Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2024
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2024 за Ключові слова "acute pancreatitis"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Клініко-прогностична характеристика варіантів перебігу органної недостатності при гострому панкреатиті(Полтавський державний медичний університет, 2024) Левицький, Георгій Олександрович; Шейко, Володимир Дмитрович; Levytskyi, H. O.; Sheiko, V. D.Гострий панкреатит залишається одним із найскладніших захворювань в абдомінальній хірургії, особливо через високу частоту розвитку органної недостатності, яка спостерігається у 15-20% пацієнтів та асоціюється з летальністю до 42% протягом першого тижня госпіталізації. Особливу актуальність має проблема раннього виявлення пацієнтів з високим ризиком розвитку органної недостатності. Вона, в свою чергу, є ключовим фактором, що визначає тяжкість перебігу та прогноз захворювання, розвиваючись у 15-20% пацієнтів з гострим панкреатитом. При цьому персистуюча органна недостатність асоціюється з летальністю до 42% протягом першого тижня госпіталізації. Існує декілька шкал оцінки тяжкості гострого панкреатиту, серед них: Acute Physiologic Assessment and Chronic Health Evaluation II, Bedside Index of Severity in Acute Pancreatitis та модифікована шкала Marshall, але жодна з них не демонструє точності щодо прогнозу розвитку органної недостатності, а максимальна чутливість сягає лише 75%. Метою дослідження було визначення та характеристика основних варіантів перебігу органної недостатності при гострому панкреатиті на основі комплексного аналізу клінічних, лабораторних показників та часових характеристик перебігу захворювання. Проведено ретроспективне дослідження 82 пацієнтів (2014-2019 рр.), розподілених на групи з наявністю органної недостатності (41 пацієнт) та без неї (41 пацієнт). Оцінювались клінічні показники, результати лабораторних досліджень та динаміка перебігу захворювання. На основі кластерного аналізу визначено варіанти перебігу органної недостатності. Виявлено три основні варіанти перебігу: "ранній респіраторний" (37.5% випадків), "пізній прогресуючий" (57.5%) та "мультисистемний" (5.0%), що відрізнялись за часом виникнення, характером ураження систем органів та клінічними наслідками. Найбільш несприятливим виявився "мультисистемний" варіант з найдовшою тривалістю госпіталізації (медіана 68.0 діб) та найвищою летальністю.Визначено основні прогностичні маркери та розроблено систему стратифікації ризику, що дозволяє оптимізувати моніторинг та лікувальну тактику з урахуванням варіанту перебігу органної недостатності. Intoroduction. Acute pancreatitis remains one of the most challenging diseases in abdominal surgery, particularly due to the high incidence of organ failure, occurring in 15-20% of patients and associated with mortality rates up to 42% during the first week of hospitalization. Early identification of patients at high risk for organ failure development is of particular importance. It, in turn, is a key factor determining the severity of the course and prognosis of the disease, developing in 15-20% of patients with acute pancreatitis. At the same time, persistent organ failure is associated with mortality of up to 42% during the first week of hospitalization. There are several scales for assessing the severity of acute pancreatitis, including: Acute Physiologic Assessment and Chronic Health Evaluation II, Bedside Index of Severity in Acute Pancreatitis and the modified Marshall scale, but none of them demonstrates accuracy in predicting the development of organ failure, and the maximum sensitivity reaches only 75%. The objective of this study was to identify and characterize the main patterns of organ failure in acute pancreatitis based on comprehensive analysis of clinical indicators, laboratory parameters, and temporal disease characteristics. Subjects and methods. This retrospective study included 82 patients (2014-2019), stratified into groups with organ failure (n=41) and without it (n=41). The assessment protocol included clinical parameters, laboratory findings, and disease progression dynamics. Cluster analysis was used to determine organ failure patterns. Results. Three main patterns were identified: “early respiratory” (37.5% of cases), “late progressive” (57.5%), and “multisystem” (5.0%), each differing in onset timing, organ system involvement, and clinical outcomes. The "multisystem" pattern exhibited the most unfavorable profile, with the longest hospitalization duration (median 68.0 days) and highest mortality. The study identified key prognostic markers and developed a risk stratification system, enabling optimized monitoring and treatment strategies based on the organ failure pattern.