Перегляд за Автор "Tsvirenko, S."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical predication of arterial hypotension in premature infants with early onset bacterial infections(CPN Publishing Group, 2020) Pokhyko, V.; Tsvirenko, S.; Cherniavska, Yu.; Hasiuk, N.; Kaliuzhka, O.; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Калюжка, Олена ОлександрівнаAbstract. The aim of our study was to substantiate the diagnostic criteria for the syndrome of arterial hypotension (AH) and indications for the appointment of hemodynamic support in premature infants with early onset bacterial infections. A prospective cohort study was conducted. 2 experimental groups were formed –premature babies with early onset bacterial infections and AH (n = 58), and control group (n = 62), premature babies without AH. Prognostic model, which included SILV (stroke index of left ventricle), blood pH and blood glucose, had high prognostic characteristics and the largest area under the ROC curve. The following diagnostic criteria can be used for the appointment of medical support for hemodynamics: the digital value of the level of mean blood pressure, expressed in mmHg, is less than the gestational age in weeks, and at least one of the following indicators –pH is less than 7.2, blood glucose level is less than 2.8 mmol/l, SILV is less than the normal ranges.Документ Вплив доказових технологій догляду за центральними катетерами на частоту несприятливих медичних подій у дітей(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Похилько, Валерій Іванович; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Бугай, Дана Олександрівна; Похилько, Валерий Иванович; Ковалева, Елена Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Бугай, Дана Александровна; Pokhylko, V.; Kovalova, O.; Tsvirenko, S.; Cherniavska, Yu.; Buhay, D.Резюме. Дослідження було проведено на основі ретроспективного аналізу 6242 медичних карт стаціонарних пацієнтів відділення анестезіології та інтенсивної терапії дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави за 2003-2013 рр. з метою вивчення частоти виникнення таких несприятливих медичних подій як: катетерасоційовані інфекції системи кровообігу й місцеві інфекції по ходу катетера до та після запровадження стандартів ВООЗ з обробки рук медичного персоналу та створення локального протоколу катетеризації та догляду за венозними катетерами. Аналіз отриманих даних динаміки стосовно виникнення несприятливих медичних подій у дітей, які мали катетери в підключичній вені, показав достовірне зменшення їх частоти, відповідно 9,0% до 3,3%, (р<0,01) після введення у практику роботи відділення з 2006 року стандартів лікувально-діагностичного процесу зокрема, створення локального протоколу катетеризації та догляду за венозними катетерами; Резюме. Исследование было проведено на основании ретроспективного аналіза 6242 медицинских карт стационарных пациентов отделения анестезиологии и интенсивной терапии дитской городскоой клинической больницы г. Полтавы с 2003- 2013 гг. с целью изучения частоты возникновения таких неблагоприятных медицинских событий как: катетерассоциированной инфекции системы кровообращения и местной инфекции по ходу катетера до и после внедрения стандартів ВООЗ с обработки рук медицинского персонала, а также создания локального протокола катетеризации и ухода за венозными катетерами. Анализ полученных результатов динамики относительно возникновения неблагоприятных медицинских событий у детей, которые имели катетеры в подключичной вене, показал достоверное уменьшение их частоты, соответственно с 9,0% к 3,3%, (р<0,01) после введения в практику работы отделения с 2006 года стандартов лечебно-диагностического процесса в частности, создание локального протокола катетеризации и ухода за венозными катетерами; Abstract. The monitoring of the frequency of medication errors and adverse medical events (AME) in intensive care patients associated with central venous catheterization, analyzes the causes that contribute to their occurrence and developed preventive measures are constantly conducted in developed countries. Unfortunately, there aren’t many researches of this kind in Ukraine. The purpose of the study was to analyze the frequency of AME associated with central venous catheterization in patients Children’s Department of Anesthesiology and Critical Care (DACC) before and after the introduction of standards for diagnostic and treatment process. The study was conducted on the basis of a retrospective analysis of 6242 inpatient patients’ medical records (DACC) City Children’s Hospital in Poltava for years 2003-2013 and the study of frequency of rise adverse medical events such as catheterassociated infection of the circulatory system and local infection in the course of catheter before and after the introduction of the WHO standards for treatment of hands of medical personnel, the establishment of a local protocol catheterization and care of venous catheters. Study showed that over the period from 2003-2013 years DACC catheterization v. subclavia was made to 950 (15. 2%) children, catheterization v. femoralis – 23 (0. 37%) children, catheterization v. saphena magna an open way – 11 (0. 18%) children and catheterization v. subclavia by implanting portsystemy – 2 (0. 03%) children. Also central vein catheterization via the venous line was made to 28 (0. 45%) children. During 2003-2013 years in patient amounted DACC observed a significant reduction in subclavian vein catheterization from 17,58% to 4,11% in 2013, p <0. 05. As evidenced by the results obtained in newborns AME were significantly more often observed during the subclavian vein catheterization in Seldynheru than during central vein catheterization using a venous line (accordingly 37. 8% vs. 4. 35%, p <0. 01). The analysis of the AME in children who had catheters in the subclavian vein revealed a significant decrease in the frequency, accordingly 9.0% (15 of 167) to 3. 3% (1 of 30), p <0. 