Перегляд за Автор "Osipov, A. S."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Залежність ступеня операційного стресу від виду оперативного втручання з приводу гострого холециститу у пацієнтів за високого операційно-анестезіологічного ризику(ТОВ "Ліга-Інформ", 2013-03) Безручко, Максим Васильович; Малик, Сергій Васильович; Кравченко, Сергій Павлович; Осіпов, Олександр Сергійович; Ситнік, Дмитро Анатолійович; Bezruchko, M. V.; Malyk, S. V.; Kravchenko, S. P.; Osipov, A. S.; Sytnik, D. A.Наведені результати порівняння ступеня операційного стресу за різних видів хірургічного втручання з приводу гострого холециститу (ГХ) шляхом визначення вмісту кортизолу, пролактину та глюкози до, під час і після операції у 50 пацієнтів. Встановлено, що найбільше (у 5,3 разу) та найбільш тривале (понад 24 год) підвищення під час операції рівня кортизолу у сироватці крові спостерігали у пацієнтів, яким виконано відкриту холецистектомію (ВХЕ), мінімальне (у 2,2 разу) та найменш тривале (до 1 год) — при здійсненні черезшкірного черезпечінкового дренування (ЧЧД) жовчного міхура (ЖМ) під контролем ультразвукового дослідження (УЗД). При виконанні лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) відзначали найбільш виражене інтраоперац ійне підвищення рівня пролактину (у 3,6 разу) та більш швидке його зниження (протягом 24 год) у порівнянні з таким при здійсненні ВХЕ (протягом 72 год). При ЧЧД спостерігали мінімальне інтраопераційне збільшення вмісту пролактину (у 2,3 разу) та його тривалість (протягом 1 год) після операції. Це свідчило про те, що при виконанні ЧЧД ЖМ стимуляція передньо ї частки гіпофіза значно менша, ніж під час ЛХЕ та ВХЕ. SUMMARY The results of comparison between the operation stress degree in various kinds of surgical interventions, performed for an acute cholecystitis, using determination of cortizol, prolactin and glucose content before the operation, intraoperatively and postoperatively in 50 patients, are adduced. There was established, that the largest (in 5.3 times) and the most durable (more than 24 hours) intraoperative raising of the cortizol level in the blood serum was noted in patients, to whom open cholecystectomy (OCH) was done, and the minimal (in 2.2 times) and the least durable (up to 1 hour) — while performing transcutaneous transhepatic draining (TTD) of gallbladder under ultrasonographic control. While performance of laparoscopic cholecystectomy (LCH) there was noted the most pronounced intraoperative raising of prolactin level (in 3.6 times) and more rapid its lowering (during 24 hours) in comparison with such while the OCH performance (during 72 hours). In TTD there was observed the minimal intraoperative inhancing of the prolactin level (in 2.3 times) and its duration (during 1 hour) postoperatively. The above mentioned have witnessed, that while TTD of gallbladder performance stimulation of the anterior hypophysis is significantly lesser, than while LCH and OCH.Документ Застосування мініінвазивного дренування обмежених патологічних рідинних скупчень черевної порожнини при гострій хірургічній патології(Буковинський державний медичний університет, 2017-10) Малик, Сергій Васильович; Безручко, Максим Васильович; Лисенко, Руслан Борисович; Осіпов, Олександр Сергійович; Драбовський, Віталій Сергійович; Malyk, S. V.; Bezruchko, M. V.; Lysenko, R. B.; Osipov, A. S.; Drabovskiy, V. S.Представлений досвід лікування 53 пацієнтів з обмеженими рідинними скупченнями черевної порожнини. 