Перегляд за Автор "Voloshyna, L. I."
Зараз показуємо 1 - 16 з 16
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Academic history of the disease as the main element of the formation of clinical thinking when studying the educational components "Surgical dentistry"(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-22) Voloshyna, L. I.; Skikevich, M. H.; Stavytskyi, S. O.; Lychman, V. O.; Волошина, Людмила Іванівна; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Ставицький, Станіслав Олександрович; Личман, Віталій ОлександровичДумки викладачів будь якого вищого навчального закладу спрямовані на актуалізацію та оптимізацію навчального процесу. У медичних університетах якісне навчання не можливе без спілкування здобувачів освіти з пацієнтами. Молоді фахівці, після завершення навчання у вищих медичних навчальних закладах, мають бути готові до виконання професійних обов’язків відповідно до стандартів надання медичної допомоги, й стоматологічної, зокрема. При підготовці лікарів з перших днів навчання необхідно формувати та вдосконалювати здібності збирати клінічні відомості, аналізувати їх та систематизувати як нові знання: синдромний та нозологічний діагноз, прогноз для життя та одужання, складання плану лікування з урахування індивідуальних особливостей пацієнта. Формування клінічного мислення, як основної компетентністо-орієнтованої навички, може базуватися на інноваційних освітніх технологіях, формуванні креативного та водночас системного мислення, що дозволить не лише відтворювати отримані знання та навички, але й вирішувати нестандартні клінічні ситуації. Здатність збирати інформацію про пацієнта, аналізувати її, проводити медичну діагностику, планувати лікувально-профілактичні заходи традиційно визначають як клінічне мислення. Викладач має спрямувати студентів на створення власної гіпотези (діагноз), використовуючи те що їм відомо (суб’єктивне дослідження) й пошук інформації (об’єктивне обстеження та робота з навчальною та науковою літературою). Слід постійно наголошувати здобувачам освіти, що пацієнт, який є «об’єктом» дослідження, має біологічні та соціальні особливості, що потребує суворого дотримання принципів медичної етики та деонтології. Таким чином, основи клінічного мислення студентів мають створюватися й вдосконалюватися упродовж навчання в університеті, й неабияка роль у цьому належить індивідуальній роботі здобувачів освіти над академічною історією хвороби.Документ Analysis of clinical parameters of scar tissue of the scalp and neck depending on the circadian rhythm of the patient(Полтавський державний медичний університет, 2022) Skikevych, M. G.; Toropov, O. A.; Voloshyna, L. I.; Yatsenko, P. I.; Steblovskyi, D. V.; Boyko, I. V.; Avetikov, D. S.; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Торопов, Олександр Анатолійович; Волошина, Людмила Іванівна; Яценко, Павло Ігорович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Бойко, Ігор Васильович; Аветіков, Давид СоломоновичWound healing is a complex and dynamic process. It consists of phases that are closely related. The formation of the postoperative scar is influenced by: the topography of the surgical field, the duration of the inflammatory process, the method of surgical intervention, the time of surgical intervention and the patient's chronotype. In 1970, the Swedish psychologist Oscar Okvist began the scientific study of chronotypes. According to him, the term “chronotype” is used to define the individual characteristics of the circadian rhythm of man.Biological rhythms play an important role in adaptation and survival in the environment. According to previous research, biological rhythm affects not only the mental state, but also reparative functions during wound healing and rehabilitation in the postoperative period.