Перегляд за Автор "Hryn, K. V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 34
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ A clinical case of adult diagnosis of microduplication syndrome of chromosome 15 at site 15q11.2(2024) Delva, M. Yu.; Hryn, K. V.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.; Kryvchun, A. M.; Sylenko, G. Ya.; Purdenko, T. I.; Дельва, Михайло Юрійович; Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Силенко, Галина Ярославівна; Пурденко, Тетяна ЙосипівнаThe 15q11.2 microduplication syndrome is a rare genetic disease caused by the duplication of a small segment of the genetic material of the chromosome 15, to date it remains unknown to the physicians. The aim of the study was to compile an algorithm for diagnosing 15q11.2 microduplication syndrome in adults and differentiating it from a phenotypically similar genetically determined condition (Prader-Willi syndrome). Materials and methods – a clinical case of 15q11.2 microduplication syndrome with mild clinical course was described; neurological, clinical and psychopathological examination was performed, functional diagnostic methods were used. The described clinical case of a relatively mild clinical course of the 15q11.2 microduplication syndrome and its diagnosis in adulthood indicates a significant phenotypic variability of this phenomenon. This study demonstrates the coincidence of clinical manifestations present in the patient with the currently described symptoms of microduplication of a fragment of the fifteenth chromosome 15q11.2. The results of molecular genetic study with the detection of duplication at the 15q11.2 locus (by STR marker D15S817) are unquestionable confirmations of this syndrome.Документ Clinical and psychopathological features of internally displaced women with adjustment disorders(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Isakov, R. I.; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Hryn, K. V.; Kydon, P. V.; Vdovina, O. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Вдовіна, Олена Олександрівна; Вдовина, Елена АлександровнаVast numbers of internally displaced persons and the threatening growth rate of emigration create the need to pay increased attention to various aspects of psychopathological conditions that arise in response to changes in habitual living conditions. In addition to clinical consequences, the prevalence is accompanied by significant negative social and economic consequences both for society as a whole and for the patient himself, significantly deteriorating his quality of life and level of social functioning. There are significant gender differences in crisis response, in particular, women are the most vulnerable in the vast majority of stressful situations. We carried out a comprehensive clinical, psychopathological and psychodiagnostics examination of 48 internally displaced persons with the established adjustment disorder (F43.2) with studying and careful analysis of anamnestic data using a special questionnaire. The study found that the leading clinical manifestations of internally displaced women are the presence of anxiety and depression in the structure of adjustment disorders, social disintegration and the presence of psychosocial maladjustment. Clinical differences of internally displaced women with adjustment disorders affect the quality of life, change the system of social support and values, contribute to the reduction of productive activities in everyday life.Документ General histological characteristics of lymphoid nodules of peyer’s patches of the small intestine in albino rats after administration of a broad-spectrum antibiotic(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Hryn, V. H.; Kostylenko, Y. P.; Hryn, K. V.; Гринь, Володимир Григорович; Костиленко, Юрій Петрович; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Владимир Григорьевич; Костиленко, Юрий Петрович; Гринь, Екатерина ВикторовнаAdministration of an antibiotic by any route can cause dysbacteriosis, but its risk is the highest when taken orally, since the drug gets directly into the intestine, affecting microflora. After administration of a broad-spectrum antibiotic, Peyer’s patches of the small intestine of albino rats remained unchanged both topographically and in their total amount. But at the same time, their total area is more than doubled, which, according to our data, becomes possible due to the appearance of a new generation of lymphoid nodules in them. The aim of the research was to study the histological characteristics of lymphoid nodules of Peyer’s patches of the small intestine in albino rats after administration of clarithromycin. 