34 пацієнти, яким дренування проводили шляхом відкритої лапаротомії або лапароскопічно з накладанням карбоксиперитонеуму; 19 пацієнтам застосовували спосіб дренування розроблений в клініці. Порівнюючи результати встановлено, що ефективність розробленого способу дренування достовірно не відрізняється (р>0,05) від загально прийнятих методів та склала 94,7%. Розвиток післяопераційних ускладнень у пацієнтів І групи констатовано у 11,8% випадках тоді, як у ІІ групі цей показник склав 5,3%. Тривалість стаціонарного лікування у І групі склала в середньому 14,5±1,5 діб, тоді як у ІІ групі він був достовірно меншим (9±1,5 діб). Отже, застосування запропонованого способу є ефективним в 94,7% випадків, та за своєю ефективністю не поступається дренуванню з відкритого лапаротомного доступу чи лапароскопічно з накладанням карбоксиперитонеуму; дозволяє зменшити частоту післяопераційних ускладнень та тривалість стаціонарного лікування цих пацієнтів. In the article the presented experience of treatment 53 patients were with limit liquid accumulations of abdominal region. What depending on the method of liquidation liquid accumulation were up-diffused on 2 groups. I - 34 patients that catchments conducted by an open laparotomy or laparoscopic operation with imposition of carboxyperitoneum; ІІ were 19 patients that the catchments of pathological liquid accumulations conducted with the use of the method worked out in a clinic. It is set at comparison of results treatment patients of both groups, that at application of the worked out method of catchment efficiency catchment for certain does not differ (р>0, 05) from methods applied in I group and laid down 94, 7%. Developments of postoperative complications for patients I group are established in 11, 8% cases then, as in ІІ this index laid down 5, 3% a group. At comparison of duration stationary treatment it is set that patients I group were in permanent establishment on the average a 14,5±1,5 twenty-four hours, while patients of ІІ group were on treatment for certain(р<0,05) less interval of time (9±1,5 twenty-four hours). Thus, application of an offer method is effective at 94, 7% cases, and after the efficiency does not yield to their catchment from open laparotomy access or laparoscopic operation with imposition of carboxyperitoneum; allows for certain to decrease frequency of postoperative complications from 11,8% to 5,3% and duration of stationary treatment these patients from a 14,5±1,5 twenty-four hours to 9±1,5.Документ Лікування рецидивної кісти печінки великих розмірів у пацієнта з тяжкою серцевою недостатністю(ТОВ "Ліга-Інформ", 2017-12) Безручко, Максим Васильович; Лавренко, Анна Володимирівна; Малик, Сергій Васильович; Осіпов, Олександр Сергійович; Безручко, Максим Васильевич; Лавренко, Анна Владимировна; Малик, Сергей Васильевич; Осипов, Александр Сергеевич; Bezruchko, M. V.; Lavrenko, A. V.; Malik, S. V.; Osipov, A. S.З швидким розвитком та впровадженням в практичну медицину таких сучасних діагностичних методів, як ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія, можливості діагностики вогнищевих захворювань печінки значно зросли. Зокрема, частота виявлення непаразитарних кіст печінки помітно збільшилася та сягає 5 – 6 %, що пов’язано з широким впровадженням в діагностику таких неінвазивних методів як ультрасонографія та комп’ютерна томографія. Тому все частіше починають з’являтися публікації випадків діагностики та лікування даної патології. При цьому велика увага приділяється питанням своєчасної діагностики та вибору ефективного методу лікування даної патології. Як правило кісти печінки не мають яскраво вираженої клінічної симптоматики і лише у 20 % спостерігаються більш чи менш виражені клінічні прояви у вигляді дискомфорту, больового синдрому в правому підребер’ї, явища жовтяниці, порушенням пасажу по шлунково-кишковому тракту та ін. Випадки ускладнених непаразитарних кіст печінки становлять 5 – 5,9 %. На теперішньому етапі розвитку технологій в хірургії є можливості для покращення ефективності хірургічного лікування вогнищевих захворювань печінки і у пацієнтів з тяжкою супутньою патологіє. При цьому також зростає роль мініінвазивних методик, до яких відносяться лапароскопічні та черезшкірні пункційні втручання під ультрасонографічним контролем, що поєднують в собі високу ефективність і малу травматичність маніпуляцій. Але не зважаючи на все вище сказане, проблема вибору тактики та методу лікування залишається дискусійною, особливо у пацієнтів з тяжкою супутньою патологією. Тому в даній статті