Перегляд за Автор "Tarianyk, K. A."
Зараз показуємо 1 - 20 з 30
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Adaptation of polymerase chain reaction-restriction fragment length polymorphism method for polymorphism (rs2583988) analysis in alpha-synuclein gene(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Tarianyk, K. A.; Lytvynenko, N. V.; Oliinychenko, V. K.; Byslik, T. V.; Pochernyaev, K. F.; Таряник, Катерина Анатоліївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Олійниченко, Є. К.; Буслик, Т. В.; Почерняєв, К. Ф.The article suggests the polymerase chain reaction-restriction fragment length polymorphism method for a single nucleotide polymorphism (rs2583988) detection for further prediction of Parkinson’s disease risks. Based on the meta-analysis results for the single nucleotide polymorphism rs2583988 (C>T) in αlpha-synuclein gene; current polymorphic variant was chosen by analyzing bioinformatical and genetic studies. We have designed a pair of primers and conditions for restriction analysis to detect different alleles in rs2583988. As a result, there was developed a simple and affordable method for detecting single nucleotide polymorphism rs2583988 alleles. The method is expected to be suitable for clinic laboratories, due to affordable cost and equipment, and to be used in further association studies.Документ Chronotype and daily functioning of patients with different motor subtypes of parkinson disease(Полтавський державний медичний університет, 2024) Shkodina, A. D.; Bardhan, M.; Tarianyk, K. A.; Delva, M. Yu.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Бардхан, Майняк; Таряник, Катерина Анатоліївна; Дельва, Михайло ЮрійовичIntroduction. Sleep and circadian rhythm disturbances can occur at any stage of Parkinson disease (PD) and significantly affect quality of life. Chronotypes of patients with PD are associated with different phenotypes, in particular with the motor subtype. Thus, we hypothesized that patients with different motor subtypes of PD may have differences in the distribution of chronotypes and patterns of daily activity. Methods and materials. We conducted clinical research on the basis of the Centre for Parkinson Disease and Neurodegenerative Diseases of the Department of Neurological Diseases of Poltava State Medical University. PD was verified according to the recommendations of the International Movement Disorders and Parkinson's Disease Society. The motor subtype of PD was determined by the Stebbin method, which is based on the calculation of the Stebbins coefficient by the sum of the Unified PD Rating Scale scores. The examined patients were divided into 3 groups according to the motor subtype of PD: group 1 (n = 38) - patients with PD subtype with the predominance of postural instability and gait disorders (PIGD); group 2 (n = 26) - patients with PD subtype with the predominance of tremor and mixed subtype; control group (n = 30) - conditionally healthy individuals without CNS lesions. Circadian patterns were analyzed using the Munich Chronotype Questionnaire (MCTQ). Results. It was found that in PD patients sleep onset and time of getting out of bed was later (p<0.001 and p=0.042, respectively), sleep latency was longer (p<0.001), sleep duration was shorter (p=0.001), the mid-sleep corresponded to a later time (p<0.001). Patients with the PIGD subtype had a later time of getting out of bed (p=0.038), longer sleep inertia (p<0.001), shorter sleep duration (p<0.001), and later mid-sleep time (p=0.028). We have shown the tendency of patients with PD, mostly in the PIGD subtype, to later chronotypes (p<0.001). Light exposure indirectly moderately correlated with mid-sleep in all study groups. It was found that both the motor subtype (p<0.001) and the level of light exposure during the day (p<0.001) statistically significantly affect the mid-sleep. Conclusion. Thus, we have found that patients with PD differ from age-matched controls without neurodegenerative diseases by chronotype and circadian pattern of functioning. The motor subtype of the disease is associated with circadian differences, namely, the PIGD subtype is associated with shorter sleep duration, a predisposition to a later chronotype, and longer sleep inertia.