DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Kharchenko, A. V."

Перегляд за Автор "Kharchenko, A. V."

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Chronic periodontitis in patients with chronic duodenal ulce
(Poltava State Medical University, 2022) Kharchenko, A. V. ; Yelinska, A. M.; Shepitko, V. I.; Stetsuk, E. V.; Харченко, Олександр Вікторович ; Єлінська, Аліна Миколаївна; Шепітько, Володимир Іванович; Стецук, Євген Валерійович
The integumentary epithelium of the gastric mucosa, which is a continuous secretory field, serves to protect against gastric juice's aggressive properties, a product of the secretory activity of the gastric glands. The interdental papillae of the human gums do not contain any glandular structures. Their hydration is carried out due to the secretory activity of the salivary glands. But this does not exhaust the question of the similarities and differences between these two types of mucous membranes [9]. Summarizing our study of the mucous membranes of the gastric papillae and the gastric mucosa, we can note similar inflammatory processes in these two zones of the digestive tract, causing destructive changes and processes that distinguish the response to chronic inflammation of the gastric mucosa from the epithelium. Such differences are in the development of dystrophic processes, disturbance of regenerative and development of dysregenerative processes in the form of dysplasia of various degrees of expression in the gastric mucosa compared to the mucous membrane of the gingival papillae. There is a difference in the proliferative activity of these two mucous membranes. But the cellular immune response of these parts of the mucous membrane to the infectious factor Hp has common manifestations in the form of areas infiltrated by the lymphohistiocytic elements [5, 15], which demonstrates the connection between inflammatory processes in these parts of the digestive system. The formation of granulations and fibrous tissue occurs.
Висока інформативність молекулярно-біологічних маркерів
(Українська медична стоматологічна академія, 2014) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
Насиченість геномів мікросателітними послідовностями є результатом дії факторів, які визначають їх композиційні, структурні та термодинамічні особливості. Мікросателіти можуть знаходитись в геномі скрізь, як в некодуючих, так і в кодуючих послідовностях, впливаючи на транскрипційну активність. Поліморфізм мікросателітів може бути виявлений їх морфологічними характеристиками. Інтенсивне подовжання мікросателітних послідовностей за рахунок реплікаційних помилок має назву мікросателітної експансії. Здатність повторів до експансії залежить від довжини мікросателітної послідовності. Співвідношення між мутаційними подіями, що призводять до збільшення мікросателітних послідовностей за рахунок додавання повтору, співвідносяться з кількістю мутацій, що призводять до зменшення кількості повторів в мікросателітах людини як 10:4. Поліморфізм мікросателітів може визначатись їх локалізацією та орієнтацією в геномі. Вторинна структура ДНК розглядається сьогодні як причина експансії мікросателітних послідовностей. Сама вторинна структура ДНК є похідною термодинамічних характеристик її послідовності. Розрахунки термодинамічних характеристик повторюваних послідовностей дозволили розробити ряд модельних систем, оцінюючих здатність мікросателітних послідовностей впливати на модифікації ДНК, формуючи різні вторинні структури, пов’язані з нестабільністю мікросателітів. Існує дві групи маркерів, що отримують в результаті PCR: перша –відома як STSs (sequence-tagged sites) з праймерами, сконструйованими з відомих послідовностей, і друга – що базується на довільних праймерах. Найінформативніший або поліморфний STS-маркер з’являється тоді, коли ампліфікується дільниця ДНК, що вміщує послідовності мікросателітних повторів. Такий маркер, базується на STS, і позначений як simpl-sequence length polymorphism (SSLP) або sequence-tagged microsatellit site (STMS). Кожний STMS- маркер детектує успадковані по Менделю кодомінантні алелі в одиничному локусі в геномі; Насыщенность геномов микросателлитными последовательностями являются результатом действия факторов, которые определяют их композиционные, структурные и термодинамические осо- бенности. Микросателлиты могут находиться в геноме везде, как в некодирующих, так и в кодирующих последовательностях, влияя на транскрипционную активность. Полиморфизм микросателлитов может выявляться их морфологическими характеристиками. Интенсивное удлиннение микросателлитных по- следовательностей за счёт репликационных ошибок называется микросателлитными экспансиями. Способность повторов к экспансии зависит от длины микросателлитной последовательности. Соотношение между мутационным влиянием, которое ведёт к увеличению микросателлитных последовательностей за счёт прибавления повтора, соотносится с количеством мутаций, которые приводят к уменшению количества повторов в микросателлитах человека как 10:4. Полиморфизм микросателлитов может определяться их локализацией и ориентацией в геноме. Вторичная структура ДНК рассматривается сегодня как причина экспансии микросателлитных последовательностей. Сама вторичная структура ДНК является производной термодинамических характеристик её последовательности. Расчёты термодинамических характеристик повторяющихся последовательностей позволили разработать ряд модельных систем, оценивающих способность микросателлитных последовательностей влиять на модификации ДНК, формируя разные вторичные структуры, связанные с нестабильностью микросателлитов. Существует две группы маркеров, которые получают в результате PCR: первая – известна как STSs (sequence-tagged sites) с праймерами, сконструированными из известных последовательностей, и другая – которая базируется на свободных праймерах. Наиболее информативный или полиморфный STS- маркер появляется тогда, когда амплифицируется участок ДНК, который содержит последовательности микросателлитных повторов. Такой маркер, базируется на STS, и отмечен как simpl-sequence length polymorphism (SSLP) или sequence-tagged microsatellit site (STMS). Каждый STMS-маркер детектирует унаследованные по Менделю кодоминантные алели в единичном локусе в геноме; Relative saturation of genomes with any mictosatellite sequences is the result of influence of many factors, which all in all determine composite, structural and thermodynamic features of genomic mictosatellite sequences. Mictosatellites may be formed in two ways. One of the resources of evolution of simple repeats in eukaryotes is poly (A)-tracks. The latter are located at the 3’ends of such mobile elements. The second potential possibility of formation of mictosatellite sequences consists in replicative extension or shortening of protomicrosatellites, which can be formed in the genome due to mutative events. Such mictosatellites must have minimal number of repeats (3-5) to change its length due to formation of bulges during the transcription. Generally, the number of long mictosatellite repeats is not big. Only 12 % of all mictosatellites in human genome, for example, have more than 40 nucleotides. But there is a possibility of transformation of single mictosatellite repeat into composite one, consisting of two sequences with different replicable motives. This may occur due to mutations in one of the repeats and its duplication due to replication errors. Mictosatellites can be presented in the genome everywhere, both in noncoding and coding sequences, affecting transcriptional activity. Polymorphism of mictosatellites can be identified by their morphological characteristics. The difference in the degree of polymorphism between various mictosatellites may depend first on the length of mictosatellite sequence itself. The majority of mictosatellite mutations are associated with insertions or deletions of specific repeats, emerging during replication. Such disorder of stability of mictosatellites more often occurs due to formation of bulges on DNA during replication (“slippage”). Intensive extension of mictosatellite sequences due to replication errors is called mictosatellite expansion. The ability of repeats to expansion depends on the length of mictosatellite sequence. The relations between mutative events, leading to expansion of mictosatellite sequences due to addition of a repeat, correlates with number of mutations, which lead to reduction of repeats in human mictosatellites as 10:4. In some of mictosatellite repeats the replication errors are mostly associated with 3’-end: (GA)n and (CA)n, and in another ones with 5’-end – (CG)n and (CT)n. In trinucleotide GC-multiple repeats the proximal 3’-end, relative to the direction of replication, has positive impact on the frequency of replicative error. Despite the fact that a bulge at the 3’-end originates during each replicative tour, this error 99 % is corrected by the system of reparation. Change in length of mictosatellite sequence is occurred once per 100 replications.Among trinucleotide repeats these properties are ultimately presented by GC-multiple repeats, too, such as (CAG)n, (CTG)n, (GGC)n and (GCC)n. The pattern and regularities of distribution of these trinucleotide microsatellites in the genome is of special interest due to the role they play in the development of oncologic diseases. Currently, they are the most examined mictosatellite sequences. They are assigned to the number of most expressed in the coding regions of human genome. Likewise, instability of dinucleotide mictosatellites is connected with development of certain oncologic disease. Replicative errors in dinucleotide repeats are more often related to deletions, which lead to reading frame shifting. Study of the mechanisms, which lead to mutative events in mictosatellite sequences, showed that these events, both in normal and malignant cells, are based on the same mechanisms. Number of point mutations is confirmed in the mictosatellite DNA at one level, regardless of its characteristics. But in mictosatellites themselves, there are zones where such mutations emerge more often. There are three mechanisms, producing mutations in these sequences: insertion, deletion, replacement and disorder of replicable motive. Polymorphism of mictosatellites can be identified by their localization and orientation in genome. The secondary structure of DNA is currently viewed as the cause of expansion of mictosatellite sequences. The secondary structure of DNA itself is the derivative of thermodynamic characteristics of its sequence. The secondary bulge-type structures in mictosatellite sequences, identified by their thermodynamic characteristics, can initiate the phenomenon of expansion of mictosatellite repeats. The more stable these bulges, the lower is the risk of formation of new mictosatellite repeats. CAG/CTG and GAC/GTC- triduplex sequences have equal number of hydrogen couplings, but are distinguished by the strength of dense relationships. This is enough to make the first of them more vulnerable for expansion of mictosatellite repeats. Stability of bulge increases in the following direction: GTC < CAG < GAC < CTG, on the contrary, the frequency of formation of new repeats decreases in the similar direction: GTC > CAG > GAC > CTG. Calculations of thermodynamic characteristics of replicable sequences allow developing number of model systems, evaluating the ability of mictosatellite sequences to influence the DNA modifications, forming various secondary structures, related to phenomenon of expansion of mictosatellite repeats. Types of markers, obtained as a result of PCR, are divided into two groups on the basis of primers’ design: the first group is known as STSs (sequence-tagged sites) with primers, constructed from known sequences, and the second one is based on the random primers. The most informative or polymorphic STS-marker emerges during amplification of DNA-area, containing sequences of mictosatellite repeats. This marker is based on STS, and is marked as simple-sequence length polymorphism (SSLP) or sequence-tagged microsatellite site (STMS). Each STMS-marker detects inherited Mendelian codominant alleles in single locus in genome.