представляємо випадок лікування рецидивної кісти печінки великих розмірів у пацієнта з тяжкою супутньою патологією. Отже, на нашу думку застосування черезшкірного пункційного дренування під контролем УЗД рецидивної кісти печінки великих розмірів у пацієнта з тяжкою супутньою патологією та високим операційно-анестезіологічним ризиком є виправданим та може бути, як етапом хірургічного лікування у даної категорії пацієнтів, з подальшим внутрішнім дренуванням кісти після зменшення ступеня операційного ризику, так і, остаточним методом лікування. With the rapid development and introduction into practical medicine of such modern diagnostic methods as ultrasound (ultrasound), computed tomography (CT) and magnetic resonance imaging, the possibilities of diagnostics of focal liver diseases have increased significantly. In particular, the frequency of detection of nonparasitic liver cysts increased significantly and reached 5-6%, which is due to the widespread introduction of noninvasive methods such as ultrasonography and computed tomography. Therefore, publications of cases of diagnosis and treatment of this pathology are beginning to appear more often. At the same time, great attention is paid to the issues of timely diagnosis and the choice of an effective method of treatment of this pathology. As a rule, liver cysts have no pronounced clinical symptoms and only 20% have more or less pronounced clinical manifestations in the form of discomfort, pain in the right hypochondrium, jaundice, violations of the passage through the gastrointestinal tract, and others. Cases of complicated non-parasitic liver cysts are 5 - 5.9%. At the present stage of the development of technologies in surgery there are opportunities for improving the effectiveness of surgical treatment of focal liver diseases and patients with severe concomitant pathology. At the same time, the role of minimally invasive techniques, which include laparoscopic and transcutaneous puncture interventions under ultrasonographic control, combines high efficiency and low traumatic manipulation. But despite all the above, the problem of choosing a tactic and method of treatment remains controversial, especially in patients with severe concomitant pathology. Therefore, in this article we present the case of treating a recurrent cyst of a large liver in a patient with severe concomitant pathology. Consequently, in our opinion, the use of percutaneous puncture drainage under the control of ultrasound of a recurrent cyst of a large size in a patient with severe concomitant pathology and high surgical and anesthetic risk is justified and may be a stage of surgical treatment in this category of patients, followed by internal drainage of the cyst after reducing the degree of operational risk, and, the final method of treatment.Документ Можливості застосування пункційного дренування під контролем ультразвукового дослідження в хірургічному лікуванні псевдокіст підшлункової залози(ТОВ "Ліга-Інформ", 2012-10-12) Безручко, Максим Васильович; Малик, Сергій Васильович; Кравченко, Сергій Павлович; Осіпов, Олександр Сергійович; Драбовський, Віталій Сергійович; Bezruchko, M. V.; Malyk, S. V.; Kravchenko, S. P.; Osipov, A. S.; Drabovskiy, V. S.Однією з актуальних проблем абдомінальної хірургії є лікування гострого деструктивного панкреатиту (ГДП) та його ускладнень. Зважаючи на сучасні тенденції лікувальної тактики ГДП з переважанням консервативних підходів та ранньою антибактеріальною терапією, все частіше наслідком лікування є формування псевдокіст підшлункової залози (ППЗ). Проаналізовані результати лікування 63 пацієнтів з ППЗ в хірургічній клініці в період з 2003 по 2012 р. Втручання під контролем ультразвукового дослідження (УЗД) виконане у 49 (77,8%) пацієнтів, з використанням лапаротомного доступу — у 10 (15,9%), лапароскопічного — у 4 (6,3%). Загальна ефективність пункційно—дренувальних методів 89,8%, ускладнення виникли у 7,3% хворих у вигляді формування зовнішньої панкреатичної нориці, які на тлі проведення консервативної терапії мала тенденцію до закриття, за її неефективності проводили оперативне лікування на підшлунковій залозі (ПЗ) з використанням відкритого доступу.