Документ Correction of non-motor vegetative fluctuations with Parkinson`s disease based on levodopa treatment(2014) Tarianyk, K. A.; Таряник, Катерина АнатоліївнаThe influence of dopamin receptors agonists in the transdermal and oral forms of drugs and amantadine for non-motor autonomic fluctuations of ptients with different duration of the disease during the treatment of Parkinson`s in a stable dose of levodopa were established. It was analysed, that the dopamin receptors agonists in the transdermal and oral forms of drugs reduce the frequency of duration of vegetative non-motor fluctuations in patients with Parkinson`s disease. The use of amantadine sulfate has little effect in a decrease non-motor autonomic fluctuations.Документ Devic’s opticomyelitis: a case report from the authors’ clinical practice(Журнал Польської медичної асоціації, Видавництво ALUNA, Польща, 2021) Purdenko, T. Y.; Lytvynenko, N. V.; Pushko, O. O.; Ostrovska, L. Y.; Hladka, V. M.; Tarianyk, K. A.; Sylenko, H. Ya.; Kolliakova, Y. A.; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Пушко, Олександр Олександрович; Островська, Людмила Йосипівна; Гладка, Вікторія Михайлівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Коллякова, Євгенія А.The aim was to analyze the contemporary scientific literature on Devic’s opticomyelitis and to present a case report from our clinical practice. Based on the patient’s complaints, case history and features of clinical course, objective neurological status, clinical laboratory and additional examination methods, characteristic MR-patterns, consultations of related specialists and differential diagnostics, we made the clinical diagnosis according to ICD-10: G36.0 Devic’s opticomyelitis, exacerbation, with a sustained bilateral lesion of the optic nerves in the form of retrobulbar neuritis with the development of partial atrophy of the optic nerves in both eyes, spinal cord lesions with common cystic, cicatrical and atrophic alterations at C1-Th8 level with moderate lower paraparesis, expressed by sensory ataxia, sensory disturbances by the descending conductive type from Th10, mpaired function of pelvic organs by the type of acute urinary retention, asthenic and neurotic syndrome. Widespread cases of demyelinating pathology in medical practice and complexity of differential diagnostics determine the need for a specific diagnostic algorithm. This algorithm should consider anamnestic data along with the course of the disease, clinical, laboratory and instrumental examination, including neuroimaging, analysis of CSF for oligoclonal bands, analysis for IgG antibodies to AQP4, which will allow to carry out diagnostics and to decide on tactics for further management of patients of this cohort. Further research is needed to conduct additional studies for optimization of tactics for dynamics monitoring and improvement of diagnostic, treatment and rehabilitation measures in patients with Devic’s opticomyelitis, including appropriate immunological control, given the complexity of differential diagnostics and the affinity of this pathology to multiple sclerosis.Документ Diagnostic errors during intramedullar processes(Aluna Publishing, 2019) Tarianyk, K. A.; Lytvynenko, N. V.; Purdenko, T. Y.; Hladka, V. M.; Таряник, Катерина Анатоліївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Гладка, Вікторія МихайлівнаIntroduction: The article describes a clinical case of a malignant tumor of the brain and spinal cord with metastasis, which remained undetected for many years and was treated as syringomyelia. Long-term exhausting examinations of the brain and spinal cord, dynamic follow-up of medical specialists, and repeated surgical interventions on the spine helped to differentiate this process and make the correct diagnosis. The aim: The objectives of the present paper are to analyze the existing classifications of syringomyelia; to examine its etiology, pathogenesis, diagnostic approaches and treatment tactics; to present a clinical case of a malignant tumor of the brain and spinal cord with metastasis, which was misdiagnosed as syringomyelia. Materials and methods: The authors analyzed the existing classifications of syringomyelia and studied its etiology, pathogenesis, diagnostic approaches and treatment tactics using the method of content analysis, analyticalб comparative and contrastive methods. Clinical case: The described clinical case is a variant of the course of syringomyelia, associated with the spinal cord tumor, namely, in particular, anaplastic ependymoma. For a long time, the process remained undetected, despite the long-term examination and drainage of the syringomyelic cavity. Analyzing this case, it is highly important to pay attention to careful history collection, examination of the patient, analysis of the occurrence of certain disorders in order to conduct the neuroimaging examinations in time. Conclusions: Favorable outcome of the disease is directly related to the diagnosis at early stages, especially in young people, the clinical variant of the process, progression of the course, the degree of involvement of various parts of the nervous system and extraneural formations, the severity of the lesion. The treatment tactics and the ability to restore the functions will depend on all these factors.