Перегляд за Автор "Kyzymenko, O. O."
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Problems of diabetic foot syndrome treatment and possible ways of their solution(Art of medicine, 2018-12-11) Kyzymenko, O. O.; Lyakhovskiy, V. I.; Gorodova-Andreeva, T. V.; Liulka, О. М.; Zaporozchenko, O. V.; Кизименко, Олексій Олексійович; Ляховський, Віталій Іванович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Люлька, Олександр Миколайович; Запорожченко, Олександр ВолодимировичA number of patients with diabetes mellitus worldwide increases with geometric progression, which means that a number of complications increases as well. Diabetic foot syndrome is the leading cause of early disability of patients. Therefore, the search for new therapeutic tactics is a constant process that motivates surgeons and in turn opens new opportunities in the treatment of various forms of purulent-necrotic processes in patients with diabetes mellitus. Therapy with negative pressure is one of the most promising nowadays. A number of conducted randomized clinical trials have already proved its effectiveness in practice. The use of vacuum therapy as an integral component of the combined treatment of purulent-necrotic lesions in diabetic foot syndrome can significantly accelerate reconvalescence and reduce % of high amputations in the future.Документ Вплив субатмосферного негативного тиску на тенденційні зміни водневого показника при гнійно-некротичних дефектах синдрому діабетичної стопи(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Кизименко, Олексій Олексійович; Кизименко, Алексей Алексеевич; Kyzymenko, O. O.Кількість хворих на цукровий діабет у всьому світі збільшується із геометричною прогресією, а значить, зростає і відсоток ускладнень. На сьогоднішній день досить успішно застосовується вакуумна терапія у лікуванні гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи, які призводять до ранньої інвалідизації пацієнтів. Завданням нашого дослідження був пошук та перевірка опосередкованих методів експрес контролю ефективності цього способу. На основі нашої запатентованої методики місцевого лікування, що включає вакуумінстиляційну терапію, проводили одночасне визначення динаміки водневого показника та моніторинг мікробіологічного клімату таких ран. За результатами проведеної роботи документально та статистично була підтверджена висока ефективність запропонованого методу. Починаючи з 4 дня застосування даного методу у основній групі відмічається індукована значно прискорена зміна водневого показника рани, яка покращує та створює умови для раннього росту грануляційної тканини, а зниження мікробного навантаження рани опосередковано посилює ці процеси, які в групі порівняння протікають майже в 2 рази повільніше. Тому контактна рН-метрія рани чудово підходить як для контролю ефективності, так і для прогнозування подальшого перебігу ранового процесу. А проведені нами дослідження підтвердили її ефективність у зміні водневого показника, які позитивно впливають на загоєння ран. Застосування вакуумної терапії як складового компоненту комбінованого лікування гнійнонекротичних уражень синдрому діабетичної стопи дозволяє в короткі терміни прискорити зміни водневого в оптимальні показники, та значною мірою прискорити прихід другої фази ранового процесу. Доведена нами прискорена елімінація бактеріального агента з рани при такому лікуванні також впливає на ранню активацію цієї фази та суттєво зменшує відсоток гнійних ускладнень в майбутньому.