Проблеми екології та медицини, 2021, Том 25, № 3-4

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/16581

Переглянути

Перегляд Проблеми екології та медицини, 2021, Том 25, № 3-4 за Дата публікації

Перейти на індекс:
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Навички клінічного спілкування у професійній діяльності лікаря
    (Полтавський державний медичний університет, Українська Академія наук національного прогресу, 2021) Ждан, Вячеслав Миколайович; Шилкіна, Людмила Миколаївна; Бєляєва, Олена Миколаївна
    The article considers some aspects of clinical communication between a doctor and a patient. The doctor’s profession inherently faces an indispensable requirement to possess a high level of communicative competence, because whatever the development of medical science and technology, the real help to patients is provided by a doctor. In this regard, various aspects of communication between doctors and patients are constantly in the focus of interest in natural and humanitarian spheres of research, as evidenced by numerous scientific studies of domestic and foreign scientists. The research is interdisciplinary and covers a range of issues related to medical psychology and medical pedagogy, medical ethics and deontology, sociology and sociolinguistics. The authors emphasize that in a patient-centered approach, the skills of clinical communication belong to basic clinical abilities, which minimize factors that can negatively affect the doctor’s success, promoting patient satisfaction with medical care and improving their psycho-emotional state, patient compliance, increasing the effectiveness of diagnosis, treatment, disease prevention, and palliative care. It is observed that the skills of clinical communication are complex and are manifested by the ability to choose appropriate tactics of communication with patients and their relatives, to create a trusting atmosphere and a comfortable psychological environment for the patient; possession of nonverbal and paraverbal components of communication; the ability to conduct educational work with the patient to maintain a healthy lifestyle and give up bad habits; the ability to maintain and encourage patient’s autonomy, prove information about possible complications; persuade the patient to comply; the ability to avoid conflicts or act adequately in a conflict situation with patients. The conclusions state that the skills of clinical communication should be formed from the first steps at a medical university, consolidating them during the entire period of study at the undergraduate and postgraduate stages, as well as refining them in the future through non-formal and informal education.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Перебіг гострої респіраторної хвороби COVID-19 ускладненої негоспітальною пневмонією на тлі патології серцево-судинною системи
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Трибрат, Тетяна Анатоліївна; Казаков, Юрій Михайлович; Гончарова, Олена Олегівна; Шуть, Світлана Володимирівна; Сакевич, Вікторія Дмитрівна; Trybrat, T. A.; Kazakov, Yu. M.; Goncharova, O. O.; Shut, S. V.; Sakevych, V. D.
    The outbreak of the COVID-19 infection caused by the new coronavirus SARS-CoV-2 is one of the most significant and dangerous challenges of our time. To date, there is a decrease in the number of cases per day, but there is a variety in the course of the disease depending on sex, and the most vulnerable are elderly patients with comorbid pathology, therefore, the study of its features determines the relevance of this work. The aim of the research was to study the course of acute respiratory disease COVID-19, complicated by pneumonia, its gender features and the presence of a comorbid cardiovascular pathology. We examined 104 patients with acute respiratory COVID-19 disease, complicated by community-acquired pneumonia. We conducted general clinical methods of research, determined the SARS-CoV-2 virus RNA by PCR and chest X-ray in 2 projections or computed tomography (CT) to identify the features of the lung tissue damage. Among the cardiovascular pathology (35%) we observed coronary heart disease: stable angina pectoris FC (functional class) II-III - 85%, postinfarction cardiosclerosis - 30%, hypertension - 65%. Thus, a more pronounced intoxication syndrome of the variety of symptoms among women with acute respiratory COVID-19 disease, complicated by community-acquired pneumonia, is observed in women than in men, which must be taken into account, both in the diagnosis and treatment, assessment of prognosis of the development of the disease. The presence of a comorbid pathology of the cardiovascular system complicated the course of the underlying disease. It had a more pronounced clinical course in a combination of two or more diseases and was characterized by progressive arrhythmias, subendocardial myocardial ischemia, volume overload of the left and right ventricles. A combination of several comorbid conditions was the most unfavorable for a patient, since it increased the risk of communityacquired pneumonia, was accompanied by its severe course with the development of complications and lethal outcome.
