2022
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 2022 за Ключові слова "615.21:616.72-002.77-039"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Нейрометаболічна стратегія фармакотерапії пацієнтів з серонегативними артритами(Полтавський державний медичний університет, 2022) Моісєєва, Наталія Віталіївна; Вахненко, Андрій Вікторович; Капустянська, Анна Анатоліївна; Островська, Галина Юріївна; Рум'янцева, Марія Олександрівна; Moisieieva, N. V.; Vakhnenko, A. V.; Kapustianska, A. A.; Ostrovska, G. Yu.; Rumyantseva, M. O.Результати численних клінікоепідеміологічних досліджень свідчать, що існує тісний зв'язок між психоемоційними порушеннями і хронічним больовим синдромом, який є невід'ємною складовою ревматологічної патології, зокрема запального серонегативного артриту. Медикосоціальна значимість і актуальність проблеми анкілозуючого спондилоартриту та псоріатичного артриту обумовлена постійним прогресуванням захворювання з анкилозуванням хребта і великих суглобів, тривалою втратою працездатності, захворюваністю в молодому віці, ранньою інвалідизацією, незадовільною ефективністю застосованих лікарських засобів. Саме тому в комплексному лікуванні цих хворих доцільне застосування препаратів ад'ювантної дії (анксіолітиків, антидепресантів, вегетокорректорів, міорелаксантів), що не володіють прямим аналгетичним ефектом, однак, крім зменшення вираженості тривожнодепресивних і психовегетативних розладів, сприяють зниженню інтенсивності больового сприйняття. Актуальним є пошук оптимізації стратегії нейрометаболічної фармакотерапії у хворих з серонегативними артритами: анкілозуючий спондилоартрит і псоріатичний артрит, з урахуванням характеру психологічного реагування на хворобу. В досліджуваних групах відзначали високу частоту неадекватного соціальнопсихологічного реагування на захворювання. В групах пацієнтів з серонегативними артритами відзначалися різноспрямовані дезадаптивні реакції: при анкилозуючому спондилоартриті характерний іпохондричний тип реагування, а при псориатичному артриті тривожні розлади з різними варіантами реагування. Після закінчення періоду спостереження в обох групах виявлено поліпшення практично по всіх досліджуваних показниках клініколабораторної активності. Спостерігалось значуще поліпшення психоемоційного статусу пацієнтів, що дає можливість поліпшити якість життя пацієнтів і сприяти оптимізації лікувальнореабілітаційних заходів.