Український стоматологічний альманах, 2025, № 1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Український стоматологічний альманах, 2025, № 1 за Назва
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Можливості та обмеження цифрових відбитків при повному знімному протезуванні(Полтавський державний медичний університет, 2025-03-27) Шеметов, Олег Валентинович; Shemetov, O. V.Актуальність. Виготовлення повних протезів для беззубих щелеп є наріжним каменем ортопедичної стоматології, а ретенція – критичним фактором клінічного успіху. Традиційні методи, що включають формування країв і створення замикаючого клапана, добре зарекомендували себе, але цифрове інтраоральне сканування пропонує швидшу і зручнішу альтернативу для пацієнтів. Точне відображення протезного ложа і тканин, що формують замикаючий клапан, є основною перешкодою при виготовленні повних знімних протезів для беззубих пацієнтів, особливо з сильно рухомими м’якими тканинами. Мета дослідження. Аналіз точності сканування протезного ложа в пацієнтів при виготовленні повних знімних протезів за даними попередньо проведених досліджень. Матеріали і методи дослідження. Проведено літературний пошук із використанням електронної бази даних PubMed для виявлення досліджень, які вивчали ефективність використання сканування протезного ложа при виготовленні повних знімних протезів. Пошукові терміни, які були використані: ("digitalimpression" OR "scanning") AND "completedenture". Період пошуку охоплював період із січня 2014 року по грудень 2024 року. Літературні огляди, реферати, статті, які описують використання методик, було виключено. Висновки. За допомогою ретроспективного аналізу було сформовано вибірку з десяти наукових статей. Результати проаналізованих досліджень дещо різняться, але в цілому показують, що цифрові методики виготовлення повних знімних протезів усе ще поступаються традиційним підходам, особливо в питанні створення замикаючого клапана. Кількість наукових праць, які б порівнювали традиційні підходи з виготовлення повних знімних протезів і нові цифрові методики, недостатня для остаточного розв’язання проблеми ефективності отримання цифрового відбитка. Relevance. The fabrication of complete dentures for edentulous jaws is a cornerstone of prosthetic dentistry, and retention is a critical factor for clinical success. Traditional methods, including border molding and the creation of a sealing valve, have proven effective, but digital intraoral scanning offers a faster and more convenient alternative for patients. Accurate representation of the prosthetic foundation and the tissues forming the sealing valve is a major challenge in the fabrication of complete removable dentures for edentulous patients, especially those with highly mobile soft tissues. Objective of the study. Analysis of the accuracy of scanning the prosthetic foundation in patients during the fabrication of complete removable dentures based on data from previously conducted studies. Materials and methods of the study. A literature search was conducted using the PubMed electronic database to find studies that investigated the effectiveness of using denture bed scanning in the manufacture of complete removable dentures. The search terms used were ("digital impression" OR "scanning") AND "complete denture". The search period covered the period from January 2014 to December 2024. Literature reviews, abstracts, articles describing the use of techniques were excluded. Conclusions. In the course of the retrospective analysis, a sample of 7 scientific articles was formed. The results of the analyzed studies vary somewhat, but in general show that digital methods of manufacturing complete dentures are still inferior to traditional approaches, especially in the creation of a closure valve. The number of scientific papers comparing traditional approaches to the manufacture of complete dentures and new digital techniques is not sufficient to definitively solve the problem of the effectiveness of digital impression making.Документ Показання до видалення ретенованих третіх молярів на нижній щелепі як можливі предиктори розвитку альвеолярного остеїту(Полтавський державний медичний університет, 2025-03) Резвіна, Катерина Юріївна; Панькевич, Артур Іванович; Новіков, Вадим Михайлович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Бородуля, Ірина Вікторівна; Стебловський, Дмитро Валерійович; Коросташова, Марія Анатоліївна; Rezvina, K. Yu.; Pankevych, A. I.; Novikov, V. M.; Kolisnyk, I. A.; Gogol, A. M.; Borodulya, I. V.; Korostashova, M. A.; Steblovsky, D. V.