Документ Analysis of the distribution and course of odontogenic phlegmons of maxillofacial localization(Полтавський державний медичний університет, 2024-05) Lokes, K. P.; Polishchuk, S. S.; Ivanytska, O. S.; Voloshyna, L. I.; Steblovskyi, D. V.; Yatsenko, P. I.; Skrypnykov, P. M.; Локес, Катерина Петрівна; Поліщук, С. С.; Іваницька, Олена Сергіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Яценко, Павло Ігорович; Скрипников, Петро МиколайовичНезважаючи на стрімкий розвиток стоматологічної науки проблема розповсюдження даних гнійно-некротичних захворювань залишається актуальною. Був проведений аналіз історій хвороб пацієнтів відділення щелепно-лицевої хірургії КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» Полтавської обласної ради за період з 2018 по 2023 роки. Серед усіх пацієнтів відділення щелепно-лицевої хірургії частка пацієнтів із флегмонами щелепно-лицевої локалізації в різні місяці становила від 9 % до 32 % при середніх річних показниках від 12,0 % до 16,2 %. У залежності від локалізації найчастіше уражалися: піднижньощелепний простір 59.8 % випадків; крилонижньощелепний простір – 18,7 % випадків; субмасетеріальний простір – 8,8 % випадків; щічна ділянка – 4,2 % випадків; дно порожнини рота – 20,5 % випадків; клітковинні простори шиї – 2,6% випадків. Пандемія COVID-19 призвела до певного збільшення кількості таких пацієнтів та незначного подовження терміну перебування на стаціонарному лікуванні. Despite the rapid development of stomatological science, the problem of the spread of purulent-necrotic diseases remains relevant. An analysis of patient cases histories of the maxillofacial surgery department of Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky for the period from 2018 to 2023. Among all patients of the department of maxillofacial surgery, the share of patients with maxillofacial phlegmons in different months ranged from 9 % to 32 %, with average annual indices from 12.0 % to 16.2 %. Depending on the localization, the following were most often affected: submandibular area in 59.8 % of cases; pterygomandibular space – 18.7 % of cases; submasseteric space – 8.8 % of cases; buccal area – 4.2 % of cases; floor of the oral cavity – 20.5 % of cases; phlegmon of the neck – 2.6 % of cases. The COVID-19 pandemic led to a certain increase in the number of such patients and a slight extension of the length of stay in hospital treatment.Документ Clinical characteristics of postoperative skin scars in patients with different circadian rhythms using the placenta cryoextract(Полтавський державний медичний університет, 2021) Avetikov, D. S.; Toropov, O. A.; Lokes, K. P.; Voloshyna, L. I.; Steblovskiy, D. V.; Boyko, I. V.; Yatsenko, P. I.; Аветіков, Давид Соломонович; Торопов, Олександр Анатолійович; Локес, Катерина Петрівна; Волошина, Людмила Іванівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Бойко, Ігор Васильович; Яценко, Павло ІгоровичWound healing is a complex and dynamic process that depends on the coordinated activity of different types of epithelial cells, connective and vascular tissue. In previous studies in our department, the authors described that the healing of purulent wounds is significantly affected by the human chronotype, so patients with the morning type of chronotype tolerated surgery better than patients with the evening type, who were also operated on in the morning. Thus, the formation of a postoperative scar can be affected not only by the location of the wound, prolonged inflammatory process, as well as the time of surgery and the biological rhythm of the patient. From the data presented in the article we can conclude about our study, namely that the cryoextract of the placenta has a positive effect on wound healing not only in the early postoperative period, but also throughout the treatment period.Документ Comparative characteristics of clinical indicators of the condition of scar tissue of the facial skin at different stages of the postoperative period depending on the chronotype of the person(Aluna Publishing, 2022-06-06) Voloshyna, L. I.; Toropov, O. A.; Boyko, I. V.; Yatsenko, P. I.; Steblovskyi, D. V.; Bukhanchenko, O. P.; Avetikov, D. S.; Волошина, Людмила Іванівна; Торопов, Олександр Анатолійович; Бойко, Ігор Васильович; Яценко, Павло Ігорович; Стебловський, Дмитро Валерійович; Буханченко, Ольга Петрівна; Аветіков, Давид СоломоновичThe aim: The aim of the study was to improve preventive measures aimed at preventing the formation of pathological scarring of the skin in patients after elective surgery by intra- and postoperative use of cryopreserved placental cells. Materials and methods:The research was conducted in the Department of Maxillofacial Surgery on the basis of the Municipal Enterprise «Poltava Regional Clinical Hospital. M.V. Sklifosovsky» Poltava Regional Council. A total of 60 patients took part in the study, who were hospitalized for planned surgical interventions