Документ Діагностичні критерії у визначенні важкості перебігу синдрому діабетичної стопи(Українська медична стоматологічна академія, 2015) Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей Алексеевич; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег Георгиевич; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskyi, V. I.; Ляховский, Виталий ИвановичПроведений аналіз результатів лікування 134 хворих з синдромом діабетичної стопи, які були поділені на основну (68 пацієнтів) та контрольну групу (66 пацієнтів). У основній групі дослідження нейропатичну форму СДС спостерігали у 38 (28,4%), а нейроішемічну – у 30 (22,3%) хворих, а у контрольній – відповідно у 34 (25,4%) і 32 (23,9%) осіб. Поряд з клінічним дослідженням, усім хворим проводили комплексне лабораторне і інструментальне обстеження, визначали тактильну та температурну чутливість стоп. Дослідження стану периферійної соматичної іннервації показало, що прояви нейропатії того чи іншого ступеня характерні для усіх хворих із СДС, найбільш характерним і раннім було порушення температурної чутливості. Показниками вираженого ендотоксикозу була анемія у 15 (22,1%) хворих, зниження у 13 (19,1%) хворих вмісту білку сироватки крові. Проявом поліорганної дисфункції була протеїнурія та глюкозурія, відповідно у 27 (39,7%) та 31 (45,6%) хворих, підвищення креатинину у 16 (23,5%) хворих. У 43 (63,2%) пацієнтів основної та у 40 (60,6%) – контрольної групи клінічний перебіг захворювання супроводжував синдром системної запальної відповіді, який встановлений на підставі двох симптомів – у 20 (29,4%), трьох – у 17 (25%), чотирьох симптомів – у 6 (8,8%) хворих основної та на підставі двох симптомів – у 20 (30,3%), трьох – у 13 (19,7%), чотирьох – у 7 (10,6%) осіб контрольної груп. Характер змін ССЗВ при лікуванні хворих з CДС свідчив про його регрес у 30 (44,1%) хворих після адекватного оперативного втручання та консервативної терапії. Прогресування ознак ССЗВ спостерігалось у 15 (22,1%) хворих основної групи за умов поширення деструктивного процесу, що обумовлено неадекватністю оперативного втручання та консервативної терапії; Проведен анализ результатов лечения 134 больных с синдромом диабетической стопы, разделенных на основную (68 пациентов) и контрольную (66 пациентов) группы. В основной группе исследования нейропатическую форму СДС наблюдали у 38 (28,4%), а нейроишемическую - у 30 (22,3%) больных, а в контрольной - соответственно у 34 (25,4%) и 32 (23,9% ) человек. Наряду с клиническим исследованием, всем больным проводили комплексное лабораторное и инструментальное обследование, определяли тактильную и температурную чувствительность стоп. Исследование состояния периферической соматической иннервации показало, что проявления нейропатии той или иной степени характерны для всех больных с СДС, наиболее характерным и ранним было нарушение температурной чувствительности. Показателями выраженного эндотоксикоза была анемия у 15 (22,1%) больных, снижение в 13 (19,1%) больных содержания белка сыворотки крови. Проявлением полиорганной дисфункции была протеинурия и глюкозурия, соответственно в 27 (39,7%) и 31 (45,6%) больных, повышение креатинина в 16 (23,5%) больных. В 43 (63,2%) пациентов основной и у 40 (60,6%) - контрольной группы клиническое течение заболевания сопровождал синдром системного воспалительного ответа, который установлен на основании двух симптомов - у 20 (29,4%), трех - в 17 (25%), четырех симптомов - у 6 (8,8%) больных основной и на основании двух симптомов - у 20 (30,3%), трех - у 13 (19,7%), четырех - в 7 (10,6%) лиц контрольной групп. Характер изменений ССВО при лечении больных с CДС свидетельствовал о его регрессе у 30 (44,1%) больных после адекватного оперативного вмешательства и консервативной терапии. Прогрессирования признаков ССВО наблюдалось у 15 (22,1%) больных основной группы в условиях распространения деструктивного процесса, что обусловлено неадекватностью оперативного вмешательства и консервативной терапии; This paper is devoted to the analysis of treatment outcomes of 134 patients with diabetic foot syndrome (DFS). They were divided into the test group (68 patients) and control group (66 patients). The study involved 38 (28.4%) cases of neuropathic form of DFS, and 30 (22.3%) cases of neuroischemic DFS, and the control group involved respectively 34 (25.4%) and 32 (23.9%) cases. In addition to the clinical investigation, all patients underwent a comprehensive laboratory and instrumental examination, their foot tactile and thermal sensitivity was tested as well. Investigation of the peripheral somatic innervation has shown that