  • Ескіз
    Документ
    The Effectiveness of an Activity-Based Approach to Teaching the Past Tense in Medical English for Professional Purposes
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Lysanets, Yu. V.; Bieliaieva, O. M.; Znamenska, I. V.; Morokhovets, H. Yu.; Rozhenko, I. V.; Лисанець, Юлія Валеріївна; Лисанец, Юлия Валериевна; Бєляєва, Олена Миколаївна; Беляева, Елена Николаевна; Знаменська, Іванна Владиславівна; Знаменская, Иванна Владиславовна; Мороховець, Галина Юріївна; Мороховец, Галина Юрьевна; Роженко, Інеса Віталіївна; Роженко, Инесса Виталиевна
    У статті представлено методи формування навичок утворення та вживання граматичної категорії минулого часу на основі діяльнісно-орієнтованого підходу згідно із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти в процесі викладання курсу англійської мови за професійним спрямуванням у закладах вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців галузі знань 22 «Охорона здоровʼя». Авторами вироблена власна концепція викладу навчального матеріалу з метою оптимізації засвоєння граматичних конструкцій Рast Simple, Рast Continuous та Рast Perfect. Пропонований підхід апробовано при розробці підручників “Medical English for Academic Purposes” (2018) і “Medical English for Public Health Purposes” (2021). Розроблено лінгводидактичні механізми, спрямовані на розвиток, відпрацювання і систематизацію навичок вживання минулого часу в англійській мові за професійним спрямуванням. Методологічний алгоритм представлений рецептивним, репродуктивним і продуктивним типами вправ і може застосовуватися для вдосконалення різних видів мовленнєвої діяльності, подальшого розвитку як усного, так і писемного мовлення, навичок читання, перекладу й аудіювання, для організації індивідуальної та самостійної роботи здобувачів освіти в аудиторний і позааудиторний час, роботи в малих групах і парах, а також в умовах дистанційного навчання. Обговорено ефективність використання сучасних форм і методів у викладанні англійської мови за професійним спрямуванням: візуалізація навчального матеріалу, робота з оригінальними англомовними текстами, присвяченими найважливішим фактам з історії медицини, навчання за принципом “рівний – рівному”, практико-орієнтовані завдання і моделювання професійних ситуацій, метод “Фішбоул” та інші. У висновках зазначається, що застосування діяльнісно-орієнтованого підходу в навчанні англійської мови за професійним спрямуванням у медичному університеті сприяє розвиткові комунікативної компетентності й загальнолінгвістичної грамотності, а також засвоєнню знань і формуванню вмінь і навичок, необхідних у подальшій професійної діяльності фахівця в галузі охорони здоров’я. На думку авторів, такий підхід забезпечить динамізацію процесів академічній мобільності та наукової співпраці на теренах вищої медичної освіти України.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування α-гліцерилфосфорилхоліну в схемі комплексного лікування для функціонального відновлення після мозкового півкульового ішемічного інсульту
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Пушко, Олександр Олександрович; Литвиненко, Наталія Володимирівна
    The article considers the influence of α-glycerylphosphorylcholine in the scheme of comprehensivetherapy on the dynamics of functional recovery in patients with cerebral hemispheric ischemic stroke. Against the background of the progressive growth of acute cerebral infarction, the problem of timely care is relevant. Timely treatment of stroke, based on evidence-based medicine, along with early activation and rehabilitation of patients is designed to reduce mortality and subsequent disability of patients. Given that cholinergic insufficiency and structural and functional damage of neu-rons play an important role in the pathogenesis of post-stroke disorders, the use of medicines for their correction, in par-ticular α-glycerylphosphorylcholine, is justified. Choline alfoscerate, a precursor of acetylcholine and phosphatidylcholine, is broken down by enzymes into choline and glycerophosphate when ingested, and the choline thus obtained is able to improve neuronal functionality in patients with neurodegenerative and vascular diseases. The study revealed a signifi-cantly better recovery of impaired motor and cognitive functions after cerebral hemispheric stroke under the influence of comprehensivetherapeutic and rehabilitation measures using active rehabilitation methods in conjunction with α-glycerylphosphorylcholine. The results obtained during the study allow us to report the advantage of a combination of methods of active rehabilitation and the use of the pharmacological agent α-glycerylphosphorylcholine. The feasibility and efficacy of α-glycerylphosphorylcholine are related to its ability to reduce motor and cognitive deficits after ischemic stroke. The scheme of comprehensivetreatment of patients in acute and restorative periods of cerebral hemispheric ischemic stroke with the use of α-glycerylphosphorylcholine helps to increase the effectiveness of functional recovery af-ter an acute cerebral accident, and can be used in the use of therapeutic and rehabilitation programs for patients after cerebral hemispheric ischemic stroke to reduce the post-stroke deficit. У статті розглянуто вплив α-гліцерилфосфорилхоліну в схемі комплексної терапії на динаміку