in the department of maxillofacial surgery Results: We obtained clinical data on the processes of scar formation in patients with morning and evening chronotype on the background of local intraoperative injection of cryopreserved placenta extract into the wound. We have proved that short people with an established evening chronotype need additional preventive measures, especially on the 90th and 180th days of the postoperative period. Conclusions: From our study we can say with confidence that the drug “Cryocel” reduces epithelialization time, promotes optimal wound healing and leads to the formation of more aesthetic scars, which creates optimal both functional and cosmetic results.Документ Features of clinical picture of odontogenic peritonsillar abscess(Полтавський державний медичний університет, 2023-12-22) Skikevych, M. G.; Lokes, K. P.; Voloshyna, L. I.; Sokolov, A. M.; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Локес, Катерина Петрівна; Волошина, Людмила Іванівна; Соколов, А. М.Паратонзилярний абсцес – це захворювання, що характеризується гнійним розплавленням навколомигдаликової клітковини. Це волокно розташоване між псевдокапсулою піднебінного мигдалика і фасцією глотки, яка покриває м’язові констриктори глотки. Паратонзилярний абсцес – невідкладна патологія, з якою зазвичай стикаються чергові ЛОР відділень, хірурги-стоматологи та щелепно-лицеві хірурги. Мета дослідження – визначити частоту зустрічаємості ПТА в щелепно-лицевому відділенні КУ «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР». Розробити тактику хірурга-стоматолога, особливості диференціальної діагностики та лікування з дотриманням міждисциплінарного підходу до лікування таких пацієнтів. Нами проведено статистичний аналіз захворюваності на ПТА за історіями хвороби та даними річних звітів відділення оториноларингології та щелепно-лицевої патології за 2021 рік Полтавської обласної клінічної лікарні м. Полтава.Документ Formation of optimal scar on the background of surgical treatment of maxillofacial diseases of different origins(Полтавський державний медичний університет, 2023) Lokes, K. P.; Voloshyna, L. I.; Ivanytska, O. S.; Yatsenko, I. V.; Gavriliev, V. M.; Rozkolupa, O. O.; Avetikov, D. S.; Локес, Катерина Петрівна; Волошина, Людмила Іванівна; Іваницька, Олена Сергіївна; Яценко, Ігор Володленович; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Розколупа, Олександр Олексійович; Аветіков, Давид СоломоновичКонцепція «оптимального рубця» має значний вплив на планування та проведення хірургічного лікування пацієнтів із захворюваннями щелепно-лицевої локалізації різноманітного походження, а також обумовлює напрямок розвитку проведення хірургічного лікування. Проведено ретроспективний аналіз журналів стаціонарного лікування, історій хвороби та звітів про роботу щелепно-лицевого відділення Полтавської обласної клінічної лікарні за 2021 та 2022 роки. Хірургічні втручання частіше проводили позаротовим методом, який забезпечує найкоротший шлях до гнійного осередку, але без урахування особливостей деформації та розслаблення непошкодженої шкіри цих ділянок. Найбільшого поширення набув піднижньощелепний доступ. Суттєвий вплив на стадію та якість формування післяопераційного рубця має механізм загоєння операційної рани, що утворюється на тлі бактеріального обсіменіння, що визначається типом хірургічної патології.Документ Peculiarities of examination and surgical treatment of patients with skin and oral mucosa in oral and maxillofacial surgery(Київ, видавництво “КНИГА-ПЛЮС", 2021-03) Скікевич, Маргарита Георгіївна; Муковоз, Оксана Євгенівна; Волошина, Людмила Іванівна; Скикевич, Маргарита Георгиевна; Муковоз, Оксана Евгеньевна; Волошина, Людмила Ивановна; Skikevych, M. G.; Mukovoz, О. Е.; Voloshyna, L. I.Today, the problem of prevention and treatment of cancer is acute. More and more cases of malignant neoplasms are revealed every year. Oncology ranks 2-3 in the list of causes of death. Localization of tumors in the head and neck area is of paramount importance to dentists. In Ukraine, there is 367a high mortality rate from malignant skin diseases, especially melanoma - every third patient dies. In the USA and Australia, the death rate from melanoma is 10-15%.