Дисертації
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Дисертації за Ключові слова "616.31.2-002:616.342-053.2"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Патогенетичне обгрунтування первинної та вторинної профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей з хронічними гастродуоденітами(Полтавський державний медичний університет, 2021-10-21) Бауман, Софія СергіївнаБауман С.С. Патогенетичне обґрунтування первинної та вторинної профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей з хронічними гастродуоденітами. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 – Охорона здоров’я за спеціальністю 221 – Стоматологія. – Полтавський державний медичний університет, Полтава, 2021. Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективність профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей молодшого шкільного віку з хронічним гастродуоденітом. Метою роботи є підвищити ефективність первинної та вторинної профілактики хронічного катарального гінгівіту у дітей з хронічним гастродуоденітом шляхом визначення прогностичних критеріїв та обґрунтування на цій основі диференційованої індивідуалізованої профілактики. Наукова новизна отриманих результатів. Доповнені дані про стан ясен та особливості перебігу хронічного катарального гінгівіту у дітей молодшого шкільного віку з хронічним гастродуоденітом. Запалення ясен в групі дітей, хворих на хронічний гастродуоденіт, було найбільш виражено та за даним індексу РМА визначено як гінгівіт середнього ступеня тяжкості у 32,1%, соматично здорові діти мали легку ступінь тяжкості хронічного катарального гінгівіту 25,5%. Досягла подальшого розвитку концепція етіології та патогенезу хронічного катарального гінгівіту у дітей з хронічним гастродуоденітом. Вперше встановлено рівень експресії мРНК інгібіторної субодиниці ядерного фактору транскрипції kB - IkBα в епітелії ясен в залежності від ступеню тяжкості запалення тканин пародонта у ротовій порожнині у дітей з хронічним гастродуоденітом. Соматично здорові діти і діти з хронічним гастродуоденітом при наявності хронічного катарального гінгівіту мали нижчий рівень експресії IkBα, ніж діти контрольної групи. 3 Вперше оцінений баланс про- та протизапальних цитокінів IL-1β; IL-10 в ротовій рідині у дітей молодшого шкільного віку у з хронічним гастродуоденітом. Встановлено, що у них рівень IL-1β був у 76 разів вище, ніж у здорових дітей, а рівень IL -10 майже в 3 рази нижче у порівнянні із здоровими дітьми. Застосування розробленого лікувально-профілактичного комплексу призвело до покращення гігієни порожнини рота, зменшення ступеня запалення у яснах, зниження індексу кровоточивості ясен, вірогідного зниження рівня прозапального цитокіну IL-1β майже в 4,7 разів у порівннянні з вихідними даними, та зростання протизапального цитокіну IL - 10 у 3 рази у порівнянні з вихідними даними. На підставі визначених особливостей перебігу ХКГ та прогностичних критеріїв його розвитку обґрунтований та розроблений індивідуалізований підхід до його профілактики. Для визначення особливостей стоматологічного статусу було обстежено 326 дітей віком від 6 до 12 років: 104 здорових, 104 хворих на катаральний гінгівіт без соматичної патології та 118 хворих на катаральний гінгівіт з хронічним гастродуоденітом. У результаті проведених досліджень встановлений незадовільний рівень гігієни порожнини рота у дітей, що мали запалення пародонту. У дітей, які мали здоровий пародонт і не мали соматичної патології визначений добрий стан гігієни порожнини рота як за індексом Федорова-Володкіної, так і за індексом Silness-Loе. Найгірший стан гігієни порожнини рота визначений у дітей віком 6-7 років з ХГД. Як соматично здорові, так і діти з ХГД потребують особливої уваги лікаря-стоматолога в цей віковий період для формування у них ефективних навичок догляду за порожниною рота. Запалення ясен в групі дітей, які були хворі на ХГД, було виражено сильніше і визначено як гінгівіт середнього ступеня тяжкості за даним індексу РМА. У дітей, які не були соматично обтяжені, але мали ХКГ, виявили його легку ступінь тяжкості (25,58±0,31%). Вищий ступінь 4 запалення ясен у дітей з ХГД підтверджений і вищими показниками папілярного індексу кровоточивості. Індекс кровоточивості у дітей з ХКГ та ХГД у всіх вікових групах був більш ніж в 10 разів вищим, ніж у соматично здорових дітей з ХКГ. У соматично здорових дітей без запалення ясен інтенсивність карієсу як тимчасових, так і постійних зубів значно нижча, ніж в групі соматично здорових дітей з ХКГ та серед дітей з ХГД та ХКГ. Діти з ХГД та