Документ Роль візуалізаційних методів дослідження в дифереційній діагностиці локальних ускладнень гострого панкреатиту(Полтавський державний медичний університет, 2024) Оганезян, Айкануш Геворгівна; Ohanezian, A.Мета роботи оцінити інформативність методів візуалізації в диференційній діагностиці морфологічних змін характерних для локальних ускладень гострого панкреатиту для визначення показань до їх застосування з метою раціонального використання ресурсу лікувального закладу. Матеріали та методи дослідження. Проведений аналіз результатів обстеження та лікування 116 пацієнтів з локальними ускладненнями гострого панкреатиту. Візуальну оцінку змін в підшлунковій залозі та місцевих ускладень гострого панкреатиту виконували при трансабдомінальному ультразвуковому дослідженні, комп’ютерній томографії та магнітнорезонансній томографії з внутрішньовенним контрастним підсиленням. Результати дослідження. Інформативніть даних ультразвукового дослідження та комп’ютерної томографії за набрякової форми гострого панкреатиту з локальними ускладненнями була зіставною. За некротичної форми гострого панкреатиту комп’ютерна томографія та магнітнорезонансна томографія були більш інформативними методами, ніж ультразвукове дослідження у візуалізації поширеності та меж інфільтрату. Ультразвукове дослідження та магнітнорезонансна томографія були більш інформативними методами ніж комп’ютерна томографія в оцінці внутрішньої архітенктоніки обмежених скупчень рідини. Методи візуалізації (ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія та магнітнорезонансна томографія) мають високу інформативність у виявленні локальних ускладнень гострого панкреатиту як на ранній, так і на пізній стадії захворювання. Висновки. Поширеність та характер змін за наявності локальних ускладень гострого панкреатиту можна чітко визначити при співставленні морфологічних змін паренхіми підшлункової залози, навколопанкреатичних клітковинних просторів на зображеннях комп’ютерної томографії та ультразвукового дослідження або магнітнорезонансної томографії. Вдосконалений алгоритм візуалізаційної оцінки сприяє оптимізації строків та методів хірургічного лікування пацієнтів за гострого панкреатизу з локальними ускладеннями, а також більш раціональному використнню технічного ресурсу лікувального закладу. The aim of this study is to evaluate the diagnostic value of imaging methods in identifying the morphological characteristics of local complications of acute pancreatitis and to establish indications for their use, thereby optimizing the resource utilization of medical institutions.Materials and Methods. This study analyzed the examination and treatment outcomes of 116 patients with local complications of acute pancreatitis. Visual assessment of pancreatic changes and associated local complications was performed using transabdominal ultrasound, computed tomography (CT), and magnetic resonance imaging (MRI) with intravenous contrast enhancement.Results. The diagnostic capabilities of ultrasound examination and computed tomography (CT) were comparable for detecting the edematous form of acute pancreatitis with local complications. However, for the necrotic form of acute pancreatitis, CT and magnetic resonance imaging (MRI) proved to be more informative than ultrasound in visualizing the extent and boundaries of inflammation, enabling precise measurement of lesion size. Ultrasound and MRI were particularly effective in assessing the internal architecture of localized fluid collections. Both MRI and CT demonstrated high diagnostic value in identifying acute pancreatitis and its local complications. Across all stages of the disease, imaging methods (ultrasound, CT, and MRI) were highly informative in detecting local complications. Conclusion. The progression and nature of morphological changes in acute pancreatitis with local complications can be accurately determined by comparing pancreatic and peripancreatic tissue changes observed on CT, ultrasound, or MRI. An optimized imaging assessment algorithm enhances the timing and selection of surgical treatment approaches for patients with acute pancreatitis and local complications while promoting the efficient use of technical resources within medical institutions.