Перегляд за Автор "Zaiets, S. M."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ A three-stage therapeutic and diagnostic algorithm in mechanical jaundice of different genesis and the most effective mini-invasive method of its treatment(Полтавський державний медичний університет, 2022) Prykhidko, R. A.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Zaiets, S. M.; Ivashchenko, D. M.; Chelishvili, A. L.; Shevchuk, M. P.; Прихідько, Роман Анатолійович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Заєць, Сергій Миколайович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Челішвілі, Анатолій Леонідович; Шевчук, Микола ПетровичThe paper analyzes the experience of treatment of mechanical jaundice with the use of minimally invasive surgical interventions in 176 patients. It has been found that the clinical presentation, laboratory parameters are of secondary importance in determining the etiology and level of biliary obstruction. For the differential diagnosis of etiological factors of obstructive jaundice, we used non-invasive and minimally invasive radiological methods: ultrasound – 203, magnetic resonance cholangiopancreatography – 98, multislice computed tomography – 74, endoscopic retrograde cholangiopancreatography - 138, percutaneous transhepatic cholangiography – 27. In order to determine the informativeness, we evaluated the detection of concretions, strictures of the bile ducts, mass lesions, dilation of intra- and extrahepatic bile ducts. Methods of elimination of biliary hypertension were various types of endoscopic decompression, which were performed in combination with endoscopic retrograde cholangiopancreatography and percutaneous transhepatic cholangiography. We compared the following aspects: the possibility of performing these types of decompression of the bile ducts, their effectiveness in eliminating jaundice and complications. Based on our results, we developed a 3-stage diagnostic and treatment algorithm, whose efficiency in the elimination of mechanical jaundice was 96.0 %.Документ Substantiation of the application of gasless laparoscopic cholecystectomy in patients with a background of Covid-19 respiratory infection(Полтавський державний медичний університет, 2023) Zaiets, S. M.; Prikhidko, R. A.; Kravtsiv, M. I.; Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Dudchenko, M. O.; Zezekalo, Ye. O.; Заєць, Сергій Миколайович; Прихідько, Роман Анатолійович; Кравців, Микола Ігорович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Дудченко, Максим Олександрович; Зезекало, Єфім ОлеговичDuring the COVID-19 pandemic, calculous cholecystitis is one of the most frequent emergency pathologies requiring immediate surgical intervention. Laparoscopic surgery around the world has successfully replaced open surgery. However, high intra abdominal pressure of carbon dioxide, which is used according to the technology, leads to a high level of standing diaphragm, and can exert an extremely negative influence at the end of the operation in patients with COVID-19 respiratory infection. One of the ways to prevent complications is the further development of the laparolifting gasless laparoscopy technique. The aim of the study was to improve the surgical treatment of patients with acute calculous cholecystitis against the background of COVID-19 infection. We conducted an analysis of the effectiveness of cholecystectomies using the pneumoperitoneum and gasless method with the help of the laparolifting device, which we developed. The study involved the observation of patients who were immediately admitted to the surgical department with acute calculous cholecystitis against a background of COVID-19. The study showed that conducting cholecystectomy with the use of laparolifting in patients with COVID-19 respiratory infection allows us to reduce the risk of perioperative complications from the lungs, overstrain of the cardiovascular system and reduce the need for oxygen after surgery in patients with respiratory disorders, as well as to reduce the risk of increased blood pressure, eliminate the imbalance of the coagulation system in patients with COVID-19 infection much faster and restore the enzymatic activity of the liver in patients after surgery.Документ The choice of a method for surgical treatment of internal chronic hemorrhoids(Полтавський державний медичний університет, 2022) Kravtsiv, M. I.; Dudchenko, M. O.; Ivashchenko, D. M.; Prykhidko, R. A.; Shevchuk, M. P.; Zaiets, S. M.; Ivanova, G. O.; Кравців, Микола Ігорович; Дудченко, Максим Олександрович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Прихідько, Роман Анатолійович; Шевчук, Микола Петрович; Заєць, Сергій Миколайович; Іванова, Галина ОлегівнаHaemorrhoids are one of the most common diseases in the anorectal zone. Often this disease requires surgical treatment, so the study of types of operations for treatment of hemorrhoids is very important in our time. The aim of our study was to compare Rafaelo radiofrequency ablation of hemorrhoids and Milligan-Morgan hemorrhoidectomy to determine the best method of surgical treatment of chronic hemorrhoids. Our study included 135 patients divided into two groups. The first group consisted of 75 patients operated on by radiofrequency ablation, the second group consisted of 60 patients who underwent classical Milligan-Morgan hemorrhoidectomy. Obtained results showed that the method of radiofrequency ablation of hemorrhoids using the Rafaelo method is less traumatic, easier to perform for surgeons, has an insignificant level of postoperative pain, low frequency of early and late postoperative complications and recurrence, does not require additional drug therapy and is characterized by a short postoperative period and recovery.Документ Ways of solving the problem of choledocholithiasis in patients with pathology of parapapillary zone and common bile duct(Полтавський державний медичний університет, 2023) Ivashchenko, D. M.; Shevchuk, M. P.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Prikhidko, R. A.; Zezekalo, E. O.; Zaiets, S. M.; Іващенко, Дмитро Миколайович; Шевчук, Микола Петрович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Прихідько, Роман Анатолійович; Зезекало, Єфім Олегович; Заєць, Сергій МиколайовичThe paper presents an analysis of the results of endoscopic treatment of choledocholithiasis in clinically severe cases. A retrospective and prospective analysis of the treatment of 161 patients with choledocholithiasis was conducted. Endoscopic papillosphincterotomy, mechanical lithotripsy, nasobiliary drainage and transpapillary stenting were performed to restore the bile passage and rehabilitate the extrahepatic bile ducts. Then we carry out a comparison of the efficiency of endoscopic lithoextraction in two groups of patients. The 1-st group – patients with large calculi of the common bile duct and normal anatomy of the parapapillary zone and choledochus, the 2-nd group – patients with choledocholithiasis and complicated anatomy – diverticuls of the parapapillary zone, stenosis or strictures of the extrahepatic bile ducts. Endoscopic papillosphincterotomy was performed in 151 patients. In 44 patients with diverticula of the large duodenal papilla, stones were removed by standard lithoextractors, in other 107 cases – mechanical lithotriptor was used. Stones were successfully removed in 98 patients. Lithotripsy was unsuccessful in 7 patients of 1-st group and in 2 patients of 2-nd group, and the reliability of lithotripsy did not differ in both groups. Endoscopic manipulations were equally effective in both groups.Документ Вплив COVID-19 на структуру та вираженість урологічної патології у ургентних пацієнтів(Полтавський державний медичний університет, 2023) Іващенко, Дмитро Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Шевчук, Микола Петрович; Прихідько, Роман Анатолійович; Заєць, Сергій Миколайович; Зезекало, Єфім Олегович; Ivashchenko, D. M.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Shevchuk, M. P.; Prykhidko, R. A; Zaiets, S. M.; Zezekalo, Ye. O.