Висвітлено встановлення зв'язку між показаннями до хірургічного видалення ретенованих третіх молярів і частотою альвеолярного остеїту. У дослідженні було максимально стандартизовано ці змінні, що дозволяє оцінити значущість результатів. Відповідно вибірку було поділено на дві основні групи: випадки, коли треті моляри видаляли з профілактичних причин, і випадки, коли видалення третіх молярів відбувалося з терапевтичних причин. Матеріали і методи. Видалення 575 ретенованих третіх молярів було виконано в умовах КП щелепно-лицевого відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського. Вибірка складається з 265 пацієнтів чоловічої статі (69,4%) і 117 пацієнтів жіночої статі (30,6%). Із вибірки пацієнтів 58,4% зазнали видалення одного третього моляра, а 41,6% – двох третіх молярів; 85 пацієнтів (20,6%) зазнали видалення двох нижніх третіх молярів, а 20 пацієнтів (18%) – двох верхніх третіх молярів. Результати. Загальна кількість ретенованих третіх молярів, видалених хірургічним шляхом, – 575. За профілактичними показаннями видалено 160 (27,8%), із терапевтичних міркувань – 415 (72,2%). Зі 160 профілактичних видалень 112 (70%) проводилися з метою профілактики інфекцій, 40 (25%) – перед протезуванням, а 8 (5%) – з ортодонтичних причин. Із 415 видалень за терапевтичними показаннями: 321 (77,3%) – інфекції, 73 (17,6%) – через карієс, 17 (4,1%) – через кістозне ураження, а 4 (1%) – причина супутнього болю. Загальна частота альвеолярного остеїту після видалення 575 третіх молярів становила 114 випадків – 19,8% загальної кількості. Кількість ретенованих третіх молярів, видалених на нижній щелепі, становила 320, а на верхній щелепі – 255, що складає 55,7% і 44,3% відповідно від загальної кількості видалень. У 19,4% пацієнтів було видалено два ретеновані зуби на нижній щелепі, а в 14% пацієнтів – два ретеновані зуби на верхній щелепі. Не було суттєвої різниці в розподілі подвійних видалень між верхньою й нижньою щелепами. На нижній щелепі альвеолярний остит виник у 62 випадках, що склало захворюваність 21,2%. На верхній щелепі виявлено 27 випадків альвеолярного оститу, що становить захворюваність 13,3%. Захворюваність на альвеолярний остеїт збільшувалася з віком, досягаючи піку у віковій групі від 31 до 35 років. Висновок. У цьому дослідженні автори визначили фактори ризику розвитку альвеолярного остеїту після видалення ретенованих зубів на верхній і нижніх щелепах із різних причин, які можуть слугувати предикторами цього ускладнення. The article highlights the establishment of a relationship between the indications for surgical removal of retained third molars and the incidence of alveolar osteitis. The study standardized these variables as much as possible, which allows us to assess the significance of the results. Accordingly, the sample was divided into two main groups: cases when third molars were removed for preventive reasons and cases when third molars were removed for therapeutic reasons. Materials and methods. The extraction of 575 retained third molars was performed in the conditions of the maxillofacial department of the Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky. The sample consisted of 265 male patients (69.4%) and 117 female patients (30.6%). Of the sample, 58.4% underwent extraction of one third molar and 41.6% underwent extraction of two third molars; 85 patients (20.6%) underwent extraction of two lower third molars, and 20 patients (18%) underwent extraction of two upper third molars. Results. The total number of surgically retained third molars was 575. For preventive reasons, 160 (27.8%) were removed, and for therapeutic reasons - 415 (72.2%). Of the 160 prophylactic extractions, 112 (70%) were performed to prevent infections, 40 (25%) were performed before prosthetics, and 8 (5%) were performed for orthodontic reasons. Out of 415 extractions for therapeutic reasons: 321 (77.3%) were for infection, 73 (17.6%) were for caries, 17 (4.1%) were for cystic lesions, and 4 (1%) were for associated pain. The total incidence of alveolar osteitis after the extraction of 575 third molars was 114 cases, 19.8% of the total number. The number of retained third molars extracted in the lower jaw was 320, and in the upper jaw - 255, which is 55.7% and 44.3%, respectively, of the total number of extractions. Two retained teeth in the lower jaw were extracted in 19.4% of patients, and two retained teeth in the upper jaw were extracted in 14% of patients. There was no significant difference in the distribution of double extractions between the upper and lower jaws. Alveolar ostitis occurred in the mandible in 62 cases, which amounted to an incidence of 21.2%. On the upper jaw, 27 cases of alveolar ostitis were detected, which is an incidence of 13.3%. The incidence of alveolar osteitis increased with age, reaching a peak in the age group from 31 to 35 years. Conclusion. In this study, the authors identified risk factors for the development of alveolar osteitis after the removal of retained teeth in the upper and lower jaws for various reasons that may serve as predictors of this complication.Документ Проблема карієсу тимчасових зубів у дітей (огляд літератури)(Полтавський державний медичний університет, 2025) Каськова, Людмила Федорівна; Моргун, Наталія Анатоліївна; Янко, Наталія Валентинівна; Ващенко, Ірина Юріївна; Хміль, Олена Всеволодівна; Андріянова, Ольга Юріївна; Kaskova, L. F.; Morhun, N. A.; Yanko, N. V.; Vashchenko, I. Yu.; Khmil, O. V.; Andryanova, O. Yu.