Документ Neurofibromatosis type I and its diagnostic criteria: a clinical observation(Aluna Publishing, 2022) Purdenko, T. Y.; Delva, M. Yu.; Ostrovskaya, L. I.; Tarianyk, K. A.; Sylenko, H. Ya.; Pushko, O. O.; Purdenko, S. V.; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Дельва, Михайло Юрійович; Островська, Людмила Йосипівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Пушко, Олександр Олександрович; Пурденко, Сергій ВолодимировичThe aim - to consider the etiopathogenesis, the main clinical manifestations, diagnostic criteria of NF1, and present a clinical case from their practice. The paper analyzes the research findings in recent publications, focused on the studied issue using the methods of continuous sampling, synthesis and generalization, bibliosemantic evaluation and content analysis. In order to attract the attention of family physicians, neurologists, dermatologists, ophthalmologists, surgeons and other specialists, we present our own clinical observation of NF1. The patient was examined using the methods of neurological examination, as well as other laboratory and instrumental methods of research. Early diagnosis and medical examination of patients with NF1 is crucial for predicting and improving the quality of life of patients. NF1 is a complex disease where the cooperation of doctors of different specialties is important. A favorable prognosis for patients is associated with the possibility of early diagnosis of malignant transformation and timely treatment.Документ Optimization the treatment of motor fluctuations in various forms of Parkinson’s Disease(Полтавський державний медичний університет, 2022) Tarianyk, K. A.; Lytvynenko, N. V.; Purdenko, T. Y.; Sylenko, H. Y.; Таряник, Катерина Анатоліївна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Силенко, Галина ЯрославівнаLevodopa is one of the most effective drugs for the treatment of Parkinson's disease. However, the use of high doses of the drug has many adverse effects. Motor complications of levodopa, in the form of motor fluctuations and dyskinesia, occur in 30 to 40 percent of during the first five years of use and nearly 60 percent or more by 10 years. In the course of the study, an assessment of groups of patients with various forms of Parkinson's disease – akinetic-rigid and mixed, the nature of motor fluctuations, analysis of the relationship with the duration of the disease, levodopa therapy, drug dosage was carried out. Schemes for the treatment of motor fluctuations due to taking levodopa drugs in short-acting and long-acting drugs were analyzed. A positive effect was found in the form of a total intake of levodopa drugs. We can recommend to consider adding of long-release levodopa for management of motor complications in Parkinson’s disease patients with rigidity and akinetic-rigid and tremor-dominant forms of Parkinson’s disease. A proposed regimen for the addition of sustained-release levodopa for the treatment of motor complications in patients with various forms of Parkinson's disease.Документ Parry-romberg syndrome: difficulties of diagnosis and improvement of treatment(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Hladka, V. M.; Purdenko, T. Y.; Tarianyk, K. A.; Гладка, Вікторія Михайлівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Таряник, Катерина АнатоліївнаThe article described a case of a rare disease – progressive facial hemiatrophy in a patient of the Neurological Department of Poltava Regional Clinical Hospital. We reviewed a literature on the problem, analyzed the etiological factors, pathogenesis and clinical characteristics of the disease. There was defined a range of necessary examination methods of patients, which included examination by a neurologist, rheumatologist, endocrinologist, as well as the use of additional instrumental and laboratory research methods. Comprehensive treatment tactics include the use of trophotropic, vascular drugs, anabolic hormones, potassium supplements, massage, physical therapy.