Вісник проблем біології і медицини, Випуск 1, Том 2 (143)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Вісник проблем біології і медицини, Випуск 1, Том 2 (143) за Назва
Зараз показуємо 1 - 20 з 81
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Magnetic resonance imaging in diagnostic of mastoiditis(Полтавський державний медичний університет, 2018) Sharmazanova, O. P.; Demidova, O. O.; Souissi, Hamza; Шармазанова, О. П.; Демидова, О. О.; Суіссі, Хамза; Шармазанова, А. П.; Демидова, А. А.; Суисс, ХамзаПри проведенні обстежень на 1,5Т магнітно-резонансному томографі Magnetom Avanto, виробництва Siemens, Німеччина, вдалося отримати високоякісне зображення твердих тканин і слизової оболонки соскоподібного відростка, визначити локалізацію патологічних утворень. Висока резолююча здатність та високоякісні трьохвимірні реконструкції дозволили оптимально та у короткі терміни вибрати оптимальну схему консервативної терапії, визначити та спланувати об’єм і спосіб оперативного втручання. Метод магнітно-резонансної томографії є найбільш інформативним у пацієнтів з хронічним мастоїдитом, із зовнішньочерепними та внутрішньочерепними ускладненнями мастоїдиту, а також для контрольних повторних обстежень у зв’язку з відсутністю променевого навантаження. Обстеження, які були виконані в динаміці, допомогли визначили ефективність консервативної терапії та хірургічного втручання, запобігли виникненню ускладнень. Застосування магнітно-резонансної томографії допоможе своєчасно діагностувати мастоїдити, що буде сприяти своєчасному лікуванню та попередженню ускладнень.Документ The humoral link of immune defense in experimental bacterial-immune periodontitis(Полтавський державний медичний університет, 2018) Demkovych, A. Ye.; Bondarenko, Yu. I.; Hasiuk, P. A.; Демкович, А. Є.; Бондаренко, Ю. І.; Гасюк, П. А.; Демкович, А. Е.; Бондаренко, Ю. И.; Гасюк, П. А.Мета роботи – з’ясування патогенетичної ролі гуморальної ланки імунної реактивності в динаміці запальної реакції за умови експериментального бактеріально-імунного пародонтиту. На ранньому етапі розвитку експериментального пародонтиту, тобто в період гострих проявів, на 7-му добу, відбувається підвищення концентрації у сироватці крові основних класів імуноглобулінів (А, М, G), але пізніше, на 14-ту добу спостереження, концентрація Ig А та G змінилася в протилежному напрямку, почала зменшуватися, а рівень імуноглобуліну М, навпаки, підвищився. На 30-ту добу спостереження рівень Ig А та М підвищувався, порівняно з 14-ою добою, натомість концентрація Ig G змінилася у протилежному напрямку, тобто знижувалася. Паралельно проводилось визначення вмісту ЦІК в сироватці крові, як важливої ланки патогенезу імунного ураження за умови експериментального запалення в тканинах пародонта. Динаміка показників рівня ЦІК були подібною до динаміки Ig, тобто на 7-му добу експерименту концентрація їх була значно більшою, а в подальшому почала знижуватися. Дослідивши функціональний стан імунного захисту у білих щурів із змодельованим бактеріально-імунним пародонтитом було виявлено порушення гуморальної ланки імунологічної реактивності, що проявлялися відповідно до періоду розвитку запальної реакції в пародонтальному комплексі.Документ Абсолютна і відносна кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферичної крові дітей зі сколіозом(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Дичко, О. А.; Дычко, Е. А.; Dychko, E. A.У роботі представлено результати вивчення абсолютної і відносної кількості основних популяцій імунокомпетентних клітин в периферичній крові дітей віком 7-10 років зі сколіозом, оскільки периферична кров грає провідну роль в забезпеченні адаптаційних процесів за рахунок її функції транспорту поживних речовин і кисню як головних джерел енергії для клітин і тканин. Також система крові є одним з важливих носіїв інформації про процесах, які проходять на рівні тканин, а імунокомпетентні клітини дуже чутливі до змін зовнішнього середовища проживання і внутрішнього стану організму. Результати дослідження показали, що хлопчики зі сколіозом відрізняються від дівчаток зі сколіозом у віці 7-10 років по збільшенню відносної кількості еозинофілів, абсолютної кількості нейтрофілів, паличкоядерних і сегментоядерних форм, моноцитів. У всіх випадках встановлена перша ступінь імунних порушень, що не обов’язково призначати лікувально-профілактичні засоби і проводити лікувальні фармакологічні заходи.