Перегляд за Автор "Zakrutko, L. I."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив факторів ризику на формування артеріальної гіпертензії серед дорослого населення міста Полтава(2016-07-14) Ждан, Вячеслав Миколайович; Голованова, Ірина Анатоліївна; Закрутько, Леся Іллівна; Хорош, Максим Вікторович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Голованова, Ирина Анатольевна; Закрутько, Леся Ильинична; Хорош, Максим Викторович; Zhdan, V.; Golovanova, I. A.; Zakrutko, L. I.; Khorosh, M. V.Актуальність проблеми. Хронічні неінфекційні захворювання, серед яких провідну роль відіграють хвороби системи кровообігу, прийнято називати «хворобами цивілізації» і саме вони визначають рівень захворюваності, непрацездатності та смертності як в розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються. За визначенням Європейського регіонального бюро ВООЗ, вони являють собою основну проблему для охорони здоров’я в Європейському регіоні.; Актуальность проблемы. Хронические неинфекционные заболевания, среди которых ведущую роль играют болезни системы кровообращения, принято называть «болезнями цивилизации» и именно они определяют уровень заболеваемости, нетрудоспособности и смертности как в развитых, так и в развивающихся. По определению Европейского регионального бюро ВОЗ, они представляют собой основную проблему для здравоохранения в Европейском регионе.; Relevance of the problem. Chronic non-infectious diseases, among which the leading role is played by diseases of the circulatory system, are called "diseases of civilization" and they determine the level of morbidity, disability and mortality both in developed countries and in developing countries. According to the WHO Regional Office for Europe, they represent a major health problem in the European Region.Документ Медико-соціальні аспекти та ризики кардіологічної патології серед дорослого населення міста Полтава(2016-07-14) Голованова, Ірина Анатоліївна; Закрутько, Леся Іллівна; Лисак, Віктор Петрович; Хорош, Максим Вікторович; Голованова, Ирина Анатольевна; Закрутько, Леся Ильинична; Лысак, Виктор Петрович; Хорош, Максим Викторович; Golovanova, I. A.; Zakrutko, L. I.; Lysak, V. P.; Khorosh, M. V.Актуальність проблеми. Всесвітня організація охорони здоров’я, що є провідним агентством організації об’єднаних націй у сфері охорони здоров’я, за останні роки все більше значення придає проблемі профілактики та контролю неінфекційних захворювань. Основні неінфекційні захворювання об’єднано в 4 групи хвороб - серцево-судинні хвороби та онкологічні захворювання, хронічні хвороби легенів та цукровий діабет, що є основними причинами смертності у світі. Так, за даниміи статистики 2010 року, понад 36 мільйонів осіб щорічно гине внаслідок неінфекційних захворювань (що складає 63% від усіх випадків смертей в загальносвітовому масштабі). Серцево-судинні захворювання є основною причиною інвалідизації та смертності в усьому світі. Згідно даним Всесвітньої організації охорони здоров’я щорічно від інфаркту міокарду та інших захворювань серцево-судинної системи помирає 17 мільйонів осіб. До 2030 року близько 23,3 мільйонів осіб загине від ССЗ, головним чином від захворювань серця та інсульту, які, за прогнозами, лишатимуться єдиними основними причинами смерті. Виходячи з цього однією з найважливіших задач охорони здоров’я є не лише лікування вже існуючих випадків серцево-судинних захворювань, а й максимальне спрямування зусиль на попередження, раннє виявлення та профілактику як первинної захворюваності ССЗ так і ускладнень ССЗ що вже виникли.; Актуальность проблемы. Всемирная организация здравоохранения, является ведущим агентством организации объединенных наций в области здравоохранения, за последние годы все большее значение придает проблеме профилактики и контроля неинфекционных заболеваний. Основные неинфекционные заболевания объединены в 4 группы болезней - сердечно-сосудистые болезни и онкологические заболевания, хронические болезни легких и сахарный диабет, которые являются основными причинами смертности в мире. Так, по данимиы статистики 2010 года, более 36000000 человек ежегодно погибает в результате неинфекционных заболеваний (что составляет 63% от всех случаев смертей в общемировом масштабе). Сердечно-сосудистые заболевания являются основной причиной инвалидизации и смертности во всем мире. Согласно данным Всемирной организации здравоохранения ежегодно от инфаркта миокарда и других заболеваний сердечно-сосудистой системы умирает 17 млн. человек. К 2030 году около 23,3 млн. человек погибнет от ССЗ, главным образом от заболеваний сердца и инсульта, которые, по прогнозам, останутся единственными основными причинами смерти. Исходя из этого одной из важнейших задач здравоохранения является не только лечение уже существующих случаев сердечно-сосудистых заболеваний, но и максимальное направления усилий на предупреждение, раннее выявление и профилактику как первичной заболеваемости ССЗ так и осложнений ССЗ уже возникли.; Relevance of the problem. The World Health Organization, the leading agency for the organization of United Nations in the field of health care, has increasingly attached importance to the prevention and control of non-communicable diseases in recent years. Major noncommunicable diseases are grouped into 4 groups of diseases - cardiovascular diseases and oncological diseases, chronic diseases of the lungs and diabetes, which are the main causes of mortality in the world. Thus, according to the data of the statistics of 2010, more than 36 million people per year die as a result of non-communicable diseases (accounting for 63% of all deaths worldwide). Cardiovascular disease is the main cause of disability and mortality worldwide. According to the World Health Organization, 17 million people die every year from myocardial infarction and other diseases of the cardiovascular system. By 2030, about 23.3 million people will die of CVD, mainly from heart disease and stroke, which are projected to remain the only major causes of death. Therefore, one of the most important health care tasks is not only the treatment of already existing cases of cardiovascular disease, but also the maximum focus of efforts on prevention, early detection and prevention of both the primary morbidity of CVD and the already occurring CVD complications.