30 mature albino male rats weighing 200.0±20.0 g were involved in the experiment. The antibiotic was administered to the rodents as a supplement to food during their two-meals-a-day feeding. Areas of the small intestine with Peyer’s patches have been studied. Serial paraffin sections have been analyzed using the “Konus” light microscope. Morphometric characteristics of the tissue structures were obtained using the Sigeta X 1 mm / 100 Div.x0.01mm stage micrometer. It has been established that after the course of administration of a broad-spectrum antibiotic (clarithromycin) in the small intestine of albino rats, the topography and total number of Peyer’s patches remain unchanged, while their total area increased by more than twice. This hyperplasia of structured lymphoid tissue in the mucous membrane of the small intestine of animals under the influence of the antibacterial drug occurs due to the appearance of new generations of lymphoid nodules in the Peyer’s patches, among which small, medium and large forms are distinguished, similar to the stages of their development. Each of them is distinguished by its morphological features, primarily, the conversion of the lymphoid-associated epithelium. Therefore, the genetically programmed total number of Peyer’s patches in the small intestine of mature albino rats is constant, whereas the number of lymphoid nodules in them is a variable that depends on the state of the intestinal microbiocenosis.Документ Genital mutilation as a consequence of criminal offence against a person(ALUNA Publishing House, Польща, 2020) Mytrofanov, I. І.; Lysenko, I. V.; Hryn, K. V.; Ryabushko, M. М.; Митрофанов, Ігор Іванович; Лисенко, Ігор Валентинович; Гринь, Катерина Вікторівна; Рябушко, Микола МиколайовичThe aim: The paper is aimed at creation of a procedure for determining the loss of any body organ or its functions, genital mutilation, as the signs of grievous bodily harm, penalty for which is stipulated by the Article 121 of the Criminal Code of Ukraine, as well as establishing the possibilities of legal setting of the concept of “genital mutilation”. Materials and methods: Over 100 criminal proceedings, involving forensic medical examination, under the Article 121 of the Criminal Code of Ukraine for the period from 2007 to 19.05.2019 have been studied. Common methods of research have been used, namely, the analysis and synthesis, statistical method, as well as own observations of the process of judicial examination of the above criminal proceedings, as well as individual interviews, survey of the victims and their family members in total of 39 people. Results and conclusions: The findings of the investigation enabled detecting the gaps in the regulation of the procedure to define genital mutilation as a characteristic feature of grievous bodily harm. The ways of further improvement of the procedure of conducting expert studies of genital mutilation as a characteristic feature of bodily harm, which facilitates avoiding of errors in forensic medical and judicial practices have been found. The process of criminalization of the illegal conduct of surgical operations, resulted in mutilation of genitalia, must take place with the mandatory involvement of specialists in the field of practical medicine, as well as medical scientists specializing in sexopathology, gynecology, oncogynecology, forensic medicine in order to avoid errors in the lawmaking.Документ Integration of undergraduate and postgraduate stages in the medical profession during martial law in Ukraine(Сумський державний університет, 2022) Hryn, V. H.; Hryn, K. V.; Гринь, Володимир Григорович; Гринь, Катерина ВікторівнаДокумент Limb-girdle muscular dystrophy, type 2a (calpainopathy): clinical observation(Полтавський державний медичний університет, 2024) Synhaivskyi, A. M.; Delva, M. Yu.; Purdenko, T. Y.; Pushko, O. O.; Tarianyk, K. A.; Sylenko, H. Ya.; Hryn, K. V.; Сингаївський, А. М.; Дельва, Михайло Юрійович; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Пушко, О. О.; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Гринь, Катерина ВікторівнаThe article illustrates a case study derived from our clinical observations, focusing on a patient diagnosed with limb-girdle muscular dystrophy, specifically type 2A, commonly known as calpainopathy. This is a group of rare genetic diseases of non-inflammatory genesis, which are based on a primary deficiency of muscle fibers due to their atrophy. To date, more than 30 different genetic forms of limb-girdle muscular dystrophies have been identified. The article outlines the clinical manifestations and diagnostic criteria associated with this condition. The disease has an autosomal recessive type of inheritance, accounting for about 30% of all cases, and occurs as a