01, at sufficiently low average duration of central venous catheter in a vein (4,98 ± 2,42 days). The obtained results we associate with an introduction to the practice of the department since 2006 Standards of medical diagnostic process, including the creation of a local protocol of catheterization and care of venous catheters; implementation of the standards of WHO about treatment arms of medical staff. A more detailed analysis of AME associated with subclavian vein catheterization showed that the development of children catheter associated infections of the circulatory system and local infection of subclavian area occurred accordingly in 1. 47% and 0. 74% of cases. Bacteriological study of remote venous catheters that were in the subclavian vein, revealed the presence of gram-positive flora in 71. 5% of cases and Gram-negative organisms in 18. 5%. The obtained results of epidemiological monitoring of flora removed venous catheters conditioned by the introduction of algorithms and local protocol of venous catheter care. Therefore, the inclusion to the work DACC standards of medical diagnostic process, the transition to new technologies through the use of central venous catheterization by using central venous lines, enables to minimize complications in the form of nosocomial infections and septic conditions in newborns and children.Документ Клінічні особливості гострих респіраторних захворювань у дітей на тлі інфікування Сhlamydоphila pneumonia(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Жук, Людмила Анатольевна; Зюзина, Лариса Степановна; Фастовец, Марина Николаевна; Traverse, H.; Tsvirenko, S.; Zhuk, L.; Ziuzina, L.; Fastovets, M.Резюме. У статті проведено аналіз особливостей клінічного перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей на тлі інфікування Сhlamydоphila pneumonia у порівнянні з дітьми з негативними результатами обстеженнями на хламідіоз. Показано, що інфікування Сhlamydоphila pneumonia частіше виявлялося у дітей старше 7 років. У дітей, інфікованих Сhlamydоphila pneumonia, при всіх нозологіях (пневмонії, гострі бронхіти, гострі респіраторні вірусні захворювання) характерним є поступовий початок захворювання, нормальна або субфебрильна температура тіла, болісний нападоподібний кашель, тривалий перебіг. Позалегеневими проявами інфікування Сhlamydоphila pneumonia у дітей є гепатомегалія, гіперплазія периферичних лімфатичних вузлів, міальгії, артралгії, функціональні порушення серцево-судинної системи.Для дітей, хворих на гострі респіраторні захворювання на тлі інфікування Сhlamydоphila pneumonia, характерна еозинофілія, низький рівень інтенсивності запальної реакції та імунної відповіді, функціональна депресія мононуклеарного фагоцитозу, зниження активності сукцинатдегідрогенази в лімфоцитах; Резюме. В статье проведен анализ особенностей клинического течения острых респираторных заболеваний у детей на фоне инфицирования Сhlamydоphila pneumonia по сравнению с детьми с отрицательными результатами обследованиями на хламидиоз. Показано, что инфицирование Сhlamydоphila pneumonia чаще выявлялось у детей старше 7 лет. У детей, инфицированных Сhlamydоphila pneumonia, при всех нозологиях (пневмонии, острые бронхиты, острые респираторные вирусные заболевания) характерно постепенное начало заболевания, субфебрильная температура тела, мучительный приступообразный кашель, длительное течение заболевания. Внелегочными проявлениями инфицирования Сhlamydоphila pneumonia у детей является гепатомегалия, гиперплазия периферических лимфатических узлов, миалгии, артралгии, функциональные нарушения сердечно-сосудистой системы. Для детей, больных острыми респираторными заболеваниями на фоне инфицирования Сhlamydоphila pneumonia, характерна эозинофилия, низкий уровень интенсивности воспалительной реакции и иммунного ответа, функциональная депрессия мононуклеарного фагоцитоза, снижение активности сукцинатдегидрогеназы в лимфоцитах; Abstract. Paper presents an analysis of clinical peculiarities of acute respiratory diseases in 70 children aged from 3 to 12 due to Сhlamydоphila pneumonia infection compared with clinical features of nosology in 60 children with negative analysis for Chlamydia. Such investigations have demonstrated Сhlamydоphila pneumonia infection is often diagnosed in children aged 7 years old. It has been shown for all nosologies of respiratory diseases (pneumonia, acute bronchitis and acute respiratory viruses) in children who are infected by Сhlamydоphila pneumonia characterized by gradual development of disease, normal or subfebrile body’s temperature, paroxysmal cough without sputum discharge, long-lasting course of treatment. Hyperplasia of peripheral lymphatic nodes, hepatomegaly, myalgia or arthralgia, functional disorders of the cardiovascular system as a systolic murmur, tachycardia are extrapulmonary features of Сhlamydоphila pneumonia infection in children. Children who are infected by Сhlamydоphila pneumonia are prone to unfavorable factors of preclinical features such as perinatal encephalopathy, rickets, anemia, atopic dermatitis. Children who have Сhlamydоphila pneumonia infection were prone to acute respiratory diseases and bronchitis. An analysis has demonstrated, children who have Сhlamydоphila pneumonia infection suffered from acute respiratory diseases which were accompanied by acute bronchitis with complications of bronchial obstructive syndrome and long-lasting course of treatment. Pneumonia is the most common manifestation of acute respiratory diseases in children infected by Сhlamydоphila pneumonia. Pneumonia is atypical disease which it’s difficult to diagnose due clinical features. Chlamydia infection can be manifested in such cases as gradual development of disease, the presence of bronchial and obstructive syndrome, paroxysmal cough without sputum discharge or with serous discharge, signs of respiratory deficiency of I-II stages without significant intoxication, maintenance and reinforcement of lung pattern due to regression of focal changes in lung tissue. Blood analysis in children infected by Сhlamydоphila pneumonia is characterized by moderate eosinophilia, low intensity of inflammatory reaction (low ESR (erythrocyte sedimentation reaction), low level of monocytes). The period of monocytosis was short-lived and only during the period of developed clinical picture of disease. Functional depression of phagocytosis was defined in children who are infected by Сhlamydоphila pneumonia compared with children without Chlamydia. They are also prone to low activity of main mitochondrial respiratory enzyme of succinate dehydrogenase in blood lymphocytes. Lack of immune response to acute respiratory diseases that are infected by Сhlamydоphila pneumonia is caused by metabolic disability on mitochondrial level, that leads to long-lasting course of treatment and disease recurrence that is why it is necessary to provide immunocorrection treatment.