the sings of one or another neuropathy to some extent are typical for all patients with SDS, but the most characteristic and early-detected are disturbances in temperature sensitivity. The manifestations of marked endotoxemia include anemia in 15 (22.1%) patients and decreased blood serum protein in 13 (19.1%) patients. Manifestations of multiple organ dysfunction include proteinuria and glycosuria in 27 (39.7%) and 31 (45.6%) patients respectively, as well as increased creatinine in 16 (23.5%) patients. In 43 (63.2%) patients of the test group and in 40 (60.6%) patients of the control group the clinical course of the disease is accompanied by systemic inflammatory response syndrome, which is set on the basis of two symptoms in 20 (29.4%) cases, 17 (25%) cases involved 3 symptoms, 6 (8.8%) cases involved 4 symptoms and based on the 2 symptoms in 20 (30.3%) cases, 3 cases in 13 (19.7%), and 7 (10.6%) cases of the control group. The character of changes in the treatment of patients with DFS testifies about its regression in 30 (44.1%) patients after adequate surgery and conservative treatment. The progression of symptoms was observed in 15 (22.1%) patients of the group under the spreading of the destructive process that is due to the inadequacy of surgery and conservative treatment.Документ Заворот великого сальника(Хірургія України, 2020-03) Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Gorodova-Andreeva, T. V.; Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей Алексеевич; Сидоренко, Архип Володимирович; Sydorenko, A. V.; Сидоренко, Архип Владимирович; Лях, Володимир Мартинович; Liakh, V. M.; Лях, Владимир МартыновичРетроспективно проаналізовано медичні карти пацієнтів, які в останні 10 років перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні № 2 міської клінічної лікарні № 2 м. Полтави та були прооперовані в ургентному порядку з приводу такої гострої абдомінальної патології, як заворот великого сальника. Виявлено лише два випадки, котрі виникли протягом останніх 3 років та не були пов’язані між собою. Обидва пацієнти молодого віку були доправлені в терміновому порядку до чергової за хірургічним профілем лікарні міста із клінікою гострої абдомінальної хірургічної патології. Обом хворим було проведено весь комплекс необхідних лабораторних та інструментальних досліджень. Пацієнтів неодноразово оглядала бригада у складі трьох чергових хірургів з великим досвідом роботи. Схожість з клінічною картиною гострого апендициту визначила подальшу тактику лікування. Типоспецифічність цих пацієнтів полягала у нечіткості апендикулярної симптоматики при фізикальному обстеженні. Наростання деяких виявів клінічної симптоматики за час спостереження в умовах хірургічного відділення призвело до встановлення попереднього діагнозу «гострий апендицит». Обох пацієнтів прооперовано в ургентному порядку після проведення заходів доопераційної підготовки. В операційній при детальній ревізії виявлено вторинний заворот великого сальника. Виконано фотофіксацію та вимірювання резектованих ділянок пасм сальника. Хірургічний досвід персоналу, фізикальні та додаткові методи обстеження не дають чіткої достовірної інформації про наявність завороту великого сальника. Ультразвукове дослідження при завороті сальника дає змогу лише виявити «потовщений апендикулярний відросток» чи інфільтрат у черевній порожнині, але встановити точно його складові та генез важко. При виявленні завороту великого сальника слід обов’язково провести ревізію органів черевної порожнини для заперечення хірургічної патології червоподібного відростка, тонкої і сліпої кишки, органів малого таза.Документ Застосування антисептичних препаратів в комплексному лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок венозної етіології(Полтавський державний медичний університет, 2021) Нємченко, Іван Іванович; Ляховський, Віталій Іванович; Люлька, Олександр Миколайович; Лисенко, Руслан Борисович; Рябушко, Роман Миколайович; Краснов, Олег Георгійович; Сидоренко, Архип Володимирович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Кизименко, Олексій Олексійович; Niemtchenko, І. І.; Liakhovskyi, V. І.; Liulka, O. N.; Lysenko, R. B.; Riabushko, R. M.; Krasnov, O. G.; Horodova-Andryeyeva, T. V.; Sydorenko, A. V.; Kyzymenko, O. O.