Документ Аналіз захворюваності на TORCH-інфекції серед дорослого населення(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Шмиголь, І. В.; Маринченко, Л. Ю.; Назаренко, Н. В.; Шмиголь, И. В.; Маринченко, Л. Ю.; Назаренко, Н. В.; Shmygol, I. V.; Marynchenko, L. Yu.; Nazarenko, N. V.У наш час проблема стану здоров’я населення України є надзвичайно актуальною. Це, зокрема, стосується поширеності TORCH-інфекцій серед осіб різного віку і статі, які насамперед є загрозою при внутрішньоутробному інфікуванні, що призводить до розвитку інфекційних патологій плоду та новонароджених, які, в свою чергу, зумовлюють невиношування вагітності, передчасні пологи, мертвонародження, вроджені вади розвитку дитини. Слід зазначити, що протягом останніх років спостерігається постійне зростання частоти виявлення збудників TORCH-інфекцій, особливо серед дорослого населення репродуктивного віку. Аналіз результатів дослідження, яке проводилося протягом 2013-2017 рр., засвідчив, що серед людей вікової категорії від 18 до 60 років найпоширенішими є вірус простого герпесу, цитомегаловірус та вірус Епштейна-Барра.Документ Аналіз складу імунокомпетентних клітин термінальних бронхіол при хронічних обструктивних захворюваннях легень(Полтавський державний медичний університет, 2018) Куюн, Л. О.; Куюн, Л. А.; Kuyun, L. O.Було проведено аналіз клітинного інфільтрату власної пластинки термінальних бронхіол з вико- ристанням імуногістохімічного аналізу у хворих на ХОЗЛ. У дослідження було включено 10 пацієнтів з ХОЗЛ, у яких виконувалась секторальна резекція з приводу бульозної емфіземи. Групу контролю склали 6 пацієнтів, у яких не було ХОЗЛ або інших захворювань легень. Гістологічні зразки були отримані з обох груп. Імуногістохімічні дослідження проводили з використанням первинних моноклональних антитіл миші по загально прийнятій методиці. Усі отримані результати досліджень були піддані статистичній обробці для параметричних та непараметричних критеріїв з використанням програми «Minitab». Результати дослідження встановили, що при ХОЗЛ спостерігається достовірне збільшення (р<0,001) інфільтрації власної пластинки термінальних бронхів в порівнянні з контролем за рахунок загальних Т-лімфоцитів (CD3+), Т-хелперів (CD4+) та цитотоксичних Т-лімфоцитів (CD8+).Документ Анатомо-морфологічні особливості гісто- та органогенезу травних залоз(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Процак, Тетяна Василівна; Забродська, Ольга Сергіївна; Процак, Татьяна Васильевна; Забродская, Ольга Сергеевна; Protsak, T. V.; Zabrods`ka, O. S.В статті розглядаються анатомо-морфологічні аспекти закладки основних залоз травлення, в тому числі, описано послідовний розвиток великих слинних, печінки та підшлункової залози, як невід’ємний компонент існування повноцінного шлунково-кишкового тракту (ШКТ). В роботі звертається увага на основи гісто- та органогенезу привушної, піднижньощелепної, під’язикової, підшлункової залози та печінки в різні періоди розвитку. Автори вказують, що досліджувані об’єкти мають різне походження, хоча переважну частку займає ентодерма. Саме з нею пов’язана динаміка генезу органів травної системи в пре- і постнатальному періодах онтогенезу ; В статье рассматриваются анатомо морфологические аспекты закладки основных желез пищеварения, в том числе, описано последовательное развитие крупных слюнных, печени, поджелудочной железы, как неотъемлемый компонент существования полноценного желудочно-кишечного тракта (ЖКТ). В работе обращается внимание на основы гисто- и органогенеза околоушной, поднижнечелюстной, подъязычной, поджелудочной железы и печени в различные периоды развития. Авторы указывают, что исследуемые объекты имеют разное происхождение, хотя подавляющую долю занимает энтодерма. Именно с ней связана динамика генеза органов пищеварительной системы в пре- и постнатальном периодах онтогенеза; The article deals with the anatomical and morphological aspects about laying of the main digestive glands, including the consecutive development of larges salivary glands, liver and pancreas as an integral component of the existence of a full gastrointestinal tract (GIT). In the oral cavity there are important components that are small in size and cause a successful digestive process – labial, palatal, lingual and buccal salivary glands. In addition, special attention is deserved, so-called parotid, submandibular and sublingual salivary glands, each of which has a number of features. For example, the submandibular gland first appears as a small groove in the space between the rudiments of the tongue and the lower jaw (sulcus alveololingualis). At the 8th week there is a new space, the