Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2024, Том 24, вип. 4 (88)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/25560

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2024, Том 24, вип. 4 (88) за Ключові слова "antioxidants"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Вплив піколінату хрому на розвиток оксидативного стресу у двоголовому м’язі стегна щурів за умов моделювання метаболічного синдрому
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Акімов, Олег Євгенович; Микитенко, Андрій Олегович; Міщенко, Артур Володимирович; Костенко, Віталій Олександрович; Akimov, O. Y.; Mykytenko, A. O.; Mischenko, A. V.; Kostenko, V. O.
    Понад 1 мільярд людей у всьому світі страждають ожирінням, серед них приблизно 650 мільйонів дорослих, 340 мільйонів підлітків і 39 мільйонів дітей. За оцінками ВООЗ, до 2025 року приблизно 167 мільйонів людей матимуть надмірну вагу або ожиріння. Ожиріння може призводити до розвитку метаболічного синдрому, хвороб серця, інсульту, діабету 2 типу та деяких видів раку. Метою даної роботи є визначення впливу застосування індуктора активації транскрипційного фактора p38 на активності антиоксидантних ферментів, продукцію супероксидного аніон-радикалу, вміст окисно-модифікованих білків та концентрацію малонового діальдегіду у двоголовому м’язі стегна щурів за умов експериментального метаболічного синдрому. Дослідження проведене на 24 статевозрілих щурах-самцях лінії «Вістар» вагою 200-260 г, які були розподілені на 4 групи: контрольна; група моделювання метаболічного синдрому, який відтворювали шляхом додавання до стандартного раціону віварію 20% розчину фруктози в якості єдиного джерела питної води протягом 60 днів; група введення піколінату хрому в якості індуктора активації р38 в дозі 80 мкг/кг перорально щоденно протягом 60 діб; група поєднаного впливу введення піколінату хрому та відтворення метаболічного синдрому. У 10% гомогенаті двоголового м’язу стегна ми досліджували: продукцію супероксиду, активність супероксиддисмутази та каталази, вміст малонового діальдегіду та окисно-модифікованих білків. Введення піколінату хрому на фоні моделювання метаболічного синдрому призводить до зменшення базової продукції супероксиду в двоголовому м’язі стегна щурів на 25,7%, його продукція від мікросом та мітохондрій знижується на 18,8% та 24,4%, відповідно, порівняно із результатами групи метаболічного синдрому. Активність супероксиддисмутази зростає на 60,5%, а активність каталази зростає на 52,6%. Концентрація малонового діальдегіду в двоголовому м’язі стегна щурів за умов введення піколінату хрому на фоні моделювання метаболічного синдрому знижується на 41,2%, а вміст окисно-модифікованих білків зменшується на 34,3%. Введення піколінату хрому за умов моделювання метаболічного синдрому є ефективним засобом корекції оксидативного ушкодження ліпідів та білків в скелетних м’язах щурів за рахунок зниження продукції активних форм кисню та відновлення активності антиоксидантних ферментів. Over 1 billion people worldwide are affected by obesity, including approximately 650 million adults, 340 million adolescents, and 39 million children. According to WHO projections, 167 million individualsare expected to be overweight or obese by 2025. Obesity is a major risk factor for metabolic syndrome, cardiovascular disease, stroke, type 2 diabetes, and certain types of cancer.The aim of this study is to investigate the impact of a transcription factor p38 activation inducer on antioxidant enzyme activity, superoxide anion radical production, oxidatively modified protein levels, and malondialdehyde concentration in the biceps femoris muscle of rats under experimental metabolic syndrome conditions. Materials and methods. The study involved 24 sexually mature male Wistar rats weighing 200–260 g, divided into four groups: a control group; a metabolic syndrome model group, which was formed by providinga 20% fructose solution as the sole drinking source alongside a standard vivarium diet for 60 days; a chromium picolinate administration group, where chromium picolinate was administered orally at a dose of 80 μg/kg daily for 60 days; and a combined group subjected to both chromium picolinate administration and metabolic syndrome modeling. In a 10% homogenate of the biceps femoris muscle, the following parameters were analyzed: superoxide production, superoxide dismutase activity, catalase activity, malondialdehyde content, and levels of oxidatively modified proteins. Results. The administration of chromium picolinate during metabolic syndrome modeling significantly reduced oxidative stress in the biceps femoris muscle of rats. Basal superoxide production decreased by 25.7%, while superoxide production by microsomes and mitochondria decreased by 18.8% and 24.4%, respectively, compared to the metabolic syndrome group. Additionally, superoxide dismutase activity increased by 60.5%, and catalase activity rose by 52.6%. The concentration of malondialdehyde decreased by 41.2%, and the content of oxidatively modified proteins was reduced by 34.3%. Conclusion. Chromium picolinate administration under metabolic syndrome conditions effectively mitigates oxidative damage to lipids and proteins in rat skeletal muscle. This is achieved through a reduction in reactive oxygen species production and the restoration of antioxidant enzyme activity.
