпрофессиональное взаимодействие специалистов неонатального отделения Перинатального центра Полтавской областной клинической больницы им. Н. В. Склифосовского; Introduction. The emergence of prematurely born children requires timely medical and diagnostic measures based on the communicative interaction of medical personnel. Therefore, in order to improve the quality of neonatal care and save time for the analysis of the state of newborns, it is necessary to apply therapeutic diagnostic algorithms. Aim. To allocate reliable factors of risk of occurrence of severe IVH and their complications, based on the principles of evidence-based medicine; to develop algorithmic predictive models of treatment-diagnostic tactics and the emergence of prematurely born children with low and extremely low body weight with a high risk of developing severe IVH. Materials and methods. Based on the analysis of invariant materials for the provision of medical care to patients in accordance with the Recommendations of the Committee of Ministers of the Council of Europe, conducted by previous investigations of foreign scientists, the results of the reviews of the Cochraine base and the findings of the authors' own research carried out during 2012-2017 were The research of separate communicative interdisciplinary and interprofessional connections in neonatal hospitals of developed countries was conducted. Results and discussion. The researchers identified and united the main risk factors that increase the incidence of severe IVH and affect the development of IVH-induced complications. Based on the I-PASS batch solution, the structural components of internal communication protocols have been developed, which formed a model for optimizing the delivery of prematurely delivered high-risk, and infants who already have severe IVH. Conclusions. The checklist was developed and implemented in routine work, which allowed to improve the interdisciplinary and interprofessional interaction of specialists of the neonatal department of the Perinatal Center of the Poltava Regional Clinical M.V. Sklifosovsky`s Hospital.Документ Особливості психоемоційного стану дітей із вперше виявленим цукровим діабетом І типу(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Фастовец, Марина Николаевна; Гасюк, Наталия Ивановна; Жук, Людмила Анатольевна; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Fastovets, M. M.; Hasiuk, N. I.; Zhuk, L. A.Резюме. ЦД – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у дитячому віці. При ЦД-1 відбувається виснаження ЦНС, асенізація організму та порушення основних психічних функцій. Пацієнти з ЦД мають чимало страхів, з одного боку, та прагнуть спокою та захищеності – з іншого. Практично всі пацієнти із ЦД-1 на момент встановлення діагнозу, крім соматичних скарг, мають депресію середнього ступеня, тривожність. Через 6-9 місяців симптоми зазвичай зникають, але залишаються у частини хворих, частіше у дівчат, та навіть наростають при збільшенні тривалості захворювання. Депресія та порушення прийняття діабету мають негативний вплив на адаптацію до захворювання та метаболічний контроль. Діти та підлітки, хворі на ЦД-1, знаходяться в групі високого ризику психосоціальної патології – у першу чергу це депресія, тривожність, порушення харчової поведінки, конфлікти в родині, низька самооцінка, проблем із виконанням медичних рекомендацій. Підвищений ризик розвитку психіатричних захворювань спостерігається у 10-20% підлітків з ЦД. У групі найвищого ризику знаходяться дівчата-підлітки з родинними проблемами. Для пацієнтів із ЦД-1 також характерні почуття незахищеності, емоційної занедбаності, бажання опіки про себе та активний пошук залежності від інших. Діти з діабетом є більш депресивними, більш залежними та більш замкнутими, ніж однолітки. Через 2 роки після встановлення діагнозу депресивні та тривожні проблеми встановлені вдвічі частіше у дітей із ЦД, ніж у здорових однолітків. У дітей із ЦД все життя обмежується навколо хвороби, боротьби з нею. Внаслідок цього виникає замкнутість, відгородженість від контактів із людьми, пасивність, що призводить до формування обмеженої поведінки: інертності, зниження активності. Розвитку порушень емоційно-вольової сфери сприяє астенія, яка знижує загальний тонус організму. Чим раніше будуть виявлені психо-емоційні порушення у дітей з ЦД та своєчасно розпочата корекційна робота, тим позитивнішими будуть очікувані результати. Психологічний та навчальний вплив відіграє ключову роль у визначенні ефективності контролю ЦД у дітей.