epithelium is twolayered and later turns into a multilayered one. The caudal end of the groove is separated from the epithelium and attached to the lower surface of the lower jaw, where it will begin to branch. The formation of the sublingual salivary gland occurs on the eighth week of development, in the form of several nodules that grow into the mesenchyme. They are located lateral from the rudiments of the submandibular gland. The early stages of pancreatic development are detaily studied in higher mammals and have a similarity to the human analogue. It has two sources of origin – mesenchyme and endoderm. At first, the rudiment appears on the third week of development in the form of a dorsal and ventral nodules of the embryonic tube. It gives a beginning to head, body and tail of the pancreas. The structure begins to divide into the exocrine and endocrine parts on the 3rd month of the fetal period. At the 3rd month of embryogenesis, there is a progression of the process represented by the differentiation of tubes in parallel with the emergence of new strains, in which tubes are formed. There are different theories about the formation of the duct of the salivary glands. Some scientists are of the opinion, that lumen is formed as a result of the death of central cells. Others are advocates of the idea, that the created space is the result of the expansion of the strain with a divergence in the depths of the cells. However, Rahmanov believes, that, in this case there is an eccentric type of epithelium growth. Later, the end sections of the duct are laid. K. Bernard firstly proved, that before the onset of glycogen formation in the liver, the role of the depot was played by the wall of the yolk sac and placenta, and the connective tissue of the liver in the embryonic embryo is almost invisible. Only then the circulatory joint capsule [F. Glisson]. Thus, the development of digestive glands is a series of complex processes. Taking into account, the formation of large salivary glands, it can be argued, that there are various sources of origin of the initial and final divisions. The article draws attention to the basis of histo- and organogenesis of the parotid, submandibular, sublingual glands, pancreas and liver in different periods of its development. The authors indicate, that the objects of investigation have different origins, although the overwhelming majority is occupied by the endoderm. It is connected with the dynamics of the digestive system processes in the pre- and postnatal periods of ontogenesis.Документ Антиоксидантно-антиагрегаційні взаємовідносини у судинах різних регіонів системи кровообігу(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Міщенко, Ігор Віталійович; Коковська, Оксана Валеріївна; Міщенко, Сергій Віталійович; Мищенко, Игорь Витальевич; Коковская, Оксана Валерьевна; Мищенко, Сергей Витальевич; Mischenko, І. V.; Kokovska, O. V.; Mischenko, S. V.У дослідженнях на білих щурах встановлено, що в різних регіонах кровообігу антиагрегаційні і антиоксидантні властивості судин неоднакові. Найбільшу антиоксидантну (СОД 1,95 ± 0,09 од.) та антиагрегаційну (зниження кута агрегації тромбоцитів на 65,42 ± 4,42% і оптичної щільності на 74,18 ± 4,86%) активність має аорта. Далі йдуть – судини серця, мозку і слизової шлунка. Остання має найнижчі показники: СОД 1,16 ± 0,06 од. акт., зниження кута агрегації на 12,00 ± 1,82% і оптичної щільності на 22,00 ± 2,11%.У роботі обговорюється значення цих особливостей антиоксидантно-антиагрегаційних властивостей судин для відповідного регіону кровообігу. Робиться висновок про те, що чим вище рівень активності супероксиддисмутази в судинах, тим більш виражені в них антиагрегаційні властивості; В исследованиях на белых крысах установлено, что в различных регионах кровообращения антиагрегационные и антиоксидантные свойства сосудов неодинаковы. Наибольшей антиоксидантной (СОД 1,95 ± 0,09 ед.) и антиагрегационной (снижение угла агрегации тромбоцитов на 65,42 ± 4,42 % и оптической плотности на 74,18 ± 4,86 %) активностью обладает аорта. Далее следуют – сосуды сердца, мозга и слизистой желудка. Последняя имеет самые низкие показатели: СОД 1,16 ± 0,06 ед. акт., снижение угла агрегации на 12,00 ± 1,82 % и оптической плотности на 22,00 ± 2,11 %. В работе обсуждается значение этих особенностей антиоксидантно-антиагрегационных свойств сосудов для соответствующего региона кровообращения. Делается вывод о том, что чем выше уровень активности супероксиддисмутазы в сосудах, тем выраженнее в них