Документ Коррекция отрицательного йодного баланса преждевременно родившихся детей в неонатальном периоде путем введения в рацион матерей йодсодержащих препаратов(Издательский дом Заславский, 2012) Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Фастовец, Марина Николаевна; Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фастовець, Марина Миколаївна; Traverse, G.; Tsvirenko, S.; Fastovets, M.В работе показано, что у матерей, которые родили маловесных недоношенных детей, в два раза чаще наблюдается патология щитовидной железы по данным УЗИ. В пуповинной крови у их детей значи- тельно снижен уровень гормонов щитовидной железы, что при дефиците йодного обеспечения матери может негативно влиять на адаптацию новорожденного. Обогащение рациона питания кормящих матерей,родивших маловесных детей, йодсодержащими препаратами значительно улучшает лактацию, достоверно повышая суточное количество молока и длительность грудного вскармливания на первом году жизни;В роботі показано, що у матерів, які народили передчасно маловагових недоношених дітей, в два рази частіше зустрічається патологія щитоподібної залози за даними УЗД. У пуповинній крові в їх дітей значно знижений рівень гормонів щитоподібної залози, що при дефіциті йодного забезпечення матері може негативно впливати на адаптацію новонародженого. Збагачення раціону харчування матерів-годувальниць, які народили передчасно маловагових дітей, йодовмісними препаратами значно покращує лактацію, вірогідно підвищуючи добову кількість молока і тривалість годування груддю на першому році життя;It is shown that in mothers who gave birth to low birth-weight babies prematurely thyroid pathology on ultrasound is observed twice more often. In umbilical blood of their children the level of thyroid hormones is significantly reduced, that in iodine deficiency of the mother may affect the adaptation of the newborn. Enrichment of the diet of nursing mothers, which gave birth to low birth-weight babies, with iodine-containing drugs significantly improves the lactation,significantly increasing daily amount of milk and the duration of breast feeding at first year of life.Документ Передчасно народжені діти: сучасний погляд на постнатальну адаптацію та стан здоров'я у ранньому віці.(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» м. Полтава, 2016) Похилько, Валерій Іванович; Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Оскоменко, Микола Миколайович; Похилько, Валерий Иванович; Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Жук, Людмила Анатольевна; Оскоменко, Николай Николаевич; Pokhylko, V.; Traverse, G.; Tsvirenko, S.; Zhuk, L.; Oskomenko, M.Резюме. В статті представлено аналіз сучасних літературних даних стосовно частоти передчасних пологів в країнах світу та в Україні. Особливу увагу привернули діти, які народилися до 30-го тижня вагітності з надзвичайно малою масою тіла або дуже малою масою тіла при народженні. Наведено структуру захворюваності та причин смерті цих дітей в неонатальному періоді. Показано, що зі збільшенням виживання глибоко недоношених дітей, кількість патологічних станів, що супроводжують їх постнатальну адаптацію, не зменшується і є майже однаковою в усіх країнах. Значна незрілість їх обумовлює найвищий ризик смерті та розвитку патології нервової системи, сенсорного апарату, органів дихання та пов’язаної з нею інвалідизації. Важливим є організація катамнестичного спостереження для здійснення в повному обсязі необхідних лікувально-діагностичних та реабілітаційних заходів передчасно народженим дітям; Резюме: В статье представлен анализ современных литературных данных о частоте преждевременных родов в мире и в Украине. Особое внимание среди недоношенных новорожденных привлекли дети, родившиеся до 30-й недели беременности с чрезвычайно малой массой тела или очень малой массой тела при рождении. Приведена структура заболеваемости и причин смерти этих детей в неонатальном периоде. Показано, что с увеличением выживаемости глубоко недоношенных детей, количество патологических состояний, сопровождающих их постнатальную адаптацию, не уменьшается. Значительная незрелость их обусловливает высокий риск смерти и развития патологии нервной системы, сенсорного аппарата, органов дыхания и связанной с ней инвалидности. Важна организация катамнестического наблюдения за этими детьми для осуществления в полном объеме необходимых лечебно-диагностических и реабилитационных мероприятий недоношенным детям; Abstract. The paper presents the analysis of current literature data on the frequency of premature birth in the world and in Ukraine. It has been shown that significant advances in medicine and pharmacology, achieved in recent years, almost did not affect the incidence of premature birth. All over the world, regardless of the economic development, there is a steady upward trend in their frequency. According to WHO, about 15 million children are born prematurely each year. 11.1% of all births worldwide are premature. 1 mln. of these infants die in the first days of life. In 184 countries, premature birth rates range from 5% to 18% of the total number of born children. More than 60% of premature births occur in Africa and Asia. In low-income countries, on average, 12% of children are born prematurely, as compared with 9% in countries with high income. The most vulnerable among premature infants are those born before 30 weeks of gestation with extremely low birth weight (1000-1499 g) or very low birth weight (500-999 g). In most cases (70%) premature birth occurs spontaneously for unspecified reasons, among which the trigger role belongs to inflammation. Over the last decade, one has observed the upward tendency of survival among children with extremely low birth weight or very low birth weight in the US and Europe. Despite modern perinatal technologies based on international experience, the survival of infants in Ukraine still displays a slow upward tendency. The researches related to the morbidity of this category