Документ Оцінка мікробіоцинотичних порушень у дітей раннього віку з різними клінічними формами бронхітів(Полтавський державний медичний університет, 2022) Фесенко, Марія Євгенівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Фесенко, Мария Евгениевна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Жук, Людмила Анатольевна; Fesenko, M. Yе.; Kozakevich, V. K.; Kaliuzhka O.O., O. O.; Fastovets, M. M.; Zhuk, L. A.Неспецифічні захворювання органів дихання, зокрема, різні клінічні форми бронхітів у дітей раннього віку і підлітків, залишаються не тільки науковою проблемою, а й мають медико-соціальне значення. Мета дослідження. Метою даної роботи являлось уточнення диференційнодіагностичних критеріїв різних форм бронхітів у дітей на основі комплексної оцінки результатів бактеріологічного, клініко-рентгенологічних та бронхологічних обстежень хворих. Матеріали і методи. Представлені результати клінічного спостереження і обстеження 50 дітей з рецидивуючим (35) і обструктивним (15) бронхітами у віці від 4-х місяців до 3-х років. Згідно вікової періодизації, усі хворі були розділені на дві групи. Першу групу склали діти у віці від 4-х місяців до 1 року (10), до другої групи увійшли діти від 1 року до 3-х років (40). Матеріалом для бактеріологічного дослідження слугували мазки зі слизової оболонки передніх відділів зіву. Рентгенологічні і бронхологічні обстеження проводились за показаннями з врахуванням тяжкості та перебігу захворювання. Висновки. Отримані нами дані свідчать, що частота мікробної сенсибілізації у дітей з рецидивуючим бронхітом є вищою, ніж у дітей з обструктивною формою бронхіту, що, вочевидь, являється сприятливим фоном для розвитку інфекційно-алергічної бронхіальної астми. Для хворих з обструктивним бронхітом більш характерним є стан бактеріальної полісенсибілізації. Проведені дослідження свідчать про доцільність комплексного підходу та оцінки особливостей різних клінічних форм бронхітів у дітей раннього віку з врахуванням бактеріологічних, клініко-рентгенологічних та бронхологічних даних, що сприяє уточненню механізмів патогенезу даної патології та застосуванню раціональних методів терапії.Документ Супутні соматичні захворювання у дітей із розладами аутичного спектра: проблемні питання медичного спостереження у педіатра(Полтавський державний медичний університет, 2022) Мелащенко, Олена Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Melashchenko, O. I.; Kaliuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.; Ziuzina, L. S.; Kozakiewich, V. K.Проведено аналіз сучасної медичної літератури для вивчення основної супутньої патології у дітей із розладами аутичного спектра, за даними якого, супутні соматичні захворювання частіше зустрічаються у дітей з аутизмом, ніж у загальній популяції. До структури супутньої соматичної патології дітей із розладами аутичного спектра входять порушення з боку шлунково-кишкового тракту, порушення сну, ризик надмірної ваги та ожиріння, що впливає на якість життя і ускладнює прояви основного захворювання. Огляд сучасних наукових джерел надав попередні докази того, що, орієнтуючись на кишкову екосистему, потенційно можна впливати як на симптоми розладу аутичного спектра, так і на шлунково-кишкові симптоми. Використання пребіотиків та пробіотиків для корекції поведінки і лікування захворювань шлунково-кишкового тракту у дітей з аутизмом, мали обмежену ефективність. Суперечливими залишаються дієвість і безпека використання безглютенової та безказеїнової дієти при розладі спектру аутизму: низка досліджень повідомила про відсутність суттєвих змін у симптомах аутизму, а ризик розвитку дефіциту поживних речовин, обмежує її клінічне застосування. В лікуванні розладів сну у дітей з аутизмом ефективним є поєднання поведінкових втручань та застосування педіатричної молекули мелатоніну з уповільненим вивільненням. Висновки: Висока розповсюдженість супутньої соматичної патології у дітей з аутизмом впливає на перебіг основного захворювання, потребує комплексного обстеження цих дітей для її вчасної діагностики та лікування. Враховуючи поліоетіологічність етіопатогенетичного механізму розвитку розладу аутичного спектра, лікування педіатром дітей з аутизмом має проводитись методами, заснованими на доказах, із мультидисциплінарним супроводом фахівцями з профілю наявних супутніх порушень.