Документ The correction of non-motor symptoms in different forms of Parkinson’s disease by optimization therapy with levodopa(Полтавський державний медичний університет, 2022) Tarianyk, K. A.; Торяник, Катерина АнатоліївнаNon-motor symptoms in Parkinson’s disease (PD) are usually more complicated and difficult to manage than typical PD motor symptoms. However, they are usually overlooked and not properly treated. Physicians should be aware of the need to evaluate the neuropsychiatric, cognitive, autonomic, and sleep complications of PD. Early recognition of non-motor symptoms is essential, as effective treatment can reduce morbidity and improve the quality of life of PD patients. The aim of the study was to evaluate the impact of optimization levodopa therapy in patients with PD and motor fluctuations on severity of non-motor symptoms. The results of the examination of 80 patients with various forms of Parkinson's disease who were examined and treated at the Center for patients with CP and other neurodegenerative diseases of the Department of Neurological Diseases of Poltava State Medical University are presented. Patients were examined according to the UPDRS scale, the severity of non-motor symptoms was assessed according to the Non-motor symptoms scale (NMSS). We have found that optimization of the treatment by changing the regimen of the levodopa may significantly improve motor function. The improvement of motor function by usage of extended-release levodopa is associated with decreasing motor fluctuations severity. It has been established that the use of long-acting levodopa-containing drugs has a positive effect in the treatment of non-motor symptoms. Dominant reliable changes are more typical for patients with a akinetic-rigid form of the disease.Документ The usage of electroneuromyography for optimization diagnostic approaches to Parkinson’s disease(Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2022) Shkodina, A. D.; Tarianyk, K. A.; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина АнатоліївнаMotor and sensory symptoms in patients with Parkinson’s disease are usually measured by clinical scales with subjective assessments. That is why the development of new techniques and improvement of objective methodology is necessary for clinical practice. We conducted an analytical cross-sectional study based on the Parkinson's disease and other neurodegenerative diseases centre based on Poltava State Medical University in the period 2020–2021. We performed a factor analysis of features of electroneuromyography. We determined indicators and their relationships that characterize the tremor and the severity of the cubital syndrome on the dominant side, as well as the severity of the carpal syndrome on the non-dominant side in patients with Parkinson`s disease. Thus, the usage of factor loads determined by the results of our study allows optimizing the diagnostic approach to peripheral lesions in Parkinson`s disease by calculating the severity of tremor and tunnel neuropathies in these patients.Документ Анализ показателей поверхностной и стимуляционной электронейромиографии у пациентов с разными формами болезни Паркинсона(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2014) Таряник, Екатерина Анатольевна; Tarianyk, K. A.; Таряник, Катерина АнатоліївнаПроанализированы показатели электронейромиографии у пациентов с болезнью Паркинсона. Диагностировано уменьшение частоты осцилляций при выполнении координаторных проб у пациентов с дрожательной формой заболевания, повышение скорости проведения импульса по моторным волокнам периферических нервов у пациентов с его разными формами. У пациентов с акинетико-ригидной формой зарегистрирован "дистонический феномен", который характерен для раннего паркинсонизма с дрожательным компонентом. Electromyography findings were analysed in patients with Parkinson`s disease. Reduction of oscillation frequency during coordination tests, increased rate of pulse conduction along motor fibers of peripheral nerves was diagnosed in patients with tremor with different forms of disease. The patients with akinetic-rigid form demonstrated "dystonic phenomenon" typical for early parkinsonism with tremor component.Документ Використання нейромідину в комплексній терапії розсіяного склерозу(2012) Литвиненко, Наталія Володимирівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Литвиненко, Наталья Владимировна; Пинчук, Виктория Анатольевна; Таряник, Екатерина Анатольевна; Силенко, Галина Ярославовна; Lytvynenko, N. V.; Pinchuk, V. A.; Tarianyk, K. A.; Silenko, G. Ya.Доведена ефективність препарату нейромідин у пацієнтів з аксонально-демієлінізуючими і демієлінізуючими мотосенсорними або виключно моторними ураженнями, тоді як традиційні схеми лікування дають менший ефект при аксональних і моторних ураженнях. Доведена сприятлива дія препарату на проведення збудження і здат ність покращувати скоротливі здібності м'язів; Доказана эффективность препарата нейромидин у пациентов с аксонально-демиелинизирующими и демиелинизирующими мотосенсорными или исключительно моторными поражениями, тогда как традиционные схемы лечения вызывают меньший эффект при аксональных и моторных поражениях. Доказано благоприятное действие препарата на проведение возбуждения и способность улучшать сократительные способности мышц; Authors described good effects Neiromidin drug at patients with Multiple Sclerosis with axonal-demyelinative and demyelinative motor and sensory or only motory damage. Traditional charts treatment the patients with Multiple Sclerosis has smaller effect at axonal and motor damage. Neiromidin drugs had positive effect on transmission reactions and improvement flexor muscles ability.Документ Вплив розладів сну на когнітивні порушення у пацієнтів із хворобою Паркінсона(2020) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Бойко, Дмитро Іванович; Shkodina, A. D.; Tarianyk, K. A.; Boiko, D. I.Анотація. Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання впливу розладів сну на розвиток когнітивного зниження у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Основною метою проведеного дослідження є вивчення можливості прогнозування розвитку когнітивного зниження шляхом оцінки вираженості розладів сну та їх відмінності при наявності порушення когнітивних функцій. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми засвідчила, що розлади сну розвиваються на ранніх етапах хвороби Паркінсона та часто супроводжують когнітивні порушення. Когнітивне зниження виявляється протягом усього періоду хвороби Паркінсона і варіює від помірних на ранніх стадіях, до деменції - на пізніх. Актуальність дослідження взаємозв’язку розладів сну та когнітивних функцій полягає у можливості подальшого удосконалення прогнозування розвитку когнітивного зниження з метою його ефективної корекції. Лікування порушень сну може супроводжуватися покращенням пам'яті і навіть морфологічними змінами головного мозку. Тому постає питання можливості корекції когнітивного зниження шляхом впливу на розлади сну. Методика проведення дослідження включала оцінку загального статусу пацієнтів за уніфікованою шкалою хвороби Паркінсона, монреальською когнітивною оціночною шкалою та шкалою сну при хворобі Паркінсона. Тривалість дослідження складала 8 місяців. Об’єктом дослідження обрано пацієнтів з хворобою Паркінсона. В статті представлено результати обстеження хворих, які засвідчують, що у пацієнтів із хворобою Паркінсона та когнітивним зниженням виявлено переважання моторних розладів, порушення сну та загального балу за шкалою сну при хворобі Паркінсона. При наявності когнітивного зниження більш виражені порушення моторних функцій у повсякденному житті, що можуть обумовлювати порушення сну та його якості. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що оцінка розладів сну може використовуватись для прогнозування ризику розвитку когнітивних порушень у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для удосконалення ранньої діагностики та превенції розвитку когнітивних порушень у пацієнтів із хворобою Паркінсона, що, в свою чергу, обумовлює покращення якості лікування даних пацієнтів. Такі зміни можуть безпосередньо вплинути на вибір терапевтичної тактики та покращити якість життя пацієнтів із хворобою Паркінсона. Відкритим залишається питання особливостей різних розладів сну та їх прогностична цінність відносно когнітивного зниження у пацієнтів із різними формами хвороби ПаркінсонаДокумент Динаміка лікування спастичності у пацієнтів з рецидивуюче-ремітуючим розсіяним склерозом(Українська медична стоматологічна академія, 2014) Таряник, Катерина Анатоліївна; Tarianyk, K. A.; Таряник, Екатерина АнатольевнаВ останні роки спостерігається тенденція до збільшення захворюваності на розсіяний склероз в Україні. З останні 10 років поширеність захворювання збільшилась у 2,5 рази. У роботі проведена оцінка ефективності лікування спастичного м’язевого тонусу у пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом із застосуванням міорелаксантів. Отримана позитивна динаміка лікування спастичності різними групами міорелаксантів у хворих на розсіяний склероз. Найбільш швидкий виражений ефект у вигляді зниження больового синдрому, спастичності у кінцівках, розширення обсягу рухів, отриманий при використанні баклофена у дозі 30 мг на добу. Препарат поступово знижував м’язевий тонус, не знижуючи м’язевої сили у кінцівках. Під час лікування міорелаксантами відмічена позитивна динаміка у показниках електронейроміографічного дослідження у вигляді підвищення амплітуд м’язевої відповіді з кінцівок.Документ До проблеми синкопальних станів в неврологічній практиці(Czasopismo Polskiego Towarzystwa Lekarskiego, 2018) Пурденко, Тетяна Йосипівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Островська, Людмила Йосипівна; Гладка, Вікторія Михайлівна; Силенко, Галина Ярославівна; Таряник, Катерина Анатоліївна; Пурденко, Татьяна Иосифовна; Литвиненко, Наталья Владимировна; Островская, Людмила Иосифовна; Гладкая, Виктория Михайловна; Силенко, Галина Ярославовна; Таряник, Екатерина Анатольевна; Purdenko, T. I.; Lytvynenko, N. V.; Ostrovskaya, L. I.; Hladka, V. M.; Sylenko, H. Ya.; Tarianyk, K. A.Вступ: Синкопальні стани на сьогоднішній день залишаються міждисциплінарною проблемою. Найбільш часто непритомність є наслідком органічного чи функціонального ураження центральної нервової системи, серцево-судинної системи, ендокринної системи. Мета: Вивчення наукової літератури з проблеми синкопальних станів в неврологічній практиці. Матеріали та методи: Обговорення теми синкопальних станів проведено на основі 43 джерел з даного питання, використовуючи метод контент-аналізу, порівняльний та контрастний, аналітичний та бібліосемантичний методи. Висновки: Серед різних видів пароксизмальних станів, які зустрічаються в неврологічній практиці, синкопальні стани займають за частотою поширеності одне з перших місць. У статті представлений аналіз літературних джерел щодо проблеми синкопальних станів. Показано, що патологія нервової системи не завжди є першопричиною розвитку обмороків. Часто вони розвиваються на тлі соматичної патології. Знання причин розвитку цих станів допомагає правильно встановити діагноз і призначити патогенетично обгрунтоване лікування ; Вступ: Синкопальные состояния на сегодняшний день остаються междисциплинарной проблемой. Наиболее часто обморок является следствием органического или фукнционального поражения центральной нервной системы, сердечно-сосудистой системы, эндокринной системы. Цель: Изучение научной литературы с проблемы синкопальных состояний в неврологической практике. Материалы и методы: Обсуждение темы синкопальных состояний проведено на основании 43 источников с данного вопроса, используя метод контент-анализа, сравнительный и контрастный, аналитический и библиосемантический методы. Выводы: Среди различных видов пароксизмальных состояний, которые встречаются в неврологической практике, синкопальные состояния занимают по частоте распространенности одно из первых мест. В статье представлен анализ литературных источников по проблеме синкопальных состояний. Показано, что патология нервной системы не всегда является первопричиной развития обморока. Часто они развиваются на фоне соматической патологии. Знание причин развития этих состояний помогает правильно установить диагноз и назначить патогенетически обоснованное лечение ; Introduction: At present, syncopal conditions remain an interdisciplinary problem. Most often, syncope is a consequence of organic or functional damage to the central nervous system, the cardiovascular system, the endocrine system. Among the various types of paroxysmal states that are observed in the neurological practice, syncopal conditions rank the first position by frequency. The aim: The aim of the present paper is to study the scientific literature on the issue of the problem of syncopal conditions in the neurological practice. Materials and methods: The subject under discussion was considered on the basis of 43 sources on this issue, using the method of content analysis, comparative and contrastive methods, analytical and bibliosemantic methods. Conclusions: The article presents the analysis of the literature on the problem of syncopal conditions. It has been shown, that the pathology of the nervous system is not always the root cause of syncopes. They often develop from somatic pathology. The awareness of causes of these syncopal conditions enables the doctor to make correct diagnosis and prescribe pathogenetically substantiated treatment.Документ Діагностичні труднощі при рухових розладах(Полтавський державний медичний університет, 2020) Таряник, Катерина Анатоліївна; Таряник, Екатерина Анатольевна; Tarianyk, K. A.Стаття присвячена діагностиці рухових порушень при екстрапірамідній патології, а саме, варіантам перебігу мультисистемної атрофії, яка є неухильно прогресуючим нейродегенеративним захворюванням, що супроводжується ураженням пірамідної системи, мозочка і вегетативної нервової системи і пов'язана з дегенерацією нервових клітин певних ділянок мозку. Зроблений акцент на діагностиці станів, в клінічній картині яких, домінує тремор, який виникає в результаті пошкодження структур нервової системи, що мають відношення до регуляції м’язового тонусу і безпідставного контролю рухів (мозочок, базальні ганглії). Тремор – це гіперкінез, який проявляється мимовільними коливальними ритмічними рухами частини (кінцівок, голови) або всього тіла в результаті постійного повторення скорочення і розслаблення м’язів. Діагностика захворювань, що лежать в основі цього стану, часто є дуже складним завданням, для вирішення якого перш за все необхідний правильний діагностичний підхід. Автором проведений аналіз клінічних та параклінічних методів діагностики тремтячого гіперкінезу, наголошені переваги електронейміографії-треморографії, ультрасонографії в постановці діагнозу при екстрапірамідних захворюваннях. На клінічному випадку пацієнтки із гіперкінетичним синдромом при мультисистемній атрофії, яка обстежувалася та лікувалася на базі Центру для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними захворюваннями на базі кафедри нервових хвороб із нейрохірургією та медичною генетикою Української медичної стоматологічної академії, неврологічного відділення комунального підприємства «Полта- вська обласна клінічна лікарня імені Скліфосовського Полтавської обласної ради», проведений діагностичний пошук та встановлений заключний діагноз. Зроблений висновок про ефективність нейрофізіологічних методів діагностики на початкових стадіях та при прогресуванні захворювання.Документ Использование ЭМГ-треморографии у пациентов с болезнью Паркинсона(2018) Таряник, Катерина Анатоліївна; Таряник, Екатерина Анатольевна; Tarianyk, K. A.Треморография является одним из наиболее информативных инструментальных методов дифференциальной диагностики тремора при болезни Паркинсона. Использование ЭМГ-треморография имеет место в клинической практике с целью динамического наблюдения и оценки эффективности терапии, применяемой при лечении болезни Паркинсона; Tremorography is one of the most informative instrumental methods of differential diagnosis of tremor in Parkinson's disease. The use of EMG-tremorography takes place in clinical practice for the purpose of dynamic observation and evaluation of the effectiveness of therapy used in the treatment of Parkinson's disease.Документ Комбінована терапія загострень рецидивно-ремітивного розсіяного склерозу плазмаферезом та глюкокортикоїдами з урахуванням якості життя пацієнтів(Видавнича група "ВІТ-А-ПОЛ", 2020) Таряник, Катерина Анатоліївна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Бойко, Дмитро Іванович; Tarianyk, K. A.; Shkodina, A. D.; Lytvynenko, N. V.; Boiko, D. I.Мета — оцінити ефективність використання плазмаферезу в поєднанні з глюкокортикоїдами у пацієнтів з рецидивно-ремітивним типом розсіяного склерозу щодо рівня спастичності та якості життя.Матеріали і методи. У дослідження було залучено 38 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком від 23 до 54 років (середній вік — (37,0 ± 8,8) року) в стадії загострення, госпіталізованих у неврологічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфософського. Пацієнти були розподілені на групи залежно від терапевтичного методу: 1-ша (n = 22) — пульс-терапія метилпреднізолоном упродовж 5 днів, 2-га (n = 16) — мембранний плазмаферез у комбінації з глюкокортикоїдами щоденно 5 разів у першій половині дня. Діагноз установлювали згідно з критеріями Мак-Дональда (2011). Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Визначали рівень спастичності за модифікованою шкалою Тардьє у м’язах-згиначах стегна та коліна і м’язах-розгиначах коліна та стопи з обох боків. Якість життя оцінювали за опитувальником SF-36 до лікування та через тиждень після його завершення.Результати. Встановлено більш виражене підвищення оцінки якості життя при використанні плазмаферезу (за субшкалами інтенсивність болю, психічне здоров’я, рольове функціонування, зумовлене фізичним та емоцій-ним станом, та обома компонентами — фізичним і психічним). Різниця за показниками фізичного та соціального функціонування до і після лікування була статистично не значущою в групі з використанням традиційної схеми лікування, що може бути пов’язане з обмеженням фізичної активності через проведення процедури та перебу-вання пацієнта в стаціонарному відділенні. Застосування комбінованого лікування в цій когорті пацієнтів спряже-не з вищою ймовірністю настання позитивного ефекту.Висновки. Використання плазмаферезу в складі комбінованого лікування може ефективно впливати на спастичну гіпертонію в нижніх кінцівках, особливо у м’язах-розгиначах, у пацієнтів з рецидивно-ремітивним типом перебігу розсіяного склерозу. Застосування комбінованої терапії поліпшує не лише стан неврологічного статусу пацієнта, а і суб’єктивну оцінку його стану та, як наслідок, якість життя.Документ Мультисистемная атрофия: описание клинического случая оливопонто-церебеллярной атрофии на фоне стенозирующего атеросклеротического поражения сосудов(2018-05-11) Таряник, Катерина Анатоліївна; Таряник, Екатерина Анатольевна; Tarianyk, K. A.; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Литвиненко, Наталья Владимировна; Litvinenko, N. V.; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Пурденко, Татьяна Иосифовна; Purdenko, T. Y.; Гладка, Вікторія Михайлівна; Гладкая, Виктория Михайловна; Gladkaya, V. M.; Плужнікова, Тетяна Владиславівна; Плужникова, Татьяна Владиславовна; Pluzhnskova, T. V.; Зябленко, Елена Николаевна; Зябленко, Олена Миколаївна; Zyablenko, E. N.Есть необходимость в разработке новых методов симптоматического и нейропротекторного лечения, а также оптимизацию немедикаментозной терапии. для постановки точного варианта мультисистемной атрофии необходимо строго учитывать особенности начала, течения заболевания, тщательно проводить неврологическое обследование с консультацией смежных специалистов, а также анализировать данных нейровизуализационных обследований. Є необхідність в розробці нових методів симптоматичного і нейропротекторного лікування, а також оптимізацію немедикаментозної терапії. для постановки точного варіанта багатосистемні атрофії необхідно строго враховувати особливості початку, перебігу захворювання, ретельно проводити неврологічне обстеження з консультацією суміжних фахівців, а також аналізувати даних нейровізуалізаційних обстежень. There is a need to develop new methods of symptomatic and neuroprotective treatment, as well as the optimization of non-drug therapy. to establish the exact version of multisystem atrophy, it is necessary to strictly take into account the features of the onset, the course of the disease, carefully conduct a neurological examination with the advice of related specialists, and analyze the data of neurovisualized examinations.Документ Немоторні симптоми в структурі проявів різних клінічних форм хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії(Заславський О.Ю., 2022) Таряник, Катерина Анатоліївна; Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна; Пурденко, Тетяна Йосипівна; Tarianyk, K. A.; Shkodina, A. D.; Lytvynenko, N. V.; Purdenko, T. Y.Актуальність. Немоторні симптоми хвороби Паркінсона розвиваються в структурі клінічної картини захворювання й залежать від типу обраної терапії. З огляду на той факт, що захворювання завжди розглядається як моторний дефіцит, а вираженість немоторних симптомів залишається недостатньо вивченою, метою нашого дослідження була оцінка вираженості немоторних симптомів при різних клінічних формах хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії. Матеріали та методи. Нами було обстежено 107 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які перебували на обстеженні й стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» і на базі Центру для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними захворюваннями на базі кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету. Були виділені акінетико-ригідна, змішана й контрольна група пацієнтів, які були порівнянні за соціодемографічними показниками, також не було встановлено відмінностей за тривалістю захворювання й локалізацією дебюту. Результати. У групах пацієнтів встановлено вищі показники вираженості немоторних ознак за підшкалами «сон/втома», «настрій», «увага/пам’ять», «гастроінтестинальні порушення», «розлади сечовидільної системи», «порушення статевої функції» порівняно з контрольною групою. Виявлено, що для пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання характерне переважання розладів з боку гастроінтестинальної і сечостатевої систем, а також порушення сну, психіки й настрою, що виражається загальним балом за шкалою немоторних проявів порівняно з пацієнтами змішаної групи. Встановлено схильність пацієнтів із хворобою Паркінсона до більш вираженого депресивного синдрому порівняно з особами відповідного віку й переважання тривожного синдрому в пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання — характерні клінічно виражені прояви тривоги, а для змішаної групи — субклінічні прояви. Висновки. На фоні лікування препаратами леводопи в пацієнтів із різними формами хвороби Паркінсона спостерігається значна кількість немоторних симптомів, зокрема порушення сну, психіки, сечостатевої і гастроінтестинальної систем. Пацієнти з акінетико-ригідною формою мають більш виражені немоторні симптоми й розлади афективної сфери.