Виявлення дисемінованих пухлинних клітин у периферичній крові у хворих на виразково-інфільтративний рак шлунка
(Вінницький національний медичний університет імені М.І.Пирогова, 2012) Марковський, Володимир Дмитрович; Харченко, Олександр Вікторович; Марковский, Владимир Дмитриевич; Харченко, Александр Викторович; Markovskiy, V. D.; Kharchenko, A. V.
Рання гематогенна дисемінація пухлинних клітин часто сприяє поганому прогнозу після радикальної резекції солідних пухлин шлунка. Виявлення скритих дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) - один з найважливіших підходів для ранього виявлення метастазів та покращення результатів лікування. За допомогою високочутливого молекулярно-біологічного метода ІЗЗЯ-РСЯ у периферичній крові хворих з виразково-інфільтративною формою раку шлунка (ВІРШ), у котрих традиційними методами діагностована категорія М0, пухлинні клітини виявлені у 27,8% випадків. Продемонстровано прогностичне значення ДПК для злоякісних пухлин. Показана наявність проблем, що потребують розв'язання, перш за все стандартизації метода ІЗЗЯ-РСЯ з метою чутливого та специфічного пошуку пухлинних клітин, а також оцінки клінічного значення ДПК для діагностики і прогнозу; Ранняя гематогенная диссеминация опухолевых клеток часто способствует плохому прогнозу после радикальной резекции опухолей желудка. Выявление скрытых диссеминированных опухолевых клеток (ДОК) - один из важнейших подходов для раннего выявления метастазов и улучшения результатов лечения. С помощью высокочувствительного молекулярно-биологического метода 133В-РСВ в периферической крови больных с язвенно-инфильтративной формой рака желудка (ЯИРЖ), у которых традиционными методами диагностирована категория МО, опухолевые клетки выялены в 27,8% случаев. Продемонстрировано прогностическое значение ДОК для злокачественных опухолей. Показано наличие проблем, требующих разрешения, в частности стандартизации метода 133Р-РСР с целью чувствительного и специфического поиска опухолевых клеток, а также оценки клинического значения ДОК для диагностики и прогноза; Early hematogenous dissemination of cancer ceils is frequently responsible for the poor prognosis after radical resection of solid tumors of stomach.. Detection of occult disseminated tumor cells (DTC) is crucial to improve early diagnosis of metastases as well as therapy outcome. With the help molecular biological techniques ISSR-PCR in peripheral blood (PB) patients with ulcerous- infiltrative stomach cancer of patients staged by conventional diagnostic technique as M0 in 27,8% cases. The prognostic relevance of disseminated cancer cells (DTC) has been demonstrated for malignant tumors. Some problems remain: the optimization and standardization of ISSR-PCR technology for the sensitive and specific recognition of cancer cells and the estimation of the clinical value DTC and prognosis of clinical outcome.
Динаміка проявів фенотипу дисплазій епітелію слизової оболонки шлунка у відповідності з їх генотипом на матеріалі вивчення світлової мікроскопії та ДНК-типування за методом ISSR-PCR
(National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, 2009) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
За 5 років повторних досліджень гастробіпсій вияснилось, що під впливом лікування фенотипи дисплазій епітелію слизової оболонки шлунка змінюються. Метод ІББЯ-РСЯ за вказаний період дослідження показав зміну структури ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) слизової оболонки шлунка. В групі здисплазією третього ступеня, у пацієнтів яких розвинувся рак, відбулися наступні зміни. їх ДНК слизової оболонки шлунка показали наявність ампліконів розміром 620 та 520п.н.(пар нуклеотидів), та низький ступінь подібності геномів( 37,6%) відповідно інших представників даної групи. Ці зміни є специфічними для виявлення новоутворення; За 5 лет повторных исследований гастробипсий выяснилось, что под влиянием лечения фенотипы дисплазий епителия слизистой оболочки желудка изменяются. Метод !РРР-РОР за указаный период исследования показал изменения структуры ДНК (дезоксирибонуклеиновая кислота) слизистой оболочки желудка. В группе с дисплазией третьей степени, у пациентов которых развился рак, произошли следующие изменения. Их ДНК слизистой оболочки желудка показали наличие ампликонов размером 620 та 520 п.н. (пар нуклеотидов) и низкую степень подобия геномов (37,6%) относительно других представителей данной группы. Эти изменения являються специфичными для выявления новобразований; It turned out for 5 years of the repeated researches of gastrobipsiy, that under influencing of treatment of phenotype dysplasia of epithelium of mucous coat of stomach change. The method of ISSR-PCR, for the mentioned period of research, showed the changes of structure DNA (deoxyribonucleic acid) of mucous coat of stomach. In a group with dysplasia of the third degree, for the patients of which a cancer developed, next changes happened. Their DNA of mucous coat of stomach showed a presence an amplicones size 620 and 520 p.n. (pair of nucleotides), and low degree of similarity of genomes(37,6%) in relation to other representatives of this group. These changes show specific for the exposure of neoplasms.
Диспластичнi зміни слизової оболонки шлунка, що виявлені за допомогою методу issr-pcr у пацієнтів хворих на рак шлунка
(Міжнародна академія інтегративної антропології та Національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця., 2014) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
Проведена діагностика за допомогою реакції ISSR-PCR, яка показала зміни ДНК епітелію слизової оболонки характерні для дисплазії епітелію різного ступеня тяжкості в слизовій оболонці шлунка у пацієнтів, які хворіють на виразково- інфіль тра тивний рак шлунка. У випадках із указаними дисплазіями відбулися зміни у вигляді збільшення розмірів ампліконів, які характерні ознакам малігнізації. Описані зміни мають характер мікросателітних експансій. Ампліфікаційні профілі периферичної крові пацієнтів, що не мали візуальних метастазів дали позитивний результат в 27,8% випадків. Це вказує на здатність первинної пухлини до десимінаціїта ризик раннього метастазування; Проведена диагностика при помощи реакции 133Я-РСЯ, которая показала изменения ДНК эпителия слизистой оболочки характерные для дисплазии эпителия разной степени тяжести в слизистой оболочке желудка у пациентов, которые болеют язвенно-инфильтративным раком желудка. В случаях с указанными дисплазиями образовались изменения в виде увеличения размеров ампликонов, которые характерны для признаков малигнизации. Описанные изменения имеют характер микросателлитных экспансий. Амплификационные профили периферической крови пациентов, которые не имели визуальных метастазов дали позитивный результат в 27,8% случаев. Это указывает на способность первичной опухоли к диссеминации и риск раннего метастазирования; Diagnostics of mucosa, provided by the ISSR-PCR reaction, showed the DNA changes of gastric mucosa epithelium, typical for epithelium dysplasia of different severity in gastric mucosa of patients, suffering from ulcerative- infiltrating gastric cancer. In cases of specified dysplasia, changes in form of enlargement of amplicones have been generated, which are typical for malignancy manifestations. The described changes are of microsatellite expansion origin. Ampiificated profiles of peripheral blood samples of patients without visual metastases were positive in 27,8% of cases. This indicates the ability of primary tumor to dissemination and risk of early metastasing.