Документ Сучасний підхід до лікування дітей з рекурентними захворюваннями респіраторного тракту на фоні гіперплазії глоткового мигдалика(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Мелащенко, Олена Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Мелащенко, Елена Ивановна; Калюжка, Елена Александровна; Зюзина, Лариса Степановна; Фастовец, Марина Николаевна; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Melashchenko, O. I.; Kaliuzhka, O. О.; Ziuzina, L. S.; Fastovets, M. M.; Kozakevych, V. K.Резюме. Огляд сучасних наукових джерел показав, що лікування дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями (РРЗ) на фоні гіперплазії глоткового мигдалика (ГГМ) потребує комплексного та персоналізованого підходу, що має враховувати вік дитини, етіологію, період і перебіг захворювання, супутні стани, ступінь гіпертрофії та наявність бактеріальних ускладнень в анамнезі. Препарати мають бути безпечним та з доведеною ефективністю. Функціонування аденоїдів передбачає накопичення мікробних антигенів. Тому лікувальні заходи при аденоїдиті та профілактичні для запобігання РРЗ у дітей з аденоїдами, мають бути направлені на очищення слизових оболонок і проведення елімінації патогенної й умовно патогенної мікрофлори, що досягається шляхом застосування назальних іригацій сольовими розчинами NaCl чи стерильною морською водою. В сучасних умовах з метою зменшення запалення, набряку і розмірів аденоїдів, руйнування бактеріальних біоплівок на поверхні глоткового мигдалика, доведеним є використання ендоназальних глюкокортикостероїдів, найбезпечнішим з яких є мометазону фуроат. Тактика ведення дітей з гіперплазією аденоїдів має сприяти прискоренню репарації епітелію та відновленню цитоархітектоніки слизових оболонок носоглотки, що досягається, використанням ендоназально препарату на основі колоїдного розчину срібла, екстракту ісландського моху і D-пантенолу. Для зниження респіраторної захворюваності рекомендовано підвищувати резистентність дитячого організму до вірусних та бактеріальних інфекцій, шляхом активації механізмів продукції антимікробних пептидів і відновлення еубіотичного стану мікрофлори слизової оболонки респіраторного тракту, що досягається використанням симбіотику FLUVIR.Документ Характеристика вірусних антигенів і мікробного спектру верхніх та нижніх дихальних шляхів при бронхітах у дітей раннього віку(Полтавський державний медичний університет, 2021) Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Fesenko, M. Yе.; Pokhylko, V. I.; Zyuzina, L. S.; Kalyuzhka, O. O.; Fastovets, M. M.Вступ. Труднощі діагностики різних клінічних форм бронхітів обумовлені тим, що їх клініка має певну кількість подібних симптомів, незважаючи на те, що ці захворювання можуть бути пов’язані з різними формами в класифікації. Діагностика також нерідко ускладнюється через схильність дітей раннього віку до повторних респіраторних захворювань, які часто маркірують формування затяжного та рецидивуючого перебігу захворювання, обумовленого вірусним та бактеріальним обсіменінням дихальних шляхів. Мета дослідження. Вивчити вірусне та мікробне обсіменіння диальних шляхів при різних клінічних формах бронхітів у дітей раннього віку і уточнити їх етіологічне значення паралельно з оцінкою стану кишкової мікрофлори. Матеріали і методи. Під наглядом знаходились 578 дітей віком від 6-ти місяців до 3-х років з різними клінічними формами бронхітів. Вірусологічне обстеження проводилось прямим методом Coons, при якому виявляли вірусні антигени в клітинах слизової нижніх носових раковин. Бактеріологічне обстеження проводили шляхом посіву носоглоточного слизу, мокроти та калу в поживному середовищі. Результати дослідження. Проведення клініко-лабораторного обстеження дітей раннього віку дало можливість виявити рівень впливу на формування різних клінічних форм бронхітів і особливості їх перебігу виявлених вірусних антигенів та патогенної мікрофлори в зіві, мокроті і калі не тільки в періоді загострення, а й в періоді ремісії, що свідчить про персистенцію вірусів і бактерій. Висновки. Виявлення вірусних антигенів, диcбіозу та мікробної агресії верхніх і нижніх дихальних шляхів дозволяє науково обґрунтувати показання до проведення етапної реабілітаційної терапії дітям раннього віку з різними клінічними формами бронхітів.