Коронавірусна хвороба (COVID-19), увійшла в наше життя у 2019 році. Спричинене це важке респіраторне захворювання - коронавірусом 2-го типу(SARS-CoV-2). З часу першої появи в грудні 2019 року захворювання призвело до всесвітньої пандемії, яка триває і донині. Нирки можуть бути одними з органів-мішеней при інфікуванні коронавірусом 2 типу (SARS-COV-2). Потрібно приділити увагу і оперативним втручанням на сечовивідній системі на фоні COVID-19. При багатьох станах запропоновані різні методи корекції як гнійно-септичних, так і обструктивних урологічних захворювань, але конкретні показання, протипоказання у пацієнтів з коронавірусом ще не були досліджені. Мета дослідження – проаналізувати вплив захворюваності на COVID-19 на розповсюдженість та вираженість гострої урологічної патології, визначити частоту та розповсюдження ускладнень. Дослідження базується на аналізі 323 історій пацієнтів з гострою урологічною патологією, які самостійно звернулися або були доставлені екстреною медичною допомогою до лікувальних закладів міста Полтави в 2020-2021 роках. Були проаналізовані 2 групи пацієнтів: без, та з наявним супутнім інфікуванням COVID-19. Проаналізувавши структуру ургентних урологічних захворювань та їх перебігу у пацієнтів з супутнім захворюванням COVID-19 ми змогли виділити певні статистично достовірні моменти: збільшення кількості запальних захворювань нирки та сечових шляхів, збільшення кількості випадків макрогематурії та підвищення кількості екстрених втручань з приводу гнійно-септичної патології нирок. Патогенетичні механізми розвитку даних станів на даний час є ще недостатньо вивченими та потребують проведення окремих досліджень, для подальшого покращення надання урологічної допомоги пацієнтам в умовах персистування пандемії COVID-19.Документ Особливості лікувальної тактики при рецидивних шлунково-кишкових кровотечах з використанням ендоскопічного гемостазу(Полтавський державний медичний університет, 2022) Іващенко, Дмитро Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Кравців, Микола Ігорович; Шевчук, Микола Петрович; Прихідько, Роман Анатолійович; Заєць, Сергій Миколайович; Зезекало, Єфім Олегович; Ivashchenko, D. M.; Dudchenko, M. O.; Kravtsiv, M. I.; Shevchuk, M. P.; Pryhidko, R. A.; Zaiets, S. M.; Zezekalo, Ye. O.На даний час ендоскопічний гемостаз є основним методом зупинки кровотечі та профілактики його рецидиву у хворих з гастродуоденальною виразковою кровотечею, але дотепер відсутня єдина думка про перевагу того чи іншого способу ендоскопічного гемостазу. Зараз, на думку багатьох фахівців, рецидив виразкової кровотечі вже не є абсолютним показанням до оперативного лікування, особливо у осіб з важким соматичним статусом, а служить показанням до повторного ендоскопічного гемостазу. Метою дослідження було порівняння ефективності різних способів ендоскопічного гемостазу у профілактиці рецидиву виразкової кровотечі, а також вивчення доцільності повторного ендоскопічного гемостазу при рецидиві кровотечі. Дослідження базується на аналізі лікування 268 пацієнтів з клінікою шлунково-кишкової кровотечі, які були ургентно доставлені та госпіталізовані в хірургічні відділення. Первинний ендоскопічний гемостаз був проведений 142 (52,9%): аргоноплазмову коагуляцію використовували у 56 (39,5%) спостереженнях, ін'єкційний метод – у 47 (33%), їх комбінацію – у 39 (27,5%) спостережень. Згідно даних дослідження більша частина рецидивів – 34 (51,5%) – виникла протягом 1 -ї доби після надходження до стаціонару. Вивчення ймовірності виникнення рецидиву кровотечі в залежності від початкової інтенсивності (Forrest) визначило, що частота розвитку рецидиву статистично більша при класі I -А і I-В, ніж при II-А і II-В. З 66 хворих з рецидивом кровотечі ефективний повторний гемостаз виконаний у 51 (77,3%). При цьому ефективність ін'єкційного методу становила 60%, аргоноплазмової коагуляції – 81,4%, комбінованого методу – 94,7%. За результатами можна стверджувати, що при рецидиві кровотечі повторний ендоскопічний гемостаз є доволі вагомою альтернативою оперативному лікуванню, особливо у хворих із тяжкими соматичними захворюваннями. Застосування при рецидивах кровотечі ендоскопічного повторного гемостазу дозволяє достовірно знизити летальність з 28 до 13,6%.Документ Роль лапароліфтингу при виконанні лапароскопічних холецистектомій у пацієнтів з COVID-19(Полтавський державний медичний університет, 2021) Заєць, Сергій Миколайович; Дудченко, Максим Олександрович; Іващенко, Дмитро Миколайович; Заец, С. Н.; Дудченко, Максим Александрович; Иващенко, Дмитрий Николаевич; Zaiets, S. M.; Dudchenko, M. O.; Ivashchenko, D. M.Починаючи з березня 2020 року, коли лікарі стикнулися з початком пандемії коронавірусної хвороби (SARS-CoV-2), хірургічна служба постала перед новими проблемами: зростання екстреної патології черевної порожнини та наявності вірусної хвороби COVID-19 як супутнього стану. Респіраторна інфекція вимагає пошуки шляхів покращення проведення оперативних лапароскопічних втручань, оскільки у всіх пацієнтів мають місце респіраторні порушення. Одним із методів який може стати на допомозі є лапароліфтинг або «безгазова лапароскопія». Метою дослідження було дослідження ефективності та безпечності методу безгазової лапароскопії (лапароліфтингу) при проведенні ендоскопічних холецистектомій у пацієнтів з супутньою інфекцією COVID-19. Ми проаналізували клінічні дані пацієнтів, хворих на гострий деструктивний холецистит з супутньою інфекцією COVID-19, яким виконувалося лапароскопічна холецистектомія з використанням пристрою лапароліфтингу та порівняли їх з традиційною операцією з використанням карбоксиперитонеуму. Згідно отриманих даних можна припустити, що використання методу «безгазової лапароскопії» при наявності респіраторного дистрес-синдрому у пацієнтів з COVID-19 дозволяє зменшити необхідність в підвищенні пікового тиску на вдосі при виконанні інтубаційного наркозу, також у післяопераційному періоді даний метод позитивно впливає на потребу пацієнтів у кисні для досягнення необхідної сатурації. Аналізуючи лабораторні показники, отримали висновок, що обидва методи є співставними і не викликають критичних зрушень гомеостазу організму. Також, згідно дослідження лапароліфтинг є безпечною методикою, що не призводить до посилення больового синдрому після операції та до порушення активізації пацієнта. Отже ми можемо рекомендувати використовувати лапароліфтинг при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів з COVID-19.Документ Сучасні аспекти розвитку коагулопатії у пацієнтів при COVID‑19 інфекції: огляд літератури(Полтавський державний медичний університет, 2021-11-08) Дудченко, Максим Олександрович; Заєць, Сергій Миколайович; Прихідько, Роман Анатолійович; Dudchenko, M. O.; Prihidko, R. A.; Zaiets, S. M.У цьому огляді узагальнено сучасні дані про порушення коагуляції, що виникають при COVID-19 інфекції. Незважаючи на значну кількість досліджень, в даний час залишається нез’ясованим, чи COVID-19 є безпосередньою причиною коагулопатичних порушень або вони виникають у період прогресування інфекційного процесу. Різними авторами пропонується кілька патогенетичних механізмів розвитку коагулопатії при цьому захворюванні. Однак найбільш важливим вважається вивільнення великої кількості цитокінів, які провокують інтерстиціальне запалення, ендотеліальне пошкодження та активацію коагуляції, у патогенезі якої ключова роль належить тканинному фактору. Гіперзапальні реакції призводять до тканинних пошкоджень, порушеннь ендотеліального бар'єру та неконтрольованої активації коагуляції. У легенях та, можливо, в інших органах під дією вірусу відбувається локальне ураження ендотелію судин, що призводить до ангіопатії, активації та агрегації тромбоцитів з формуванням тромбів та супутнього вживання тромбоцитів. Системна гіперкоагуляція та гіперфібриногенемія значно підвищують ймовірність тромбозу великих судин та тромбоемболічних ускладнень, які виявляються у 20-30% пацієнтів відділень інтенсивної терапії. Поряд із підвищенням рівня цитокінів у крові їх вміст також збільшується у легенях, у рідині бронхоальвеолярного лаважу. Цитокіновий шторм призводить до системного внутрішньосудинного згортання, поліорганної недостатності та летального результату. Також в огляді наведено обґрунтування принципів ведення пацієнтів з коагулопатією на основі відомих механізмів унікальних порушень, властивих COVID‑19. Показано, що проблема патогенезу розвитку порушень згущення крові при COVID‑19 інфекції залишається актуальною.