Документ Peculiarities of examination and surgical treatment of patients with skin and oral mucosa in oral and maxillofacial surgery(Київ : “Книга-плюс", 2021-03) Skikevych, M. G.; Mukovoz, O. Ye.; Voloshyna, L. I.; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Муковоз, Оксана Євгенівна; Волошина, Людмила Іванівна; Скикевич, Маргарита Георгиевна; Муковоз, Оксана Евгеньевна; Волошина, Людмила ИвановнаToday, the problem of prevention and treatment of cancer is acute. More and more cases of malignant neoplasms are revealed every year. Oncology ranks 2-3 in the list of causes of death. Localization of tumors in the head and neck area is of paramount importance to dentists. In Ukraine, there is a high mortality rate from malignant skin diseases, especially melanoma - every third patient dies. In the USA and Australia, the death rate from melanoma is 10-15%.Документ Prevalence of inflammatory diseases of the nose among patients with odontogenic purilent-inflammatory diseases of maxillo-facial location(Полтавський державний медичний університет, 2024-03-20) Steblovskyi, D. V.; Kopchak, A. V.; Lokes, K. P.; Bilokon, S. O.; Voloshyna, L. I.; Popovych, I. Yu.; Стебловський, Дмитро Валерійович; Копчак, А. В.; Локес, Катерина Петрівна; Білокінь, Сергій Олександрович; Волошина, Людмила Іванівна; Попович, Іван ЮрійовичAccording to domestic and foreign authors, the incidence of chronic sinusitis has increased more than 2 times over the past 10 years, and the specific weight of patients hospitalized in ENT – inpatients increases annually by 1.5-2% and has no tendency to decrease. Such information, apparently, is due not to the true ratio of sinusitis of various etiologies, but to the peculiarity of the examination of patients with this pathology in dental and otorhinolaryngological hospitals. The peak of admissions of patients with odontogenic sinusitis to the Department of Maxillofacial Surgery of Poltava Regional Clinical Hospital occurred in 2019 – 272 (16.7%) cases of sinusitis, the lowest rate of hospitalization was recorded in 2008 – 195 (about 11.9%). The most common diagnosis was: “Exacerbation of chronic odontogenic sinusitis” – 817 (50.2%) cases, which is consistent with the literature data. Patients with the diagnosis: “Acute odontogenic sinusitis” accounted for the minimum rate – 2.4% of cases. Recurrence of sinusitis was observed on average in 2017-2023 in 5.2% of cases. In 19.3% of cases, there was a discrepancy between the diagnosis of the referring institution and the clinical diagnosis. In 2.6% of cases, the clinical diagnosis did not correspond to the described clinical data. 59.2% of patients were referred from dental polyclinics and offices; 15.7% of patients were referred by related specialists (ENT, neurologist); 14.7% went to the hospital themselves; in 10% of cases, data on the sending institution were missing. The problem of prevention, diagnosis (including differential) and treatment of odontogenic sinusitis is an urgent task of dentistry. Among the causes of the development of the disease, a significant part is pathological processes, the development of which was facilitated by inadequate medical tactics for the treatment of chronic inflammatory processes in the area of molars of the upper jaw. The use of traditional methods of radical surgical treatment is often accompanied by chronicity of the process.Документ Аналіз діагостичних недоліків при лікуванні пацієнтів з кістами верхньої щелепи за допомогою конусно-променевої комп’ютерної томографії(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Семенов, Антон Ігорович; Волошина, Людмила Іванівна; Semenov, A. I.; Voloshyna, L. I.Документ Бактеріальні показники абсцесів і флегмон щелепно-лицевої ділянки у хворих, які проживають в Полтавській області(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Стебловський, Дмитро Валерійович; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Попович, Іван Юрійович; Скрипник, Володимир Михайлович; Стебловский, Дмитрий Валерьевич; Скикевич, Маргарита Георгиевна; Волошина, Людмила Ивановна; Попович, Иван Юрьевич; Скрипник, Владимир Михайлович; Steblovskyy, D. V.; Skikevych, M. H.; Voloshyna, L. I.; Popovych, I. Yu.; Skrypnyk, V. M.