of infants show that with the increase in survival of premature infants, the number of pathological conditions that accompany their postnatal adaptation does not actually decrease. Global researches show that chronic pathology that develops as a result of diseases during the first months of life, intensive care and iatrogenic exposure define the long-term effects and reduced quality of life for children born with extremely low birth weight. The main factors for fatal cases in premature infants are gestational age, infection with the development of sepsis, intra-ventricular hemorrhage and respiratory distress syndrome. Cerebral palsy is one of the most alarming consequences, whose frequency among premature infants is by 70-80 times higher than in full-term ones. The analysis of world experience in implementing the regionalization of perinatal care shows that this system is the most efficient in the organization of care for premature infants. It is important to arrange the follow-up monitoring of these children, since the standard methods of dispensary observation at children’s clinics in management of children from different risk groups do not allow to implement to the full extent all the necessary diagnostic, medical and rehabilitation measures for premature infants.Документ Предиктивная модель развития ранних бактериальных инфекций у преждевременно рождённых детей(Ассоциация деловой прессы Грузии, 2015-07) Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Чернявская, Юлия Игоревна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Белорус, Андрей Иванович; Kovaleva, O. M.; Pokhylko, V.; Cherniavska, Yu.; Tsvirenko, S.; Belarus, A.; Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Белорус, Андрій ІвановичСимптомы и признаки ранних бактериальных инфекций (РБИ) и сепсиса у преждевременно рождённых детей неоднородны; четких критериев диагностики данных состояний в этой когорте не имеется. Целью исследования явились анализ и идентификация факторов риска развития ранних инфекций у преждевременно рожден-ных детей и разработка клинической прогностической модели с высокими диагностическими характеристика-ми. Проведено ретроспективное когортное исследование, в которое были включены 152 преждевременно рождённых младенца, клинические и лабораторные критерии инфицирования отмечались у 121, 31 - без признаков инфицирования. Рассмотрено 52 кандидата прогностических переменных. По результатам множественного ступенчатого логистического регрессионного анализа разработана прогностическая модель, которая включает гестационный возраст, визуальные изменения плаценты, оценку по шкале Апгар на 1 минуте, уровень моноцитов больше 6,5%, аборты в анамнезе и преждевременный разрыв околоплодных оболочек. Диагностические характеристики разработанной модели высокие: чувствительность - 82,2%, специфичность - 93,55%, положительное предиктивное значение - 97,98%, отрицательное предиктивное значение - 58%. Следовательно, при интерпретации показателей биомаркеров решение о назначении антибиотиков должно основываться на наличии материнских факторов риска и клинических симптомов инфекции у новорожденного; Symptoms and signs of early infection and sepsis in premature infants are varied; there are no clear criteria for the diagnosis of such conditions in this cohort. The aim of our study was to analyze and identify the risk factors for early infections in premature infants and to develop on their basis the clinical prognostic model with high diagnostic performance. A retrospective cohort study, which included 152 premature infants, was conducted; 121 of them had the signs of early infections, 31 – had no signs of infection. 52 candidates of prognostic variables were considered. According to the results of multiple stepwise logistic regression analysis, the predictive model has been developed. It includes gestational age, visual changes of the placenta, Apgar score at the 1st minute, the level of monocytes more than 6.5%, the history of abortions and premature rupture of membranes. The diagnostic characteristics of the developed model are high: sensitivity – 82.2%, specificity – 93.55%, positive predictive value – 97.98%, negative predictive value – 58%. Therefore, when interpreting the figures of biomarkers, the decision as to the prescription of antibiotics should be based on the presence of maternal risk factors and clinical symptoms of the infection in the newborn.Документ Роль про- та пребіотиків у первинній профілактиці алергії у дітей на основі доказової медицини(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Похилько, Валерій Іванович; Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Похилько, Валерий Иванович; Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Артемова, Наталия Сергеевна; Pokhilko, V.; Traverse, G.; Tsvirenko, S.; Artemova, N. S.У статті проведено аналіз наукових досліджень на основі доказової медицини про значення пробіотиків та пребіотиків у первинній профілактиці алергії у дітей. Показана неоднозначність ролі пробіотиків і пребіотиків у профілактиці даного захворювання. Заходи щодо первинної профілактики алергії актуальні у дітей першого року життя. В даний час не викликає сумніву той факт, що формування здорової кишкової мікрофлори у немовляти сприяє розвитку харчової толерантності і зниженню ризику розвитку алергії. Встановлено, що харчові антигени і представники кишкової мікрофлори є основними і головними джерелами антигенної стимуляції, сприяючи адекватному формуванню імунітету дитини. Встановлено, що харчові алергени та представники кишкової мікрофлори є основним джерелом антигенної стимуляції, що сприяє адекватному формуванню імунної відповіді у дитини. Показано, що на сьогодні вивчена імуномоделююча активність природної мікрофлори та її вплив на формування харчової толерантності. Встановлено, що взаємодія з PRR-рецепторами антиген-презетуючих клітин забезпечує збалансований синтез прозапальних та протизапальних цитокінів на слизових оболонках шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів. Значну роль у забезпеченні даних процесів відводиться бактеріям-коменсалам, які ко- лонізують кишківник поза патологічним процесом в організмі. Зміна в первинній колонізації організму дитини, особливо кишечника, може несприятливо вплинути на подальший