Мета дослідження – проаналізувати джерела літератури щодо поширеності карієсу тимчасових зубів у дітей у всьому світі, факторів, що призводять до виникнення цієї патології, та можливостей її профілактики. Пошук статей і наукових видань, опублікованих у 2016/2024 роках, проводився авторами в пошукових базах Scopus і Web of Science за ключовими словами «карієс», «тимчасові зуби», «діти». Карієс тимчасових зубів і у світі, і в Україні залишається однією з найгостріших проблем у дітей дошкільного віку, причиною якої є багатогранність етіологічних і патогенетичних факторів. Через специфічну морфологію молочних зубів із тоншими шарами емалі й дентину, а також пропорційно більшими камерами пульпи карієс порушує пульпу раніше, спричиняючи гостру проблему болю в маленьких дітей. Таким чином, ранній дитячий карієс (РДК) дуже поширений, але часто нехтується. Дані ВООЗ демонструють критичну поширеність карієсу в різних країнах, що коливається від 80 до 98%. Розвиток карієсу може починатися невдовзі після прорізування тимчасових зубів. Виявлено, що у 12-15% немовлят карієс трапляється на першому році життя, уже на другому році цей показник збільшується у два рази, а на третьому році життя виявляється в кожної другої дитини. Загалом, показник поширеності карієсу в 6-7-річних пацієнтів в Україні знаходиться в межах 65,8-97,7% за інтенсивності каріозного ураження від 2,3 до 7,1. Немає загальноприйнятого в усьому світі визначення випадку РДК або стандартних методів обстеження РДК, які б дозволяли порівняти наукові дослідження. Базові методи Всесвітньої організації охорони здоров’я стали найбільш часто використовуваними клінічними критеріями для цих досліджень. Ураховуючи, що каріозні ураження молочних зубів – це найкращий прогностичний фактор ризику карієсу постійних зубів, наголос на пропаганді профілактичних програм має бути спрямований на дітей задовго до того, як вони досягнуть шкільного віку. Українські дослідники зазначають, що профілактика стоматологічних захворювань, особливо серед дитячого населення, є економічно ефективним напрямом розвитку стоматологічного громадського здоров’я, що знаходить підтвердження в державних профілактичних програмах певних європейських країн. The aim of the study is to analyze literature sources on the prevalence of caries in primary teeth among children worldwide, the factors leading to the development of this pathology, and the possibilities for its prevention. The search for articles and scientific publications published between 2016 and 2024 was conducted by the authors in the Scopus and Web of Science databases using the keywords "caries," "primary teeth," and "children." Caries in primary teeth remains one of the most significant problems among preschool children both globally and in Ukraine, due to the multifaceted nature of its etiological and pathogenetic factors. Due to the specific morphology of primary teeth, which have thinner layers of enamel and dentin, as well as proportionally larger pulp chambers, caries affects the pulp earlier, causing significant pain in young children. Thus, early childhood caries (ECC) is highly prevalent but often overlooked. Data from the WHO demonstrate a critical prevalence of caries in various countries, ranging from 80% to 98%. The development of caries can begin shortly after the eruption of primary teeth. It has been found that 12-15% of infants experience caries in their first year of life, and by the second year, this figure doubles. By the third year of life, caries is detected in every second child. Overall, the prevalence of caries among 6-7- year-old patients in Ukraine ranges from 65.8% to 97.7%, with the intensity of carious lesions ranging from 2.3 to 7.1. There is no universally accepted definition of early childhood caries (ECC) or standardized methods for examining ECC that would allow for the comparison of scientific studies. The basic methods of the World Health Organization are the most frequently used clinical criteria for such research. Given that carious lesions in primary teeth are the best predictive factor for the risk of caries in permanent teeth, the emphasis on promoting preventive programs should be directed at children long before they reach school age. Ukrainian researchers note that the prevention of dental diseases, especially among children, is an economically effective direction for the development of dental public health. This is supported by state preventive programs in certain European countries.Документ Самостійна робота – важлива складова навчання майбутніх лікарів-стоматологів(Полтавський державний медичний університет, 2025) Каськова, Людмила Федорівна; Ващенко, Ірина Юріївна; Янко, Наталія Валентинівна; Амосова, Людмила Іванівна; Садовські, Марина Олександрівна; Моргун, Наталія Анатоліївна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Ващенко, Ирина Юрьевна; Янко, Наталья Валентиновна; Амосова, Людмила Ивановна; Садовски, Марина Александровна; Моргун, Наталья Анатольевна; Kaskova, L. F.; Vashchenko, I. Yu.; Yanko, N. V.; Amosova, L. I.; Sadovski, M. O.; Morgun, N. A.Метою дослідження стало вивчення сприйняття різних аспектів самостійної роботи здобувачами освіти під час опанування освітнього компонента «Дитяча терапевтична стоматологія». Об’єктом дослідження були здобувачі освіти 4-5 курсів, які вивчали освітній компонент «Дитяча терапевтична стоматологія». Було розроблено анкету з 13 запитань про організацію, проведення й навчально-методичне забезпечення самостійної роботи; здобувачі заповнили 240 анкет. Дані аналізували в Exel із використанням критерію хі-квадрат. Самостійна робота здобувачів освіти передбачала опрацювання тем позаудиторної роботи й виконання завдань в eAristo, підготовку до практичних занять, модульного контролю чи іспиту, написання історій хвороби, підготовку рефератів і наукових досліджень із доповідями на студентській конференції. Результати були статистично оброблені в Ексел 2016, для підрахунку значущих розбіжностей використовували критерій Пірсона. 