result of a point mutation in the CAPN3 gene (15q15.1 - q21.1). The normal product of the CAPN3 gene is the proteolytic protein calpain-3, which probably ensures cytoskeletal stability. Calpain-3 is the only member of the calpain family that is present in skeletal muscle and is involved in the regulation of various tissue processes. There are 2 clinical forms of calpainopathies 2A: Leyden-Möbius type is characterized by initial weakness of the pelvic girdle muscles, which eventually spreads to the shoulder girdle, while in Erb type, weakness first manifests itself in the shoulder girdle muscles, and after a few years - in the pelvic girdle muscles. In order to diagnose calpainopathy, the doctor should be guided by the anamnesis, clinical presentation, results of laboratory, functional and medical genetic studies, and histological examination of the affected muscle. Currently, there is no specific treatment for calpainopathy. Treatment is symptomatic in nature, aimed at normalizing the patient’s general condition, restoring lost functions and possibly slowing down the rate of disease progression. Dynamic patient monitoring and symptom management improve the possibility of extending the duration and quality of life. Метою дослідження було представлення клінічного випадку пацієнта з кальпаїнопатією з метою привертання уваги у сімейних лікарів, неврологів, фізичних терапевтів, педіатрів, травматологів та інших спеціалістів. Об’єкт і методи. Скарги, анамнез захворювання і життя, об’єктивний та неврологічний огляд, лабораторні, нейровізуалізаційні та нейрофізіологічні методи дослідження. Результати. Пацієнт А., 29 років, при госпіталізації скаржився на слабкість у кінцівках, особливо в ногах, схуднення мʼязів плечей, сідниць і стегон, збільшення в обʼємі гомілок, виражене порушення ходьби, труднощі при підйомах сходами та при вставанні з ліжка. Хворіє близько 5-ти років, коли почав відмічати слабкість у проксимальних мʼязах ніг, яка поступово наростала; близько 1,5 роки тому з’явилась слабкість у проксимальних мʼязах рук. Останні 2-ва роки відмічає прогресуючу зміну ходи. За медичною допомогою звернувся вперше. Хронічні захворювання заперечує. Рухові порушення в дитинстві не визначались. Відомо, що батько та мати пацієнта є родичами у третьому поколінні. У неврологічному статусі: зниження м’язового тонусу в проксимальних відділах кінцівок, переважно в ногах. Проба Барре «+» нижня. Сила в проксимальних відділах верхніх кінцівок, а саме у дельтоподібних м’язах та біцепсах, знижена до 4,0 балів. Сила в проксимальних відділах нижніх кінцівках, а саме, у привідних м’язах стегна, згиначах та розгиначах стегна, квадрицепсах знижена до 3,0-х балів. М’язова гіпотрофія лопаткових м’язів, більше справа, з формуванням «крилоподібних (виступаючих) лопаток». Також відмічається м’язова гіпотрофія проксимальних м’язів кінцівок із переважним ураженням біцепсів плечей, сіднично-стегнових м’язів, більше справа. Псевдогіпертрофія литкових мʼязів. Чутливість збережена. Хода утруднена, «качина». Відмічаються труднощі при підніманні сходами, при вставанні після присідання, позитивний симптом Говерса. Сколіотичні явища хребта, гіперлордоз поперекового відділу хребта. Когнітивні функції в нормі. У біохімічному аналізі крові: значне підвищення креатинфосфокинази, аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, інші показники – в межах норми. МРТ головного мозку: речовина головного мозку без змін сигнальних характеристик. На електронейроміограмі виявлено характерні зміни потенціалу рухових одиниць за міопатичним типом. Аналізи на активність альфа-галактозидази та альфа-1,4-глюкозидази: норма. Консультація ендокринологом та кардіологом: даних за патологію на час огляду не виявлено. Медичним генетиком поставлений діагноз: кінцівково-поясна м’язова дистрофія, тип 2А (кальпаїнопатія). Враховуючі вищеописані дані пацієнту встановлено діагноз: Кінцівково-поясна м’язова дистрофія, тип 2А (кальпаїнопатія) з периферичним проксимальним тетрапарезом (легким у руках, помірним у ногах), міопатичним синдромом, помірним порушенням функції ходьби. Пацієнту було проведено нейрометаболічну, антиоксидантну, загальнозміцнювальну терапії, вітамінотерапію та фізіотерапевтичне лікування. Висновки. На сьогодні не існує специфічного лікування кальпаїнопатії, тому терапія має симптоматичний характер, направлена на нормалізацію загального стану пацієнта, відновлення втрачених функцій та ймовірне сповільнення швидкості прогресування. А динамічне спостереження за пацієнтом і вчасний менеджмент симптомів поліпшує можливість продовження тривалості життя та покращення його якості.