Документ Роль сонографічно контрольованих пункцій жовчного міхура в профілактиці післяопераційних ускладнень при ургентній холецистектомії(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015-01) Безручко, Максим Васильович; Осіпов, Олександр Сергійович; Рибалка, Ярослав Володимирович; Безручко, Максим Васильевич; Осипов, Александр Сергеевич; Рыбалка, Ярослав Владимирович; Bezruchko, M. V.; Osipov, A. S.; Rybalka, Ya. V.При гострому холециститі під час операції часто виникає потрапляння вмісту жовчного міхура в черевну порожнину, що незважаючи на профілактичні заходи, у 14 – 21% випадків сприяє розвитку післяопераційних гнійних ускладнень. В роботі проаналізовано результати лікування 87 пацієнтів з гострим деструктивним холециститом, у яких під час операції констатовано потрапляння вмісту жовчного міхура в черевну порожнину. В залежності від заходів профілактики гнійних ускладнень пацієнти були розподілені на 2 групи. І група (порівняння) – 41 пацієнт, у яких застосовувалася за- гальноприйнята профілактика гнійних ускладнень. ІІ група (основна) – 46 пацієнтів, у яких загаль- ноприйняті заходи профілактики доповнювалися черезшкірною пункцією під контролем ультразву- кового дослідження, декомпресією та санацією розчином антисептика порожнини жовчного міхура. Післяопераційні гнійні ускладнення з боку черевної порожнини та післяопераційної рани були пред- ставлені у вигляді абсцесів черевної порожнини, інфільтрату та нагноєння післяопераційної рани. У пацієнтів групи порівняння ці ускладнення розвинулися у 8 (19,5%) випадках, термін стаціонарного лікування у цій групі склав 10,3±0,68 діб. У пацієнтів основної групи розвиток гнійних ускладнень спостерігався у 2 (4,3%) випадках, тривалість стаціонарного лікування при цьому склала 7,7±0,19 діб. Отже, ризик розвитку гнійних ускладнень при потраплянні вмісту жовчного міхура у вільну че- ревну порожнину під час операції значно зростає. Застосування черезшкірної пункції порожнини жо- вчного міхура під контролем УЗД в комплексі з загальноприйнятими профілактичними заходами дозволяє знизити частоту гнійних ускладнень з 19,5% до 4,3% та зменшити терміни перебування пацієнтів у стаціонарі з 10,3±0,68 до 7,7±0,19 діб. При остром холецистите во время операции часто возникает попадание содержимого желчного пу- зыря в брюшную полость, что несмотря на профилактические меры в 14 – 21% случаев способствует развитию послеоперационных гнойных осложнений. В работе проанализированы результаты лечения 87 пациентов с острым деструктивным холециститом, у которых во время операции констатировано попадание содержимого желчного пузыря в брюшную полость. В зависимости от мер профилактики гнойных осложнений пациенты были разделены на 2 группы. І группа (сравнения) - 41 пациент, у ко- торых применялась общепринятая профилактика гнойных осложнений. II группа (основная) – 46 па- циентов, у которых общепринятые меры профилактики дополнялись чрескожной пункцией под кон- тролем ультразвукового исследования, декомпрессией и санацией раствором антисептика полости желчного пузыря. Послеоперационные гнойные осложнения со стороны брюшной полости и после- операционной раны были представлены в виде абсцессов брюшной полости, инфильтрата и нагное- ния послеоперационной раны. У пациентов группы сравнения эти осложнения развились у 8 (19,5%) случаях, сроки стационарного лечения І группы составили 10,3±0,68 суток. У пациентов основной группы развитие гнойных осложнений наблюдалось у 2 (4,3%) пациентов, продолжительность ста- ционарного лечения при этом составила 7,7±0,19 суток. Итак, риск развития гнойных осложнений при попадании содержимого желчного пузыря в свободную брюшную полость во время операции значи- тельно возрастает. Применение чрескожной пункции полости желчного пузыря под контролем УЗИ в комплексе с общепринятыми профилактическими