61,2% студентів погодилися з тим, що планування й контроль самостійної роботи можуть значно покращити результати навчання, але 42,1% респондентів вважають, що для цього достатньо підвищити вимоги викладачів, а 38,1% потребують повного методичного забезпечення з боку викладачів (p<0,05). Більшість студентів відповіли, що на самостійну роботу на заняттях із дитячої терапевтичної стоматології вони витрачають 2-3 години (p<0,05). 48% студентів хотіли б оновлювати свої знання тільки тоді, коли їм це необхідно. Більшість студентів погодилися, що планування й контроль самостійної роботи можуть значно покращити результати навчання, а ефективними формами самостійної роботи вважають використання різноманітних наочних і симуляційних матеріалів, лекцій і підручників, а також оволодіння практичними навичками під час навчальної практики. Зважаючи на те, що значна частина студентів бажає оновлювати свої знання лише тоді, коли їм це потрібно, слід урізноманітнити заходи для підвищення мотивації студентів до самостійної роботи. Целью исследования явилось изучение восприятия различных аспектов самостоятельной работы соискателями образования при овладении образовательным компонентом «Детская терапевтическая стоматология». Объектом исследования были соискатели образования 4-5 курсов, изучавших образовательный компонент «Детская терапевтическая стоматология». Была разработана анкета из 13 вопросов об организации, проведении и учебно-методическом обеспечении самостоятельной работы; соискатели заполнили 240 анкет. Данные анализировали в Exel с использованием критерия хи-квадрат. Самостоятельная работа соискателей образования предполагала проработку тем внеудиторной работы и выполнение задач в eAristo, подготовку к практическим занятиям, модульный контроль или экзамен, написание историй болезни, подготовку рефератов и научных исследований с докладами на студенческой конференции. Результаты были статистически обработаны в Excel 2016, для подсчета значимых разногласий использовали критерий Пирсона. 61,2% студентов согласились с тем, что планирование и контроль самостоятельной работы могут значительно улучшить результаты обучения, но 42,1% респондентов считают, что для этого достаточно повысить требования преподавателей, а 38,1% нуждаются в полном методическом обеспечении со стороны преподавателей (p<0,05). Большинство студентов ответили, что на самостоятельную работу на занятиях по детской терапевтической стоматологии они тратят 2-3 часа (p<0,05). 48% студентов хотели бы обновлять свои знания только тогда, когда это необходимо. Большинство студентов согласились, что планирование и контроль самостоятельной работы могут значительно улучшить результаты обучения, а эффективными формами самостоятельной работы считают использование разнообразных наглядных и симуляционных материалов, лекций и учебников, а также овладение практическими навыками во время учебной практики. Учитывая, что значительная часть студентов желает обновлять свои знания только тогда, когда им это нужно, следует разнообразить меры по повышению мотивации студентов к самостоятельной работе. The aim of the research was to study the perception of various aspects of independent work by students during the mastery of the educational component "Pediatric Therapeutic Dentistry." The subjects of the study were 4th and 5th-year students who were studying the educational component "Pediatric Therapeutic Dentistry." A questionnaire was developed, which included 13 questions about the organization, implementation, and educational-methodological support of independent work; 240 questionnaires were completed by the students. The data were analyzed in Excel using the chi-square criterion. The independent work of the students involved processing topics of extracurricular work and completing tasks in eAristo, preparing for practical classes, module control or exams, writing medical histories, preparing essays and scientific research with presentations at student conferences. The results were statistically processed in Excel 2016, and Pearson's criterion was used to calculate significant differences. 61.2% of students agreed that planning and monitoring independent work could significantly improve learning outcomes, but 42.1% of respondents believe that increasing the demands of instructors is sufficient for this purpose, while 38.1% require full methodological support from instructors (p<0.05). The majority of students responded that they spend between 2 to 3 hours on independent work during pediatric therapeutic dentistry classes (p<0.05). 48% of students would prefer to update their knowledge only when necessary. Most students agreed that planning and monitoring independent work could significantly enhance learning outcomes, and effective forms of independent work include the use of various visual and simulation materials, lectures, textbooks, as well as mastering practical skills during educational practice. Given that a significant portion of students prefer to update their knowledge only when needed, it is important to diversify measures to increase students' motivation for independent work.