антиагрегационные свойства; The relationships between the microcirclatory hemostasis and antioxidant defense system have been evaluated considering venous blood examination which reflected the integrative changes that have already occurred in it without regard to certain source. According to our previous studies, each organ can “contribute” to this complex of reactions in the process of its functioning. The indicators of hemostasis system and antioxidant defense may also differ in various vessels of the circulatory system. Our research was aimed to solve this definite problem. The aim of the study. Investigation of the antioxidant and anti-aggregation properties in various circulatory vessels, namely, aorta, coronary arteries, brain vessels and gastric mucosa of rats has been carried out in the research. Object and methods of research. The study included 20 white Wistar rats weighting 180-210 g, which were euthanized with hexenal overdose. The brain vessels (middle cerebral artery), cardiac vessels (coronary arteries), aorta (segment of thoracic aorta), gastric mucosa (which accounts to 70% of the blood supply of this organ) were separated. The superoxide dismutase activity and the aggregation angle were studied as well as the value of plasma optical density while adding appropriate tissues to it. The data obtained were recorded in relative values (percentage relative to aggregation indices of substrate plasma). Results and discussion. According to data obtained it was determined that the vessels of all regions reduced the thrombocyte aggregation in substrate plasma, which was evidenced by the decrease in the aggregation angle and reduction of plasma optical density. The highest percent of thrombocyte aggregation decrease in both according to aggregation angle (by 65.42 ± 4.42%) and plasma optical density (by 74.18 ± 4.86%) was characteristic of aorta. It presented the highest superoxide dismutase activity (1.95 ± 0.09 units). Cardiac vessels ranked second according to mentioned indices. The anti-aggregation and antioxidant properties (superoxide dismutase 1.16 ± 0.06 units, the decrease in aggregation angle by 12.00 ± 1.82% and optical density by 22.00 ± 2.11%) were determined the lowest in gastric mucosa. Conclusions. The antioxidant and anti-aggregation relationships were determined to be different in vessels of various regions of blood circulation. The correlation between anti-aggregation properties of the vessels and activity of the antioxidant system could be observed, namely, the higher level of superoxide dismutase – the greater antiaggregation properties were determined. The highest level of anti-aggregation and antioxidant activity was detected in aorta, the lowest one – in gastric mucosa.Документ Власний досвід застосування перфузійної пульмоносцинтиграфії в оцінці ефективності лікування тромбоемболії легеневої артерії(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Грабовський, Ю. В.; Грабовский, Ю. В.; Hrabovskyi, Yu. V.Для динамічного спостереження за лікуванням тромбоемболії легеневої артерії у 36 хворих використовували перфузійну пульмоносцинтиграфію з Тс99м-MAKRO-ALBUMON в періоді 4-9 діб. За результатами наших спостережень встановлено: використання перфузійної пульмоносцинтиграфії дозволяє вивчати перфузію легень, визначати їх анатомо-топографічний стан і кількість функціонуючої паренхіми. З її допомогою можна виявити мінімальні метаболічні порушення в легенях. Перфузійна пульмоносцинтиграфія в зв’язку з достатньою інформативністю, малою інвазивністю і відносно низьким променевим навантаженням, може використовуватися в Україні як метод динамічного спостереження за лікуванням ТЕЛА.Документ Влияние глицерина на постгипертонический шок эритроцитов(Полтавський державний медичний університет, 2018) Чабаненко, Е. А.; Шапкина, О. А.; Орлова, Н. В.; Шпакова, Н. М.; Чабаненко, О. О.; Шапкіна, О. О.; Орлова, Н. В.; Шпакова, Н. М.; Chabanenko, O. O.; Shapkina, O. O.; Orlova, N. V.; Shpakova, N. M.В роботі досліджено залежності постгіпертонічного гемолізу еритроцитів, оброблених гліцерином, від тривалості інкубування клітин на етапі дегідратації і регідратації, а також від концентрації гліцерину. Встановлено, що визначальним у розвитку гемолізу еритроцитів є етап дегідратації. Якщо при 37°С постгіпертонічний гемоліз еритроцитів підвищується зі зростанням концентрації гліцерину (5, 10, 15%), то при 0ºС високий рівень пошкодження клітин спостерігається при всіх концентраціях гліцерину.