мерами позволяет снизить частоту гнойных ослож- нений с 19,5% до 4,3% и сократить сроки пребывания пациентов в стационаре с 10,3 ± 0,68 до 7,7 ± 0,19 суток. During the surgery for acute cholecystitis the contents of the gall bladder often get into abdominal cavity despite the preventive measures that in 14 - 21% of cases contributes to the development of postoperative septic complications. The paper is devoted to the analysis of treatment outcomes in 87 patients with acute destructive cholecystitis, who had incidents of getting gallbladder contents into abdominal cavity during the surgery. According to the measures on prevention of septic complications, patients were divided into 2 groups. Group I (comparison) included 41 patients who underwent conventional prevention of septic complications. Group II (basic) involves 46 patients who received conventional prevention measures supplemented by ultrasound-guided transcutaneous puncture, decompression and debridement gallbladder cavity with antiseptic solution. Postoperative septic complications in the abdominal cavity and in postoperative wounds were presented in the form of abdominal abscesses, infiltration and suppuration of postoperative wounds. In the patients of group I these complications occurred in 8 (19.5%) cases, their length of hospital-staying was 10,3 ± 0,68 days. In the patients of the main group purulent complications occurred in 2 (4.3%) cases, their period of hospital-staying made up 7,7 ± 0,19 days. So, the risk of septic complications due to contaminations of peritoneum with contents of the gallbladder during the surgery significantly increases. The ultrasound- guided percutaneous puncture of the gallbladder cavity introduced into conventional preventive measures can reduce the incidence of septic complications from 19.5% to 4.3%, and cut down the length of patient’s hospital-staying from 10,3 ± 0,68 to 7,7 ± 0,19 days.Документ Спосіб мініінвазивного дренування обмежених патологічних рідинних скупчень черевної порожнини(Івано-Франківський національний медичний університет, 2012-09-28) Малик, Сергій Васильович; Безручко, Максим Васильович; Кравченко, Сергій Павлович; Осіпов, Олександр Сергійович; Малик, Сергей Васильевич; Безручко, Максим Васильевич; Кравченко, Сергей Павлович; Осипов, Александр Сергеевич; Malyk, S. V.; Bezruchko, M. V.; Kravchenko, S. P.; Osipov, A. S.Резюме. Представлений досвід лікування 53 пацієнтів з обме- женими рідинними скупченнями черевної порожнини. Застосування мініінвазавного дренування ОПРС є ефективним в 94,7% випадків, дозволяє достовірно зменшити частоту післяопераційних ускладнень з 11,8% до 5,3% та тривалість стаціонарного лікування цих пацієнтів з 14,5±1,5 діб до 9±1,5. Резюме. Представлен опыт лечения 53 пациентов с ограничен- ными жидкостными скоплениями брюшной полости. Применение миниинвазавного дренирование ОПРС является эффективным в 94,7% случаев, позволяет достоверно снизить частоту послеоперационных осложнений с 11,8% до 5,3% и длительность стационарного лечения с 14,5±1,5 суток до 9±1,5. Summary. In the article the presented experience of treatment 53 patients were with limit liquid accumulations of abdominal region. Thus, application of an offer method is effective at 94, 7% cases, and after the efficiency does not yield to their catchment from open laparotomy access or laparoscopic operation with imposition of carboxyperitoneum; allows for certain to decrease frequency of postoperative complications from 11,8% to 5,3% and duration of stationary treatment these patients from a 14,5±1,5 twenty-four hours to 9±1,5.Документ Хірургічне лікування гострого деструктивного холециститу з місцевим перитонітом у пацієнтів з тяжким загальним станом(Асоціація хірургів Донецької області, 2011-04-15) Безручко, Максим Васильович; Малик, Сергій Васильович; Кравченко, Сергій Павлович; Осіпов, Олександр Сергійович; Кузьменко, Олександр Миколайович; Безручко, Максим Васильевич; Малик, Сергей Васильевич; Кравченко, Сергей Павлович; Осипов, Александр Сергеевич; Кузьменко, Александр Николаевич; Bezruchko, M. V.; Malyk, S. V.; Kravchenko, S. P.; Osipov, A. S.; Kuzmenko, A. S.