Діагностика диспластичних змін епітелію слизової оболонки шлунка за допомогою гістологічного та імуногістохімічного методів у хворих на хронічну виразку шлунка
(Українська медична стоматологічна академія, 2014) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
Діагностика, яка проведена за допомогою гістологічного методу з виявленням мітотичного режиму та імуногістохімічного маркеру Кі-67 (клон МІВ-1) показала зміни епітелію слизової оболонки шлунка характерні для дисплазії різного ступеня в слизовій оболонці шлунка у пацієнтів, які хворіють на хронічну виразку шлунка. Експансія маркеру Кі-67 у випадках з указаними дисплазіями свідчить про високу проліфера- тивну активність в осередку дисплазії епітелію ямок та проліферацію клітин інфільтрата в стромі, характерну для кожної з груп дисплазій. Існує дуже сильний кореляційний зв’язок між ступенем дисплазії, що виявлена за допомогою гістологічного методу і маркеру Кі-67. Коефіцієнт кореляції Пірсона СКЛАВ 0,931. Загальний результат свідчить про існування статистично достовірної залежності з ймовірністю 0,99; Диагностика, которая проведена при помощи гистологического метода с определением митотического режима и иммуногистохимического маркера Кі-67 (клон МІВ-1) показала изменения эпителия слизистой оболочки желудка характерные для дисплазии разной степени в слизистой оболочке желудка у пациентов, которые болеют хронической язвой желудка. Экспансия маркера Кі-67 в случаях с указанными дисплазиями свидетельствует о высокой пролиферативной активности в участках дисплазии эпителия ямок и пролиферации клеток инфильтрата в строме, характерной для каждой из групп дисплазии. Существует очень сильная кореляционная связь между степенью дисплазии, выявленой при помощи гистологического метода и маркера Кі-67. Коэфициент кореляции Пирсона rxy составил 0,931. Общий результат свидетельствует о существовании статистически достоверной зависимости с вероятностью 0,99; The highest rate of mitotic index (22,3±1,7%) has been detected in patients with chronic gastric ulcer in the area around the ulcer (AU). In the pyloric (P) part (20,0±2,8%) and the lesser curvature (LC) (19,8±2,3%) this rate was lower, but no significant difference has been detected. The lowest rate of mitotic index has been detected in the body (B) of stomach (14,3±4,5%), which is significantly lower р<0,01 than in other parts of the stomach. As regards the number of mitosis at metaphase, the index around the ulcer (37,3 ± 7,8%) was lower than in the pyloric part (46,9 ± 2,8%) and in lesser curvature (44,9 ± 2,8%). Number of mitosis at metaphase was significantly lower (р<0,01) in the body of stomach (20,6±8,3%) than around the ulcer, in pyloric part and lesser curvature, i. e., 37,3±7,8%, 46,9±2,8% and 44,9±2,8%, respectively. Similarly, the rate of pathological mitoses tended to be reduced, which was significantly lower (р<0,01) in the body of stomach (3,8±2,5%) as compared with the area around the ulcer (10,6±1,3%), in pyloric part (15,6±1,9%) and lesser curvature (13,7±1,9%). High proliferative activity is confirmed by the Кі-67 marker; marker index is > 30,0%. Diagnostics, made by the histological method, specifying the mitotic regimen, and by immunohistochemical Кі-67 marker (MIB-1clone) showed changes in gastric mucosa epithelium, specific to gastric mucosa epithelium dysplasia of various severity in patients, suffering from chronic gastric ulcer. In cases of indicated dysplasia the Кі-67 marker expression is the evidence of high proliferative activity in the areas of recesses epithelium dysplasia and proliferation of infiltrate cells in stroma, which is specific to each group of dysplasia. Findings of correlation analysis between the degree of mucosa epithelium dysplasia, made by the histological method and Кі-67 marker indices of gastric mucosa samples showed that the Pearson’s correlation coefficient, rxy, constituted 0,931, which makes it possible to conclude about the existence of very strong relationship. Coefficient of determination, D=rxy*2, constituted 0,866. Critical value of correlation coefficient with probability of 0, 95 corresponded to 0, 2732. Critical value of correlation coefficient with probability of 0, 99 corresponded to 0, 3511. The comparison of correlation coefficient, rxy, with critical (tabulated) value, rcr, worth of 0, 95, corresponded to rxy>rcr The comparison of correlation coefficient, rxy, with critical (tabulated) value, rcr worth of 0, 99, corresponded to r >r Covariation coefficient constituted 522,914, which makes it possible to conclude about staxy cr. tistically significant dependence between the indices with probability of 0, 99. Between the indices of mitotic regimen of gastric mucosa, i. e., mitotic index, number of mitoses at metaphase, number of pathological mitoses, and degree of dysplasia of gastric mucosa epithelium in patients with chronic gastric ulcer, the Pearson’s correlation coefficient, rxy, constituted 0,197, 0,607 and 0,881, respectively, corresponding to weak, moderate and strong relationship. Coefficient of determination, D=rxy*2, constituted 0,039, 0,369 and 0,776, respectively. Critical value of correlation coefficient with probability of 0,95 constituted 0, 2732. Critical value of correlation coefficient with probability of 0,99 constituted 0,3511. The comparison of correlation coefficient, rxy, with critical (tabulated) value, rcr, worth of 0, 95, corresponded to r r , respectively. Critical value of correlation coefficient with probability of 0,99 xy cr xy cr corresponded to r r , respectively. Covariation coefficient constituted 0,389, 3,442 and 0,859, respecxy cr xy cr tively, which concluded that no correlation has been detected between the mitotic index and degree of dysplasia of gastric mucosa epithelium; however, statistically significant dependence with probability of 0,99 has been detected between the rates of mitoses at metaphase, pathological mitoses and index of gastric mucosa epithelium dysplasia. Indices of mitotic regimen tend to be increased in the following direction: B^ AU ^LC^P Between the indices of mitotic regimen of gastric mucosa and degree of manifestation of dysplasia of gastric mucosa epithelium in patients with chronic gastric ulcer, the Pearson’s correlation coefficient, rxy, constituted 0,197, 0,607 and 0,881, respectively, corresponded to weak, moderate and strong relationship. Between the degree of dysplasia, judging by the indices, obtained by the histological method and Кі-67 marker indices of gastric mucosa samples, the Pearson’s correlation coefficient, rxy, constituted 0,931, identifying the existence of very strong relationship. The Кі-67 marker expression correlates with indices of dysplasia, obtained by the histological method, showing that it is informative in detecting proliferative activity of gastric mucosa. The abovementioned concludes that there is very strong correlation between the degree of dysplasia, detected by the histological method and Кі-67 marker. The Pearson’s correlation coefficient, rxy, constituted 0,931. The overall result shows statistically significant dependence with probability of 0, 99.
Діагностика диспластичних змін слизової оболонки шлунка за допомогою методу ISSR-PCR у хворих на хронічну виразку дванадцятипалої кишки
(Українська медична стоматологічна академія, 2014) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
Діагностика, яка проведена за допомогою реакції ISSR-PCR показала зміни ДНК епітелію сли- зової оболонки характерні для дисплазії епітелію різного ступеня тяжкості в слизовій оболонці шлунка у пацієнтів, щ які хворіють на хронічну виразку дванадцятипалої кишки. У випадках із указаними дисплазіями відбулися зміни у вигляді збільшення розмірів ампліконів, які характерні для кожної з груп. Указані зміни мають характер мікросателітних експансій. Існує сильний кореляційний зв’язок між ступенем дисплазії, що виявлена за фенотипічними ознаками та показниками характерними для ДНК-типування епітелію слизової оболонки шлунка. Коефіцієнт кореляції Пірсона rxy. склав відповідно 0,863 та 0,917. Загальний результат свідчить про існування статистично достовірної залежності з ймовірністю 0,99; Диагностика проводимая при помощи реакции ISSR-PCR показала изменения ДНК эпителия слизистой оболочки характерные для дисплазии эпителия разной степени тяжести в слизистой оболочке желудка у пациентов болеющих хронической язвой двенадцатиперстной кишки. В случаях с указаными дисплазиями произошли изменения в виде увеличения размеров ампликонов, характерных для каждой из груп. Указаные изменения носят характер микросателлитных экспансий. Существует сильная кореляционная связь между степенью дисплазии определяемой по фенотипическим признакам и показателями характерными для ДНК-типирования эпителия слизистой оболочки желудка. Коэфициент кореляции Пирсона rxy. составил соответственно 0,863 и 0,917. Общий результат свидетельствует о существовании статистически достоверной зависимости с вероятностью 0,99; Diagnosis, made by the ISSR-PCR reaction, has shown mucosal epithelial DNA changes specific to the epithelial dysplasia of varied severity in gastric mucosa in patients with chronic duodenal ulcer. Amplicated profiles of normal gastric mucosa marker enclosed fragments measuring 190 – 60 p. n. (pairs of nucleotides) and were identical within its group and significantly differed from the DNA-profiles of other subject groups. The DNA-profiles measured 220 – 90 p. n. corresponded to phenotype of Stage I epithelial dysplasia (D-І). Stage II epithelial dysplasia (D-IІ) phenotypes in 90 % of cases possessed the variant of DNA-profiles measured 300 – 100 p. n. (the first variant) and the rest ones had the DNA-profiles measured 500 – 100 p. n. (the second variant). Stage III epithelial dysplasia (D-IІI) phenotypes had the DNA-profiles of single variant, measured 520 – 320 p. n. D-IІ phenotype corresponded to two variants of DNA-profiles, containing amplicones measured within 500 p. n. and without them. The latter in 36,4 % resembled DNA-profiles of Type III gastric mucosa. It makes evident that D-II DNA-profiles are changing and have transitional forms to D-III DNA-profiles. In cases with abovementioned dysplasia, changes in the form of enlargement of amplicones, specific to each group, have been observed. These changes are characterized as microsatellite expansion. Genetic typing of gastric mucosa epithelium, made by the ISSR – PCR reaction found that gastric mucosa epithelial dysplasias in patients with chronic duodenal ulcer had undergone specific changes, related to their correspondent DNA-profiles. Amplificated normal DNA-profile has the spectrum of amplicones measured within 190 – 60 p. n. ; low-grade dysplasia (D-I) has amplificated DNA-profile with spectrum of amplicones measured from 220 to 60 p. n. ; mediumgrade dysplasia (D-II) in 90 % has amplificated DNA-profile with spectrum of amplicones measured 300 – 100 p. n. (I – variant) and in 10 % has DNA-profile of 500 – 100 p. n. (ІІ – variant), indicating about heterogeneity of Stage II dysplasias. D-III dysplasia has single variant of amplificated DNA-profile with spectrum of amplicones measured 520 – 320 p. n. The ISSR – PCR reaction made extension of microsatellite DNA-sequences evident. That is, the results of genetic typing of gastric mucosa epithelium founded microsatellite expansions. It is known that that intensive extension of microsatellite sequences due to replicative errors is called microsatellite expansions. There is strong correlation between the stage of gastric mucosa epithelial dysplasia on phenotypical characteristics and indices of DNA-typing of gastric mucosa samples; Pearson correlation coefficient rxy was 0,863 and 0,917, respectively. The total results founded the existences of statistically significant dependence with 0,99 probability. The ISSR – PCR reaction is the informative method to detect change of gastric mucosa epithelium genetic structure. Taking into account the availability, relative simplicity and possibility of visual reading of the results without special equipment it has been successfully used while studying the DNA-typing of gastric mucosa epithelium with phenotypes of epithelial dysplasia, providing with detection of change, they are experiencing.