функціонального відновлення порушень у пацієнтів із мозковим півкульовим ішемічним інсультом. На тлі прогресуючого росту гострого інфаркту мозку зазнає актуалізації проблема вчасного надання допомоги при ньому. Своєчасне лікування інсульту, побудоване на засадах доказової медицини, поряд з ранньою активацією та реабілітацією пацієнтів покликане знизити смертність та подальшу інвалідизацію пацієнтів. З огляду на те, що в патогенезі постінсультних порушень важливу роль відіграють холінергічна недостатність і структурно-функціональні пошкодження нейронів, виправда-ним є використання лікарських засобів, спрямованих на їх корекцію, зокрема препаратів α-гліцерилфосфорилхоліну. Холін альфосцерат, виступаючи попередником ацетилхоліну та фосфатидилхоліну, під дією ферментів при потраплянні в організм розщеплюється на холін і гліцерофосфат, а отриманий таким чином холін здатний покращувати нейронну функціональність у пацієнтів із нейродегенеративними та судинними захворюваннями. У процесі дослідження виявлено достовірно краще відновлення порушених моторно-когнітивних функцій після мозкового півкульового ішемічного інсульту під впливом комплексних терапевтично-реабілітаційних заходів із застосуванням методів активної реабілітації спільно з препаратом α-гліцерилфосфорилхоліну. Отримані у ході дослідження результати, дають змогу констатувати перевагу комбінації методів активної реабілітації та використання фармакологічного препарату α-гліцерилфосфорилхоліну. Доцільність і ефективність застосування α-гліцерилфосфорилхоліну для зменшення моторно-когнітивного дефіциту після ішемічного інсульту пов’язане з його здатністю до зменшення моторно-когнітивного дефіциту після ішемічного інсульту. Схема комплексного лікування пацієнтів у гострому та відновному періодах мозкового півкульового ішемічного інсульту з застосуванням α-гліцерилфосфорилхоліну сприяє підвищенню ефективності функціонального відновлення після гострої церебральної катастрофи, може отримати практичне застосування у застосуванні терапевтично-реабілітаційних програм для пацієнтів після перенесеного мозкового півкульового ішемічного інсульту для зменшення постінсультного дефіциту.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Клінічний випадок застосування системи «Icon-infiltrant» в терапевтичній стоматології
    (Полтавський державний медичний університет, 2021) Браїлко, Наталія Миколаївна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Водоріз, Ярослав Юрійович; Марченко, Ірина Ярославівна; Лемешко, Анна Валентинівна
    Сучасний науково-технічний прогрес пропонує новий стандарт лікування одонтопатології – інфільтрацію емалі смолами з метою герметизації тріщин, сколів та вирівнювання поверхні в ділянці ураження. Мета роботи. Впрова-дження консервативного методу лікування карієсу за допомогою полімерної системи «Icon» в практику терапев-тичної стоматології.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Соціально-демографічні та клінічні характеристики пацієнтів з абузусним головним болем в поєднані з хронічним головним болем напруги
    (Полтавський державний медичний університет, м.Полтава, Україна, 2021-08-31) Дельва, Михайло Юрійович; Дельва, Ірина Іванівна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Силенко, Галина Ярославівна; Кривчун, Анжеліна Михайлівна; Delva, M. Yu.; Delva, I. I.; Pinchuk, V. A.; Sylenko, H. Y.; Kryvchun, A. M.
    Вступ. Вивчення феномену абузусного головного болю (АГБ) дозволить визначати групу ризику щодо виникнення АГБ у пацієнтів з первинним головним болем (ГБ). Мета дослідження: визначення соціально-демографічних, клінічних та фармакотерапевтичних характеристик у пацієнтів з АГБ та з хронічним головним болем напруги (ХГБН). Матеріал та методи. Обстежено 28 пацієнтів з АГБ і ХГБН та 34 пацієнти з ХГБН. АГБ та ХГБН діагностувалися згідно Міжнародної класифікації ГБ 3-го перегляду. Тривожні та депресивні розлади визначали за Госпітальною шкалою тривоги та депресії, абдомінальне ожиріння – за показником об’єму талії. Кількісні значення були представлені у вигляді медіани та інтерквартильного розмаху. Кількісні вибірки аналізували за U-критерієм Манна-Уітні, якісні – за точним критерієм Фішера. Достовірними вважали відмінності при р<0,05. Результати. Пацієнти з АГБ та ХГБН мали такі характеристики: жіноча стать – 79%, вік – 41,0 (33,0-49,5) років, відсутність родини – 54%, вища освіта – 25%, працевлаштованість – 46%, тютюнопаління – 43%, тривожні розлади – 71%, депресивні розлади – 75%, цервікалгія – 36%, біль в нижній частині спини – 61%, артеріальна гіпертензія – 21%, цукровий діабет – 7%, абдомінальне ожиріння – 46%, черепно-мозкові травми в анамнезі – 43%, інтенсивність ГБ – 5,0 (4,0-6,3) балів за візуальною аналоговою шкалою, тривалість нападів ГБ – 7,0 (5,0-8,3) годин, вік початку ХГБН – 31,5 (23,0-41,0) років, стаж ХГБН – 9,0 (6,8-10,3) років, стаж АГБ – 15,5 (8,3-20,8) місяців. Пацієнти з АГБ та ХГБН, порівняно з пацієнтами з ХГБН, були достовірно молодшими, мали достовірно частіше черепно-мозкові травми в анамнезі, мали більшу кількість днів ГБ протягом місяця. Пацієнти з АГБ та ХГБН надмірно приймали в 47% комбіновані анальгетики, в 32% - нестероїдні протизапальні препарати, в 21% - триптани з анальгетиками. Протягом місяця кількість днів прийому абортивних препаратів становила 23,0 (18,0-28,5), кількість прийнятих доз – 32,0 (27,3-41,8).