В структурі гострого холециститу пацієнти з тяжким загальним станом складають 15-20%, а результати їх лікування є незадовільними. Метою дослідження було розробити малоінвазивний спосіб лікування даної патології у пацієнтів цієї групи та знизити відсоток післяопераційних ускладнень та летальності. Проаналізовано результати лікування 16 пацієнтів (контрольна група), яким виконано холецистектомію відкритим або ла- пароскопічним доступом, та 11 пацієнтам (основна група) яким виконано мікрохолецистостомія під ультраз- вуковим контролем з мукоклазією та дренування підпечінкового простору за методикою розробленою в клі- ніці. У контрольній групі відмічено поглиблення тяжкості стану пацієнтів після операції. Післяопераційні ускладнення розвинулися в 56,3% пацієнтів, летальність – 18,7%. У основній групі після проведеного ліку- вання, в першу добу, відмічено зменшення тяжкості стану пацієнтів. Післяопераційні ускладнення розвину- лися 27,3% пацієнтів, летальність склала 9,1%. Отже застосування традиційних радикальних операцій у та- ких пацієнтів супроводжується високою частотою післяопераційних ускладнень та летальністю, а запропо- нований спосіб дозволив ефективно лікувати цих пацієнтів і зменшити відсоток післяопераційних ускладнень та летальності; In structure of acute cholecystitis patients with a severe general condition make 15-20%, and results of their treatment are unsatisfactory. A purpose of the study was to develop minimally invasive method of treatment of the given pathology at these patients and to lower percent of postoperative complications and mortality. Results of treatment of 16 patients (control group) with which the cholecystectomy opened or laparoscopic has been executed by access, and to 11 patients (main group) – a microcholecystostomy under ultrasonic control with mucoclasia and a drainage subhepatic space by a technique developed in clinic are analyzed. In the control group noted aggravation of gravity the condition of patients postoperative. Postoperative complications have developed in 56,3% of patients, a mortality – 18,7%. In the main group after provide treatment, in the first days, noted decrease of gravity a condition of patients. Postoperative complications have developed 27,3% of patients, the mortality has made 9,1%. Hence application of traditional radical operations for such patients is accompanied by high frequency of postoperative complications and mortality, and the offered way has allowed to treat effectively these patients and to decrease percent of postoperative complications and mortality. В структуре острого холецистита пациенты с тяжелым общим состоянием составляют 15-20%, а ре- зультаты их лечения являются неудовлетворительными. Целью исследования было разработать ма- лоинвазивный способ лечения данной патологии у этих пациентов и снизить процент послеопера- ционных осложнений и летальности. Проанализированы результаты лечения 16 пациентов (кон- трольная группа), которым была выполнена холецистэктомия открытым или лапароскопическим доступом, и 11 пациентам (основная группа) – микрохолецистостомия под ультразвуковым контро- лем с мукоклазией и дренирование подпеченочного пространства по методике, разработанной в клинике. В контрольной группе отмечено усугубление тяжести состояния пациентов после опе- рации. Послеоперационные осложнения развились в 56,3% пациентов, летальность – 18,7%. В основной группе после проведенного лечения, в первые сутки, отмечено уменьшение тяжести со- стояния пациентов. Послеоперационные осложнения развились 27,3% пациентов, летальность со- ставила 9,1%. Следовательно, применение традиционных радикальных операций у таких пациен- тов сопровождается высокой частотой послеоперационных осложнений и летальностью, а предло- женный способ позволил эффективно лечить этих пациентов и уменьшить процент послеоперацион- ных осложнений и летальности.