Діагностика передпухлинних змін епітелію слизової оболонки шлунка за допомогою гістологічного та імуногістохімічного методів у хворих на хронічну виразку дванадцятипалої кишки
(Українська медична стоматологічна академія, 2014) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
Проведена діагностика за допомогою гістологічного методу та імуногістохімічного маркеру Кі-67, яка показала зміни епітелію слизової оболонки характерні для дисплазії епітелію в слизовій оболонці шлунка у пацієнтів, які хворіють на хронічну виразку дванадцятипалої кишки. Виявлено, що мітотичний індекс слизової оболонки шлунка в пілоричному відділі склав 16,5±4,2%о, кількість мітозів в метафазі 37,8+7,8 %, кількість патологічних мітозів10,6±1,3 %. На малій кривизні мітотичний індекс склав16,0±2,4%, кількість мітозів в метафазі 38,8+3,7 %, кількість патологічних мітозів 9,0±1,4 %. В тілі шлунка мітотичний індекс був 7,8±1,6%, кількість мітозів в метафазі 20,0+3,1 %, кількість патологічних мітозів 3,7±1,5 %. Тенденція зростання показників мітотичного режиму відбувається в напрямку від ділянки тіла до малої кривизни та до пілоричного відділу. Існує сильний за тіснотою зв’язок між ступенем дисплазії епітелію слизової оболонки шлунка та показниками мітотичного режиму: мітотичним індексом, мітозами в стадії метафази та патологічними мітозами, коефіцієнт кореляції Пірсона rxy склав відповідно 0,853, 0,754 та 0,853. Між показниками експресії маркеру КІ-67 та ступенем дисплазії епітелію слизової оболонки шлунка коефіцієнт кореляції Пірсона 0,935, що свідчить про дуже сильний за тіснотою кореляційний зв’язок. Отримані показники говорять про наявність статистично достовірної залежності з ймовірністю 0,99; Проведена диагностика при помощи гістологического метода и иммуногистохимического маркера Кі-67, которая показала изменения эпителия слизистой оболочки характерные для дисплазии эпителия слизистой оболочки желудка у пациентов, которые болеют хронической язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки. Обнаружено, что митотический индекс слизистой оболочки желудка в пилорическом отделе составил 16,5+4,2%, количество митозов в метафазе 37,8+7,8 %, количество патологических митозов 10,6+1,3 %. На малой кривизне митотический индекс составил 16,0+2,4%, количество митозов в метафазе 38,8+3,7 %, количество патологических митозов 9,0+1,4 %. В теле желудка митотический индекс был 7,8+1,6%, количество митозов в метафазе 20,0+3,1 %, количество патологических митозов 3,7+1,5 %. Тенденция увеличения показателей митотического режима происходит в направлении от участка тела к малой кривизне и к пилорическому отделу желудка. Существует сильная по тесноте связь между степенью дисплазии эпителия слизистой оболочки желудка и показателями митотического режима: митотическим индексом, митозами в стадии метафазы и патологическими митозами, коэфициент кореляции Пирсона rxy составил соответственно 0,853, 0,754 и 0,853. Между показателями экспресии маркера Кі-67 и степенью дисплазии эпителия слизистой оболочки желудка коэфициент кореляции Пирсона rxy 0,935, что свидетельствует о существовании очень сильной по тесноте кореляционной связи. Полученые данные показывают наличие статистически достоверной зависимости с вероятностью 0,99; Diagnostics, made by the histological and immunohistochemical Кі-67 marker showed changes in mucosal epithelium, specific to gastric mucosa epithelium dysplasia in patients, suffering from chronic duodenal ulcer. Against the background of manifested forms of chronic atrophic and atrophic- hyperplasic gastritis the rate of myotic index was almost the same in gastric mucosa of pyloric part and lesser curvature of stomach. It has been discovered that the mitotic index of gastric mucosa in pyloric part constituted 16,5+4,2 %, number of mitosis at metaphase constituted 37,8+7,8 % and number of pathological mitoses constituted 10,6+1,3 %. The mitotic index of gastric mucosa on lesser curvature of stomach constituted 16,0+2,4 %, number of mitosis at metaphase constituted 38,8+3,7 % and number of pathological mitoses constituted 9,0+1,4 %. The mitotic index in the body of stomach constituted 7,8+1,6 %, number of mitosis in metaphase constituted 20,0+3,1 % and number of pathological mitoses constituted 3,7+1,5 %. The indices of mitotic regimen are tending to increase in the direction from the area of the body to the lesser curvature and to the pyloric part of stomach. A dependency between the number of pathological mitoses, mitoses at metaphase and mitotic index with manifestation of mucosal dysplasia in topographic and anatomical parts of stomach has been identified. In the body of stomach, where indices of mitotic regimen are low, manifested dysplasia (D-III) of gastric mucosa epithelium have been minimal, medium-grade dysplasia (D-II) and low-grade dysplasia (D-I) have been identified fewer than in other parts. With the increase of pathological mitoses indices in number on lesser curvature and pyloric part of stomach, the number of gastric mucosa epithelium dysplasia, among which its manifested forms prevail, is growing too. Correlation analysis has been carried out aiming at the establishment of specific relationship between the degree of dysplasia manifestation and expansion of the Kr67marker. Between the degree of dysplasia of gastric mucosa epithelium and indices of Kr67marker expression, the Pearson’s correlation coefficient, rxy, constituted 0,935, which corresponds to very strong correlation. Coefficient of determination, D=rA2, constituted 0,874. Critical value of correlation coefficient with probability of 0,95 was 0,2732. Critical value of correlation coefficient with probability of 0,99 was 0,3511. The comparison of correlation coefficient, rxy, with critical (tabulated) value, rcr, worth of 0,95, corresponded to r >r The comparison of correlation coefficient, r , with critical (tabulated) value, r worth of 0,99, corresponded to r >r Covariation coefficient constituted 521,641, which makes it possible to conclude about statistically significant dependence between abovementioned indices with probability of 0,99. Between the degree of dysplasia of gastric mucosa epithelium and indices of mitotic regimen, i. e., mitotic index, mitoses at metaphase and pathological mitoses, the Pearson’s correlation coefficient, rxy, constituted 0,853, 0,754 and 0,853, respectively, making a strong relationship evident. Coefficient of determination, D=rxy*2, constituted 0,727, 0,568 and 0,728, respectively. Critical value of correlation coefficient with probability of 0,95 was 0,2732. Critical value of correlation coefficient with probability of 0,99 was 0,3511. The comparison of correlation coefficient, r , with critical (tabulated) value, r worthof 0,95, corresponded to r >r Critical value of correlation coefficient with probability of 0,99 was r>rcr Covariation coefficient constituted 2,824, 3,806 and 1,904, respectively. This concluded about the existence of statistically significant dependence with probability of 0,99. There is a strong correlation between the degree of dysplasia of gastric mucosa epithelium and indices of mitotic regimen, i. e., mitotic index, mitoses at metaphase and pathological mitoses; the Pearson’s correlation coefficient, rxy, constituted 0,853, 0,754 and 0,853, respectively. Between the indices of Ki-67marker expression and the degree of dysplasia of gastric mucosa epithelium the Pearson’s correlation coefficient, rxy, constituted 0,935, identifying the very strong correlation. The obtained data show the existence of statistically significant dependence with probability of 0,99. The Ki-67 marker expression correlates with indices of gastric mucosa epithelium dysplasia and is the informative method of detection of proliferative activity of gastric mucosa.