Документ Науково-методичні підходи до модернізації способу життя людей, що мають фактори ризику артеріальної гіпертензії (методичні рекомендації)(2016-09-29) Голованова, Ірина Анатоліївна; Лисак, Віктор Петрович; Закрутько, Леся Ільївна; Хорош, Максим Вікторович; Голованова, Ирина Анатольевна; Лысак, Виктор Петрович; Закрутько, Леся Ильинична; Хорош, Максим Викторович; Holovanova, I. A.; Lisak, V. P.; Zakrutko, L. I.; Khorosh, M. V.Серцево-судинні захворювання є основною причиною інвалідизації та смертності в усьому світі. Згідно даних Всесвітньої організації охорони здоров’я щорічно від інфаркту міокарду та інших захворювань серцево-судинної системи помирає 17 мільйонів осіб. До 2030 року близько 23,3 мільйонів осіб загине від ССЗ, головним чином від захворювань серця та інсульту, які, за прогнозами, залишаться єдиною основною причиною смертності. Більшість серцево-судинних захворювань можна попередити шляхом застосування заходів по відношенню таких факторів ризику, як вживання тютюнових виробів, нездорове харчування та ожиріння, відсутність фізичної активності, підвищений кров’яний тиск, діабет та підвищений рівень ліпідів. За різними даними тільки у 17—25% дорослого населення країни не має ні ішемічної хвороби серця, ні чинників ризику. Решта дорослого населення потребує первинної і/або вторинної профілактики. Значення первинної профілактики на рівні центру первинної медико-санітарної допомоги полягає в тому, що лікар загальної практики, як правило, має справу із людиною, яка може не мати скарг з боку серцево-судинної системи, проте піддаватися дії численних факторів ризику. Отже основними завданнями первинної профілактики є своєчасне виявлення наявних факторів ризику серцево-судинних захворювань, проведення роботи із людиною, спрямованої на усунення або обмеження дії цих факторів та модифікацію поведінки людини по відношенню до власного здоров’я, своєчасне виявлення захворювань на ранніх стадіях і надання рекомендацій щодо попередження їх розвитку.; Сердечно-сосудистые заболевания являются основной причиной инвалидизации и смертности во всем мире. Согласно данным Всемирной организации здравоохранения ежегодно от инфаркта миокарда и других заболеваний сердечно-сосудистой системы умирает 17млн человек. К 2030 году около 23,3 млн человек погибнет от ССЗ, главным образом от заболеваний сердца и инсульта, которые, по прогнозам, останутся единственной основной причиной смертности. Большинство сердечно-сосудистых заболеваний можно предупредить путем применения мер по отношению таких факторов риска, как употребление табачных изделий, нездоровое питание и ожирение, отсутствие физической активности, повышенное кровяное давление, диабет и повышенный уровень липидов. По разным данным только в 17-25% взрослого населения страны не имеет ни ишемической болезни сердца, ни факторов риска. Остальные взрослого населения нуждается в первичной и / или вторичной профилактики. Значение первичной профилактики на уровне центра первичной медико-санитарной помощи заключается в том, что врач общей практики, как правило, имеет дело с человеком, который может не иметь жалоб со стороны сердечно-сосудистой системы, однако подвергаться воздействию многочисленных факторов риска. Итак основными задачами первичной профилактики является своевременное выявление имеющихся факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний, проведение работы с человеком, направленной на устранение или ограничение действия этих факторов и модификацию поведения человека по отношению к собственному здоровью, своевременное выявление заболеваний на ранних стадиях и предоставление рекомендаций по предупреждению их развития.; Cardiovascular disease is the main cause of disability and mortality worldwide. According to data from the World Health Organization, 17 million people die every year from myocardial infarction and other cardiovascular diseases. By 2030, about 23.3 million people will die of heart attacks, mainly from heart disease and stroke, which are projected to remain the only major cause of death. Most cardiovascular diseases can be prevented by the use of measures in relation to such risk factors as tobacco use, unhealthy diet and obesity, lack of physical activity, high blood pressure, diabetes and elevated lipid levels. According to various data, only 17-25% of the adult population of the country has neither coronary heart disease nor risk factors. The rest of the adult population needs primary and / or secondary prevention. The value of primary prevention at the primary health care center level is that the general practitioner usually deals with a person who may not have cardiovascular complaints but is exposed to multiple risk factors. Thus, the main tasks of primary prevention are timely detection of existing risk factors for cardiovascular disease, work with a person aimed at eliminating or limiting the effects of these factors and modifying human behavior in relation to their own health, timely detection of diseases in the early stages and providing recommendations on preventing their development.