Документ Progress and problems of vaccination against coronavirus infection Covid-19(Полтавський державний медичний університет, 2022-09-16) Karatash, A. V.; Bilanova, L. P.; Bilash, S. M.; Pronina, O. M.; Bilash, V. P.; Hryn, K. V.; Hryn, V. G.; Oliinichenko, Ya. O.; Караташ, Андрій Вячеславович; Біланова, Лариса Павлівна; Білаш, Сергій Михайлович; Проніна, Олена Миколаївна; Білаш, Валентина Павлівна; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Володимир Григорович; Олійніченко, Ярина ОлександрівнаThis article is devoted to the main achievements and problems associated with vaccination against the COVID-19 coronavirus infection. This problem remains relevant as the coronavirus infection is a highly contagious disease that spreads widely worldwide. Vaccination is currently the most effective way to prevent the occurrence of a coronavirus infection or its severe consequences. The difficulty is that vaccination against COVID-19 is effective only when the antigenic structure of the circulating virus matches the antigens contained in the vaccine (or, in the case of RNA and DNA vaccines, the viral antigens programmed into the genetic code). However, the coronavirus is constantly changing its genetic structure, resulting in new strains that differ from circulating variants and have pandemic potential, against which existing vaccines may be ineffective. This study aimed to determine the main approaches to creating a vaccine's advantages and disadvantages of vaccination through bibliographic analysis. A literature search was conducted among published peer-reviewed articles, books, textbooks, and monographs. The obtained data were systematized and processed. Attention was paid to the main approaches to creating vaccines against COVID-19; the problems of immunological imprinting and antibody-dependent enhancement of infection were assessed. It was established that strategies based on the use of DNA and RNA vaccines to solve the problem of their low immunogenicity in humans are a real alternative for the future development of medicine in the prevention of infectious diseases.Документ Psychosocial maladaptation in the context of anxiety and depressive disorders under conditions of social and stressful events in Ukraine(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2023) Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.; Shynder, V. V.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса ОлександрівнаУ статті висвітлено питання вивчення психосоціальної дезадаптації хворих із тривожно-депресивними розладами в умовах соціальних та стресових подій в Україні. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із тривожно-депресивними розладами. Пацієнтам встановлено діагноз (F41.2) відповідно до МКХ-10. Сучасний напружений темп життя, високі вимоги до адаптаційних механізмів психіки в умовах пандемії та війни зумовили збільшення поширеності тривожно-депресивних розладів, що супроводжуються різними проявами психосоціальної дезадаптації, що є самостійним явищем, яке може бути як предиктором, так і наслідком психічної патології. Результати патопсихологічної характеристики психосоціальної дезадаптації у пацієнтів із тривожно-депресивними розладами виявляє складний, багатофакторний характер розвитку дезадаптації. Аналіз результатів обстеження пацієнтів діагностують такі патопсихологічні фактори: висока особистісна та ситуативна тривожність, наявність виражених тривожних розладів, середньо-тяжкі та тяжкі депресивні стани. Ситуація надмірного інформаційного стресу на тлі соціального стресу в Україні вплинула також і на формування вираженого інформаційного типу психосоціальної дезадаптації. Риси надконтролю та педантизму, що посилювали стрес, сприяли підвищенню рівня реактивної тривожності пацієнтів. Поєднання особистісних особливостей та розвиток механізмів фрустрації сприяли зниженню нервово-психічної стійкості та подальшому зниженню адаптаційних реакцій на інформаційний стрес. За результатами дослідження встановлено, що формування психосоціальної дезадаптації визначається високим рівнем особистісної тривожності, наявністю депресивних (80,1%) та тривожних розладів (97,2%), високим рівнем соціальної напруженості та низькою доступністю суб'єктивно найважливіших цінностей (матеріальної забезпеченості, самореалізації, впевненості) у собі, наявність цікавої роботи).Документ Psychosocial maladjustment, quality of life and social functioning of caregivers of patients with vascular dementia and Alzheimer’s disease(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Гринь, Катерина Вікторівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Isakov, R. I.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Hryn, K. V.; Herasymenko, L. O.