За останні десятиліття, незважаючи на розвиток і досягнення сучасної медицини, відмічається тенденція до збільшення хворих з трофічними виразками. Так, в усьому світі від 600 тисяч до 2 мільйонів людей страждають на хронічні трофічні виразки. Найбільш частою причиною виникнення трофічних виразок нижніх кінцівок є венозна патологія. Враховуючи значну розповсюдженість трофічних виразок, які представляють загрозу багатьом аспектам якості життєдіяльності пацієнтів, тривалий перебіг, недостатню ефективність існуючих консервативних методів лікування, відсутність тенденції до зниження захворюваності, довготривале лікування, яке у більшості пацієнтів триває 2 – 3 місяці, а у деяких хворих трофічні виразки не загоюються роками, схильність до частих рецидивів, які сягають 60 – 70 %, значні економічні збитки в результаті стійкої втрати працездатності та інвалідизації пацієнтів, яка у хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок коливається в межах від 10 до 67%, а також значні витрати на велику кількість медикаментозних препаратів, робить проблему лікування трофічних виразок не тільки медичною, а й соціально – економічною. Тому пошук нових методів місцевого лікування, які дали б змогу покращити результати лікування трофічних виразок венозної етіології, залишається однією із важливих і актуальних проблем сучасної медицини. У статті наведені результати клінічного обстеження і лікування 47 хворих з трофічними виразками венозної етіології, які знаходились на лікуванні в хірургічному відділенні №1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави, в комплексному лікуванні яких місцево застосовували антисептичні препарати. Досліджувались показники клінічного перебігу ранового процесу та мікробіологічного забруднення ран. За результатами клініко-лабораторних досліджень встановлено, що місцеве застосування антисептичних препаратів під час комплексного лікування хворих з трофічними виразками нижніх кінцівок венозної етіології прискорює загоєння трофічних виразок, і тим самим дає можливість суттєво скоротити термін лікування і перебування хворих в стаціонарі.Документ Комбіноване місцеве лікування гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи(Сучаснi медичнi технології, 2018) Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей Алексеевич; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег ГеоргиевичПроаналізовано 107 медичних карток стаціонарних хворих, які знаходились на ліку-ванні в хірургічному відділенні No 1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави протягом 2015–2016 років. Серед них було жінок 68 (63%), а чоловіків – 39 (37%). Середній вік пацієнтів становив 53,2 ± 4,3 років. В усіх хворих виявлена нейропатична форма синдрому діабетичної стопи ІІ–ІV стадії за F. Wagner (1981). Середня тривалість гнійно-некротичних уражень до надходження в стаціонар становила 8,1 ± 3,8 діб. Цукровий діабет першого типу зустрічався у 18 (17%), а другого – у 89 (83%) пацієнтів. Усі хворі отримували традиційне комплексне лікування, яке передбачало поєднання хірургічного, консервативного та місцевого методів. Пацієнти були розподілені на дві групи. Перша (основна) група включала 55 (51%) пацієнтів, які при проведені місцевого лікування додатково отримували вакуумну терапію з наступним застосуванням гідрогельколоїдних пов’язок, а друга (порівняння) – 52 (49%) хворих, які отримували у місцевому лікуванні антисептичні розчини та антибактеріальні мазі. За віком, статтю та супутніми захворюваннями пацієнти обох груп були взаємопорівняними. Поряд з клінічним дослідженням усім хворим проводили комплексні загальноклінічні та лабораторні дослідження. Перед початком лікування проводили визначення тактильної, температурної та больової чутливості, рентгенографію стопи, ультразвукове кольорове ангіосканування судин нижніх кінцівок з доплерометрією і