Діагностичні особливості диспластичних змін епітелію слизової оболонки шлунка за допомогою методу ISSR-PCR у хворих на хронічну виразку шлунка
(Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2014) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
Проведена діагностика за допомогою реакції ISSR-PCR, яка показала зміни ДНК епітелію слизової оболонки характерні для дисплазії епітелію різного ступеня тяжкості в слизовій оболонці шлунка у пацієнтів, які хворіють на хронічну виразку шлунка. У випадках із указаними дисплазіями відбулися зміни у вигляді збільшення розмірів ампліконів, які характерні для кожної з груп. Описані зміни мають характер мікросателітних експансій. Існує сильний кореляційний з в 'язок між ступенем дисплазії, що виявлена за фенотипічними ознаками та показниками характерними для ДНК- типування епітелію слизової оболонки шлунка. Коефіцієнт кореляції Пірсона гху. склав відповідно 0,960 та 0,951. Загальний результат свідчить про існування статистично достовірної залежності з ймовірністю 0,99; Проводимая диагностика слизистой оболочки при помощи реакции ИЗвЯ-РСЯ у пациентов болеющих хронической язвой желудка, показала изменения ДНК характерные для дисплазии разной степени. В случаях с указаными дисплазиями произошли изменения в виде увеличения размеров ампликонов, характерных для каждой из груп. Указаные изменения носят характер микросателлитных экспансий. Существует сильная кореляционная связь между степенью дисплазии определяемой по фенотипическим признакам и показателями характерными для ДНК-типирования эпителия слизистой оболочки желудка. Коэфициент кореляции Пирсона гху. составил соответственно 0,960 и 0,951. Общий результат свидетельствует о существовании статистически достоверной зависимости с вероятностью 0,99; Diagnosing of mucosa, provided by the ISSR-PCR reaction, in the patients with the chronic gastric ulcer has shown DNA changes which are specific to the dysplasia of the different stages. In the cases of indicated dysplasia the changes were observed in the form of amplicones' enlargement, specific for each group. The indicated changes are characterized as microsatellite expansions. There is a strong correlation between the stage of dysplasia, identified on the phenotypical features and the indices, specific to DNA- typing of the gastric mucosa epithelium. Pearson correlation coefficient rxy constituted 0.960 and 0.951, respectively. The total results founded the existences of the statistically significant dependence with 0.99 probability.
Кишкова метаплазія епітелію слизової оболонки шлунка
(Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, 2018) Ємець, Л. М.; Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
Відомо, що кишкова метаплазія може бути повною і неповною. Повна кишкова метаплазія за своєю структурою відповідає тонкокишковій крипті. Її епітеліальне покриття представлене циліндричним епітелієм з каймою і бокалоподібними ентероцитами. В базальних відділах виявляються панетовські клітини. Неповна кишкова метаплазія характеризується наявністю секрету в супрануклеарних відділах циліндричних клітин, а щіткова кайма в них виражена не чітко. Бокалоподібні клітини представлені в меншій кількості, відмічена нерівномірність їх розмірів і розподілення у криптах. Рідко зустрічаються панетовські клітини.
Комплексна патоморфологічна диференційна діагностика передпухлинних процесів і раку шлунка
(Запорізький державний медичний університет, 2012) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.; Марковський, Володимир Дмитрович; Марковский, Владимир Дмитриевич; Markovskiy, V. D.
Уперше проведено комплексне дослідження, присвячене вивченню фенотипів диспластичних змін слизової оболонки шлунка гістологічними методами та відповідних їм геномів за допомогою молекулярно-біологічного методу ISSR-PCR. Показано базисне значення передракових станів, хронічного атрофічного гастриту та інфекції Helicobacter pylori в процесі формування передракових змін у вигляді дисплазій шлункового епітелію та осередків кишкової метаплазії. Вивчено прояви мітотичного режиму в різних регіонах слизової оболонки шлунка хворих на хронічну виразку дванадцятипалої кишки, шлунка та виразково- інфільтративного раку шлунка. Встановлено закономірності й особливості частоти і розповсюдження передпухлинних процесів у різних регіонах шлунка у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки і шлунка. Розроблено диференційно-діагностичні критерії, що відрізняють їх від раку шлунка. На матеріалі післяопераційних шлунків і повторних гастробіопсій за п’ятирічний період обґрунтовано положення про неоднорідність дисплазій епітелію слизової оболонки шлунка другого та третього ступеня, критерії виявлення ранього раку шлунка за допомогою гістологічного методу в комплексі з методом ISSR-PCR. Застосування методу ISSR-PCR з метою виявлення пухлинних клітин у периферичній крові хворих на рак категорії М0 виявило наявність останніх у 27,8%, що вказує на ризик раннього метастазування у даної категорії хворих; Впервые проведено комплексное исследование, посвященное изучению фенотипов диспластических изменений слизистой оболочки желудка гистологическими методами и соответствующих им геномов при помощи молекулярно-биологического метода ISSR-PCR. Показано базисное значение предраковых состояний, хронического атрофического гастрита и инфекции Helicobacter pylori в процессе формирования предраковых изменений в виде дисплазий желудочного эпителия и очагов кишечной метаплазии. Изучены проявления митотического режима в разных регионах слизистой оболочки желудка больных с хронической язвой двенадцатиперстной кишки, желудка и язвенно-инфильтративного рака желудка. Установлены закономерности и особенности частоты и распространенности предопухолевых процессов в разных регионах желудка у больных с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки и желудка. Разработаны дифференциально-диагностические критерии, которые отличают их от рака желудка. На материале послеоперационных желудков и повторных гастробиопсий за пятилетний период обосновано положение о неоднородности дисплазий эпителия слизистой оболочки желудка второй и третьей степени и найдены критерии обнаружения раннего рака желудка с помощью гистологического метода в комплексе с методом ISSR-PCR. Применение метода ISSR-PCR с целью обнаружения опухолевых клеток в периферической крови больных раком категории М0 обнаружило присутствие последних в 27,8%, что свидетельствует о риске раннего метастазирования у данной категории больных; For the fi rst time, a special comprehensive study of the phenotypes of dysplasia of gastric mucosa by histological techniques and their respective genomes using molecular-biological method of ISSR-PCR was performed. Main effect of precancerous lesions, chronic atrophic gastritis and Helicobacter pylori infection in the formation of precancerous changes in the form of gastric epithelium dysplasia and in the form of intestinal metaplasia foci was shown. We study manifestations of the mitotic regime in various zones of gastric mucosa in patients with chronic duodenal ulcer, gastric ulcer, and ulcero-infi ltrative gastric cancer. The regularities and characteristics of the frequency and prevalence of precancerous processes in different zones of stomach in patients with duodenal ulcer and stomach ulcer were determined. Diagnostic criteria for differenting them from stomach cancer were worked out. On the material of postoperative stomach gastrobiopsies repeated during fi ve years, statement about heterogeneity of gastric mucosa epithelium dysplasia of the second and third degree was grounded, and criteria for the detection of early gastric cancer using histological methods in combination with the method of ISSR-PCR were found. The use of ISSR-PCR method for detecting tumor cells in peripheral blood of patients with category М0 cancer revealed their presence in 27,8% cases, which indicates risk of early metastasis in these patients.
Комплексная иммуногистохимическая и молекулярно-биологическая диагностика предопухолевих процессов слизистой оболочки желудка
(Українська медична стоматологічна академія, 2014) Харченко, Александр Викторович; Харченко, Олександр Вікторович; Kharchenko, A. V.
В участках дисплазии эпителия слизистой оболочки желудка выявлена повышенная пролиферати- вная активность эпителия, которая подтверждена иммуногистохимически повышенной экспансией маркера Кі-67(ІМ>30,0%). Показатели митотического режима эпителия слизистой оболочки желудка преобладают в участках дисплазии. Проводимая диагностика показала изменения ДНК эпителия слизистой оболочки желудка, характерные для дисплазии эпителия разной степени тяжести. В случаях с указаными дисплазиями произошли изменения в виде увеличения размеров ампликонов, характерных для каждой из групп. Указаные изменения носят характер микросателлитных экспансий. Существует сильная кореляционная связь между степенью дисплазии определяемой по фенотипическим признакам и показателями характерными для ДНК-типирования эпителия слизистой оболочки желудка. Коэфициент кореляции Пирсона rxy. составил соответственно 0,863 и 0,917. Общий результат свидетельствует о существовании статистически достоверной зависимости с вероятностью 0,99; В осередках дисплазії епітелію слизової оболонки шлунка виявлена підвищена проліферативна активність, яка підтверджена имуногістохімічно підвищеною експансією маркеру Кі-67(ІМ>30,0%). Показники мітотичного режиму епітелію слизової оболонки шлунка переважають в осередках дисплазії. Діагностика, яка проводилась, показала зміни ДНК епітелію слизової оболонки шлунка, характерні для дисплазії епітелію різного ступеня тяжкості. У випадках з указаними дисплазіями відбулися зміни у вигляді збільшення розмірів ампліконів, характерних для кожної з груп. Указані зміни мають характер мікросателітних експансій. Існує сильний кореляційний зв’язок між ступенем дисплазії, що визначається за фенотипічними ознаками і показниками характерними для ДНК-типування епітелію слизової оболонки шлунка. Коефіціент кореляції Пірсона rxy. склав відповідно 0,863 і 0,917. Загальний результат свідчить про існування статистично достовірної залежності з вірогідністю 0,99; In the foci of epithelial dysplasia of gastric mucosa there has been revealed increased proliferative activity, which is confirmed by the increased immunohistochemical expansion of the Ki-67 marker (MI> 30.0%). The parameters of mitotic mode of gastric epithelial mucosa cells predominate in dysplasia. Diagnostic procedures have shown DNA changes in gastric epithelium which are typical for epithelial dysplasia of varying severity. In the cases of dysplasia mentioned above the changes are manifested by the increased in size amplicones specific to each of the group. Above mentioned changes are mainly presented by the microsatellite expansion nature. There is a strong correlation between the severity of dysplasia that is determined by phenotypic characteristics and parameters specific to DNA typing of epithelial gastric mucosa. Pearson correlation coefficient rxy was 0.863 and 0.917 respectively. The overall result indicates the existence of statistically significant dependence of 0.99 likelihood.