  • Ескіз
    Документ
    Цитологічна характеристика процесу загоєння ран у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на різних термінах післяопераційного періоду при одонтогенних флегмонах щелепно-лицевої локалізації
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Кіптілий, Анатолій Васильович; Аветіков, Давид Соломонович; Kiptiliy, A. V.; Avetikov, D. S.
    Одонтогенні флегмони щелепно-лицевої локалізації належать до найпоширеніших захворювань у практиці хірурга-стоматолога, і, незважаючи на певні здобутки сучасної медицини, їх кількість продовжує зростати. Наявність у пацієнтів супутньої патології, зокрема, ішемічної хвороби серця, може мати негативний вплив на перебіг основного захворювання, ускладнювати діагностич- ний та лікувальний процес та відтерміновувати одужання пацієнти. Тому існує потреба у пошуку нових та оптимізації існуючих методик лікування одонтогенних флегмон у пацієнтів на тлі ішемічної хвороби серця. Тому метою дослідження було встановити за допомогою методу «поверхневої біопсії» ран динаміку регенеративних процесів у рані на різних термінах післяопераційного періоду після застосування класичної та авторської методик лікування одонтогенних флегмон щелепно-лицевої локалізації у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Матеріали та методи. Проведено дослідження 80 пацієнтів з даною патологію, яких було поділено на 4 групи. У пацієнтів першої групи до стандартної терапії було додано кверцитин, другої групи – кверцитин та мек- сидол, третя група отримувала стандартне лікування. Пацієнти цих трьох груп мали в анамнезі ішемічну хворобу серця. Четверта група (контрольна) мала основне захворювання, але супутня патологія була відсутня. Проводили цитологічне дослідження за допомогою методу «поверхневої біопсії» рани. Матеріал для дослідження брали на 1, 3, 5, 7 та 9 добу післяопераційного періоду, яким в подальшому забарвлювали за способом Романовского-Гимза. Після цього було проведено дослідження гістологічних препаратів. Результати. Основними клітинними елементами у всіх групах на першу добу дослідження були еритроцити. На третю добу, у першої групи визначалися лімфоцити та поодинокі голоядерні клітини; у другої - преколагенові волокна; третьої - значна кількість поліморфноядерних лейкоцитів; четвертої – переважно голоядерні клітини. Вже на п’яту добу у першій групі були ознаки прогресуючого розвитку регенераторних процесів, у другої - завершальної фази регенерації. У третій та четвертій групі виявлено зміни, що характерні для поступового розвитку регенераторного процесу. На сьому добу, у першій групі були прояви завершального етапу загоєння рани, а у другій – даний процес вже був завершений. Щодо третьої та четвертої груп на даному етапі були наявні ознаки регенераторної стадії ранового процесу. На дев’яту добу дослідження, у третій та четвертій групах були відсутні ознаки запального процесу. Висновки. Таким чином, застосування у складі консервативної терапії кверцетину у комбінації з в/в ін’єкціями мексидолу прискорює регенеративні процесу у післяопераційному періоді, а також скорочує терміни запальної реакції. Odontogenic phlegmon of maxillofacial localisation is one of the most common diseases in the practice of a dental surgeon. The presence of comorbidities, such as coronary heart disease, can negatively impact the course of the underlying condition, complicate diagnosis and treatment, and delay patient recovery. This highlights the need to explore and improve treatment methods for odontogenic phlegmon in patients with coronary heart disease. The aim of this study was to examine the dynamics of regenerative processes in the wound at different stages of the postoperative period after using both classical and novel treatment methods for odontogenic phlegmon of maxillofacial localization in patients with coronary artery disease. Subjects and methods. The study included 80 patients with this pathology, divided into 4 groups. In the first group, quercetin was added to standard therapy, in the second group, quercetin and mexazol were used, and the third group received standard treatment. Patients in these three groups had a history of coronary heart disease. The fourth group (control) had only the underlying disease without comorbidities. Cytological examination was performed using the "surface biopsy" method. The material was collected on days 1, 3, 5, 7, and 9 of the postoperative period and stained using the Romanowsky-Giemsa method.Subsequently, histological specimens were examined. Results. On day 1, the main cellular elements across all groups were erythrocytes. By day 3, lymphocytes and single holonuclear cells were observed in the first group; precollagen fibers appeared in the secondgroup; the third group showed a significant number of polymorphonuclear leukocytes; and the fourth group mainly had holonuclear cells. By day 5, the first group showed progressive development of regenerative processes, while the second group entered the final phase of regeneration. In the third and fourth groups, gradual development of the regenerative process was observed. On day 7, the first group showed signs of groups showed signs of the regenerative stage at this point. On day 9, no signs of inflammation were present in the third and fourth groups. Conclusion. The use of quercetin combined with intravenous mexazol injections as part of conservative therapy accelerates regenerative processes in the postoperative period and shortens the duration of the inflammatory reaction.