визначенням кісточково-плечового індексу. Крім того, всім пацієнтам виконували мікробіологічне та цитологічні дослідження ран на 1, 4, 7 добу лікування. Хворим обох груп виконували радикальну хірургічну обробку гнійного осередку. Зокрема, розкриття абсцесу та флегмони стопи проведе-но у 32 (58%) хворих основної та у 29 (56%) групи порівняння, ампутація та екзартикуляції пальців – у 16 (29%) та у 14 (27%) осіб обох груп відповідно, ампутація стопи на різних рівнях – у 7 (13%) та у 9 (17%) хворих відповідних груп. Хворим основної групи після проведення хірургічної обробки ран накладали апарат вакуумної терапії з показником негативного перемінного тиску 125–175 мм.рт.ст. Через добу проводи-ли ревізію рани з повторним накладенням цього апарату на 72 години. Тривалість застосування вакуумної терапії в основній групі становила 7 днів. У подальшому для місцевого лікування застосовували гідроколоїдні пов’язки. Лікування цими пов’язками тривало до 7 днів. Кожні 3 дні проводили їх заміну.Місцеве лікування пацієнтів у групі порівняння проводилось за стандартною методикою. Наприкінці стаціонарного лікування у 24 (46%) пацієнтів групи порівняння відбулося зменшення виразкового дефекту на 35%, а у 28 (54%) роз-міри ран не змінились. У всіх осіб основної групи спостерігалось зменшення ранового дефекту. Зменшення площі рани становило 4,8% на добу у основній та 2,5% – у групі порівняння. Отже, застосування вакуумної терапії при про-ведені місцевого лікування гнійно-некротичних ускладнень нейропатичної форми синдрому діабетичної стопи прискорює очищення ран та перехід до другої фази ранового процесу. Поєднання вакуумної терапії та гідроколоїдних пов’язок прискорює час загоєння ран, зменшує кількість повторних оперативних втручань, термін перебування хворих у стаціонарі та знижує ризик ви-конання високих ампутацій нижньої кінцівки.Документ Нові горизонти комбінованої терапії гнійно-некротичних уражень м’яких тканин(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Ляховський, Віталій Іванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Сидоренко, Архип Володимирович; Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна; Ляховский, Виталий Иванович; Кизименко, Алексей Алексеевич; Сидоренко, Архип Владимирович; Gorodova-Andreeva, T. V.; Lyakhovskiy, V. I.; Kyzymenko, O. O.; Sydorenko, A. V.Змістом роботи стало дослідження ефективності комбінації поєднання VAC-терапії з періодичними інстиляціями L-аргініну(«Тівортін») при місцевому лікуванні гнійно-запальних захворювань м’яких тканин. В представленій статті наведені результати місцевого лікування 44 хворих, які були основною групою та мали гнійно-запальні захворюваннями м’яких тканин і для місцевого лікування отримували VAC-терапію в поєднанні з періодичними інстиляціями розчину L-аргініну. В програму лікування 45 хворих групи порівняння входило типове місцеве лікування з допомогою марлево-мазевих пов’язок. Місцеве лікування основної групи стартувало з гнійно-некротичної фази і тривало 6 днів. Заливки виконувались кожні 12 годин, з експозицією в 2 години з подальшим поновленням спеціальних показників терапії негативного тиску. При досліджені мікрофлори гнійних вогнищ в основній групі на першу добу було виявлено, що серед збудників патологічних процесів переважав S. aureus, який був виділений у 30 (68,2%) випадків, Enterobacter – у 10 (22,8%), Accinetobacter – у 2 (4,5%), Proteus – у 2 (4,5%). В мікробних асоціаціях основної групи переважали поєднання Enterobacter та E. fecalis, які висіялись у 30 (68,2%) пацієнтів, а грибкова флора (Candida albicans) виявлена у 5 (11,4%) осіб. У пацієнтів основної групи на 7 добу аеробна флора виділена не була. У пацієнтів групи порівняння монокультура була виявлена у 14 (31,1%) хворих, а мікробні асоціації – у 5 (11,1%) осіб. Серед пацієнтів основної групи відмічалась більш швидка нормалізація лабораторних показників крові, ніж в групі порівняння. Починаючи з 3-ї доби відмічалось зниження кількості лейкоцитів в периферійній крові. Ця тенденція була більш виражена серед пацієнтів основної групи, де показники лейкоцитозу були достовірно нижчими (р>0,05), ніж у групі порівняння і на 5-ту добу набували нормальних значень, тоді як в групі порівняння показники нормалізувались лише з 7-ї доби. Застосування даної комбінації в комплексному лікуванні хворих із гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин активно сприяло швидкому очищенню ран від некротичних тканин, появі «соковитих» грануляцій починаючи з 3 доби, а також зменшенню загальної інтоксикації та забезпечувало суттєве скорочення термінів перебування хворих в хірургічному стаціонарі в середньому на 6 днів.