Молекулярно-біологічні аспекти онкогенезу та фенотипи злоякісних пухлинних клітин шлунка
(Українська медична стоматологічна академія, 2014) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
у статті проаналізовані літературні джерела за останні роки. наведені данні свідчать, що більшість злоякісних хвороб асоційовані з хромосомними аномаліями, що виникли в результаті хромосомних транслокацій. останні призводять до зміни експресії генів. Виникнення фенотипу злоякісних клітин, це – полігенний та багатофакторний процес. у канцерогенезі провідну роль відіграють онкогени та гени-супресори пухлинного росту як регулятори клітинного циклу. нестабільність геному робить можливим накопичення в одній клітині різних мутацій в онкогенах, генах-супресорах та інших генах, що призводить до появи гетерогенності клітинної популяції. однією з найважливіших проблем онкології, є виявлення пухлинних клітин до їх клінічного прояву. пухлинні клітини шлунково-кишкового тракту можуть бути виявлені за допомогою надзвичайно чутливого методу, який базується на полімеразній ланцюговій реакції. показане значення виявлення прихованих пухлинних клітин для прогнозування злоякісних новоутворень. чутливість PCR–методу відповідає ідентифікації однієї пухлинної клітини серед 105 – 107 нормальних клітин, що дає можливість своєчасно встановити діагноз та визначитися з адекватним методом лікування; В статье проанализированы литературные источники за последние годы. приведённые дан ные свидетельствуют, что большинство злокачественных болезней ассоциированы с хромосомными аномалиями, которые возникли в результате хромосомных транслокаций. последние приводят к изменению экспрессии генов. Возникновение фенотипа злокачественных клеток, это – полигенный и многофакторный процесс. В канцерогенезе ведущую роль играют онкогены и гены-супрессоры опухолевого роста как регуляторы клеточного цыкла. нестабильность генома делает возможным накопление в одной клетке разных мутаций в онкогенах, генах-супрессорах и других генах, что приводит к появлению гетерогенности клеточной популяции. одной из важнейших проблем онкологии, является выявление опухолевых клеток до их клинического проявления. опухолевые клетки желудочно-кишечного тракта могут быть выявлены при помощи чрезвычайно чувствительного метода, который базируется на полимеразной цепной реакции. показано значение выявления скрытых опухолевых клеток для прогнозирования злокачественных новообразований. чувствительность PCR–метода соответствует идентификации одной опухолевой клетки среди 105 – 107 нормальных клеток, что даёт возможность своевременно установить диагноз и определиться с адекватным методом лечения; In 2003 it was officially declared about decoding of human genome. Opinions as for differentiated diagnostics of pretumor processes and gastric cancer are changing. The term “oncogenesis” means interaction of more than two thousand genes through proteins, expressed by them, providing full-grown cellular homeostasis and intercellular communication at each stage of vital activity of organism. Genomics considers integrated study of genes, analysis of their structure and function. Nowadays it is known more than one hundred potential oncogenes, two dozens of tumor suppressors and the same number of tumorrelated genes, involved into cancer development. Activation of, so called, oncogenome is stimulated by mutations, accumulated in these genes, genetic instability or abnormalities of genetic control system. To understand the genesis of phenotype of tumor cells it should be clearly realized that it is a polygenic and multifactor process. High evolutional stability of genome has been established. Genome stability control system may be conventionally divided into two groups: 1 – repair one, which identify and correct various types of DNA damages; 2 – cell cycle or apoptosis control systems, which normal functioning disables proliferation of cells with various anomalies and genetic disorders. Oncogenes and genes-suppressors of tumor growth take the leading role in carcinogenesis as regulators of cell cycle. Genome’s instability enables accumulation of different mutations in single cell in oncogenes, genessuppressors and other genes, resulted in initiation of cell population heterogeneity. Malignant transformation of cells, according to current opinions, appears in accumulation of independent mutations and epigenomic changes, resulted in cell cycle and apoptosis deregulation, immortalization, genetic instability, morphologic disorder and differentiation of cells. Mathematical analysis of protein-protein and DNA-protein interactions shows that genome is a nonlinear system. Therefore, changes of its parameters do not fairly lead to major disorders. But in some cases even minor variations of parameters may significantly change characteristics of the entire system. This may lead to three essentially different consequences for cell: 1) cell death, 2) delay or increase of cell proliferation, 3) origination of new phenotype of tumor cell. Cell cycle deregulation is integral and, probably, one of the major characteristics of neoplastic cell. In this way, for example, one of the consequences of growing factors receptors’ binding may be activation of certain set of transcriptional factors and expression of specific genes. Regulation of apoptosis is another important characteristic of protooncogenes and tumor suppressors. p53 tumor suppressor and Bcl-2 protooncogene are the most conventional representatives of such activity, which product acts as apoptosis blocker. Due to heterogeneity, each transformed cell may possess its own reference system of regulatory factors. Furthermore, these systems become different, depending on the type of tumor cells. In solid types of cells the number of detected mutations is significantly higher than in leukemia population due to specific characteristics of cytoskeleton and elements of cell-cell adhesion. Expression of some markers, along with evaluated degree of tumor differentiation, stage of the process and other clinical characteristics, provides with exacted diagnostics of tumor process, prescribed treatment and identified prognosis of cancer course. HIF-1 level of transcription, i. e., key factor, initiated the activity of about 30 hypoxia- inducible genes, plays the important role in the system of oncogenome. 91,5% of patients with gastric cancer tumor tissue is HIF-1a-positive; at the same time no HIF-1a expression have been detected in cells of mucosa, which is 5-7cm away from tumor’s edge. It is shown that HIF-1a expression correlates between the degree of tumor differentiation and index of patents’ overall survival. Cells of primary tumor may disseminate due to some genes, identifying realization of metastatic potential of the tumor. Cancer cells may die, transform into inactive state or proliferate in focuses of potential metastases. In such cases it is vital to detect disseminated tumor cells, enabling identification of patients with high risk of recurrence development. One of the most important problems of oncology is detection of tumor cells before their clinical manifestation. Achievements in molecular biology enable identification of separate tumor cells in biological samples. Tumor cells of gastrointestinal tract may be detected by means of extremely sensitive technique, based on polymerase chain reaction (PCR). Sensitivity of PCR–method corresponds to identification of one tumor cell among 105 – 107 normal cells. Techniques of DNA-markers enable timely diagnostics and decision as for adequate mode of treatment in malignant tumors of various histogenesis.