Документ Вплив важких металів на морфофункціональний стан печінки (огляд літератури)(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Нефьодова, О. О.; Білишко, Д. В.; Нефедова, Е. А.; Билышко, Д. В.; Nefоdova, О. О.; Bilyshko, D. V.Серед найбільш небезпечних техногенних забрудників довкілля пріоритетне положення займають важкі метали, в першу чергу – свинець, кадмій, ртуть. Протягом останніх десятирічь в умовах посилення негативного впливу екологічного оточення суттєво виріс інтерес спеціалістів практично всіх підрозділів медицини до адаптаційних можливостей дорослого організму і ембріона та проблем виникнення можливих вад розвитку у відповідь на дію сполук важких металів. Важливим аспектом новітніх наукових розробок є пошук нових біоантогоністів сполукам кадмію та інших важких металів. Безпосереднє спостереження за формуванням порушень розвитку у людини неможливо, тому за допомогою індукованих експериментальних моделей стає можливим аналіз морфогенетичних змін протягом ембріогенезу. У зв’язку з вищевикладеним вивчення впливу солей кадмію на ембріогенез та розвиток печінки є актуальним; Среди наиболее опасных техногенных загрязнителей окружающей среды приоритетное положение занимают тяжелые металлы, в первую очередь – свинец, кадмий, ртуть. В течение последних десятилетий в условиях усиления негативного влияния экологического окружения существенно вырос интерес специалистов практически всех подразделений медицины к адаптационным возможностям взрослого организма и эмбриона и проблем возникновения возможных пороков развития в ответ на действие соединений тяжелых металлов. Важным аспектом новейших научных разработок является поиск новых биоантогонистов соединениям кадмия и других тяжелых металлов. Непосредственное наблюдение за формированием нарушений развития у человека невозможно, поэтому с помощью индуцированных экспериментальных моделей становится возможным анализ морфогенетических изменений в течение эмбриогенеза. В связи с вышеизложенным изучение влияния солей кадмия на эмбриогенез и развитие печени является актуальным; For industrial areas, the problem of contamination by heavy metals, which dangerously affects the human organism, changing its properties and functions, is especially relevant. The change in the environment in industrialized countries prompts an intensive study of the impact of environmental factors on biological objects. Among the most dangerous technogenic pollutants of the environment, heavy metals occupy a priority position, in the first place – lead, cadmium, mercury. Over the past decades, in the context of increasing the negative impact of the environmental environment, the interest of specialists from practically all medical units to the adaptive capacity of the adult organism and the embryo and the problems of possible defects of development in response to the action of heavy metal compounds has increased significantly. Cadmium compounds today are a fraction of heavy metals that are in biological systems and form the ecological crisis of the planet, with the greatest risk of cadmium poisoning associated with the activities of workers in the metallurgical industry and in the manufacture of accumulators. Cadmium as a pollutant of the environment and classical toxicant continues to remain at the center of attention not only ecologists, toxicologists and hygienists, but also pathologists and clinicians representing various branches of medicine. According to the literature, toxic and therapeutic doses of some substances have been experimentally determined, but to date, unexplored doses remain harmful to embryos, as well as the unspecified are the range of developmental defects that arise under the influence of one or another xenobiotic. An urgent task is to determine the morphological changes that occur in the body under the action of cadmium compounds in both prenatal and postnatal ontogenesis. To reveal the spectrum of violations under the influence of cadmium salts in different doses on the morphological structure of parenchymal organs of animals and on the general course of embryogenesis is a problem that is currently under investigation. Cadmium, when it enters the organism, has a high migration rate, biochemical activity, is characterized by a polytropic toxic effect and the ability to cumulate in organs and tissues. Data on morphological changes and biochemical mechanisms underlying the development of cadmium intoxication are fragmented and inadequate, which does not allow to create a modern concept of mechanisms of influence of this heavy metal. The