Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2022, Том 22, вип. 3-4 (79-80)

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/19573

Переглянути

Перегляд Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2022, Том 22, вип. 3-4 (79-80) за Ключові слова "616.716.8-002-08:616.379-008.64"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Сучасна концепція лікування гнійно-запальних захворювань обличчя та шиї у хворих на цукровий діабет
    (Полтавський державний медичний університет, 2022-11-29) Стебловський, Дмитро Валерійович
    Проблема хірургічного лікування гнійної інфекції в осіб, які страждають на цукровий діабет, набуває все більш важливого значення, що пов'язано з помітним збільшенням кількості цих хворих у всьому світі. Поєднання цукрового діабету та хірургічної інфекції утворює замкнене порочне коло, при якому інфекція негативно впливає на обмінні процеси, посилюючи інсулінову недостатність та посилюючи ацидоз, а порушення обміну речовин та мікроциркуляції погіршує перебіг репаративних процесів у вогнищі ураження. При нестачі інсуліну у хворих на цукровий діабет відбувається дезорганізація вуглеводного обміну, що проявляється гіперглікемією, глікозурією, зниженням вмісту глікогену в тканинах і, насамперед, у печінці. Через розлад функції печінки надалі змінюються водносольовий та білковий обміни. Порушення обміну білка проявляється у зменшенні його синтезу та посиленні його розпаду. Внаслідок цього підвищується утворення глюкози з амінокислот. В організмі хворих відбувається накопичення кетонових тіл і ацетону на тлі майже повної втрати здатності синтезувати жири, що веде до кетоацидозу. Мета роботи. Проаналізувати результати лікування хворих з різними гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки на фоні цукрового діабету. Лікування гнійних ран на фоні цукрового діабету повинно проводитися за участю лікаря-ендокринолога під контролем критеріїв, що об'єктивно відображають перебіг ранового процесу: цитологічного дослідження ранових відбитків, морфологічного дослідження тканин рани, визначення показників тканинного гомеостазу в осередку ураження. Використання вище викладених методик, а також обсяг і спрямованість терапії в кожному конкретному випадку є прерогативою лікаря. Таким чином, перебіг гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки при цукровому діабеті своєрідно і нетипово, часто призводить до розвитку грізних ускладнень і навіть летального результату. Особливу увагу слід приділити вивченню етіопатогенетичних механізмів розвитку гнійно-запальних захворювань щелепно-лицевої ділянки у хворих на цукровий діабет з розробкою нових лікувальних алгоритмів. Звідси випливає, що лише тісна співпраця двох фахівців – щелепнолицевого хірурга та ендокринолога допоможе зберегти здоров'я та продовжити життя хворому.