розвиток алергії. Доведено, що фізіологічна незрілість ШКТ, що забезпечує зниження толерантності до харчових антигенів за рахунок імунних та неімунних механізмів, визначає вираженість клінічного перебігу харчової алергії, особливо у дітей раннього віку. Показані суттєві відмінності у складі мікрофлори кишечника у дітей раннього віку в залежності від характеру вигодовування, що впливає на формування харчової толерантності та імунної відповіді. Своєчасне заселення кишечника нормальною мікрофлорою позитивно впливає на мукозальний імунітет. Окремі результати клінічних досліджень показують можливість використання продуктів, що містять пребіотики і пробіотики, для профілактики алергії у дітей. Але на сьогодні переконливих доказів подібного ефекту ще не представлено; В статье проведен анализ научных исследований на основе доказательной медицины о значении пробиотиков и пребиотикив в первичной профилактике аллергии у детей. Показана неоднозначность роли пробиотикив и пребиотикив в профилактике данного заболевания. Мероприятия по первичной профилактике аллергии особенно актуальны у детей первого года жизни. В настоящее время не вызывает сомнения тот факт, что формирование здоровой кишечной микрофлоры у младенца спорсобствует развитию пищевой толерантности и снижению риска развития аллергии. Установлено, что пищевые антигены и представители кишечной микрофлоры являются основными и главными источниками антигенной стимуляции, способствуя адекватному формированию иммунитета ребенка. Показано, что на данный момент изучена иммуномодулирующая активность естесственной микрофлоры кишечника и её влияние на формирование пищевой толарантности. Установлено, что взаимодействие с PRR-рецепторами антиген-представляющих клеток обеспечивает сбалансированный синтез провоспалительных и антивостпалительных цитокинов на слизистих оболочках желудочно-кишечного тракта, дыхательных путей. Значительную роль в обеспечении данных процессов отводится бактериям-коменсалам, колонизирующим кишечник вне патологического процесса в организме. Изменения в первичной колонизации организма ребенка, особенно кишечника, может неблагоприятно повлиять на последующее развитие аллергии. Доказано, что физиологическая незрелость ЖКТ, обеспечивающая отсутствие толерантности к пищевым антигенам за счет иммунных и неимунных механизмов, определяет выраженность клинического течения пищевой аллергии, особенно у детей раннего возраста. Показаны существенные отличия в составе микрофлоры кишечника у детей раннего возраста в зависимости от характера вскармливания, которое влияет на формирование пищевой толерантности и иммунного ответа. Своевременное заселение кишечника нормальной микрофлорой положительно влияет на мукозальный иммунитет, формирование которого зивисит от взаимодействия штаммов в зависимости от вида первичной и дальнейшей терапевтической дозы пробиотика. Отдельные результаты клинических исследований показывают возможность использования продуктов, которые содержат пребиотики и пробиотики, для профилактики аллергии у детей. Но на сегодня убедительных доказательств подобного эффекта еще не представлено; This article presents the analysis of the researches on the significance of probiotics and prebiotics in the primary prevention of allergies in children grounded on the evidence-based medicine. The ambiguity of the role of probiotics and prebiotics in the prevention of this disease has being discussed in numerous reports.Primary measures aimed to prevent the development of allergies in infants are of particular clinical and social importance. There is no doubt about that the formation of healthy intestinal microflora in infants contributes to the development of food tolerance and reduces the risk of allergies. It has been proven that physiological immaturity of gastrointestinal tract ensuring intolerance to dietary antigens by immune and non-immune mechanisms, determines the severity of the clinical course of food allergies, especially in young infants. There are significant differences in the composition of intestinal microflora in infants depending on the nature of feeding, which affects the formation of food tolerance and immune response. Timely completed settlement of normal intestinal microflora provides positive effects on mucosal immunity, the formation of which mainly caused by the strains interaction depending on the type of primary and following therapeutic dose of probiotics.Some of the results of clinical studies indicate the possibility to take products containing prebiotics and probiotics in order to prevent allergies in children. But until recently there is no convincing evidence of such effects.Документ Сучасна медична наука очима студентів(Тернопільський державний медичний університет імені І. Горбачевського МОЗ України, 2016) Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Траверсе, Галина Михайлівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Артьомова, Наталія Сергіївна; Pohylko, V.; Tsvirenko, S.; Traverse, G.; Cherniavska, Yu.; Artemova, N. S.В статті наведено аналіз результатів анкетування студентів-медиків стосовно їх ставлення до науки, оцінки рівня розвитку науки в Україні, характеристики складових іміджу науки, бачення можливих змін, загальних принципів наукової роботи студентів. Всі респонденти вказали важливість науки для суспільства, та необхідність зміни ставлення до науки в державі на сучасному етапі. Аналіз відповідей показав, що студенти мають чіткі характеристики предметного і соціального іміджу науки та особистісних рис сучасного науковця. Нажаль, престиж професії вченого вони схильні оцінювати як невисокий; The article contains the analysis of medical students survey about their attitudes to science, assessing the level of the science development in Ukraine, the characteristics of the science image components, visions of possible changes, general principles of student’s scientific work. All the respondents indicated the importance of science to society and the need to change the attitudes to science in our country today. Analysis of the responses showed that students had clear characteristics of objective and social science image and personality traits of the modern scientist. Unfortunately, they tend to evaluate the prestige of the scientist as low.