purpose of the study was to analyze scientific literature on morphogenetic changes in the liver in the prenatal and postnatal ontogenesis under the influence of cadmium compounds. The mechanism of toxic effects of cadmium to the organism is associated with the formation of metalotinine proteins and the interaction with other trace elements. The analysis of scientific data on the influence of cadmium on the histological structure of the liver showed that in the early period of cadmium intoxication the general structure of the liver lobules was not disturbed, hepatocytes of the liver parts in the state of edema, their nuclei have different sizes. With the duration of intoxication, the depth of the dystrophic processes in hepatocytes increased, there was a discombection of the liver plates. Dystrophic changes in hepatocytes developed during adaptive-compensatory processes gradually developed into destructive disturbances, manifested by changes in the structure of mitochondria, activation of lysosomes, and the formation of partial necrosis regions. At the ultramicroscopic level in liver tissues under conditions of cadmium intoxication, deformation of nuclei of hepatocytes whose contours were vorticular was observed, a sharp redistribution of chromatin was observed in the nucleoplasm. But the effects of different doses of cadmium on the embryonic liver remain unexplored. It is not possible to directly monitor the formation of human developmental disorders, therefore, with the help of induced experimental models it becomes possible to analyze morphogenetic changes during embryogenesis. In connection with the above, the study of the effects of cadmium salts on embryogenesis and liver development is relevant.Документ Вплив важких металів на морфофункціональний стан серця (огляд літератури)(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Нефьодова, О. О.; Задесенець, І. П.; Нефедова, Е. А.; Задесенец, И. П.; Nefedova, O.; Zadesenets, I.Важкі метали відносяться до високо небезпечних забруднювачів довкілля, серед яких варто зазначити свинець, кадмій, ртуть. За умов техногенного навантаження та його негативного впливу на стан здоров’я людини суттєво зросла зацікавленість спеціалістів усіх медичних напрямків до пренатального та постнатального онтогенезу людини, його адаптаційних можливостей та формування вад розвитку та набутих захворювань. Не менш важливим є питання пошуку біоантагоністів для зменшення негативного впливу сполук кадмію та інших важких металів. Лідируючу позицію в структурі смертності населення України посідають захворювання серцево-судинної системи. Кадмієва інтоксикація має доведений негативний вплив на стан серця та судин. Дані щодо впливу кадмію на розвиток серця в пренатальному онтогенезі є мало висвітленими. Враховуючи вищезазначене, вивчення впливу сполук кадмію на ембріогенез і розвиток серця є актуальним; Тяжелые металлы относятся к высоко опасным загрязнителям окружающей среды, среди которых стоит отметить свинец, кадмий, ртуть. В условиях техногенной нагрузки и ее негативного влияния на состояние здоровья человека существенно возрос интерес специалистов всех медицинских направлений к пренатальному и постнатальному онтогенезу человека, его адаптационным возможностям и формированию пороков развития и приобретенных заболеваний. Не менее важным является вопрос поиска биоантагонистов для уменьшения негативного влияния соединений кадмия и других тяжелых металлов. Лидирующую позицию в структуре смертности населения Украины занимают заболевания сердечнососудистой системы. Кадмиевая интоксикация имеет доказанное негативное влияние на состояние сердца и сосудов. Данные о влиянии кадмия на развитие сердца в пренатальном онтогенезе мало освещены. Учитывая вышенаписанное, изучение влияния соединений кадмия на эмбриогенез и развитие сердца является актуальным; The main cause of mortality in Ukraine remains cardiovascular disease. The results of numerous studies confirm that one of the etiopathogenetic causes of this situation may be the impact of environmental factors. Among the technogenic pollutants, heavy metals, especially cadmium, lead and mercury, are seriously hazardous Cd is toxic at very low levels and has acute and chronic effects on health. Cd has a long biological half-life in humans – for 17-30 years. The spectrum of toxic effects of cadmium is quite wide and depends on the exposure. The main ways of getting cadmium into the human body are inhalation and oral. Cigarette smoke is also a significant source of getting