Ця стаття висвітлює питання вивчення психосоціальної дезадаптації, якості життя та соціального функціонування доглядачів за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера. У дослідженні брали участь 103 особи, які доглядали пацієнтів із хворобою Альцгеймера або судинною деменцією. Пацієнти, які отримували допомогу від особи, що доглядає, мали встановлений діагноз по МКБ-10 F00-F01 і знаходилися на диспансерному спостереженні у психіатра. На підставі детального вивчення та статистичного аналізу скарг осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, сформовано загальний «банк» виявленої проблематики функціонування в різних сферах їх діяльності, а потім виділено основні найважливіші напрямки дезадаптації, що відображають основну масу виявлених порушень функціонування. За результатами проведеного дослідження виявлено, що вирішальну роль у погіршенні якості життя осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, грає наявність психосоціальної дезадаптації, а незадоволеність власним функціонуванням у різних областях опікунів виявляє провідні джерела труднощів.Документ The dependence of the affective disorders manifestation on morphofunctional condition of the brain after traumatic brain injury(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Володимир Григорович; Федорченко, Ігор Леонідович; Ющенко, Юлія Петрівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Гринь, Владимир Григорьевич; Федорченко, Игорь Леонидович; Ющенко, Юлия Петровна; Hryn, K. V.; Hryn, V. H.; Fedorchenko, I. L.; Yushchenko, Yu. P.The occurrence and degree of psychiatric disorders manifestation mainly depends on the morphofunctional state of the brain. Generally, the prevailing number of military personnel who took part in combat operations suffers from post traumatic stress disorder and sustained traumatic brain injury. The purpose of the present study was to determine the dependence of the affective disorders manifestation on the brain’s morphofunctional state after traumatic brain injury. Once the informed consents were collected, 60 patients, aged 19 to 60 years, who participated in the combat operations and suffered from non-psychotic psychiatric disorders and received in-patient treatment at one of the units of the O.F. Maltsev Poltava Regional Clinical Psychiatric Hospital during the period from 2014 to 2016 were examined. The performed studies’ results demonstrate that the manifestation degree of psychiatric disorders depends upon the morpho-functional condition of the brain. Patients with posttraumatic stress disorders and psychiatric disorders caused by the injured brain (due to craniocerebral injury) should receive the compulsory comprehensive psychotropic and vascular therapy;Наявність і ступінь вираженості психічних розладів багато в чому залежить від морфо-функціонального стану головного мозку. Переважна кількість бійців, які приймали участь у бойових діях, страждає на посттравматичний стресовий розлад, перенесли черепномозкові травми. Встановлення залежності вираженості афективних розладів від морфо функціонального стану головного мозку після перенесеної черепно-мозкової травми. За умови отримання інформованої згоди було обстежено 60 пацієнтів, віком від 19 до 60 років – учасників бойових дій, які страждали психічними розладами непсихотичного характеру і проходили стаціонарне лікування в одному з відділень Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні ім. О.Ф. Мальцева в період з 2014 по 2016 рр. Усім пацієнтам проводилося комплексне клінічне обстеження, проводилося КТ головного мозку та інші дослідження, огляди фахівців. Результати проведених досліджень демонструють, що вираженість психічних порушень залежить від морфо- функціонального стану головного мозку. Порушення психічної сфери, а саме афективні розлади, є невіддільною складовою частиною клінічної картини наслідків черепно- мозкових травм. Пацієнти з посттравматичними стресовими розладами та психічними розладами, обумовленими ушкодженням головного мозку (внаслідок черепно-мозкової травми) повинні в обов’язковому порядку отримувати комплексну психотропну та судинну терапію; Наличие и степень выраженности психических расстройств во многом зависит от морфо-функционального состояния головного мозга. Подавляющее количество бойцов, принимавших участие в боевых действиях, страдает посттравматическим стрессовым расстройством, перенесших черепно-мозговые травмы. Установление зависимости выраженности аффективных расстройств от морфо-функционального состояния головного мозга после перенесенной черепно-мозговой травмы. При условии получения информированного согласия были обследованы 60 пациентов в возрасте от 19 до 60 лет – участники боевых действий, которые страдали психическими расстройствами непсихотического характера и проходили стационарное лечение в одном из отделений Полтавской областной клинической психиатрической больницы им. А.