Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2024, Том 24, вип. 4 (88)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/25560

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2024, Том 24, вип. 4 (88) за Ключові слова "anxiety"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Оцінка показників сприйняття освітнього середовища студентами-медиками у Полтавському державному медичному університеті
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Федорченко, Ігор Леонідович; Литовка, Володимир Вікторович; Стриженок, Віталій Петрович; Северин, Юрій Миколайович
    Освітнє середовище – це комплекс зовнішніх факторів, необхідних для успішного освітнього процесу, умов формування і можливостей для розвитку особистості. Дослідження освітнього середовища є пріоритетним у закладах вищої освіти по всьому світу, що спричинено його впливом на результати навчання. Мета дослідження. Вивчити показники сприйняття освітнього середовища студентами, які здобувають освіту другого (магістерського) рівня у Полтавському державному медичному університеті. Матеріали та методи. У статті проаналізовано результати опитування 220 здобувачів 1-3 курсів навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти Полтавського державного медичного університету. Для цього було розроблено опитувальник з 93 запитань, що мав на меті аналіз проблеми вибору студентами-медиками адаптації до навчання та факторів, які сприяють цьому вибору, і включав шкали навчального середовища Джона Гопкінса та шкали навчального середовища медичних шкіл. Для проведення опитування використовувався сервіс Google Forms (https://docs.google.com/forms). Опрацювання результатів опитування проводилося з допомогою сервісу Google Tables та пакету MS Office 2019. The educational environment comprises a complex set of external factors essential for a successful educational process, fostering conditions for personal growth and development. The study of the educational environment is a priority for higher education institutions globally due to its significant impact on learning outcomes and overall student success. The purpose of this study is to analyze indicators of students’ perception of the educational environment at Poltava State Medical University among those pursuing second-level (Master's) education. Materials and Methods. Materials and Methods. This study analyzes the results of a survey conducted among 220 students in their 1st to 3rd years of the second (Master's) level of higher education at Poltava State Medical University. A questionnaire consisting of 93 questions was developed to examine medical students’ adaptation to learning and the factors influencing their choices. The questionnaire incorporated the Johns Hopkins Learning Environment Scale and the Medical School Learning Environment Scale. The survey was conducted using Google Forms (https://docs.google.com/forms), and the results were processed using Google Sheets and MS Office 2019. Statistical significance was set at p < 0.05. Results. According to the Spielberg-Hanin subscale of situational anxiety, the mean score of the participants was 53.44 [51.0–56.0], while the mean score for reactive anxiety was 51.77 ± 0.44. The combined scores for situational and reactive anxiety in women averaged 106.91 [105.0–129.0], and in men, 106.0 [99.0–113.0] (p < 0.0001); no significant differences were found between medical and dental students for these scales (p = 0.7145). Respondents rated their overall perception of the educational environment as 1.0 [0–1.0]. A weak correlation was observed between their perception of the educational environment and scores on the situational anxiety scale (ρ = 0.13; p = 0.0048). No correlation was found with reactive anxiety scores (ρ = -0.016; p = 0.78), the Johns Hopkins Learning Environment Scale (R = -0.02; p = 0.88), or the Medical School Learning Environment Scale (R = -0.16; p = 0.18). Gender differences were not observed on the Johns Hopkins Learning Environment Scale (U = 4774, p = 0.24). However, on the Medical School Learning Environment Scale, the average score was higher for women (0.46 ± 0.04) compared to men (0.44 ± 0.06) (U = 2.272, p = 0.0262). A moderate correlation was identified between the Johns Hopkins Learning Environment Scale and the Medical School Learning Environment Scale (R = 0.73; p < 0.05). Conclusion. The scales are relevant and reliable tools for assessing medical students’ perception of the educational environment, particularly in terms of satisfaction with the psychological microclimate of learning. Evaluating medical students’ perception of the educational environment should consider gender, age, and social and living conditions.
  • Ескіз
    Документ
    Психологічний стан здобувачів вищої медичної освіти при наявності больового синдрому в шиї
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12) Шкодіна, Анастасія Дмитрівна; Мамай, Олександр Володимирович; Білько, Валерія Володимирівна; Климко, Дарія Олександрівна; Рамусь, Артем Михайлович; Мороховець, Галина Юріївна; Пінчук, Вікторія Анатоліївна; Дельва, Михайло Юрійович; Shkodina, A. D.; Mamai, O. V.; Bilko, V. V.; Klymko, D. O.; Ramus, A. M.; Morokhovets, H. Yu.; Pinchuk, V. A.; Delva, M. Yu.
    Біль у шиї - одне з найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату зі стандартизованою за віком поширеністю 27,0 на 1000 осіб у 2019 році, займає 4 місце у світі після захворювань спини, психічних розладів, включаючи депресію та залізодефіцитну анемію. Ця проблема тісно пов'язана з синдромом комп'ютерної шиї. Цей синдром проявляється як рання стадія дегенерації шийного відділу хребта через стрес, спричинений постійним нахилом голови під час роботи за комп'ютером або смартфоном. Дані сучасної літератури свідчать про тісний взаємозв'язок між здоров'ям людини і психоемоційної складової болю в шиї. Однак у більшості досліджень на глобальному та регіональному рівнях аналізується ця проблема з комплексом симптомів з боку опорно-рухового апарату, динаміка поширеності болю в шиї серед студентів медичних вищих навчальних закладів України не відстежується, аналіз літературних джерел показує брак інформації. Метою даного дослідження є аналіз специфіки психоемоційних станів, зокрема проявів симптомів тривоги та депресії, а також сприйняття рівня соціальної підтримки у випадку болю в шиї у студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах. Матеріали і методи. До дослідження було залучено 187 здобувачів другого рівня вищої медичної освіти очної форми навчання 1-6 курсів. Для проведення опитування застосовано інтернет-опитувальник, який включав паспортну частину і соціальні фактори болю в шиї, шкалу визначення соціальної підтримки, опитувальник для оцінки тривоги (GAD-7), опитувальник для оцінки депресії (PHQ-9) та шкалу оцінки рівня стресу (PSS-10), використано шкалу соціальної підтримки (SSS). Neck pain is one of the most prevalent musculoskeletal disorders, with an age-standardized prevalence of 27.0 per 1,000 people in 2019, ranking fourth globally after back diseases, mental disorders (including depression), and iron deficiency anemia. This issue is closely associated with computer neck syndrome, which represents the early stages of cervical spine degeneration due to the stress caused by prolonged head tilting while using a computer or smartphone. Current literature highlights a strong link between neck pain and the psycho-emotional component of health. However, most studies at both global and regional levels examine this problem as part of a broader set of musculoskeletal symptoms. Notably, there is a lack of monitoring on the prevalence of neck pain among medical university students in Ukraine, and a review of available literature reveals a significant gap in this area. The purpose of this study is to analyze the specifics of psychoemotional states, in particular the manifestations of anxiety and depression symptoms, as well as the perception of the level of social support in the case of neck pain among students studying at higher education institutions. Materials and methods. The study involved 187 applicants for the second level of higher medical education of full-time 1-6 years of study. An online questionnaire was used to conduct the survey, which included a passport part and social factors of neck pain, a scale for determining social support, an anxiety questionnaire (GAD-7), a depression questionnaire (PHQ-9) and a scale for assessing the level of stress (PSS-10) and a social support scale (SSS).