this metal to the body. The content of cadmium in the blood of smokers is 2-3 times higher than that of non-smokers. Accumulation of cadmium compounds in tissues of different organs has significant differences and depends on the type of compound, dose and duration of exposure. The influence of cadmium on the cardiovascular system is highlighted in many studies. The cardiovascular system is indicated as a new target for toxic cadmium effects. In epidemiological studies, a relationship was established between mortality from cardiovascular disease and low-dose cadmium intoxication. Elevated levels of cadmium in the body are associated with an increased risk of stroke and heart failure, peripheral arterial disease, myocardial infarction, cerebrovascular pathology. A group of Chinese scientists has suggested that the effects of cadmium and arsenic during pregnancy in women can be a significant risk factor for congenital heart defects in the offspring. Cadmium intoxication is associated with an increased risk of developing heart rhythm disorders in children. The combined effect of X-rays, cadmium and lead salts causes an increase in the vascular index in the arteries of the heart, as well as thickening of the walls of the aorta, which indicates the development of arterial sclerosis. In conditions of the cadmium intoxication, this process accelerates mainly in vessels of small caliber. Data on the effects of various forms of cadmium on morphological changes in the heart in the prenatal ontogenesis are fragmented and illuminated, requiring a more detailed study. The purpose of the study is to analyze scientific literature data concerning morphogenetic changes in the heart in prenatal ontogenesis under the influence of cadmium compounds. The influence of cadmium in prenatal ontogenesis has a teratogenic character. Studies have also shown a growing correlation between maternal Cd exposure and limited fetal growth. Heavy metals have a significant negative impact on the cardiovascular system of a human, worsen the course of cardiovascular disease. The heart and vessels are target organs of cadmium intoxication. Cadmium intoxication during pregnancy may be associated with congenital malformations of the heart and blood vessels. The question of the influence of cadmium compounds on the embryogenesis of the heart is practically not elucidated. In connection with the above-mentioned study of the effects of cadmium compounds on the development of the heart in the prenatal period is relevant.Документ Вплив внутрішньовенного введення наночастинок срібла на ДНК ядер клітин тимуса, лімфатичних вузлів і фолікулярного оточення ооцита в умовах експериментального системного аутоімунного ушкодження(Полтавський державний медичний університет, 2018) Вознесенська, Т. Ю.; Ступчук, М. С.; Грушка, Н. Г.; Кондрацька, О. А.; Блашків, Т. В.; Вознесенская, Т. Ю.; Ступчук, М. С.; Грушка, Н. Г.; Кондрацкая, А. А.; Блашкив, Т. В.; Voznesenskaya, T. Yu.; Stupchuk, M. S.; Grushka, N. G.; Kondratskaya, O. A.; Blashkiv, T. V.Оцінювали вплив внутрішньовенного введення наночастинок срібла на ДНК ядер клітин тимуса, лімфатичних вузлів і фолікулярного оточення ооцита в умовах експериментального системного аутоімунного ушкодження (гломерулонефриту) у мишей. Наночастинки (AgNPs) – 30 нм (концентрація: 8 мг/мл за металом, форма: сферична, колір: коричневий). Встановлено, що в умовах експериментального системного аутоімунного ушкодження збільшується по- шкодження ДНК в ядрах клітин тимуса, лімфатичних вузлів і фолікулярного оточення ооцита, в умовах введення AgNPs збільшується пошкодження клітин тимуса і лімфатичних вузлів; в умовах експериментального системного аутоімунного ушкодження і введення AgNPs – зменшується пошкодження ДНК в ядрах клітин тимуса, лімфатичних вузлів і фолікулярного оточення ооцита.Документ Вплив вторинного гіперпаратиреозу на деякі показники гемостазу у хворих хронічною хворобою нирок VД стадії(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Сторожук, О. Б.; Луговський, Е. В.; Сторожук, Л. О.; Сторожук, Б. Г.; Селезньова, І. Б.; Сторожук, А. Б.; Луговской, Э. В.; Сторожук, Л. А.; Сторожук, Б. Г.; Селезнева, И. Б.; Storozhuk, O. B.; Lugovsky, E. V.; Storozhuk, L. O.; Storozhuk, B. G.; Selyeznʹova, I. B.