Мікросателітні експансії – молекулярно-біологічний феномен діагностики передпухлинних і пухлинних процесів
(Українська медична стоматологічна академія, 2015) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
Насыщенность геномов микросателлитными последовательностями являются результатом действия факторов, которые определяют их композиционные, структурные и термодинамические особенности. Микросателлиты могут находиться в геноме везде, как в некодирующих, так и в кодирующих последовательностях, влияя на транскрипционную активность. Полиморфизм микросателлитов может выявляться их морфологическими характеристиками. Интенсивное удлиннение микросателлитных последовательностей за счёт репликационных ошибок называется микросателлитными экспансиями. Способность повторов к экспансии зависит от длины микросателлитной последовательности. Соотношение между мутационным влиянием, которое ведёт к увеличению микросателлитных последовательностей за счёт прибавления повтора, соотносится с количеством мутаций, которые приводят к уменшению количества повторов в микросателлитах человека как 10:4. Полиморфизм микросателлитов может определяться их локализацией и ориентацией в геноме. Вторичная структура ДНК рассматривается сегодня как причина экспансии микросателлитных последовательностей. Сама вторичная структура ДНК является производной термодинамических характеристик её последовательности. Расчёты термодинамических характеристик повторяющихся последовательностей позволили разработать ряд модельных систем, оценивающих способность микросателлитных последовательностей влиять на модификации ДНК, формируя разные вторичные структуры, связанные с нестабильностью микросателлитов. Существует две группы маркеров, которые получают в результате PCR: первая – известна как STSs (sequence-tagged sites) с праймерами, сконструированными из известных последовательностей, и другая – которая базируется на свободных праймерах. Наиболее информативный или полиморфный STS-маркер появляется тогда, когда амплифицируется участок ДНК, который содержит последовательности микросателлитных повторов. Такой маркер, базируется на STS, и отмечен как simpl-sequence length polymorphism (SSLP) или sequencetagged microsatellit site (STMS). Каждый STMS-маркер детектирует наследуемые кодоминантные алели в единичном локусе в геноме; Relative saturation of genomes with any microsatellite sequences is the result of influence of many factors, which all in all determine composite, structural and thermodynamic features of genomic microsatellite sequences. Polymorphism of microsatellites can be identified by their morphological characteristics. The difference in the degree of polymorphism between various microsatellites may depend first on the length of microsatellite sequence it self. Intensive extension of microsatellite sequences due to replication errors is called microsatellite expansion. The ability of repeats to expansion depends on the length of microsatellite sequence. The relations between mutative events, leading to expansion of microsatellite sequences due to addition of a repeat, correlates with number of mutations, which lead to reduction of repeats in human microsatellites as 10:4. Polymorphism of microsatellites can be identified by their localization and orientation in genome. The secondary structure of DNA is currently viewed as the cause of expansion of microsatellite sequences. The secondary structure of DNA itself is the derivative of thermodynamic characteristics of its sequence. The secondary bulge-type structures in microsatellite sequences, identified by their thermodynamic characteristics, can initiate the phenomenon of expansion of microsatellite repeats. The more stable these bulges, the lower is the risk of formation of new microsatellite repeats. Calculations of thermodynamic characteristics of replicable sequences allow developing number of model systems, evaluating the ability of microsatellite sequences to influence the DNA modifications, forming various secondary structures, related to phenomenon of expansion of microsatellite repeats. Types of markers, obtained as a result of PCR, are divided into two groups on the basis of primers’ design: the first group is known as STSs (sequence-tagged sites) with primers, constructed from known sequences, and the second one is based on the random primers. The most informative or polymorphic STS-marker emerges during amplification of DNA-area, containing sequences of microsatellite repeats. This marker is based on STS, and is marked as simplesequence length polymorphism (SSLP) or sequence-tagged microsatellite site (STMS). Each STMS-marker detects inherited codominant alleles in single locus in genome.
Наслідки інфекції helicobacter pylori
(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Харченко, Олександр Вікторович; Шерстюк, Олег Олексійович; Харченко, Александр Викторович; Шерстюк, Олег Алексеевич; Kharchenko, A. V. ; Sherstyuk, O. A.
В роботі показані наслідки впливу інфекції Helicobacter pylori на слизову оболонку шлунка. Задіяні як гістологічні методики, так і молекулярно-біологічна методика (ISSR-PCR) з використанням ISSR –праймеру S-2, із структурою (AGC)6G. Проаналізовані зміни слизової оболонки шлунка при H.°pylori-асоційованих захворюваннях: хронічній виразковій хворобі дванадцятипалої кишки, хронічній виразковій хворобі шлунка, виразковоінфільтративному раку шлунка. Гістологічно в слизовій оболонці шлунка знайдені дисплазії трьох ступенів тяжкості (Д-1; Д-ІІ; Д-ІІІ). Генотипічно в слизовій оболонці знайдені зміни, що відповідають мікросателітним експансіям, що є свідченням передракових змін; В работе показаны последствия влияния инфекции Helicobacter pylori на слизистую оболочку желудка. Применены как гистологические методики, так и молекулярно-биологическая методика (ISSR-PCR) с ипользованием ISSR –праймера S-2, со структурой (AGC)6G. Проанализированы изменения слизистой оболочки желудка при H.°pylori-ассоциированных заболеваниях: хронической язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, хронической язвенной болезни желудка, язвенно инфильтративном раке желудка. Гистологически в слизистой оболочке желудка обнаружены дисплазии трёх степеней тяжести (Д-1; Д-ІІ; Д- ІІІ). Генотипически в слизистой оболочке обнаружены изменения соответствующие микросателлитным экспансиям, которые являются свидетельством предракових изменений; The consequences of influence of infection of Helicobacter are in-process shown pylori on the mucous membrane of stomach. Both histological methodologies and molecular-biological methodology (ISSR-PCR) are applied with ISSR-praimer S-2, with the structure (AGC) 6G. The changes of mucous membrane of stomach are analysed at H.°pylori- the associated diseases: chronic ulcerous illness of duodenum, chronic ulcerous illness of stomach, ulcerous infiltration cancer of stomach. Histological in the mucous membrane of stomach found out dysplasias of three degrees of weight (D-1; D-ІІ; D- ІІІ). Genotype in a mucous membrane found out changes corresponding to microsatellite expansions that are the certificate of pre-cancer changes.
Порівняльна характеристика дисплазій епітелію різних топографо-анатомічних відділів слизової оболонки шлунка у пацієнтів з виразкою дванадцятипалої кишки, шлунка та виразково-інфільтративним раком шлунка
(National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya, 2008) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
Осередки дисплазії епітелію слизової оболонки шлунка виникли у пацієнтів з виразково-інфільтративним раком шлунка, виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки. Фоном, на якому виникли дисплазії, був виражений атрофічний, атрофічно-гіперпластичний гастриту співвідношенні з гіпертрофічним гландулярно-проліферативним та гіпертрофічний гландулярно-проліферативний гастрит. При виразково-інфільтративному раку шлунка частота і розповсюдження дисплазії епітелію достовірно більше виражені в усіх регіонах шлунка в порівнянні з аналогічними при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки та превалює в полі пухлини і в слизовій оболонці тіла шлунка; Участки дисплазии эпителия слизистой оболочки желудка возникли у пациентов с язвенно-инфильтративным раком желудка, язвой желудка и двенадцатиперстной кишки. Фоном, на котором возникли дисплазии, был выраженный атрофический, атрофически-гиперпластический гастрит в сочетании с гипертрофическим гландулярно-пролиферативным и гипертрофический гландулярно -пролиферативный гастрит. При язвенно-инфильтративном раке желудка частота и распространённость дисплазии эпителия достоверно больше выражены во всех регионах желудка по сравнению с диагностированной язвой желудка и двенадцатиперстной кишки и превалировала в зоне опухоли и в слизистой оболочке тела желудка; Areas of epithelium dysplasia of mucous membrane of stomach arose up at patients with the ulcerous-infiltrative cancer of a stomach, gastric and duodenum ulcer. By background, on which arose up dysplasia, there was an expressed atrophy, atrophy-hyperplastic, gastritis in combination with hypertrophy gland-prolipherative and hypertrophy gland-prolipherative gastritis. At the ulcerous-infiltrative cancer of stomach frequency and prevalence of epithelium dysplasia for certain more be shown in all regions of stomach by comparison to similar at the gastric and duodenum ulcer and predominates in the tumor field and in the mucous membrane of stomach body.