Ф. Мальцева в период с 2014 по 2016 гг. Всем пациентам проводилось комплексное клиническое обследование, КТ головного мозга и другие исследования, осмотры специалистов. Результаты проведенных исследований показывают, что выраженность психических нарушений зависит от морфо-функционального состояния головного мозга. Нарушение психической сферы, а именно аффективные расстройства, являются неотъемлемой составной частью клинической картины последствий черепно-мозговых травм. Пациенты с посттравматическими стрессовыми расстройствами и психическими расстройствами, обусловленными повреждением головного мозга (вследствии черепно-мозговой травмы) должны в обязательном порядке получать комплексную психотропную и сосудистую терапию.Документ Вимушена міграція як фактор виникнення психосоціальної дезадаптації та невротичних розладів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Гальченко, Аліна Василівна; Погорілко, Олег Володимирович; Волошин, Віктор Анатолійович; Гринь, Катерина Вікторівна; Лук'янченко, Олег Вікторович; Гальченко, Алина Васильевна; Погорилко, Олег Владимирович; Волошин, Виктор Анатольевич; Гринь, Екатерина Викторовна; Лукъянченко, Олег Викторович; Halchenko, A. V.; Pohorilko, O. V.; Voloshyn, V. A.; Hryn, K. V.; Lukyanchenko, O. V.Міграція – це складний суспільний процес, що впливає на різні сторони соціально-економічного життя людства. Всі види міграції призводять до переживання стресу, відчуття втрати, які мають певні наслідки. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що наслідки бойових дій на території нашої країни лише набирають обертів. Незважаючи на інтенсивну дослідницьку діяльність фахівців різних країн світу, залучення наукових, економічних, суспільно-політичних та інших ресурсів у її розв'язання, проблема наслідків вимушеного переселення через бойові дії в зоні конфлікту в Україні залишається далекою від вирішення. Вимушене переселення є сприяючим фактором для виникнення дезадаптивних станів, межової патології, такі як тривожно-депресивні розлади, ПТСР, психосоматичні порушення, а також може бути провокуючим фактором для ендогенних психічних захворювань такі як шизофренія.Документ Вплив мемантину на когнітивне функціонування та морфофункціональний стан головного мозку при судинній деменції(МОЗ України, Національний фармацевтичний університет, 2020) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K. V.; Гринь, Володимир Григорович; Гринь, Владимир Григорьевич; Hryn, V. H.Достовірних і точних даних офіційної статистики щодо поширеності в Україні деменції наразі не має. Клініцисти найчастіше фіксують деменцію при хворобі Альцгеймера (60–80 %), судинну деменцію (10–25 %) і деменцію з тільцями Леві (7–25 %), тоді як на інші хвороби, що можуть супроводжуватись деменцією, припадає лише 10 %. Пацієнти з деменцією потребують ретельного лікування, тривалого догляду та надзвичайних зусиль з боку рідних. Як правило, захворюваність на деменцію, її поширеність зростає з віком – діагноз встановлюється переважно у пацієнтів старше 65 років. Мемантин сприяє нормалізації психічної активності, покращенню повсякденного функціонування пацієнтів, сповільнює прогресування відповідних деменції морфофункціональних церебральних змін. Своєчасна діагностика і лікування захворювання сприяють скороченню смертності та зменшенню страждань пацієнтів похилого віку й осіб, які здійснюють догляд за ними.Документ Деменція: клінічний, патоморфологічний та психофармакологічний аспекти. Особливості догляду за пацієнтами з деменцією(ПП "Астрая", 2021) Скрипніков, Андрій Миколайович; Гринь, Катерина Вікторівна; Погорілко, Олег Володимирович; Скрипников, Андрей Николаевич; Гринь, Екатерина Викторовна; Погорелко, Олег Владимирович; Skrypnikov, A. M.; Hryn, K. V.; Pohorilko, O. V.У навчально-методичному посібнику висвітлено питання етіології, класифікації, клініки, діагностики, лікування деменції, а також правила догляду за пацієнтами з деменцією, основні засади надання паліативної допомоги. Зазначені морфологічні та патоморфологічні зміни головного мозку при різних типах деменції. Надано характеристику основних психофармакологічних засобів, які застосовуються при терапії деменції. В посібнику містяться основні патопсихологічні методики для оцінки когнітивного статусу. Проілюстровані засоби догляду за пацієнтами з деменцією. Для здобувачів вищої освіти вищих навчальних закладів МОЗ України, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів за фахом «Психіатрія», лікарів-психіатрів, лікарів загального профілю (сімейних лікарів), медичних сестер, осіб, що здійснюють догляд за пацієнтом з деменцією.