ХКГ, починаючи з віку 8-9 років мають інтенсивність карієсу постійних зубів у 2,1 рази вищу, ніж соматично здорові діти з ХКГ та в 2,8 рази, ніж здорові діти без проявів запалення пародонту. Для визначення провідних ланок патогенезу ХКГ у дітей з ХГД нами було поглиблено обстежено 50 дітей віком від 6 до 12 років – 20 дітей, хворих на катаральний гінгівіт без соматичної патології, 20 дітей, хворих на ХКГ та ХГД та 10 здорових дітей, які склали контрольну групу дослідження. Соматично здорові діти без ознак запалення ясен мали найнижчий рівень IЛ-1β у ротовій рідині (3,72±1,12пг/мл), у дітей, що мали ХКГ легкої ступені, визначена майже в 45 разів вища концентрація IЛ-1β (183,82±15,76 пг/мл). Обстежені діти з ХКГ та ХКГ мали у 1,5 рази вищий рівень IЛ-1β ніж у соматично здорові діти з ХКГ та в 76 разів вищий, ніж у здорових дітей ( 282,33±6,82 пг/мл). Визначення вмісту протизапального IЛ-10 показало зворотню тенденцію, ніж концентрація IЛ-1β у ротовій рідині дітей обстежених груп. У здорових дітей його концентрація була найвищою (1,44±0,17 пг/мл), з наростанням ступеня важкості запалення пародонту вона падала в 1,3 рази (до 1,07±0,14 пг/мл) у здорових соматично дітей з наявністю ХКГ (0,022±0,003 2- Δсt та 0,026±0,04 2- Δсt у порівнянні з 0,045±0,07 2- Δсt, р<0,05). Виходячи з отриманих даних, що характеризують стан гомеостазу та баланс про- та протизапальних ІЛ у цих дітей ми розробили лікувальнопрофілактичний комплекс. Дітям з ХКГ, що мали супутню патологію ХГД, було запропоновано власно розроблене лікування: призначення Євро-Біотику Жерміна по 1 капсулі 2 рази на день після прийому їжі, полоскання порожнини рота розчином Декасану 100 мл – 2 рази на день, аплікації на ясна Холісалу (0,5 см гелю втирати 2 хвилини у ясна), чищення зубів зубною пастою Splat «Лечебные травы». Комплекс лікування складав 14 днів. Динамічне спостереження свідчить про позитивний вплив лікувальнопрофілактичного комплексу. Після проведення лікувально-профілактичних заходів стан гігієни за даними індексу Федорова-Володкіної суттєво покращився в обох групах дітей – з незадовільного до задовільного через місяць спостереження. Через 3 місяці відбувалося подальше покрашення рівня гігієни до значення «добрий» (до 1,42±0,02 та 1,38±0,05), через 6 місяців після призначення комплексу визначений стабільно гарний стан гігієни порожнини рота. Позитивний вплив на стан гігієни порожнини рота лікувальнопрофілактичного комплексу підтверджений динамікою показників індексу Silness-Loе. Через місяць після застосування комплексу визначене падіння в 2 рази (з 3,3±0,11 до 1,05±0,21 балів) у дітей з ХГД і рівень гігієни порожнини рота за даними цього індексу досяг рівня здорових дітей у порівнянні з початковим рівнем. Стійке покращення гігієни порожнини рота відмічено і через 3 місяця, воно було вірогідно краще, ніж вихідний рівень в обох групах дітей без достовірної різниці між ними. Після застосування лікувальнопрофілактичного комплексу через півроку за даними цього ж індексу стан гігієни порожнини рота в контрольній групі дітей залишався на рівні здорових дітей, а в групі дітей з ХКГ дещо понизився, але ж залишився на кращому рівні, ніж до лікування (р<0,05 ). Позитивний вплив лікувально-профілактичного комплексу на стан запалення ясен підтверджується динамікою індексу кровоточивості ясен. Через місяць після призначення лікувально-профілактичного комплексу він зменшився в 2,7 рази в контрольній групі дітей (р<0,05) та в 2,3 рази у дітей з ХГД (р<0,05). Стабільно кращі показники індексу спостерігалися і через 3 місяці спостереження, хоча в групі соматично здорових дітей запалення пародонту продовжувало бути виражено менше (0,7±0,3 та 1,3±0,13) відповідно (р<0,05). Через 6 місяців від призначення комплексів обстеження показало, що індекс кровоточивості залишився вірогідно нижчим, ніж до лікування, але визначена тенденція до його погіршення в обох групах дітей у порівнянні з даними обстеження через 3 місяці. Через місяць після проведеного впливу стан запалення ясен покращився, а індекс РМА в групі дітей без соматичних захворювань знизився в 1,7 рази, в групі дітей з ХКД - в 2,1 рази. Починаючи з 3-го місяця спостереження фіксували деяке підвищення індексу РМА в обох групах дітей. Показник індексу РМА в групі дітей з ХГД був вірогідно вищим, ніж у соматично здорових (1,82±0,3% та 14,1±0,8%, р<0,05), тасвідчив про легку ступінь важкості. Значення індексу РМА до 6 міс спостережень були вірогідно нижче, ніж до початку лікування (р<0,05), у соматично здорових дітей він залишався у 1,4 рази нижчим, ніж до