Порівняльна характеристика результатів генотипування епітелію слизової оболонки шлунка
(Українська медична стоматологічна академія, 2014) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
Проведена порівняльна характеристика діагностики слизової оболонки шлунка, за допомогою реакції ISSR-PCR, у пацієнтів, які хворіють на хронічну виразку дванадцятипалої кишки, шлунка та виразково-інфільтративний рак шлунка. Дослідження показали зміни ДНК слизової оболонки шлунка характерні для цих нозологічних груп. У випадках із дисплазіями різного ступеня вираження відбулися зміни у вигляді збільшення розмірів ампліконів. Описані зміни мають характер мікросателітних експансій. За результатами генотипування епітелію слизової оболонки шлунка за реакцією ISSRPCR пацієнтів з хронічною виразкою дванадцятипалої кишки, шлунка і виразковим раком шлунка виявлено, що характерні для дисплазії зміни при них знаходяться в відповідній залежності з їхніми ДНК-профілями. Ампліфікаційний ДНК-профіль норми має спектр ампліконів розміром в межах 190 – 60 п.н нуклеотидів, дисплазія (Д-І) слабо виражена має ампліфікаційний ДНК-прорфіль зі спектром ампліконів розміром від 220 до 60 п.н., дисплазія (Д-ІІ) помірно виражена має два варіанти ампліфікаційних ДНК-профілів зі спектром ампліконів розміром 300 – 100 п.н.(І - варіант) та 500 – 100п.н.(ІІ – варіант), дисплазія Д-ІІІ при хронічній виразці дванадцятиперсної кишки має один варіант ампліфікаційного ДНК-профілю зі спектром ампліконів розміром 520 – 320 п.н., дисплазія Д-ІІІ при хронічній виразці шлунка має два варіанти ампліфікаційних ДНК-профілів розміром 600 – 320 п.н.(І - варіант) та 620 – 440 п.н.(ІІ – варіант); Проведена сравнительная характеристика диагностика слизистой оболочки желудка, при помощи реакции ISSR-PCR, у пациентов, которые болеют хронической язвой двенадцатиперстной кишки, желудка и язвенно-инфильтративным раком желудка. Исследования показали изменения ДНК слизистой оболочки желудка характерные для этих нозологических групп. В случаях с дисплазиями разной степени выраженности произошли изменения в виде увеличения размеров ампликонов. Описанные изменения имеют характер микросателлитных экспансий. По результатам генотипирования эпителия слизистой оболочки желудка, пациентов с хронической язвой двенадцатиперстной кишки, желудка и язвенно-инфильтративным раком желудка обнаружено, что характерные для дисплазии изменения при них находятся в соответственной зависимости с их ДНК-профилями. Амплификационный ДНК- профиль нормы имеет спектр ампликонов размером в пределах 190 – 60 п.н нуклеотидов, дисплазия (Д-І) слабо выраженная имеет амплификационный ДНК-прорфиль со спектром ампликонов размером от 220 до 60 п.н., дисплазия (Д-ІІ) умеренно выраженная имеет два варианта амплификационных ДНК-профилей со спектром ампликонов размером 300 – 100 п.н.(І - вариант) и 500 – 100п.н.(ІІ – вариант), дисплазия Д-ІІІ при хронической язве двенадцатиперстной кишки имеет один вариант амплификационного ДНК-профиля со спектром ампликонов размером 520 – 320 п.н., дисплазия Д-ІІІ при хронической язве желудка имеет два варианта амплификационных ДНК-профилей размером 600 – 320 п.н.(І - вариант) и 620 – 440 п.н.(ІІ – вариант); Diagnostics of gastric mucosa, made by PCR-ISSR reaction, has been compared in patients, suffering from chronic duodenal ulcer, gastric ulcer and ulceroinfiltrative gastric cancer. Studies have shown the DNA changes of gastric mucosa, specific to these nosological groups. In cases with dysplasia of varying degrees of manifestation, changes were made in the form of amplicones’ upsizing. The described changes are of the microsatellite expansions type. The results of genotyping of gastric mucosa epithelium, patients with chronic duodenal ulcer, gastric ulcer and ulcero-infiltrative gastric cancer, found that changes, specific to dysplasia, and their DNA-profiles are interdependent. Normal amplificated DNA-profile contains spectrum of amplicones measured within 190 – 60 p.n. (pairs of nucleotides); DNA-profile in low-grade dysplasia (D-І) contains spectrum of amplicones measured from 220 to 60 p.n.; medium-grade dysplasia (D-II) has two variants of amplificated DNA-profiles with spectrums of amplicones measured 300 – 100 p.n. (І Variant) and 500 – 100 p.n. (ІІ Variant); D-III dysplasia in chronic duodenal ulcer has single variant of amplificated DNA profile with spectrum of amplicones measured 520 - 320 p.n., D-III dysplasia in gastric ulcer has two variants of amplificated DNA-profiles measured 600 – 320 p.n. (І Variant) and 620 – 440 p.n. (ІІ Variant).
Фізичний розвиток студентів та його зв’язок із станом їхнього здоров’я
(Українська медична стоматологічна академія, 2015) Харченко, Олександр Вікторович; Харченко, Александр Викторович; Kharchenko, A. V.
В статті представлено дослідження фізичного розвитку у відповідності із станом здоров’я студентів, а також ґрунтовне вивчення цілої низки критеріїв, котрі включають в себе показники захворюваності, фізичної підготовленості та працездатності, рівень функціонування основних систем організму та ступінь опірності організму щодо несприятливих чинників. Встановлено, що з віком питома вага захворювань, характерною рисою яких є хронічний перебіг патологічного процесу, поступово зросла. В їх структурі найбільш поширеними є хвороби опорно-рухового апарату, хвороби нервової системи та органів чуття, серед останніх превалювали порушення функціонального стану зорової системи. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності суттєво переважали хвороби органів дихання, захворювання органів травлення, хвороби шкіри; В статье представлено исследование физического развития в соответствии с состоянием здоровья студентов, а также углублённое изучение целого ряда критериев, которые включают в себя показатели, физической подготовлености и работоспособности, уровень функционирования основных систем организма и степень сопротивляемости организма неблагоприятным факторам. Установлено, что с возрастом удельный вес заболеваний, характерной чертой которых является хронический ход патологического процесса, постепенно выросла. В их структуре наиболее распространенными являются болезни опорно-двигательного аппарата, болезни нервной системы и органов чувств, среди последних превалировали нарушения функционального состояния зрительной системы. В структуре заболеваемости со временной потерей работоспособности существенно преобладали болезни органов дыхания, заболевания органов пищеварения, болезни кожи; Material for assessing health status and characteristics of morpho-functional state of the body has been processed by examining the results of the survey of young boys and girls, aged 17-20 years, obtained on the basis of the use of a specially developed questionnaire, consisting of question of the subjective and objective nature relating to health, physical development and morbidity. The assessment of the spread of diseases with a temporary disability has found that 17.6 % and 24.3 % of boys and girls at age of 17, 3,3 % and 17,6 % of boys and girls at age of 19, and 11,0 % and 6,6 % of boys and girls at age of 20 were ill over 4 times a year; 14,3 % and 25,5 % of boys and girls at age of 17, 21,2 % of boys and girls at age of 19 and 3,3 % and 21,3 % of boys and girls at age of 20 were ill over 3 times a year; 24,3 % and 15,3 % of boys and girls at age of 17, 15,6 % and 25,5 % of boys and girls at age of 19 and 23,1 % and 30,5 % of boys and girls at age of 20 were ill over 2 times a year; 26,6 % and 10,0 % of boys and girls at age of 17, 13,3 % and 16,6 % of boys and girls at age of 19 and 20,0 % and 16,6 % of boys and girls at age of 20 were never ill. In the structure of chronic diseases the most common among the students were diseases of the musculoskeletal system and connective tissue, namely, flat-footedness and violation of posture, the second place took eye disease, among which spasm of accommodation and astigmatism has prevailed, the third place was given to diseases of the circulatory system due to systolic noise and vegetative-vascular dystonia in the girls, and eating disorders and metabolic disorders due to diffuse nontoxic goiter, hypoplasia and delayed physical development in the boys. In the age group of 17 years the structure of diseases remained similar to the previous among girls, and endocrine diseases, eating disorders and metabolic disorders due to pubertal gynecomastia and pubescence retardation among boys; third place took the disease of digestive organs due to functional disorders of the stomach and biliary dyskinesia. In the 20-year-old boys and girls, regardless of gender differences, the first place left for diseases of the musculoskeletal system and connective tissue, due to flat-footedness, scoliosis and scoliotic posture, the second place remained for the pathology of circulatory system due to neurocirculatory dystonia, the third place - eye diseases due to myopia and a spasm of accommodation. The density of diseases of the locomotor apparatus was 37.1%, 49.7 % and 43,45 among boys aged 17, 19 and 20 years and 33.3 %, and 38.6 % and 47.7 % among girls, aged 17, 19 and 20 years old, respectively. The frequency of eye diseases was 18.0 %, 3.8 % and 9.9 % among boys aged 17, 19 and 20 years and 17.7 % , 17.1 % and 7.7 % among girls aged 17, 19 and 20 years old, respectively. The density of individuals, experienced chronic diseases of the endocrine and digestive systems, was somewhat less. Endocrine diseases, disorders of nutrition and metabolic disorders, were inherent to 13.3 % and 13.1 % of 17 year-old boys and girls, 20.6 % and 7.7 % of 19 year- old boys and girls, 10.4 % and 4.4 % of 20 year- old boys and girls, diseases of the digestive system - for 8.0 % of 17 year- old boys, 11,3 % of boys, aged 19 years, 10.5 % of 20 year-old boys and 7.0 % of girls aged 20 years. The density of chronic diseases of the circulatory system comprised 8.0 % and 15.8 % among boys and girls aged 17 years, 4.5 % and 9.3 % among boys and girls aged 20 years. The density of chronic respiratory diseases - 11.0 % and 9.3 % among 17 year -old boys and girls, 7.5 % and 4.8 % among 19 year-old boys and girls and 7.9 % and 8.9 % among 20-year-old boys and girls. The density of urinary excretory system varying between 0 % to 3.1 % among boys and from 4.2 % to 5.1 % among girls. Correlative components of health of boys and girls at the age of 17, 19, 20 years old, enrolled in university courses I and II showed that the most significant relationship with the characteristics of the health indicators were on the level of adaptation (r = 0,52-0,71; p < 0.05-0.01), the number of diseases of temporary disability (r = 0.720.75; p < -0.001), presence of chronic visceral pathology registration rate (r=0.78-0.79; p < -0.001), features a character education in school (r = 0,49-0.72; p-0.001-0.05 < ) and neuro-emotional tension during the execution of daily training activity (r=0,52-0.68; p < 0,05-0,01), the overall assessment of the housing and household conditions (r = 0.62-0.73; p < 0.05), features of the relations in the family (r = 0.65-0.66; p < 0.01), duration of night sleep (r = 0,52-0.67; p < 0,05-0,01), features the feeling at the end of a school day and week (r = 0.55-0,77; 0,05-r < 0.001), level of distribution in pupils environment such harmful habits like smoking (r=0.60-0.72; p < 0.05-0.001). It was established that with age the density of diseases, a characteristic feature of which is the chronic course of pathological process, gradually increased. Correlation between characteristics of the health and physical development of students had figures on the level of adaptation, the number of diseases with a temporary disability, the presence and frequency of exacerbations of chronic pathology registration.

Перегляд за Автор "Kharchenko, A. V."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування