DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Kravtsiv, M. I."

Перегляд за Автор "Kravtsiv, M. I."

Зараз показуємо 1 - 20 з 49

A three-stage therapeutic and diagnostic algorithm in mechanical jaundice of different genesis and the most effective mini-invasive method of its treatment
(Полтавський державний медичний університет, 2022) Prykhidko, R. A.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Zaiets, S. M.; Ivashchenko, D. M.; Chelishvili, A. L.; Shevchuk, M. P.; Прихідько, Роман Анатолійович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Заєць, Сергій Миколайович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Шевчук, Микола Петрович
The paper analyzes the experience of treatment of mechanical jaundice with the use of minimally invasive surgical interventions in 176 patients. It has been found that the clinical presentation, laboratory parameters are of secondary importance in determining the etiology and level of biliary obstruction. For the differential diagnosis of etiological factors of obstructive jaundice, we used non-invasive and minimally invasive radiological methods: ultrasound – 203, magnetic resonance cholangiopancreatography – 98, multislice computed tomography – 74, endoscopic retrograde cholangiopancreatography - 138, percutaneous transhepatic cholangiography – 27. In order to determine the informativeness, we evaluated the detection of concretions, strictures of the bile ducts, mass lesions, dilation of intra- and extrahepatic bile ducts. Methods of elimination of biliary hypertension were various types of endoscopic decompression, which were performed in combination with endoscopic retrograde cholangiopancreatography and percutaneous transhepatic cholangiography. We compared the following aspects: the possibility of performing these types of decompression of the bile ducts, their effectiveness in eliminating jaundice and complications. Based on our results, we developed a 3-stage diagnostic and treatment algorithm, whose efficiency in the elimination of mechanical jaundice was 96.0 %.
Current principles of diagnosis and treatment of bone lesions in patients with diabetic foot syndrome
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Прихідько, Роман Анатолійович; Краснов, Олег Георгійович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Заєць, Сергій Миколайович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Краснова, Оксана Іванівна; Prykhidko, R. A.; Krasnov, O. H.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Zaiets, S. M.; Ivashchenko, D. M.; Krasnova, O. I.
One of the most unresolved issues in patients with diabetic foot syndrome is the diagnosis and treatment of bone tissue lesion. The aim was to compare the results of treatment of bone tissue lesions in patients with diabetic foot syndrome and to highlight the factors of prevention of limb amputation. We have carried out treatment of 658 patients with diabetic foot syndrome. High amputation of lower limb in the control group were performed more often. Mortality was higher in the control group. At the same time, the supporting function of the foot in patients was preserved more often in the main group. Radical surgical treatment of osteomyelitis leads to a reduction in the duration of treatment of patients with diabetic foot syndrome and an increase in the number of surgical interventions. However, conservative therapy of osteomyelitis reduces the risk of impaired foot support function and high amputation of the lower limb. Одним із найбільш невирішених питань у пацієнтів із синдромом діабетичної стопи є діагностика та лікування ураження кісткової тканини. Метою було порівняти результати лікування уражень кісткової тканини у хворих на синдром діабетичної стопи та висвітлити чинники профілактики ампутації кінцівки. Проведено лікування 658 хворих на синдром діабетичної стопи. Високі ампутації нижньої кінцівки в контрольній групі проводили частіше. Смертність була вищою в контрольній групі. При цьому опорна функція стопи у пацієнтів зберігалася частіше в основній групі. Радикальне хірургічне лікування остеомієліту призводить до скорочення термінів лікування хворих на синдром діабетичної стопи та збільшення кількості оперативних втручань. Проте консервативна терапія остеомієліту знижує ризик порушення опорної функції стопи та високої ампутації нижньої кінцівки.
Retrograde intrarenal surgery as a method of improving the endoscopic management of occlusive concrements of the upper parts of the ureter
(Poltava State Medical University, 2023) Ivashchenko, D. M.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Shevchuk, M. P.; Ivanova, H. O.; Іващенко, Дмитро Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Шевчук, Микола Петрович; Іванова, Галина Олегівна
The paper presents upper ureter stone treatment with use of retrograde intrarenal surgery. This is the latest method, which has advantages in treatment of complex cases of nephrolithiasis, stone translocations and residual cases. We analyzed treatment of patients with ureteral stones. Two representative groups were formed and underwent surgical interventions. Patients of first group underwent contact lithotripsy with semi-rigid ureteroscope, in patients of group 2 used flexible ureteroscope. We compare total operation time, average size and density of stones, presence of residual fragments, surgical and postoperative complications. Performing lithotripsy using a retrograde intrarenal surgery provides higher frequency of achieving “stone-free state”, which is the ultimate goal of intervention. Also, this is a method that has fewer intraoperative complications, but has a slightly longer duration of surgical intervention. The use of combination of retrograde intrarenal surgery and semi-flexible ureteroscopy should facilitate operations, speed up patient recovery and minimize complications.
Role of diagnostic laparoscopy in abdominal disorders with uncertain diagnosis: a rare case report
(Полтавський державний медичний університет, 2025) Kravtsiv, M. I.; Dudchenko, M. O.; Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Krasnov, O. H.; Horodova-Andrieieva, T. V.; Liulka, O.M.; Кравців, Микола Ігорович; Дудченко, Максим Олександрович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Краснов, Олег Георгійович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Люлька, Олександр Миколайович
Female patient was hospitalized in the surgical of the Municipal Enterprise “2nd City Clinical Hospital of Poltava City Council” (Poltava, Ukraine) in 2023. The patient underwent a complete general clinical examination, a plain radiograph of the abdominal cavity, fibrogastroduodenoscopy, colonoscopy, ultrasound of the abdominal organs, CT scan of the abdominal organs. Diagnostic laparoscopy was performed to make a final diagnosis. A plain radiography of the abdominal cavity revealed no pathology. Ultrasound of the abdominal organs revealed a pelvic mass. A computed tomography scan revealed damage to the pelvic organs in the form of a neoplasm and an enlargement of the left ovary. The preliminary diagnosis was a pelvic tumor, tumor of the left ovary. Diagnostic laparoscopy was performed to make the diagnosis. A rounded formation was defined in Douglas space. The capsule of the formation was opened and pus was released. The abscess wall was opened, and a foreign body (gauze pad) was removed from the cavity. The patient was discharged from the hospital in satisfactory condition on the fifth day after surgery. The case we examined emphasizes that when assessing the nature of an intra-abdominal neoplasm, it is necessary to remember about foreign bodies, especially in patients after surgical interventions. Diagnostic laparoscopy is a technically advanced and minimally invasive procedure for the diagnosis and treatment of intra-abdominal gossypiboma.
Strangulated bowel obstruction and torsion of Meckel’s diverticulum: case report
(Surgical society of northern greece, 2018) Kravtsiv, M. I.; Dudchenko, M. O.; Ivashchenko, D. M.; Prykhidko, R. A.; Кравців, Микола Ігорович; Дудченко, Максим Олександрович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Прихідько, Роман Анатолійович
Meckel's diverticulum is the congenital anomaly of gastrointestinal tract. The frequency of its occurrence is about 1 - 3%. There are various complications associated with diverticulum, including hemorrhage, intestinal obstruction, inflammation and perforation. Intestinal obstruction is the most common complication in adult. The Aim of the work is demonstration of the case of strangulated bowel obstruction combined with the torsion of Meckel's diverticulum. The female 27 years old was admitted to the surgical department urgently with nausea, vomiting, cramping abdominal pain. The obtained results of the examination were evaluated as acute small bowel obstruction. An emergency surgery was performed - exploratory laparotomy. It was detected: axial torsion of Meckel's diverticulum followed by gangrene, its topside was attached to the dorsal peritoneum by retained fibrous vitelline band. This diverticulum also formed a loop which caused strangulation of the small intestine. The correct diagnosis of Meckel's diverticulum before surgery is generally impossible, because complicated diverticulum imitates many other abdominal pathologies. The torsion of the Meckel's diverticulum is one of the rare complications. In our case, one patient encountered two complications of the Meckel's diverticulum: its torsion with gangrene and acute intestinal obstruction. Exploratory laparotomy is a mandatory procedure for the detection of complicated Meckel's diverticulum and correct treatment.
Substantiation of the application of gasless laparoscopic cholecystectomy in patients with a background of Covid-19 respiratory infection
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Zaiets, S. M.; Prikhidko, R. A.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Dudchenko, M. O.; Zezekalo, Ye. O.; Заєць, Сергій Миколайович; Прихідько, Роман Анатолійович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Дудченко, Максим Олександрович; Зезекало, Єфім Олегович
During the COVID-19 pandemic, calculous cholecystitis is one of the most frequent emergency pathologies requiring immediate surgical intervention. Laparoscopic surgery around the world has successfully replaced open surgery. However, high intra abdominal pressure of carbon dioxide, which is used according to the technology, leads to a high level of standing diaphragm, and can exert an extremely negative influence at the end of the operation in patients with COVID-19 respiratory infection. One of the ways to prevent complications is the further development of the laparolifting gasless laparoscopy technique. The aim of the study was to improve the surgical treatment of patients with acute calculous cholecystitis against the background of COVID-19 infection. We conducted an analysis of the effectiveness of cholecystectomies using the pneumoperitoneum and gasless method with the help of the laparolifting device, which we developed. The study involved the observation of patients who were immediately admitted to the surgical department with acute calculous cholecystitis against a background of COVID-19. The study showed that conducting cholecystectomy with the use of laparolifting in patients with COVID-19 respiratory infection allows us to reduce the risk of perioperative complications from the lungs, overstrain of the cardiovascular system and reduce the need for oxygen after surgery in patients with respiratory disorders, as well as to reduce the risk of increased blood pressure, eliminate the imbalance of the coagulation system in patients with COVID-19 infection much faster and restore the enzymatic activity of the liver in patients after surgery.
The choice of a method for surgical treatment of internal chronic hemorrhoids
(Полтавський державний медичний університет, 2022) Kravtsiv, M. I.; Dudchenko, M. O.; Ivashchenko, D. M.; Prykhidko, R. A.; Shevchuk, M. P.; Zaiets, S. M.; Ivanova, G. O.; Кравців, Микола Ігорович; Дудченко, Максим Олександрович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Прихідько, Роман Анатолійович; Шевчук, Микола Петрович; Заєць, Сергій Миколайович; Іванова, Галина Олегівна
Haemorrhoids are one of the most common diseases in the anorectal zone. Often this disease requires surgical treatment, so the study of types of operations for treatment of hemorrhoids is very important in our time. The aim of our study was to compare Rafaelo radiofrequency ablation of hemorrhoids and Milligan-Morgan hemorrhoidectomy to determine the best method of surgical treatment of chronic hemorrhoids. Our study included 135 patients divided into two groups. The first group consisted of 75 patients operated on by radiofrequency ablation, the second group consisted of 60 patients who underwent classical Milligan-Morgan hemorrhoidectomy. Obtained results showed that the method of radiofrequency ablation of hemorrhoids using the Rafaelo method is less traumatic, easier to perform for surgeons, has an insignificant level of postoperative pain, low frequency of early and late postoperative complications and recurrence, does not require additional drug therapy and is characterized by a short postoperative period and recovery.
The effect of the use of vacuum therapy and instillation of L-arginine in the treatment of purulent wounds on the activity of nitric oxide cycle enzymes
(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії НАМН України», Заславський О. Ю., 2025) Horodova-Andrieieva, T. V.; Akimov, O. Ye.; Kostenko, V. O.; Krasnov, O. H.; Lyakhovskyi, O. H.; Kravtsiv, M. I.; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Акімов, Олег Євгенович; Костенко, Віталій Олександрович; Краснов, Олег Георгійович; Ляховський, Віталій Іванович; Кравців, Микола Ігорович
Background. The problem of treating purulent wounds remains one of the most urgent throughout the history of surgery. Nowadays, despite many years of experience and constant scientific research, the problem of diagnosis and treatment of purulent wounds does not lose its relevance. The purpose is to evaluate the effect of vacuum therapy and instillation of L-arginine in the treatment of a purulent wound on the production of nitric oxide by different isoforms of NO-synthase and the activity of the arginase pathway of L-arginine metabolism. Materials and methods. The experiment was conducted in 20 patients who were randomly divided into 2 groups: vacuum therapy (GR-1, n = 10) and vacuum therapy with instillations of L-arginine solution (GR-2, n = 10). In the blood plasma, the following parameters were investigated: total activity of NO-synthase, activity of the inducible and constitutive isoforms of NO-synthase, activity of arginases and nitrite concentration. Results. When comparing the results obtained after the treatment of a purulent wound in patients from GR-1 and GR-2, a statistically significant difference was found in the concentration of nitrites and the activity of arginases. Thus, the concentration of nitrites in the venous blood of GR-2 patients after treatment of a purulent wound was 45.59 % lower than in GR-1. The activity of arginase in the blood plasma taken from the venous bed closest to a purulent wound was 25.23 % higher in patients with GR-2 compared to the indicators in GR-1. Conclusions. Vacuum therapy with L-arginine instillation, in addition to the effects of therapy itself, limits the accumulation of nitrites in the blood of the venous bed closest to a purulent wound and enhances the metabolism of L-arginine by the arginase pathway. Актуальність. Проблема лікування гнійних ран за-лишається однією з найактуальніших за всю історію хірургії. У наш час, незважаючи на багаторічний досвід і постійні на-укові дослідження, проблема діагностики й лікування гнійних ран не втрачає своєї актуальності. Мета: оцінити вплив ваку-ум-терапії та інстиляції L-аргініну при лікуванні гнійної рани на продукцію оксиду азоту різними ізоформами NO-синтази та активність аргіназного шляху метаболізму L-аргініну. Матеріали та методи. В експерименті взяли участь 20 пацієн-тів, які були рандомізовано розподілені на 2 групи: вакуумної терапії (GR-1, n = 10) та вакуумної терапії з інстиляціями роз-чину L-аргініну (GR-2, n = 10). У плазмі крові досліджували на-ступні параметри: загальну активність NO-синтази, активність індуцибельної та конститутивної ізоформ NO-синтази, актив-ність аргіназ і концентрацію нітритів. Результати. При порів-нянні результатів, отриманих після лікування гнійної рани в пацієнтів GR-1 і GR-2, виявлено статистично значущу різницю в концентрації нітритів і активності аргіназ. Так, концентрація нітритів у венозній крові хворих GR-2 була на 45,59 % нижчою, ніж у пацієнтів GR-1. Активність аргінази в плазмі крові, взятій із найближчого до гнійної рани венозного русла, у GR-2 була на 25,23 % вищою порівняно з показниками GR-1. Висновки.Вакуумна терапія з інстиляцією L-аргініну, крім ефектів власне такої терапії, обмежує накопичення нітритів у крові венозного русла, найближчого до місця гнійної рани, та посилює утиліза-цію L-аргініну аргіназним шляхом.
The role of various methods of kidney drainage in obstructive pyelonephritis
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ivashchenko, D. M.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Prykhidko, R. A.; Shevchuk, M. P.; Shchasnyi, D. M.; Іващенко, Дмитро Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Прихідько, Роман Анатолійович; Шевчук, Микола Петрович; Щасний, Дмитро Миколайович
The study is devoted to the analysis of methods for drainage of the renal pelvis in the presence of a symptom complex of acute purulent obstructive pyelonephritis, comparison of various drainage methods (internal and external), analysis of the severity of inflammatory changes in the blood and urine, dynamics of laboratory parameters. In two groups of patients, the corresponding indicators were analyzed when performing internal (stenting) and external (nephrostomy) drainage of the urinary tract. According to the results, a more rapid decrease in blood and urine leukocytosis in the external drainage group was noted, the hyperthermic reaction of the body was also reduced faster, and there were more positive changes in the ultrasound picture. According to the results of the study, we can say that both methods of drainage are indicated in the presence of obstructive pyelonephritis as one of the components of treatment, and the method of external drainage is more effective than internal stenting.
The use of the domestic enzyme preparation Pancreatin 8000 in the rehabilitation of patients with chronic pancreatitis after surgery
(Wydawnictwo Aluna, 2022-10) Shumeyko, I. A.; Ligonenko, O. V.; Zubacha, A. B.; Chorna, I. O.; Storozhenko, O. V.; Kravtsiv, M. I.; Yarochenko, R. A.; Шумейко, Ігор Анатолійович; Лігоненко, Олексій Вікторович; Зубаха, Анатолій Борисович; Чорна, Ірина Олексіївна; Стороженко, Олексій Володимирович; Кравців, Микола Ігорович; Ярошенко, Роман Антонович
Aim: To investigate the clinical efficacy of the domestic enzyme drug Pancreatin 8000 in the rehabilitation of patients with chronic pancreatitis after operations on the pancreas. Materials and Methods: A study of 32 patients with chronic pancreatitis who received the drug Pancreatin 8000 (8000 lpolytic Ph. U., 5800 amylolytic Ph. U. and 380 proteolytic Ph. U.) The course of treatment was 21 days. In the course of the study we evaluated the growth rate index (calculated by the formula: В/P – 100, where В is weight in kilograms, Р is growth in centimeters) and data of clinical examinations. А pain syndrome was estimated by the nature, expressed and depending on a meal and daypart. Results: In average, normalization of the frequency of vomiting was noted on the 2nd - 8th day, on the 8th day, vomiting in all the patients was once a day and formalized. Pain decreased and disappeared in the period from the 2nd to the 7th day. In 3 (7%) patients the pain did not decrease, that is why it was necessary to use pain-relieving drugs. The dynamics of body weight increase was from 1 to 4 kg during 3 months of taking the drug in different patients. No increase in body weight was noted in 1 (2%) patients. The disappearance of symptoms of gastrointestinal and intestinal dyspepsia was noted on the 2nd to 6th day. Conclusions: Thus, the positive clinical effect of the drug Pancreatin 8000 is not only the result of the substituted enzyme therapy, but also the transition of the pancreas into a mode of functional calmness.
Ways of solving the problem of choledocholithiasis in patients with pathology of parapapillary zone and common bile duct
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Prikhidko, R. A.; Zezekalo, E. O.; Zaiets, S. M.; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Прихідько, Роман Анатолійович; Зезекало, Єфім Олегович; Заєць, Сергій Миколайович
The paper presents an analysis of the results of endoscopic treatment of choledocholithiasis in clinically severe cases. A retrospective and prospective analysis of the treatment of 161 patients with choledocholithiasis was conducted. Endoscopic papillosphincterotomy, mechanical lithotripsy, nasobiliary drainage and transpapillary stenting were performed to restore the bile passage and rehabilitate the extrahepatic bile ducts. Then we carry out a comparison of the efficiency of endoscopic lithoextraction in two groups of patients. The 1-st group – patients with large calculi of the common bile duct and normal anatomy of the parapapillary zone and choledochus, the 2-nd group – patients with choledocholithiasis and complicated anatomy – diverticuls of the parapapillary zone, stenosis or strictures of the extrahepatic bile ducts. Endoscopic papillosphincterotomy was performed in 151 patients. In 44 patients with diverticula of the large duodenal papilla, stones were removed by standard lithoextractors, in other 107 cases – mechanical lithotriptor was used. Stones were successfully removed in 98 patients. Lithotripsy was unsuccessful in 7 patients of 1-st group and in 2 patients of 2-nd group, and the reliability of lithotripsy did not differ in both groups. Endoscopic manipulations were equally effective in both groups.
Аналіз ефективності комбінованого методу лікування хронічних венозних захворювань
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Прихідько, Роман Анатолійович; Гавриленко, Віталій Миколайович; Дудченко, Максим Александрович; Кравцив, Николай Игоревич; Иващенко, Дмитрий Николаевич; Прихидько, Роман Анатольевич; Гавриленко, Виталий Николаевич; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Prihidko, R. A.; Havrylenko, V. M.
Хронічні захворювання вен нижніх кінцівок це надзвичайно актуальна медична і соціальна проблема. Вони широко розповсюджені серед працездатного населення та погіршують якість життя пацієнтів. На сьогодні існують традиційні та мініінвазивні методи лікування даного захворювання і у останні роки з’явилася нова можливість лікування варикозних вен – радіочастотна абляція, яка має менш розповсюджений вплив на периваскулярні тканини, зумовлює їх меншу травматизацію та зменшує біль. Метою дослідження є аналіз ефективності комбінованого методу оперативного лікування хронічних захворювань вен та покращення результатів лікування хірургічних пацієнтів. Для проведення дослідження було проаналізовано результати лікування 42 хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок. У контрольній групі, що налічувала 22 хворих, виконувалися відкриті оперативні втручання. У дослідній групі було 20 хворих, у яких операцією вибору була радіочастотна абляція (РЧА) з використанням апарату EVRF (Endo Venous Radio Frequency) бельгійського виробництва у поєднанні з мініфлебектомією та склерозацією. Аналізуючи отримані данні, ми можемо стверджувати що комбінований метод з використанням радіочастотної абляції є ефективним у лікуванні варикозної хвороби. Використання запропонованого методу сприяло зменшенню больового синдрому, зменшення набряку, ранній активізації пацієнта та виписцi зі стаціонару. Також не було необхідності у виконанні перев’язок у післяопераційному періоді. Ще однією перевагою даного методу є наявність косметичного ефекту, що впливає на комфорт пацієнтів та дозволяє підвищити їх якість життя.
Аналіз перебігу післяопераційного періоду у пацієнтів при виконанні субтотальних лапароскопічних холецистектомій
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Дученко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Адамський, Марк Олександрович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Прихідько, Роман Анатолійович; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Adamsky, M. O.; Ivashchenko, D. M.; Prihidko, R. A.; Дудченко, Максим Александрович; Кравцив, Николай Игоревич; Адамский, Марк Александрович; Иващенко, Дмитрий Николаевич; Прихидько, Роман Анатольевич
Вже багато років відеолапароскопічна холецистектомія є золотим стандартом у лікуванні холецистолітіазу. Запорукою безпечного виконання цієї операції, так само як і відкритої холецистектомії, є правильне визначення елементів шийки жовчного міхура. Проте у деяких випадках, особливо при гострих процесах та аномаліях розвитку біліарної системи, виділення анатомії трикутника Кало викликає значні труднощі, чи є взагалі неможливим. В цьому випадку конверсія вважається виправданою тактикою. Проте все більше досліджень визначають відеолапароскопічну субтотальну холецистектомію як ефективну альтернативу відкритій операції. Метою дослідження було провести аналіз перебігу післяопераційного періоду у пацієнтів, яким була зроблена ВЛСХЕ та ВЛХЕ та визначити вплив методу операції на якість життя пацієнтів. Згідно отриманих даних можна зробити висновок, що відеолапароскопічна субтотальна холецистектомія дійсно є ефективною альтернативою конверсії у складних випадках визначення анатомії ділянки шийки жовчного міхура. Ця процедура, хоч і дещо подовжує перебування пацієнта у стаціонарі, незначно пролонгує тривалість больового синдрому та інтраопераційної крововтрати, проте зберігає всі переваги відеолапароскопічної тотальної холецистектоміїі може бути рекомендована до виконання.
Антеградні методи біліарної декомпресії при пухлинній обструкції жовчовивідних шляхів
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Шевчук, Микола Петрович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Іванова, Галина Олегівна; Shevchuk, M. P.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Ivanova, G. O.
Черезшкірне черезпечінкове ендоскопічне втручання під контролем ультразвуку є досить важли-вим методом для вирішення питання механічної жовтяниці. Цей спосіб відновлення відтоку жовчі дозволяє вирішити ряд лікувально-діагностичних завдань з мінімальною травматизацією та невеликою кількістю ускладнень в порівнянні із традиційними (відкритими) хірургічними методами лікування. Найчастіше антеградна холангіостомія застосовується в онкологічній практиці, де різноманіття клінічних ситуацій визначає показання до виконання цього втручання в різних варіантах та з різною метою. За даними світової літератури, на даний момент, накопичений достатній досвід черезшкірних технологій, відпрацьовано їх застосування в клінічній практиці, що дозволяє визнати їх, до певної міри, рутинними. Метою даної роботи була оптимізація біліарної декомпресії у хворих з пухлинною обструкцією жовчовивідних шляхів, удосконалення профілактики ускладнень, покращення безпосередніх результатів лікування та якості життя даної категорії хворих. Дослідження було проведено на вивчені результатів обстеження та хірургічного лікування 64 хворих із механічною жовтяницею пухлинного ґенезу, які перебували на лікуванні у хірургічних стаціонарах з 2017 по 2023 р., та яким були виконані антеградні біліодренуючі операції. Всім 64 пацієнтам з метою біліарної декомпресії вдалося успішно виконати черезшкірно черезпечінкову холангіостомію та стентування жовчних протоків під ультразвуковим контролем. Виконання черезшкірно черезпечінкових ендоскопічних втручань в даний час є ефективним та найбільш розповсюдженим методом біліарної декомпресії при пухлинній обструкції жовчних шляхів. Використання черезшкірно черезпечінкових способів відведення жовчі, особливо при злоякісних пухлинах, супроводжується достатньо малою кількістю ускладнень та летальних випадків. Percutaneous transhepatic endoscopic ultrasound-guided intervention is a crucial method for addressing mechanical jaundice. This technique for restoring bile outflow enables the resolution of several medical and diagnostic issues with minimal invasiveness and fewer complications compared to traditional open surgical treatments. Most often, antegrade cholangiostomy is used in oncological practice, where the variety of clinical situations determines the indications for performing this intervention in different variants and with different goals. According to the world literature, at the moment, sufficient experience of transdermal technologies has been accumulated, their application in clinical practice has been worked out, which allows to recognize them, to a certain extent, as routine.The purpose of this work is to optimize biliary decompression in patients with tumor obstruction of the biliary tract, to improve the prevention of complications, to enhance the immediate results of treatment and the quality of life for this group of population.The study analyzed the examination and surgical treatment outcomes of 64 patients with tumor-related mechanical jaundice treated in surgical hospitals from 2017 to 2023. All patients underwent antegrade biliary drainage procedures, specifically percutaneous transhepatic cholangiostomy and bile duct stenting under ultrasound guidance, to achieve biliary decompression.Percutaneous transhepatic endoscopic interventions have become the primary method for biliary decompression in cases of bile duct obstruction due to tumors. These procedures, particularly for malignant tumors, are associated with relatively few complications and low mortality rates.
Антибіотикотерапія у гепатобіліарній хірургії
(Українська медична стоматологічна академія, 2015) Кравців, Микола Ігорович; Kravtsiv, M. I.; Кравцив, Николай Игоревич; Дудченко, Максим Олександрович; Dudchenko, M. O.; Дудченко, Максим Александрович; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Юсеф, Альрагабі; Yusef, А.; Юсеф, Альрагаби; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович
Успішне лікування хірургічних захворювань органів черевної порожнини та профілактика післяопе-раційних ускладнень залежить як від адекватного оперативного лікування, так і від раціональної антибактеріальної терапії у периопераційному періоді. Проаналізовано ефективність емпіричної антибактеріальної терапії цефоперазон/сульбактамом у комплексному лікуванні 217 хворих з гос-трими хірургічними захворюваннями гепатобіліарної зони, які були прооперовані в хірургічному від-діленні No2 2-ої міської клінічної лікарні м. Полтави за період з 2012 по 2015 роки. Результати дослі-дження показали, що чутливість мікроорганізмів до цефосульбіну, сприятливий фармакологічний профіль, хороша біодоступність, можливість впливу як на аеробну, так і анаеробну мікрофлору до-зволяють вважати його препаратом вибору для лікування хірургічної патології гепатобіліарної зони та профілактики гнійних післяопераційних ускладнень.
Варіант закінчення операції у пацієнта із синдромом Міріззі
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Зезекало, Єфім Олегович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Zezekalo, Ye. O.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivaschenko, D. M.; Shevchuk, M. P.
Синдром Міріззі являється одним із найтяжчих ускладнень жовчнокам’яної хвороби і найскладнішим патологічним процесом в біліарній хірургії взагалі. Синдром Міріззі являє собою стиснення загальної жовчної або печінкової протоки жовчним конкрементом, який, зазвичай, знаходиться в кармані Гартмана, та подальшим формування холецисто-холедохіальної фістули. Даний синдром названий на честь аргентинського хірурга який за допомогою інтраопераційної холангіографії описав відсутність конкрементів в жовчних протоках при наявності її контрактури та явищ холестазу. На сьогоднішній день найпопулярніше класифікація включає в себе 4 типи синдрому Міріззі: І тип –наявні сть стискання загальної печінкової протоки конкрементом зі сторони жовчного міхура; ІІ тип –наявність холецисто-холедохіальної фістули на 1/3 діаметру холедоха; ІІІ тип –на 2/3 діаметру; ІV тип –повна деструкція стінки загальної печінкової протоки з формування повної біліобіліарної нориці. Не дивлячись на те, що синдром Міріззі не має власної, специфічної клініки, а скринінгові методи, такі як ультразвукове дослідження черевної порожнини, чітко не вказують на дану патологію, найбільшу ефективність в діагностиці даного захворювання на доопераційному етапі показує ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) жовчовивідних шляхів, що можуть дати змогу, до проведення хірургічного доступу, встановити діагноз та визначити правильний об’єм операції[4,5,6]. В статті представлений клінічний випадок Пацієнтки М. 29 років, яка поступила в ургентному порядку в хірургічне відділення. Визначається невідповідність даних магнітно-резонансної томографії жовчних шляхів та виявлених змін анатомічної будови гепатобіліарного тракту при діагностичній лапароскопії, але незважаючи на всю складність ситуації, завдяки навичкам та знанням хірургів, повному дотриманні правил безпечної холецистектомії вдалося успішно завершити операцію мініінвазивним способом, без переходу на серединну лапаротомію.
Вибір оптимального методу місцевого лікування вогнепального поранення, що сприяє ранній пластиці рани
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Іванова, Галина Олегівна; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Зезекало, Єфім Олегович; Прихідько, Роман Анатолійович; Ivanova, G. O.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Zezekalo, E. O.; Prykhidko, R. A.
Вогнепальні поранення об`єднують дуже велику групу ушкоджень, які виникають наслідок застосування вогнепальної зброї, в основі дії якої є не тільки вплив вибухової хвилі, але й ураження вмістом снарядів, їх фрагментами, осколками, вторинними осколками. Дана тема є надзвичайно актуальною в наш час, так як правильність місцевого та оперативного лікування, що призводить до своєчасної регенерації пошкоджених тканин, попередження гнійних ускладнень та швидкому закриттю ранових дефектів сприяє максимальному відновленню функції ураженого органу та зниженню показників інвалідизації постраждалих. Метою нашого дослідження було порівняти та визначити найбільшу клінічну ефективність застосування традиційних пов'язок з антисептиком (І група дослідження), гідроактивних суперабсорбуючих пов'язок (ІІ група) та Vacuum-Assisted Closure (VAC-терапії) (ІІІ група) з метою швидкого очищення вогнепальних поранень та підготовки ранової по-верхні до пластики, задля запобігання розвитку вторинних некрозів, гнійних ускладнень, а також пришвидшення реабілітації хворих. Аналіз проводився серед 154 поранених, які були поділені на 3 групи. Діапазон віку постраждалих становив від 18 до 50 років. Після проведення нашого дослідження, ми можемо зробити висновки, що використання VAC-терапії є найбільш ефективним у лікуванні вогнепальних поранень, так як стимулює раннє дозрівання грануляційної тканини (поява зрілої грануляційної тканини вже на 4-у добу), порівняно з використанням гідроактивних повязок (на 6-й день) та традиційного марлевого матеріалу з антисептиком (на 7-й день ), крайову епітелізацію та виповнення дана рани зі зменшенням її площі, запобігає розвитку вторинних некрозів та тяжких гнійних ускладнень. Також цей метод потребує короткотривалої антибіотикотерапії, показує найменший показник ускладнень після пластики ранового дефекту та зменшує період реабілітації поранених.
Видалення металевих сторонніх предметів з м’яких тканин комбінованим методом
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Іванова, Галина Олегівна; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Ivanova, G. O.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Horodova-Andrieieva, T. V.
Проведення бойових дій на території Україна призвело до великої кількості постраждалих з вогнепальними пораненнями. Однією специфічною особливістю сучасної вогнепальної та вибухової зброї, є вплив снаряду, який ранить у вигляді уламків, куль, вторинних та третинних уламків й інших сторонніх тіл різного матеріалу (скло, пластик, грунт, залишки одягу), які залишаються в тканинах постраждалого. Питома вага уламкових поранень серед масиву бойової травми становить 56,7%. Лікування поранених з вогнепальним осколковим або кульовим пораненням направлене на видалення стороннього тіла та відновлення анатомо-фізіологічних особливостей тканин. Єдина тактика щодо видалення сторонніх тіл наразі відсутні. Мета дослідження. Покращення результатів видалення металевих сторонніх предметів за допомого комбінованого методу під час повторної хірургічної обробки рани. Матеріали та методи дослідження. Аналіз проведено серед 364 хворих, які були поділені на ІІ групи дослідження. І група складалась з 191 пораненого, видалення металевих уламків яким видалялись традиційним методом за допомогою магнітного інструментарію. ІІ група містила 173постраждалих, видалення сторонніх тіл яким проводилось за допомогою комбінації рентгенографічної мобільної установки та ультразвукового контролю. Результати дослідження показали, що комбінований метод видалення сторонніх тіл має безліч переваг над традиційним. Застосування комбінованого методу видалення сторонніх тіл металевої щільності значно підвищує ефективність видалення на 20,6%. Інтраопераційні ускладнення в ІІ групі виникали в 5,2 рази рідше, порівняно з І групою (1,7% проти 8,9%). Серед І групи дослідження показник VAS становив 7,5±0,3, а серед ІІ групи – 4,5±0,32, що достовірно зменшило рівень післяопераційного болю. Застосування комбінованого методу попереджає виникнення запальних процесів в післяопераційному періоді та знижує розвиток післяопераційних ускладнень. Introduction. The ongoing hostilities in Ukraine have led to a significant number of victims with gunshot wounds. A distinguishing characteristic of modern firearms and explosive weapons is the impact of projectiles that cause injuries in the form of fragments, bullets, secondary and tertiary shrapnel, and other foreign bodies (e.g., glass, plastic, soil, or clothing remnants) that remain embedded in the victim's tissues. Shrapnel wounds account for 56.7% of all combat injuries. The treatment of gunshot and bullet wounds focuses on the removal of foreign bodies and the restoration of the anatomical and physiological integrity of the affected tissues. However, there is currently no standardized approach to the removal of such foreign bodies. The objective of this study was to enhance outcomes in the removal of metallic foreign bodies by employing a combined method during repeated surgical wound treatment. Participants and methods. The study involved two research groups. The first group (Group I) consisted of 191 wounded individuals whose metal fragments were removed using the traditional method with magnetic instruments. The second group (Group II) included 173 patients whose foreign bodies were removed using a combination of a mobile X-ray unit and ultrasound guidance. Results. The findings demonstrated that the combined method for removing foreign bodies offers significant advantages over the traditional approach. The combined method increased the removal efficiency by 20.6%. Intraoperative complications were 5.2 times less frequent in Group II compared to Group I (1.7% vs. 8.9%). Postoperative pain levels, measured using the Visual Analog Scale (VAS), were significantly lower in Group II (4.5 ± 0.32) compared to Group I (7.5 ± 0.3). Additionally, the combined method effectively minimized the risk of inflammatory processes and reduced the incidence of postoperative complications. These results highlight the combined method as a superior approach for the removal of metallic foreign bodies, improving both surgical outcomes and patient recovery.
Вплив COVID-19 на структуру та вираженість урологічної патології у ургентних пацієнтів
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Іващенко, Дмитро Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Шевчук, Микола Петрович; Прихідько, Роман Анатолійович; Заєць, Сергій Миколайович; Зезекало, Єфім Олегович; Ivashchenko, D. M.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Shevchuk, M. P.; Prykhidko, R. A. ; Zaiets, S. M.; Zezekalo, Ye. O.
