Авторефетати та дисертації. Кафедра педіатрії № 2
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Авторефетати та дисертації. Кафедра педіатрії № 2 за Ключові слова "chiidren"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Діагностичне-прогностичне значення клініко-лабораторних показників у дітей з хронічним гепатитом В(Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, 2006) Несіна, Інна МиколаївнаНесіна І.М. „Діагностично-прогностичне значення клініко-лабораторних показників у дітей з хронічним гепатитом В". - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006. Дисертація присвячена удосконаленню методів діагностики хронічного гепатиту В, на підставі визначення факторів ризику розвитку захворювання, особливостей клінічного перебігу та змін функціонального стану печінки в залежності від фази інфекційного процесу, ступеню активності патологічного процесу та стадії захворювання, з подальшим патогенетичним обгрунтуванням лікувальних заходів шляхом вивчення показників інтерферонового статусу та корекції порушень за рахунок противірусного препарату з інтерфероногенними властивостями. Встановлено взаємозв'язок між клініко-лабораторними проявами, з одного боку, та показниками інтерферонового статусу, з іншого. В результаті проведеного математичного аналізу серед факторів, що впливають на перебіг ХГВ, були виділені найбільш інформативні щодо прогнозування розвитку фібротичних змін з урахуванням клініко-імунологічних показників. Визначено, що у дітей з хронічним гепатитом В спостерігається дисфункція імунної системи у вигляді цитокінового дисбалансу. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування для лікування ХГВ противірусного препарату з інтерфероногенними властивостями.Документ Клініко-генетичні критерії прогнозування розвитку та діагностики неалкогольної жирової печінки у дітей(Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, 2015) Пода, Ольга АнатоліївнаПода О.А. Клініко-генетичні критерії прогнозування розвитку та діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки у дітей. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія - Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМИ України», Київ, 2015. Дисертація присвячена актуальному питанню сучасної педіатрії - підвищенню якості життя дітей, попередженню розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з екзогенно-конституційним ожирінням, шляхом удосконалення системи прогнозування захворювання На основі проведеного ретельного аналізу анамнестичних даних досліджено основні фактори ризику неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) у дітей. Розширено уявлення про особливості клінічного перебігу неалкогольної жирової хвороби печінки в дитячому та підлітковому віці, який у більшості випадків є безсимптомним, з відсутністю скарг, характерних саме для даної нозології. Доведено, що розвиток НАЖХП у дітей відбувається на фоні виражених порушень вуглеводного та ліпідного обмінів, як основних компонентів метаболічного синдрому (МС). Доведена роль прозапального цитокіну ФНП-а в якості важливого маркеру адипоцитарної дисфункції у дітей з абдомінальним типом ожиріння За результатами генетичного обстеження отримані дані, що наявність «мутантного)) алеля 12А)а гену РРАКу2 у дітей з ожирінням асоційована з меншим ризиком метаболічних порушень у вигляді інсулінорезистентності та дисліпідемії та нижчими показниками рівня прозапального цитокіну ФНП-а. На підставі комплексного аналізу клініко-параклінічних показників створений алгоритм, який зі ступенем надійності 95% дозволяє прогнозувати розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки у дітей.Документ Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей пубертатного віку, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді(Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології», 2008) Коленко, Ірина ОлексіївнаХоленко 1.0. «Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей препубертатного і пубертатного віку, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді». - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - Педіатрія. - ДУ „Інститут педіатрії, акушерства і гінекології' АМН України, Київ, 2008. Дисертація присвячена проблемі удосконалення методів діагностики і профілактики остеопенічного синдрому дітей препубертатного та пубертатного віку, які проживають в ендемічних за фтором регіонах. На підставі результатів дослідження встановлено, що фізичний розвиток дітей пубертатного віку в умовах хронічної фтористої інтоксикації характеризується збільшенням чисельності дівчат (до 25%) з низьким фізичним розвитком за показниками маси тіла із порушенням становлення менструальної функції (42, і %), а також хлопців з низьким фізичним розвитком за показниками зросту (60%), що обумовлює їх дисгармонійний розвиток (до 43,3% - у дівчат і до 49,4% - у хлопців). За результатами денситометричного обстеження, 25,4% школярів має остеопенічний синдром 1-11 ступеня з кількісно-якісними змінами кісткової тканини та порушенням фізіологічних термінів формування піку кісткової маси. У підлітків зазначеного регіону, вміст фтору в крові перевищує допустимі концентрації у 1,5 рази з підвищенням рівня екскреції фторидів з сечею у 2,3 рази, що відбиває ступінь його накопичення в організмі і є діагностичним критерієм фтористої інтоксикації. Доведено ефективність проведення комплексної програми з курсами остеопротективних препаратів у дітей з ендемічних за фтором регіонів з метою профілактики остеопенічного синдрому.