В статті наведено дані щодо кількості, виду і характер мікрофлори у пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Метою дослідження було визначити склад мікрофлори абсцесів і флегмон ЩЛД і оцінити її чутливість до широко використовуваних антибіотиків у хворих, які проживають в Полтавській області. Під нашим спостереженням знаходилися 188 хворих з гострими гнійними захворюваннями ЩЛД у віці від 18 до 74 років. В ході досліджень відзначено характеристику мікрофлори порожнини рота хворих яка значно залежить від поширеності гнійно-запального процесу; В статье приведены данные по количеству, виду и характеру микрофлоры у пациентов с гнойновоспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области. Целью исследования было определить состав микрофлоры абсцессов и флегмон ЧЛО и оценить ее чувствительность к широко используемым антибиотикам у больных, проживающих в Полтавской области. Под нашим наблюдением находились 188 больных с острыми гнойными заболеваниями ЧЛО в возрасте от 18 до 74 лет. В ходе исследований отмечено характеристику микрофлоры полости рта больных которая значительно зависит от распространенности гнойно-воспалительного процесса; The article presents data on the number, type and nature of microflora in patients with purulent-inflammatory diseases of the maxillofacial region. The aim of the study was to determine the composition of the microflora of abscesses and phlegmon of the cholesterol and to assess its sensitivity to widely used antibiotics in patients living in the Poltava region. Under our supervision, there were 188 patients with acute purulent diseases of the MHF aged from 18 to 74 years old. In the course of studies, a characteristic of the microflora of the oral cavity of patients was noted which is significantly depends on the prevalence of purulent-inflammatory process.Документ Влияние натуральных ароматизаторов на секреторную функцию слюнных желез(ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України», 2016) Скикевич, Маргарита Георгиевна; Волошина, Людмила Ивановна; Дубова, Г. Е.; Кущ, Л. И.; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Дубова, Г. Є.; Кущ, Л. І.; Skykevych, M. G.; Voloshyna, L. I.; Dubova, G. E.; Kushch, L. I.Запах относят к химическим раздражителям, которые, наряду с механическими и тепловыми, влияют на слюнные железы через нервные волокна. Обзор последних достижений в области мозговых механизмов восприятия запаха показал, что путь ретроназального восприятия очень сложный. Ароматизация пищевых продуктов без учета особенностей реакции организма может привести к нарушению пищевых предпочтений и сенсорным отклонениям, что обуславливает актуальность работы. Целью работы было исследование процесса отклика организма (скорость выделения слюны) на различные ароматы: свежий аромат плодов, растворы жидких промышленных ароматизаторов из одноименных плодов и продукты, содержащие натуральные жидкие ароматизаторы. Работа проведена на основании узнаваемости или эмоциональных впечатлений от аромата свежих плодов, растворов жидких ароматизаторов, напитка с ароматизаторами; Запах відносять до хімічних подразників, які, поряд з механічними і тепловими, вплива- ють на слинні залози через нервові волокна. Огляд останніх досягнень в ділянці мозкових механізмів сприйняття запаху показав, що шлях ретроназального сприйняття дуже складний. Ароматизашя харчових продуктів без урахування особливостей реакції організму може призвести до порушен- ня харчових переваг і сенсорних відхилень, що зумовлює актуальність роботи. Метою роботи бул: дослідження процесу відгуку організму (швидкість виділення слини) на різні аромати: свіжий аромат плодів, розчини рідких промислових ароматизаторів з однойменних плодів і продукти, іп: містять натуральні рідкі ароматизатори. Робота проведена на підставі впізнаваності або емо ційних вражень від аромату свіжих плодів, розчинів рідких ароматизаторів, напою з ароматизаторами; The aim of the study was the examination of body’s response process (saliva speed) on different flavors: fresh fruit flavor, solutions of liquid industrial flavors of the same name fruit and products comprising natural liquid flavors. The study was conducted on the basis of recognition of emotional impression from the flavor of fresh fruit, liquid aromas solutions, drinks with flavor.