Документ Особливості перебігу та місцеве лікування гнійно-некротичного ураження при синдромі діабетичної стопи(Клінічна хірургія, 2017-08) Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег Георгиевич; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Нємченко, Іван Іванович; Nemchenko, I. I.; Немченко, Иван Иванович; Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей АлексеевичПроаналізовані клінічні, бактеріологічні, цитологічні особливості перебігу ранового процесу у 58 хворих при синдромі діабетичної стопи (СДС) з гнійно-некротичним ураженням, встановлена ефективність місцевого застосування VAC-терапії; bstract Clinical, bacteriological, cytological features of wound process have been analyzed in 58 patients with diabetic foot syndrome and purulent-necrotic complications. The efficacy ofVAC-therapy has been established.Документ Системна запальна відповідь у хворих з синдромом діабетичної стопи(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України, 2015) Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег Георгиевич; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Кравців, Микола Ігорович; Kravtsiv, M. I.; Кравцив, Николай Игоревич; Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей АлексеевичПроведене обстеження і лікування 154 хворих з синдромом діабетичної стопи (СДС), які лікувалися у хірургічному відділенні №1 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави. Основну (першу) групу склали 68 хворих, що поступили до хірургічного стаціонару за період з 2011 по 2014 роки. Контрольну групу склали 66 хворих, що надійшли в стаціонар за період з 2007 по 2010 роки.Документ Сучасні підходи до лікування хворих з гнійно-некротичними ураженнями синдрому діабетичної стопи(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей Алексеевич; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Gorodova-Andreeva, T. V.; Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий ИвановичКількість хворих на цукровий діабет у всьому світі збільшується із геометричною прогресією, а значить і зростає відсоток ускладнень. Синдром діабетичної стопи є лідером серед причин, які призводять до ранньої інвалідизації пацієнтів. Тому, пошук нових лікувальних тактик є постійним процесом, що мотивує хірургів та в свою чергу відкриває нові можливості в лікуванні різних форм гнійно-некротичних процесів у хворих з цукровим діабетом. Терапія негативним тиском виступає як одна із найперспективніших на сьогодні. А проведені ряд рандомізованих клінічних досліджень уже сьогодні довели її ефективність на практиці. Застосування вакуумної терапії як складового компоненту комбінованого лікування гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи дозволяє значно прискорити реконвалесценцію та суттєво зменшити відсоток високих ампутацій в майбутньому.Документ Сучасні реалії та перспективи застосування аргініну як донатора оксиду азоту в лікуванні гнійних ран(Видавнича група " ВІТ-А-ПОЛ ", 2018-06) Ляховський, Віталій Іванович; Городова-Андрєєва, Тамара Валер'янівна; Кизименко, Олексій Олексійович; Ляховский, Виталий Иванович; Городова-Андреева, Тамара Валерьяновна; Кизименко, Алексей Алексеевич; Lyakhovskiy, V. I.; Gorodova-Andreeva, T. V.; Kyzymenko, O. O.