лікування, а у дітей з ХГД – у 1,7 разів (р<0,05). Така динаміка свідчить про позитивну та нормалізуючи дію лікувально-профілактичного комплексу протягом 6 місяців після застосування, доцільно призначати повторний курс призначення комплексу саме через 6 місяців. Вихідний рівень IЛ-1β у ротовій рідині здорових дітей був майже у 50 разів вище, ніж у соматично здорових дітей з ХКГ та в 76 разів у дітей з ХГД та запаленням ясен. Через місяць після призначення лікувальнопрофілактичного комплексу рівень IЛ-1β в обох групах значно знизився (17,91±3,53 пг/мл у групі соматично здорових дітей; 59,62±6,71 пг/мл у дітей з ХГД та ХКГ). Зважаючи на те, що і після впливу лікувальнопрофілактичного комплексу IЛ-1β, визначений у рівнях, що перебільшував показник здорових дітей, та те, що ми визначили суттєве його падіння від початкових рівнів (в 4,7 разів у дітей з ХГД та в 10 разів у соматично здорових дітей) вважаємо, що така динаміка свідчить про позитивний вплив комплексу. Однак, сповільнена нормалізацію стану в групі соматично обтяжених дітей підтверджує вплив ХГД на місцеве запалення в пародонті та потребує неодноразового призначення комплекса. Через місяць після призначення комплексу рівень IЛ-10 в обох групах дітей вірогідно збільшився в 2,3 рази від початкового та в 1,7 разів у порівнянні з визначеним в групі соматично здорових дітей. У дітей з ХКГ та ХГД рівень IЛ-10 після застосування лікувально-профілактичного комплексу зріс у 3 та досяг рівня здорових дітей (1,731±0,184 пг/мл та 1,436±0,168пг/мл). Після проведення комплексу запропонованих нами лікувальнопрофілактичних заходів відбувається зростання рівня IЛ-10 на фоні падіння рівня IЛ-1β в соматично здорових дітей та у дітей з ХГД. Вихідний рівень співвідношення IЛ-1β/IЛ-10 в обох групах дітей з ХКГ свідчить про переважання впливу прозапального інтерлейкіну. Після застосування лікувально-профілактичного комплексу в обох досліджуваних групах можна визначити нормалізуючий вплив комплексу на баланс про-та протизапальніх лейкінів, які ми визначали у обстежених дітей. Співвідношення IЛ-1β/IЛ-10 може бути прогностичним признаком розвитку чи посилення тяжкості запалення в яснах – чим воно вище, тим більший рівень запалення в пародонті. Баланс про- та протизапальних інтерлейкінів 1β та 10 після застосування стандартного та запропонованого нами лікувально-профілактичних комплексів свідчить про пригнічення запалення в яснах обстежених дітей. Проведений нами аналіз експресії Ik-Bα виявив її пригнічення у дітей з хронічним катаральним гінгівітом у порівнянні із здоровими дітьми (0,022±0,003 2-Δсt; 0,026±0,04 2-Δсt; 0,045±0,07 2-Δсt відповідно р<0,05). За нашими даними соматично здорові діти і діти з ХГД та ХКГ мали в 2 рази нижчий рівень експресії Ik-Bα (р<0,05). Після застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу у дітей з ХКГ соматично не обтяжених та на тлі ХГД ми визначили зростання рівня експресії IkBα до значень здорових дітей. Аналізуючи отриманні дані, щодо виявлення факторів ризику виникнення та провідних ланок патогенезу ХКГ у дітей із захворюваннями шлунково кишкового тракту ми розробили клінічний метод прогнозування ХКГ у цих дітей. З метою визначення ризику розвитку ХКГ у дітей із ХГД пропонуємо у конкретної дитини визначати наявність наступних предикторів ХКГ, оцінюючи їх у балах (1,2 та 3 бали): стан гігієни ротової порожнини за ГІ за Федоровим-Володкіної; стан гігієни ротової порожнини за ГІ Silness–Loe; рівень експресії мРНК гену Ik-Bα; порушення функції органів ШКТ; баланс - про та протизапальних цитокінів IL -1β, IL -10; індекс кровоточивості. За сумою балів можемо визначити очікуваний ризик розвитку ХКГ від низького (6-8 балів) до середнього (9-12 балів) та високого 13 та більше балів. Для дітей, які не мають клінічних проявів ХГД на тлі періодичних скарг щодо ШКТ та мають низький рівень ризику розвитку ХКГ (3-7 балів) рекомендуємо у якості первинної профілактики розвитку хронічного катарального гінгівіту запропонований нами комплекс, а саме: проведення професійної гігієни порожнини рота; навчання індивідуальній гігієні порожнини рота за методом Bass з використанням зубної пасти Splat «Лечебные травы»; прийом внутрішньо Євро-Біотик Жерміна по 1 капсулі 2 рази на день після прийому їжі протягом 14 днів. Дітям із середнім рівнем ризику ХКГ (9-12 балів) рекомендуємо призначати у якості вторинної профілактики ХКГ розроблений нами лікувально-профілактичний комплекс 2 рази на рік. Дітям з високим рівнем ризику розвитку ХКГ (13≥ балів) рекомендуємо застосовувати вищезазначений комплекс тричі на рік.