Документ КПКТ та МРТ – діагностичний дует у стоматологічній артрології(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Semenov, A. I.; Sablin, M. I.; Voloshyna, L. I.; Волошина, Людмила ІванівнаОднією із найпоширеніших причин звернення пацієнтів до лікаря-стоматолога є патологія скронево- нижньощелепного суглобу (СНЩС). Окремий інтерес викликають дисфункції СНЩС, які мають поліетіологічний характер та найрізноманітніші клінічні прояви. Запорукою успіху у лікуванні цього контингенту пацієнтів є комплексна діагностична тактика лікаря. У роботі пропонується удосконалений та систематизований алгоритм обстеження пацієнта, що дозволить комплексно оцінити стан СНЩС та оточуючих тканин.Документ Особливості прояву шкірної форми лейшманіозу щелепно-лицьової локалізаціі (клінічне спостереження)(Полтавський державний медичний університет, 2020) Скікевич, Маргарита Георгіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Skikevych, M. G.; Voloshyna, L. I.Лейшманіоз – це трансмісивна хвороба людини. Переносниками хвороби є москіти. Можливий шлях інфікування людини при контакті уошкодженої шкіри з виразками хворого, тварини. Основний фактор ризику – соціально-економічні умови. Шкірний лейшманіоз – найпоширеніша форма захворювання. Утворюються виразки на відкритих ділянках тіла. Після загоєння виразок залишаються рубці на все життя. Типові місця локалізації: обличчя, вуха, коліна, лікті. Деякі вузлики можуть мати бородавчасту поверхню. Іноді вони нагадують ксантоми або келоїд. Може уражуватися носоглотка, порожнина рота або слизова носа без руйнування носової перегородки. Дифузний шкірний леймшаніоз може проявлятися у вигляді великих гіпопігментованих плям. Вони нагадують туберкулоїдну лепру. Для кожного лейшманіозу характерно також формування інфекційної гранульоми. Лікування лейшманіозу тривале й токсичне. Це – складне завдання, бо жоден метод не дає 100% результату. Основні методи профілактики: репеленти, захисний одяг; одяг, оброблений репеллентами; щільно зачинені двері, протимоскітні сітки на вікнах. Україна не є епідемічно небезпечною щодо лейшманіозу, але захворювання може бути завезене. Лейшманіоз можна підозрювати в будь-якої людини, яка приїхала з епідемічно несприятливої країни.Документ Цитологічна характеристика регенеративних процесів у гнійній рані залежно від часу оперативного втручання (ранок – вечір) і хронотипу пацієнтів (ранковий і вечірній хронотипи)(Український стоматологічний альманах, 2022-03-28) Личман, Віталій Олександрович; Скікевич, Маргарита Георгіївна; Волошина, Людмила Іванівна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Аветіков, Давид Соломонович; Lychman, V. O.; Skikevich, M. G.; Voloshyna, L. I.; Havryl’iev, V. M.; Avetikov, D. S.Загоєння післяопераційних ран – це стадійний процес. На ранній стадії ранового процесу характерна наявність великої кількості незмінених і змінених еритроцитів, для останніх характерні зморщення, зміна форми, формування скупчень. Визначаються крововиливи в рану й початкові явища запалення. У період регенерації загоєння рани запальні явища поступово зникають, а регенеративні процеси посилюються. За допомогою методу «поверхневої біопсії» ран визначено особливості реалізації регенеративних процесів у рані залежно від часу оперативного втручання (ранок – вечір) і хронотипу пацієнтів (ранковий і вечірній). Цитологічне дослідження проводили за допомогою методу "поверхневої біопсії" рани [2]. Матеріал для дослідження брали за допомогою легкого зіскрібка поверхневого шару рани шпателем на 1, 3, 5 і 7 добу післяопераційного періоду. Вивчення поверхневих біоптатів ран пацієнтів ранкового хронотипу, які були прооперовані в ранковий час на першу добу спостереження, установило, що на першу добу в цитограмах визначались еритроцити, окремі зі зміненими формою (переважно ехіноцити, іноді пойкілоцити й дакріоцити) і розмірами (мікроцити, макроцити). Установлено, що час проведення оперативного втручання залежно від хронотипу пацієнта впливає на перебіг післяопераційного періоду й процесу загоєння рани. Проведення операції відповідно до максимальної активності пацієнта скорочує терміни реалізації репаративного процесу в рані. Відбувається прискорення гемостазу, швидше відновлюються мікроциркуляція і, відповідно, оксигенація ушкоджених тканин. Кількість незмінених і змінених еритроцитів є вірогідно меншою в поверхневих біоптатах ран пацієнтів, які були прооперовані з урахуванням хронотипу в найбільш активний для них час. У них динаміка змін кількості нейтрофільних гранулоцитів свідчить про більш ранній перехід запальної стадії ранового процесу в регенераторну. Отримані цитологічні дані свідчать про реалізацію репаративного процесу на 2 доби раніше.