Український стоматологічний альманах, 2024, № 4
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Український стоматологічний альманах, 2024, № 4 за Ключові слова "alveolar process augmentation"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив методів аугментації альвеолярного відростка при операції видалення зуба на ефективність дентальної імплантації(Полтавський державний медичний університет, 2024) Колісниченко, М. О.; Локес, Катерина Петрівна; Kolisnychenko, M. O.; Lokes, K. P.Питання функціонального й естетичного оптимуму нині вкрай важливі у сфері надання стоматологічної допомоги населенню. Для вирішення питання атрофії кісткової тканини після операції видалення зуба використовуються різні матеріали: кісткові замінники (аутотрансплантати, алотрансплантати, ксенотрансплантати або алопластичні матеріали), мембрани, що резорбуються і не резорбуютьс, тощо. Метою дослідження було визначення впливу типу загоєння лунки видаленого моляра нижньої ще- лепи на ефективність проведення дентальної імплантації. У дослідженні брали учать 75 пацієнтів віком від 25 до 45 років, яким було показано видалення окремого моляра на нижній щелепі з подальшим плануванням дентальної імплантації, яких було розподілено на три клінічні групи залежно від методу проведення аугментації альвеолярного відростка. Перед виконанням хірургічного етапу дентальної імплантації, що відповідало 90-ій добі після операції видалення зуба, найнижчий показник оптичної щільності кісткової тканини мали пацієнти групи контролю, де загоєння лунки видаленого зуба відбувалося традиційно під кров’яним згустком. У першій і другій клінічних групах на 90-ту добу після встановлення імплантата продовжували виявляти вищу оптичну щільність кісткової тканини в ділянці встановленого дентального імплантата відносно групи контролю відповідно на 20,3% і 57,0%. Комбіноване використання гранул кісткового замінника тваринного походження і кератоксеноімплантата пі- сля операції видалення моляра нижньої щелепи забезпечує оптимальне формування новоутвореної кісткової тканини в ділянці лунки видаленого зуба, що сприяє процесам остеоінтеграції внутрішньокісткового дентального імплантата. The issues of functional and aesthetic optimum are extremely important in the field of providing dental care to the population nowadays. Different materials are used to solve the issue of bone atrophy after tooth extraction: bone substitutes (autografts, allografts, xenografts or alloplastic materials), resorbable and nonresorbable membranes, etc. The aim of the study was to determine the influence of the type of healing of the alveola of the removed mandibular molar on the effectiveness of dental implantation. Materials and methods. The study enrolled 75 patients aged 25 to 45 years who were indicated for removal of a single mandibular molar with subsequent planning of dental implantation. The results. Patients were enrolled into three clinical groups depending on the method of alveolar process augmentation. Before the surgical stage of dental implantation, which corresponded to the 90th day after the tooth extraction operation, the lowest indicator of the optical density of bone tissue was noted in patients of the control group, where the healing of the socket of the removed tooth took place traditionally under a blood clot. In the first and second clinical groups, on the 90th day after the installation of the implant, a higher optical density of bone tissue in the area of the installed dental implant, compared to the control group, continued to be observed by 20.3% and 57.0%, respectively. Conclusion. The combined use of granules of bone substitute of animal origin and keratoxenoimplant after the operation of removal of the mandibular molar leads to the optimal formation of newly formed bone tissue in the area of the socket of the removed tooth, which contributes to the processes of osseointegration of the intraosseous dental implant.