Документ Досвід використання шкали загальної оцінки функціонування для діагностики і планування психотерапії в наркологічній практиці(Полтавський державний медичний університет, 2021) Борисенко, Володимир Васильович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Казаков, Олексій Анатолійович; Назаренко, Світлана Миколаївна; Borysenko, V. V.; Skrypnikov, A. M.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Kazakov, O. A.; Nazarenko, S. N.Значні наслідки зловживання алкоголем дають підстави віднести алкогольну залежність до категорії медико-соціальної патології, що становить небезпеку суспільству. Кількість пацієнтів, що знаходяться на медичному обліку в наркологічних диспансерах України досягає 1 млн. осіб. У 60 - 75% пацієнтів із алкогольною залежністю після лікування відмічаються рецидиви захворювання протягом року. Проблема поглиблюється медико-соціальними наслідками зловживання алкоголем у вигляді зростання психічної та соматичної захворюваності, травматизації, суїцидальних спроб та агресивної поведінки, кримінальних дій. Це актуалізує пошук нових терапевтичних підходів до лікування алкогольної залежності. Метою роботи було дослідження доцільності та ефективності використання шкали загальної оцінки функціонування (ШЗОФ) для діагностики динаміки соціального функціонування пацієнтів з алкогольною залежністю. За результатами вивчення динаміки рівня загального функціонування з використанням ШЗОФ в основній та контрольній групах отримані наступні результати. Виявлено достовірне підвищення психологічного, соціального та професійного функціонування у 74,0% пацієнтів, до яких застосовано систему лікувально-профілактичних заходів порівняно з 46,7% пацієнтів групи порівняння (χ2=6,062, р<0,05). Катамнестичне дослідження показало, що кількість стійких ремісій в 2 рази більше в основній групі, ніж в групі порівняння, відповідно 54,0% та 23,3% (р<0,001).Документ Дієвість системи адміністрування на факультеті у формуванні особистості майбутнього лікаря(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Гринь, Володимир Григорович; Рябушко, Микола Миколайович; Гринь, Катерина Вікторівна; Рябушко, Наталія Олексіївна; Гринь, Владимир Григорьевич; Рябушко, Николай Николаевич; Гринь, Екатерина Викторовна; Рябушко, Наталия Алексеевна; Hryn, V. H.; Riabushko, М. M.; Hryn, K. V.; Riabushko, N. O.Основне завдання закладу вищої освіти – підготовка й виховання висококваліфікованих спеціалістів. У цілісній системі адміністрування закладу вищої освіти базовим є факультетський рівень. Кожен факультет у навчальному закладі має своє чітко визначене завдання як складову провідної мети – випуск кваліфікованого спеціаліста, який здатен вирішувати важливі завдання з охорони і збереження здоров’я населення. Медичний факультет № 1 – один з основних організаційних і навчально-наукових структурних підрозділів Української медичної стоматологічної академії, який створений рішенням Вченої ради академії й об'єднує відповідні кафедри, працює відповідно до нормативної бази. Адміністративна робота деканату постійно вдосконалюється й модифікується відповідно до умов сьогодення. Із сучасними викликами дистанційної організації навчального процесу співробітники деканату працюють на цифрових платформах, опановують інформаційні технології, розробляють нові методики роботи, які забезпечують формування високоосвіченого й конкурентоспроможного спеціаліста – сучасного лікаря.Документ Зв'язок афективної симптоматики та больового синдрому у пацієнтів з ПТСР(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Кіричок, Діана Арменівна; Томіленко, Карина Володимирівна; Киричок, Диана Арменовна; Томиленко, Карина Владимировна; Kirichek, D. A.; Tomilenko, K. V.; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K. V.Походження посттравматичного стресового розладу (ПТСР) абсолютно чітко пов'язано з вкрай важким переживанням, яке виходить далеко за рамки звичайного людського досвіду. Переважна кількість бійців, які приймали участь у бойових діях, страждають на вказану психічну патологію. Від 70 до 90% учасників бойових дій страждають на больовий синдром різної локалізації, пов'язаний з перенесеними травмами під час бойових дій. Мета дослідження: виявити поширеність тривожних і депресивних розладів у хворих з хронічним больовим синдромом різної локалізації у пацієнтів-учасників бойових дій з ПТСР. За умови отримання інформованої згоди було обстежено 40 пацієнтів – учасників бойових дій (АТО), які страждали на посттравматичний стресовий розлад. Усі пацієнти отримували анксіолітичну, антидепресивну, нормотимічну терапію. У процесі лікування всі пацієнти отримували психотерапевтичне лікування, як у індивідуальній, так і в груповій формах, за програмою реабілітації для військовослужбовців. Оцінюючи результати лікування пацієнтів з ПТСР та коморбідним больовим синдромом можна зробити висновок, що підбір як медикаментозної терапії, так і психотерапевтих заходів, не дивлячись на наявність чітких терапевтичних рекомендацій за «Протоколами» повинен бути індивідуальним. Необхідно обов’язково враховувати наявність супутньої соматичної, неврологічної патології. У пацієнтів з ПТСР та коморбідним больовим синдромом переважає тривожна симптоматика. Вони потребують призначення антидепресивних препаратів з більш вираженим седативним та анксіолітичним ефектом.