Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 4 (64)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, Том 18, вип. 4 (64) за Ключові слова "616.37-006:616.367-002"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Зміни мікробіому при обтурації жовчних шляхів внаслідок прогресуючого росту пухлини підшлункової залози(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Філатов, М. С.; Довгань, Р. С.; Макаренко, О. М.; Филатов, Н. С.; Довгань, Р. С.; Макаренко, О. М.; Filatov, M. S.; Dovgan, R. S.; Makarenko, O. M.У статті представлений огляд літератури з метою узагальнення сучасних знань про мікробіом, зокрема, його зміни при канцерогенезі підшлункової залози та наступних ускладненнях. Зроблено висновки, що патогенні бактерії впливають на цей процес, активізуючи відповідні рецептори та зберігаючи запалення, асоційоване із виникненням раку підшлункової залози. При обструкції пухлиною жовчних шляхів виявлено, що на метаболізм організму можуть впливати мікробні модифікації жовчних кислот, які ведуть до зміни сигналізування через рецептори жовчних кислот, і також різні зміни складу мікробіому. Керування кишкової мікробіоти за допомогою пробіотиків дозволяє змінити метаболізм жовчних кислот за рахунок FXR та GPBAR1 сигналізування. Дослідження показали, що обтурація жовчних шляхів, яка блокує надходження жовчі в кишечник веде до підвищеного росту бактерій і транслокації бактерій до тонкої кишки. Доведено, що патогенні мікроорганізми здатні діяти як канцерогенні агенти після інфікування підшлункової залози. Результати досліджень показали, що мікробна різноманітність кишечника значно знижується при раку підшлункової залози і ця пухлина характеризується унікальним мікробним профілем. Зокрема, мікробні зміни при раку підшлункової залози характеризувались збільшенням кількох представників, таких як Veillonella, Klebsiella і Selenomonas, та LPS-продукуючих бактерій, включаючи Prevotella, Hallella та Enterobacter. Збільшення кількості бактерій, що продукують ЛПС, підтверджують важливу патогенетичну роль дисбактеріозу в посередництві хронічного запалення. Окислювальне ушкодження, активуючи шлях NF-kB, сприяють синтезу і секреції прозапальних цитокінів. Таким чином, тривале хронічне запалення та окислювальні ушкодження беруть участь у розвитку раку підшлункової залози. Тому, важливим є пошук нових напрямків впливу на даний патологічний стан, в тому числі і шляхом використання пробіотиків. Саме ці препарати здатні змінювати мікробіом, (ре)презентуючи бактерії, асоційовані зі зниженим канцерогенезом підшлункової залози.