Коронавірусна хвороба (COVID-19), увійшла в наше життя у 2019 році. Спричинене це важке респіраторне захворювання - коронавірусом 2-го типу(SARS-CoV-2). З часу першої появи в грудні 2019 року захворювання призвело до всесвітньої пандемії, яка триває і донині. Нирки можуть бути одними з органів-мішеней при інфікуванні коронавірусом 2 типу (SARS-COV-2). Потрібно приділити увагу і оперативним втручанням на сечовивідній системі на фоні COVID-19. При багатьох станах запропоновані різні методи корекції як гнійно-септичних, так і обструктивних урологічних захворювань, але конкретні показання, протипоказання у пацієнтів з коронавірусом ще не були досліджені. Мета дослідження – проаналізувати вплив захворюваності на COVID-19 на розповсюдженість та вираженість гострої урологічної патології, визначити частоту та розповсюдження ускладнень. Дослідження базується на аналізі 323 історій пацієнтів з гострою урологічною патологією, які самостійно звернулися або були доставлені екстреною медичною допомогою до лікувальних закладів міста Полтави в 2020-2021 роках. Були проаналізовані 2 групи пацієнтів: без, та з наявним супутнім інфікуванням COVID-19. Проаналізувавши структуру ургентних урологічних захворювань та їх перебігу у пацієнтів з супутнім захворюванням COVID-19 ми змогли виділити певні статистично достовірні моменти: збільшення кількості запальних захворювань нирки та сечових шляхів, збільшення кількості випадків макрогематурії та підвищення кількості екстрених втручань з приводу гнійно-септичної патології нирок. Патогенетичні механізми розвитку даних станів на даний час є ще недостатньо вивченими та потребують проведення окремих досліджень, для подальшого покращення надання урологічної допомоги пацієнтам в умовах персистування пандемії COVID-19.
Вплив імуносупресивної терапії на стан імунного захисту в дітей
(2024) Кравців, Микола Ігорович; Лісовська, Ганна Миколаївна; Дудченко, Варвара Максимівна; Шамрай, Володимир Анатолійович; Таран, Оксана Анатоліївна; Титаренко, Наталія Василівна; Вознюк, Андрій Вікторович; Костюченко, Андрій Володимирович; Качула, Сергій Олександрович; Kravtsiv, M. I.; Lisovska, A. M.; Dudchenko, V. M.; Shamrai, V. A.; Taran, O. A.; Tytarenko, N. V.; Vozniuk, A. V.; Kostiuchenko, A. V.; Kachula, S. O.
Для лікування ревматологічних захворювань, аутоімунного лімфопроліферативного синдрому і нефротичного синдрому в дітей застосовується глюкокортикостероїдна терапія з цитостатиками або без них. Серйозним побічним ефектом цих препаратів є імуносупресія. Мета – дослідити імунологічні показники в дітей, які отримують імуносупресивну терапію, для визначення тактики вакцинації. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 50 здорових дітей (група порівняння) та 34 дитини, які отримували імуносупресивну терапію з приводу ревматологічної патології, аутоімунного лімфопроліферативного синдрому або нефротичного синдрому (досліджувана група). Пацієнти, які отримували високодозову імуносупресивну терапію (n=16), становили І підгрупу, а ті, хто отримував низькодозову імуносупресивну терапію (n=18), – ІІ підгрупу. Субпопуляції лімфоцитів крові визначали методом проточної цитометрії, сироваткові імуноглобулініи – методом радіальної імунодифузії. Статистичний аналіз виконували з використанням пакета програм «SPSS 23,0». Результати. У дітей, які отримували імуносупресивну терапію, встановлено достовірне збільшення кількості Т-лімфоцитів (CD3+), зниження В-лімфоцитів (CD19+) і NK-клітин (CD3-CD16/56+), тоді як середні рівні сироваткових IgA, IgM, IgG не відрізнялися від показників здорових дітей, що свідчить про збереження гуморального імунітету. Проте в дітей, які отримували високодозову імуносупресивну терапію, виявлено дозозалежне зниження рівня сироваткових IgA, IgM та IgG відповідно в 1,7, 1,3 раза і на 18,9%. Висновки. Вакцинація дітей до початку імуносупресивної терапії з приводу ревматологічної патології або нефротичного синдрому є доцільною. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. For the treatment of rheumatological diseases, autoimmune lymphoproliferative syndrome and nephrotic syndrome in children, glucocortico- steroid therapy with/without cytostatics is used.Immunosuppression is a serious side effect of these medications. Aim—to investigate immunological parameters in children receiving immunosuppressive therapy in order to determine vaccination tactics. Materials and methods. 50 healthy children(comparison group) and 34 children who received immunosuppressive therapy for rheumatological pathology,autoimmune lymphoproliferative syndrome or nephrotic syndrome (study group)participated in the study. Patients who received high–dose immunosuppressive therapy (n=16) made up the subgroup I, low–dose immunosuppressive therapy (n=18)— the subgroup II. Determination of subpopulations of blood lymphocytes was carried out by the method of flow cytometry,serum immunoglobu- lins—by the method of radial immunodiffusion.Statistical analysis was performed using the SPSS 23.0 software package. Results.In children who received immunosuppressive therapy,a significant increase in the number of T–lymphocytes(CD3+), a decrease in B–lymphocytes(CD19+)andNKcells(CD3–CD16/56+) was established, while the average levels of serum IgA, IgM, IgG did not differ from the indicators of healthy children, which demonstrates the preservation of humoral immunity. However, in children who received high-dose immunosuppressive therapy, a dose-dependent decrease in the level of serum IgA, IgM, and IgG was found, respectively, by 1.7, 1.3 times, and by 18.9%. Conclusions. It is advisable to vaccinate children before starting immunosuppressive therapy for rheumatological pathology or nephrotic syndrome. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

Перегляд за Автор "Kravtsiv, M. I."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування