Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2022, Том 22, вип. 3-4 (79-80)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/19573

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2022, Том 22, вип. 3-4 (79-80) за Ключові слова "616.352-008.22:615.24"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Роль гомоцистеїну у розвитку абдомінального болю у хворих на синдром подразненого кишечника із закрепом
    (Полтавський державний медичний університет, 2022) Криворучко, Іван Григорович; Скрипник, Ігор Миколайович; Маслова, Ганна Сергіївна; Лиманець, Тетяна Володимирівна; Кудря, Ірина Павлівна; Kryvoruchko, I. G.; Skrypnyk, І. М.; Maslova, G. S.; Lymanets, T. V.; Кudria, I. P.
    Вступ. Синдром подразненого кишечника із закрепом представляє серйозну медико-соціальну проблему. Вивчення патогенетичних механізмів розвитку синдрому подразненого кишечнику із закрепом дозволить удосконалити терапевтичні підходи та покращити якість життя пацієнтів. Мета – дослідити роль гомоцистеїну у формуванні абдомінального больового синдрому у хворих на синдром подразненого кишечника із закрепом з урахуванням індексу маси тіла. Матеріали і методи. Обстежено 55 пацієнтів із функціональними розладами кишечника, були розділені на 2 групи: І група (n=27) – пацієнти із функціональним закрепом; IІ група (n=28) – пацієнти із синдромом подразненого кишечника із закрепом. Середній вік хворих І групи склав 35,7±8,63 роки, ІІ групи – 34,50±9,06 роки, співвідношення чоловіків і жінок – 7(25,9%)/20(74,1%), 10(35,7%)/18(64,28%) відповідно. Для оцінити інтенсивності болю використовували модифіковану лицьову шкалу. Вимірювали зріст, вагу об’єму талії, підраховували індекс маси тіла за формулою: індекс маси тіла=вага (кг)/зріст (м2). Досліджували рівень гомоцистеїну у сироватці крові. Результати дослідження. Абдомінальний тип ожиріння із об’ємом талії більше 88 см для жінок, і більше 102 см для чоловіків зафіксовано у 6 (21,42%) хворих на синдром подразненого кишечника із закрепом та у 4 (14,81%) пацієнтів із функціональним закрепом. Тяжкість болю і метеоризму відповідно до модифікованої лицьової шкали у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника із закрепом у 2.4 і 1.7 рази (р˂0,0001) відповідно перевищували показники хворих із функціональним закрепом. У хворих із синдромом подразненого кишечника із закрепом вміст гомоцистеїну у сироватці крові у 1,9 рази (р˂0.0001) перевищував показник пацієнтів із функціональним закрепом. Підвищення рівня гомоцистеїну призводило до зростання ризику розвитку синдрому подразненого кишечника із закрепом (RR=3,61; 95%CI 1,37– 9,52; p<0,01). Важливо, що рівень гомоцистеїну сироватки крові у хворих на синдром подразненого кишечника із закрепом чітко корелював із вираженістю болю за модифікованою лицьовою шкалою (r=+0,9; p=0,0001). Висновки. У хворих на синдром подразненого кишечника із закрепом вираженість абдомінального болю та метеоризму асоціюється із рівнем гомоцистеїну у сироватці крові.