Документ Значення лікарської етики й деонтології у формуванні особистості майбутнього лікаря(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Скрипніков, Андрій Миколайович; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Володимир Григорович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K. V.; Гринь, Владимир Григорьевич; Hryn, V. H.У формуванні всебічно розвинутої особистості студента-медика як майбутнього лікаря велике значення маєнавчання дотримання норм етики й деонтології в медицині, що покладене насамперед на викладацький склад іорганізаторів навчального процесу.Документ Коморбідність афективних розладів та больового синдрому у пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом(Journal of the Grodno State Medical University, 2020) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K. V.Вступ. Розвиток посттравматичного стресового розладу абсолютно чітко пов'язано з вкрай важкими переживаннями, які виходять далеко за рамки звичного людського досвіду. Від 70 до 90% учасників бойових дій страждають больовим синдромом різної локалізації, який пов'язаний з перенесеними травмами під час бойових дій. Мета: виявити поширеність тривожних і депресивних розладів у пацієнтів - учасників бойових дій з посттравматичним стресовим розладом і хронічним больовим синдромом різної локалізації. Матеріал і методи. Після отримання інформованої згоди були обстежені 40 пацієнтів - учасників бойових дій (учасники АТО), які страждають посттравматичним стресовим розладом. Проведено клініко-анамнестическое, клініко-психопатологічне та лабораторне обстеження, ЕКГ, ЕЕГ-дослідження, огляд фахівців. За критерієм наявності больового синдрому пацієнти були розділені на дві клініко-діагностичні групи. У I клінічну групу увійшли 20 пацієнтів (50% обстежених) з посттравматичним стресовим розладом, II група - 20 пацієнтів (50%) з ПТСР і коморбідних больовим синдромом. Результати. У пацієнтів I групи синдромального перевагу мав депресивний синдром (60%), тривожний синдром зафіксовано в 40% випадків. У пацієнтів II групи, зареєстроване інше процентне співвідношення тривожного і депресивного синдромів - 80% і 20% відповідно. Висновки. У пацієнтів з ПТСР і коморбідних больовим синдромом переважає тривожна симптоматика. Вони потребують призначення антидепресивний препаратів з більш вираженою седативною та анксиолитическим ефектом, комбінованої антидепресивний і анксіолітичною терапії.Документ Ментальне здоров’я населення Полтавської області(ПП "Астрая", 2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Волошин, Віктор Анатолійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Васильєва, Ганна Юріївна; Рудь, Вадим Олексійович; Фисун, Юрій Олександрович; Телюков, Олесь Станіславович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Погорілко, Олег Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Voloshyn, V. A.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Vasylyeva, G. Yu.; Rud, V. O.; Fysun, Yu. O.; Telyukov, O. S.; Shynder, V. V.; Pohorilko, O. V.; Hryn, K. V.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.Колективна монографія присвячена багаторічній праці професора А.М. Скрипнікова - вчителя, лікаря та науковця, під керівництвом якого досліджено різноманітні аспекти порушень ментального здоров’я населення Полтавської області, розроблено та оновлено методи діагностики та терапії. У колективній монографії подано сучасну інформацію щодо етіопатогенетичних теорій формування психогенних психічних розладів, наведено їх розповсюждення та клінічна характеристика, висвітлено епідеміологічні дані маніакальнивх станів, шизофренії та розладів шизофренічного спектру, суїцидальної поведінки у дорослого населення та підлітків. Значну увагу приділено питанням ментального здоров’я молоді та дітей, аспектам формування розладів аутистичного спектру, аналізу поширеності захворюваності на епілепію у дитячому віці.Документ Науковий твір «A clinical case of adult diagnosis of microduplication syndrome of chromosome 15 at site 15q11.2»(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), 2024-05-24) Гринь, Катерина Вікторівна; Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Силенко, Галина Ярославівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Hryn, K. V.; Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.; Kryvchun, A. M.; Sylenko, G. Ya.; Purdenko, T. Y.