Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2019, Том 19, вип. 4 (68)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/11313

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2019, Том 19, вип. 4 (68) за Ключові слова "616.89:612.015.3"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Хронічний стрес та його метаболічне забезпечення
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019) Гришко, Юлія Михайлівна; Гоженко, А. И.; Гришко, Юлия Михайловна; Hryshko, Yu. M.; Gozhenko, A. I.
    Адаптація організму людини до дії стрес-факторів настає в результаті зміни фізіологічних констант зі збереженням рівня метаболічних процесів, що забезпечується одночасними змінами біохімічного, в першу чергу енергетичного забезпечення тканин. Незалежно від природи стресіндукуючого впливу він володіє універсальністю. Організм реагує на стрес стереотипним набором біохімічних і фізіологічних процесів, протікання яких забезпечує неспецифічну або строкову адаптацію. Фактори зовнішнього середовища, до яких адаптується організм, діючи різними шляхами, в кінцевому результаті призводять до одного і того ж загального комплексу порушень - дефіциту енергозабезпечення, збільшення потенціалу фосфорилювання і мобілізації енергетичних ресурсів. Хронічний психоемоційний стрес викликає тривалу пероксидацію ліпідів серця, активацію ліпаз і фосфоліпаз, а також сприяє розвитку атеросклерозу судин, ішемічній хворобі серця, гіпертонічній хворобі. При хронічному стресі виникає ситуація, коли негативні впливи, в першу чергу психоемоційні, не завжди супроводжуються зростанням функції. У той же час стереотипність стресової відповіді виявляється в одночасній, але не адекватній функції зміні метаболізму, адже одні й ті ж самі регуляторні системи спрацьовують синхронно. Виникає стан, раніше описаний нами як сомато-регуляторний дисбаланс. Одним із основних проявів якого і є неадекватність енергетичного біохімічного забезпечення організму, тобто порушення функціонально-метаболічного континууму. Саме це (гіперглікемія, гіперліпемія, активація перекисно-окиснювального метаболізму) і виступає початковими патогенетичними чинниками, які відповідальні за низку патофізіологічних порушень при хронічному стресі.