Застосування L‑аргініну в хірургічній практиці набуває дедалі більшої популярності. Експериментально та клінічно доведено низку позитивних ефектів цього потужного донатора оксиду азоту, який використовують у лікуванні різних нозологій. На місцевому рівні завдяки антигіпоксичній дії стимулюються процеси неоангіогенезу, прискорюється механічне та мікробне очищення рани, опосередковано інактивуються прозапальні цитокіни, що дає змогу отримати клінічно та візуально чисту рану в значно коротші строки. Точні механізми впливу L‑аргініну на очищення гнійних ран не з’ясовані, тому перспективним є дослідження прицільної активації L‑аргініном механізмів очищення рани на різних стадіях ранового процесу.Документ Удосконалення органозберігаючого лікування синдрому діабетичної стопи з урахуванням особливостей перебігу ранового процесу(ГО «Асоціація хірургів України», ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О. О. Шалімова» НАМН України, 2015) Краснов, Олег Георгійович; Krasnov, O. G.; Краснов, Олег Георгиевич; Люлька, Олександр Миколайович; Liulka, О. М.; Люлька, Александр Николаевич; Кравців, Микола Ігорович; Kravtsiv, M. I.; Кравцив, Николай Игоревич; Ляховський, Віталій Іванович; Lyakhovskiy, V. I.; Ляховский, Виталий Иванович; Аль-масрі, Альмаджед Мазен; Al-masri, A. M.; Аль-масри, Альмаджед Мазен; Кизименко, Олексій Олексійович; Kyzymenko, O. O.; Кизименко, Алексей АлексеевичЛікування ускладнень синдрому діабетичної стопи (СДС) є одним з важливих питань хірургії, адже кількість у світі хворих на цукровий діабет (ЦД) перевищило 250 млн. При цьому проблеми зі стопою виникають у кожного четвертого хворого на ЦД. Незважаючи на успіхи в лікуванні СДС, 40-60% всіх ампутацій нижніх кінцівок виконуються у хворих на ЦД. Щорічно у світі проводиться більше 1млн. ампутацій нижніх кінцівок у хворих на ЦД - кожні 30 секунд у світі проводиться ампутація кінцівки.Документ Індуковані зміни цитологічної картини рани у пацієнтів з гнилісно-некротичними ураженнями синдрому діабетичної стопи при місцевому застосуванні вакуумінстиляційної терапії(Полтавський державний медичний університет, 2021) Кизименко, Олексій Олексійович; Ляховський, Віталій Іванович; Гриценко, Євген Миколайович; Запорожченко, Олександр Володимирович; Іванов, Віктор Андрійович; Усков, Дмитро Анатолійович; Kyzymenko, O. O.; Lyakhovskiy, V. I.; Hrytsenko, Ye. M.; Zaporozchenko, O. V.; Ivanov, V. A.; Uskov, D. A.Змістом виконаної нами роботи є дослідження ефективності одного із варіантів вакуумінстиляційної терапї, який поєднав в собі множинні досить позитивні ефекти вакуум-терапії з запрограмованими інстиляціями охолодженого та розведеного повідон-йоду у лікуванні гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи. У викладеному матеріалі відображені результати локальних цитологічних змін, які виникли під дією запропонованого нами способу місцевого лікування у 55 хворих, які складали основну групу дослідження, а також виконаний детальний порівняльний цилотогічний аналіз з пацієнтами групи порівняння, яка включала 52 пацієнта і відрізнялась місцевим лікування, яке проводилося у вигляді марлево-мазевого підходу. Кожному пацієнту починаючи з першої доби, а потім на 4, 7, 10 брали із ран мазки-відбитки за допомогою методу «поверхневої біопсії» рани. Отриманий матеріал переносили на предметне скло, рівномірно розподіляли тонким шаром, фіксували і забарвлювали за методом Романовского-Гимза. Цитометричне дослідження проводили за методом стандартних площин та визначали середню кількість еритроцитів, незмінених нейтрофільних гранулоцитів, голоядерних нейтрофільних гранулоцитів, макрофагів, лімфоцитів, фібробластів, фібринових ниток і колагенових волокон у полях зору. Відповідно до отриманих результатів прослідковували динаміку змін фаз ранового процесу під дією вакуумінстиляційної терапії, яка розпочиналась з другого дня госпіталізації та тривала 9 днів. Зафіксовані нами індуковані зміни цитологічних компонентів рани в основній групі доводять ефективність запропонованої нами методики, що підтверджується прискоренням на дві доби переходу першої фази ранового процесу в другу. Це в подальшому позитивно відобразилося на кінцевому результаті лікування, а саме у зменшенні ускладнень та скороченні термінів стаціонарного лікування таких пацієнтів.