Документ Сучасні підходи до ідентифікації несприятливих подій у перинатальній медицині(Буковинський державний медичний університет, 2018) Ковальова, Олена Михайлівна; Бєлорус, Андрій Іванович; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Соловйова, Галина Олексіївна; Ковалева, Елена Михайловна; Белорус, Андрей Иванович; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Соловьева, Галина Алексеевна; Kovalova, O.; Belorus, A.; Pokhylko, V.; Tsvirenko, S.; Solovyova, G.Резюме Вступ. В останні два десятиріччя серед різноманітних міжнародних ініціатив, спрямованих на підвищення якості медичної допомоги, найбільше їх число спрямоване на покращення ситуації з безпекою пацієнта. Наукові джерела свідчать, що серйозні відворотні несприятливі події ускладнюють до 15% усіх госпіталізацій, серед яких приблизно до 0,7-0,9% випадків можуть призвести до смерті. Вважається, що в перинатальній практиці помилки рідше призводять до несприятливих подій та шкоди, зважаючи на більш здоровий контингент пацієнток та сучасну парадигму підтримки нормальних і фізіологічних процесів, а не хвороб. Проте, за даними літератури, до 1-4% пологів ускладнюються несприятливими подіями, з яких до 2/3 можна вважати запобіжними. Мета. Визначити змістовне наповнення основних сучасних організаційних інструментів з ідентифікації та реєстрації несприятливих подій та медичних помилок у перинатальній медицині. Матеріали і методи. Проведено контент-аналіз наукової медичної і методичної літератури, спрямований на ідентифікацію ключових характеристик та змістовного наповнення організаційних інструментів з ідентифікації та реєстрації медичних помилок в перинатальній медицині. Результати дослідження. Контент-аналіз друкованих матеріалів та електронних інтернет-ресурсів дозволив визначити основні вимоги до системи інцидент-звітування. Об’єктом аналізу можуть стати будь-які інциденти з безпеки пацієнтів: медична помилка і несприятлива подія. Огляд літератури дозволив виявити еволюцію організаційних інструментів реєстрації несприятливих подій в перинатальній медицині. На нижчому рівні знаходиться аналіз усіх випадків смертей матерів, плодів і новонароджених, на другому рівні – реєстрація всіх несприятливих подій з нанесенням шкоди пацієнту; на третьому рівні – реєстрація незавершених подій, перелік яких керівництво підрозділу/закладу може особисто розробляти, адаптуючи вже відомі інструменти до своїх умов і до рівня існуючої культури безпеки пацієнтів; на четвертому рівні – реєстрація так званих «тригерів», виявлення яких у медичній документації є підставою для детального її аналізу з метою виявлення несприятливої події, що настала під час лікування пацієнта, і, нарешті, на п’ятому рівні – добровільна звітність про медичні помилки, що трапляються у відділенні. Наступним, більш високим рівнем реєстрації несприятливих подій та медичних помилок у перинатальній медицині є ідентифікація та реєстрація так званих незавершених, своєчасно відвернутих несприятливих подій. Огляд літератури засвідчив, що більшість країн запровадили акушерський інструмент ВООЗ на національному рівні. Але зазначено, що основним недоліком цього інструменту є відсутність реєстрації незавершених несприятливих подій, асоційованих з новонародженим. Стандартом для виявлення несприятливих медичних подій була добровільна система інцидент-звітування. Але ці системи в значній кількості випадків не виявляють фактичну частоту несприятливих подій. Дослідники громадської охорони здоров’я встановили, що медичний персонал добровільно звітує лише про 10-20% помилок, з яких від 90 до 95% не завдають ніякої шкоди пацієнтам. Тому лікарням потрібен більш ефективний спосіб виявлення подій, які завдають шкоди пацієнтам, щоб кількісно оцінювати їх ступінь і важкість, а також визначати ефективність запроваджуваних заходів з поліпшення безпеки пацієнта під час лікувально-діагностичного процесу. В цьому аспекті найбільш ефективним може стати Глобальний тригерний інструмент (Global Trigger Tool), який був розроблений Інститутом удосконалення охорони здоров’я, США (Institute for Healthcare Improvement) для оцінювання безпеки надання медичної допомоги в стаціонарах. Ця методологія представляє собою список тригерів (підказок), які визначені для цільового пошуку їх в медичній паперовій/електронній документації. Перинатальний тригер включає 8 індикаторів, які можуть свідчити про виникнення несприятливої події, асоційованої з вагітністю та пологами На сьогодні глобальна тригерна методологія передбачає проспективний моніторинг за чітко визначеними індикаторами в режимі онлайн при застосуванні електронних історій хвороб та ретроспективний моніторинг – при аналізі медичної документації після виписка пацієнта із стаціонару. Висновки. Останні світові тенденції в організації надання медичної допомоги, а саме акцент на безпеці пацієнтів, вимагають нових підходів до вирішення проблеми медичних помилок та несприятливих подій у перинатальній медицині. Система інцидент-звітування та вкрай необхідна для їх успішного функціонування культура безпеки пацієнтів, повинні стати ключовими складовими усіх систем безпеки пацієнтів, що запроваджуються на госпітальному, регіональному та національному рівнях; Резюме Введение. В последние два десятилетия среди различных международных инициатив, направленных на повышение качества медицинской помощи, многие направлены на улучшение ситуации с безопасностью пациента. Научные источники свидетельствуют, что серьезные отвратимые неблагоприятные события осложняют до 15% всех госпитализаций, среди которых в 0,7-0,9% случаев они могут привести к смерти. Считается, что в перинатальной практике ошибки реже приводят к неблагоприятным событиям, учитывая более здоровый контингент пациенток и современную парадигму поддержания нормальных и физиологических процессов, а не болезней. Однако, по данным литературы, 1-4% родов осложняются неблагоприятными событиями, из которых до 2/3 можно считать предотвратимыми. Цель. Определить содержательное наполнение основных современных организационных инструментов по идентификации и регистрации неблагоприятных событий и медицинских ошибок в перинатальной медицине. Материалы и методы. Проведен контент-анализ научной медицинской и методической литературы, направленный на идентификацию ключевых характеристик и содержательного наполнения организационных инструментов по идентификации и регистрации медицинских ошибок в перинатальной медицине. Результаты исследования. Контент-анализ печатных материалов и электронных интернет-ресурсов позволил определить основные требования к системе инцидент-отчетов. Объектом анализа могут быть любые инциденты по безопасности пациентов: медицинская ошибка и неблагоприятное событие. Обзор литературы выявил эволюцию организационных инструментов регистрации неблагоприятных событий в перинатальной медицине. На низшем уровне находится анализ всех случаев смертей матерей, плодов и новорожденных, на втором уровне - регистрация всех неблагоприятных событий с нанесением вреда пациенту; на третьем уровне - регистрация незавершенных событий, перечень которых руководство подразделения/учреждения может разрабатывать, адаптируя известные инструменты к своим условиям и уровню существующей безопасности пациентов; на четвертом уровне - регистрация так называемых «триггеров», выявление которых в медицинской документации является основанием для детального анализа с целью выявления неблагоприятного события, наступившего во время лечения, и, наконец, на пятом уровне - добровольная отчетность о медицинских ошибках, которые случаются в отделении. Следующим, более высоким уровнем регистрации неблагоприятных событий и медицинских ошибок в перинатальной медицине является идентификация и регистрация так называемых незавершенных, своевременно предупрежденных неблагоприятных событий. Обзор показал, что большинство стран ввели акушерский инструмент ВОЗ на национальном уровне. Но указано, что основным недостатком этого инструмента является отсутствие регистрации незавершенных неблагоприятных событий, ассоциированных с новорожденным. Стандартом для выявления неблагоприятных медицинских событий была добровольная система инцидент-отчетов. Но эта системы не выявляют фактическую частоту неблагоприятных событий. Исследователи общественного здравоохранения установили, что медицинский персонал добровольно отчитывается только о 10-20% ошибок, из которых 90-95% не наносят вреда пациентам. Поэтому больницам нужен более эффективный способ выявления событий, которые вредят пациентам, чтобы оценивать их степень и тяжесть, а также определять эффективность внедряемых мероприятий по улучшению безопасности пациента во время лечебно-диагностического процесса. В этом аспекте наиболее эффективным может стать Глобальный триггерный инструмент, который был разработан Институтом усовершенствования здравоохранения США для оценки безопасности оказания медицинской помощи в стационарах. Эта методология представляет собой список триггеров (подсказок), определенных для целевого поиска их в медицинской бумажной/электронной документации. Перинатальный триггер включает 8 индикаторов, которые могут свидетельствовать о возникновении неблагоприятного события, ассоциированного с беременностью и родами. На сегодня глобальная триггерная методология предусматривает проспективный мониторинг по четко определенным индикаторам в режиме онлайн при применении электронных историй болезней и ретроспективный мониторинг - при анализе медицинской документации после выписка пациента из стационара. Выводы. Последние мировые тенденции в организации оказания медицинской помощи, а именно акцент на безопасности пациентов, требуют новых подходов к решению проблемы медицинских ошибок и неблагоприятных событий в перинатальной медицине. Система инцидент-отчетности и необходимая для их успешного функционирования культура безопасности пациентов должны стать ключевыми составляющими системы безопасности пациентов, что внедряются на госпитальном, региональном и национальном уровнях; Summary Introduction. In the past two decades, among the various international initiatives aimed at enhancing the quality of medical care, the greatest number of them is aimed at improving the patient's safety situation. Scientific sources suggest that severe evadable adverse events complicate up to 15% of all hospitalizations, of which approximately 0.7-0.9% of cases can lead to death. It is considered that in perinatal practice, mistakes less frequently lead to adverse events and harm, due to a healthier contingent of patients and the modern paradigm of support for normal and physiological processes, instead of diseases. However, according to scientific literature, up to 1-4% of births are complicated by adverse events, of which up to 2/3 can be considered as preventative. The aim of the research is to determine the content of the major modern organizational tools for identification and registration of adverse events and medical errors in perinatal medicine. Materials and methods. We conducted the content analysis of scientific medical and methodological literature, aimed at identifying the key characteristics and content of organizational instruments for identification and registration of medical errors in perinatal medicine. Research results. Content analysis of printed materials and electronic Internet resources allowed us to determine the main requirements for incident reporting system. The subject of analysis can be any incident of patient safety: a medical error and an adverse event. The review of literature allowed us to reveal the evolution of organizational instruments for registration of adverse events in perinatal medicine. At the lower level, there is the analysis of all cases of deaths of mothers, fetuses and newborns, at the second level – registration of all adverse events with causing harm to the patient; at the third level –registration of near-misses events, the list of which can be personally developed by the department / institution management, adapting the already known tools to their own conditions and to the level of the existing patient safety culture; at the fourth level – registration of the so-called triggers, identification of which in the medical documentation is the basis for its detailed analysis in order to identify the adverse event that occurred during the treatment of patient, and, finally, the fifth level – voluntary reporting of medical errors, occurring at the department. The next, higher level of registration of adverse events and medical errors in perinatal medicine is identification and registration of the so-called uncompleted, timely prevented adverse events. The literature review has shown that most countries have implemented the WHO Maternal Near Miss Tool at the national level. However, it is noted that the main disadvantage of this tool is the lack of registration of uncompleted adverse events associated with the newborn. The standard for detecting adverse medical events was a voluntary incident-reporting system. Yet, these systems in a large number of cases do not reveal the actual frequency of adverse events. Public health researchers found that medical staff volunteered to report only 10-20% of errors, of which from 90 to 95% did not cause any harm to patients. Therefore, hospitals need a more effective way of detecting events that harm patients in order to quantify their degree and severity, as well as determine the effectiveness of the measures taken to improve the patient's safety during the treatment and diagnostic process. In this aspect, the Global Trigger Tool, developed by the Institute for Healthcare Improvement (USA), could be the most effective in assessing the safety of in-patient care provision. This methodology represents a list of triggers (prompts) that are defined for their purpose-oriented search in medical paper / electronic documentation. Perinatal trigger tool includes 8 indicators that may indicate an adverse event associated with pregnancy and childbirth. Currently, the global trigger methodology provides for prospective monitoring of clearly defined indicators online in the application of electronic medical documentation, and retrospective monitoring – in the analysis of medical records after the patient's discharge from the hospital. Conclusions. The latest global trends in the provision of medical care, namely the emphasis on patient safety, require new approaches to address the problem of medical errors and adverse events in perinatal medicine. Incident-reporting systems and the culture of patient safety, essential for their successful operation, should be the key elements of patient safety systems, which are implemented at the hospital, regional and national levels.Документ Фізичний, стато-кінетичний розвиток та захворюваність дітей із бронхолегеневою дисплазією упродовж двох років їх життя(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Оскоменко, Микола Миколайович; Чернявська, Юлія Ігорівна; Ковальова, Олена Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Оскоменко, Николай Николаевич; Чернявская, Юлия Игоревна; Ковалева, Елена Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Oskomenko, М.; Cherniavska, Yu.; Kovaleva, O. M.; Tsvirenko, S.; Pohylko, V.Статтю присвячено вивченню особливостей аналізу динаміки окремих складових розвитку дітей з БЛД, вивченню частоти гострих інфекційних захворювань органів дихання, анемії, рахіту, харчової алергії упродовж двох років їх життя. Проведене когортне проспективне дослідження, яке включало 33 дитини із БЛД. У всіх дітей, які досягли 24-місячного віку й спостерігалися у центрі розвитку дитини, оцінювали стато-кінетичний, психо-емоційний, мовленнєвий розвиток та частоту захворювань на гострі інфекційні захворювання органів дихання у 6, 12, 18 та 24 місяці як хронологічного, так і скорегованого віку. Результати проведеного дослідження показали, що діти з БЛД, які виписувались з лікувальних закладів при оцінюванні фізичного розвитку за шкалами ВООЗ, майже в 50% випадків мали затримку фізичного розвитку: у віці двох років 36,9% немовлят мали вагу нижче за 10%; 41,7% дітей мали зріст нижче за 10%; 41,7% немовлят мали окружність грудної клітки нижче за 10% та 33,3% окружність голови нижче за 10%. Анемію при виписці зі стаціонару мали 48% дітей, а у шести місячному віці – 52,0%. У 12- та 18-місячному віці кількість дітей, які мали анемію, достовірно змешувалась до 13,6% (р=0,005); Статья посвящена изучению особенностей анализа динамики отдельных составляющих развития детей с БЛД, изучению частоты острых инфекционных заболеваний органов дыхания, анемии, рахита, пищевой аллергии в течение двух лет их жизни. Проведенное когортное проспективное исследование включало 33 ребенка с БЛД. У всех детей, которые достигли 24-месячного возраста и наблюдались в центре развития ребенка, оценивали стато-кинетическое, психо-эмоциональное, речевое развитие и частоту заболеваний острыми инфекционными заболеваниями органов дыхания в 6, 12, 18 и 24 месяца как хронологического, так и скорректированного возраста. Результаты проведенного исследования показали, что дети с БЛД, которые выписывались из лечебных учреждений при оценке физического развития по шкалам ВОЗ, почти в 50% случаев имели задержку физического развития: в возрасте двух лет 36,9% младенцев имели вес ниже 10%; 41, 7% детей имели рост ниже 10%; 41,7% новорожденных имели окружность грудной клетки ниже 10% и 33,3% окружность головы ниже 10%. Анемию при выписке из стационара имели 48% детей, а в 6-месячном возрасте – 52,0%. В 12- и 18-месячном возрасте количество детей, которые имели анемию, достоверно снизилась до 13,6% (р = 0,005); The article is devoted to dynamic analysis investigation of individual growth components of children with bronchopulmonary dysplasia, studying the frequency of acute infectious respiratory diseases, anemia, rickets, food allergies within two years of their life. It was the cohort prospective study that included 33 children with bronchopulmonary dysplasia. In all children, which were under 24 months of age and were observed in the center of the child, stato-kinetic, psycho-emotional, speech development and incidence of acute infectious respiratory disease in 6, 12, 18 and 24 months of chronological and adjusted age were evaluated. The results of this study showed that children with bronchopulmonary dysplasia, that were discharged from medical institutions, in assessing the WHO scales of physical development, almost in 50 % had delayed physical development, at the age of two years, 36,9 % of infants had weight below 10 %; 41,7 % of children had a height lower than 10 %; 41,7 % of infants had chest circumference below 10 % and 33,3 % of head circumference below 10 %. 48 % of children had anemia at discharge from the hospital, and at six months of age – 52,0 %. At 12 and 18 months of age the number of children who had anemia decreased significantly to 13,6 % (p=0,005).