Мета роботи – виявити вплив вторинного гіперпаратиреозу (ВГПТ) на деякі показники гемостазу у хворих з хронічною хворобою нирок (ХХН) VД ст. та визначити можливі фактори ризику тромбофілій. Об’єкт і методи. Обстежено 57 хворих (31 чоловік та 26 жінок) з ХХН VД ст., які лікуються програмним гемодіалізом. Паралельно з вмістом Са++, Р++ та паратгормону (ПГ) у хворих визначали показники гемостазу (розчинний фібрин, Д-димер, протеїн С і фібриноген). Результати. Програмний гемодіаліз у хворих на ХХН VД ст. у 89% випадків призводить до підвищення ПГ. У 40% хворих спостерігається гіпокальциємія, а у 70% – гіперфосфатемія. Підвищення рівня ПГ вище 800 нг/мл призводить до зростання вмісту розчинного фібрину і фібриногену в плазмі крові на тлі пригнічення антикоагулянтної ланки гемостазу. Висновок. У хворих ХХН VД ст. відбуваються порушення мінерального обміну, що призводить до ВГПТ та порушень гемостазу, які сприяють тромбофілії.Документ Вплив комбінованої терапії на артеріальну гіпертензію у хворих цукровим діабетом 2 типу(Полтавський державний медичний університет, 2018) Шелест, Б. О.; Шелест, Б. А.; Shelest, B. O.У роботі проведена оцінка антигіпертензивної ефективності периндоприлу, телмісартан, індапаміду та амлодипіну у гіпертензивних хворих в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу. Обстежено 48 пацієнтів, які страждають на ЦД 2-го типу, АГ II стадії II ступеня і вісцеральним ожирінням, які не отримували попередньої регулярної гіпотензивної терапії. Пацієнти отримують терапію периндоприлом, индапамидом і амлодипіном, у більшості пацієнтів (74,2%) хороший антигіпертензивний ефект був досягнутий при прийомі 10 мг периндоприлу 1 раз на добу. У групі пацієнтів, що приймали телмісартан, індапамід і амлодипін достовірне зниження артеріального тиску відзначено в 84,5% пацієнтів, що приймали 40 мг телмісартану одноразово. Трикомпонентна комбінація в обох варіантах надавала багатоплановий коригуючий вплив на добовий профіль артеріального тиску у хворих на цукровий діабет 2 типу шляхом оптимального його зниження протягом доби і нормалізацію порушеного двухфазного добового ритму артеріального тиску.Документ Вплив ксеногенної трансплантації нативних і трансфікованих геном інтерлейкіна-10 мезенхімальних стовбурових клітин на перебіг експериментального алергічного енцефаломієліту(Полтавський державний медичний університет, 2018) Цимбалюк, В. І.; Пічкур, Л. Д.; Вербовська, С. А.; Акінола, С. Т.; Васлович, В. В.; Дерябіна, О. Г.; Похоленко, Я. О.; Топорова, О. К.; Шувалова, Н. С.; Кордюм, В. А.; Цымбалюк, В. И.; Пичкур, Л. Д.; Вербовская, С. А.; Акинола, С. Т.; Васлович, В. В.; Дерябина, О. Г.; Похоленко, Я. О.; Топорова, О. К.; Шувалова, Н. С.; Кордюм, В. А.; Tsymbaliuk, V. I.; Pichkur, L. D.; Verbovska, S. А.; Akinola, S. Т.; Vaslovich, V. V.; Deriabina, E. G.; Pokholenko, I. O.; Toporova, O. K.; Shuvalova, N. S.; Коrdium, V. А.Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) здатні стимулювати олігодендрогенез, секрецію протизапальних цитокінів, впливати на процеси де- і ре мієлінізації у ЦНС при експериментальному алергічному енцефаломієліті (ЕАЕ). Мета роботи: дослідити вплив нативних МСК Вартонових драглів пуповини людини та трансфікованих (МСКТ) геном інтерлейкіна 10 (IЛ-10) на клінічний перебіг ЕАЕ. Об’єкт і методи. Дослідження проведено на 46 білих щурах-самицях вагою 200-230 г. Рецидивуючий перебіг ЕАЕ індукували введенням у подушечки задніх лапок гомогенату спинного мозку щурів з повним ад’ювантом Фрейнда (фірма «SIGMA», USA). Тварин розподілили на 4 групи з різною схемою внутрішньовенного або субокципітального введення ІЛ-10, МСК та МСКТ. Синтез рекомбінантного IЛ-10 та трансфекцію плазмідою, що містить кДНК-овий варіант гена ІЛ-10, в МСК Вартонових драглів пуповини людини 2-го пасажу проведено в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України. Ступінь тяжкості клінічного стану оцінювали в балах. Статистичну обробку даних проводили за допомогою MS Excel 2007 і STATISTICA 6.1. Результати. У тварин всіх експериментальних груп виявлено середню важкість стану (1,3 – 1,8 бали) на піку захворюваності (20 – 22 доба) і хронічний ремітуючий перебіг захворювання. Застосування МСКТ (гр.3), протизапального IL-10 і МСК (гр.4) у різних комбінаціях сприяє повному клінічному одужанню тварин до 32 доби експерименту. Порівняння динамічних рядів засвідчує більшу ефективність застосування на 10 добу внутрішньовенно IL-10 і на 17 добу – МСК з IL-10 та субокципітально МСКТ. Прискорення спаду показника ступеню тяжкості клінічного стану в гр. 3 і 4 на 28 добу становило для обох вищевказаних груп дослідження – 50%.Документ Вплив синдрому надлишкового бактеріального росту на ускладнення портальної гіпертензії при різних її формах(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Степанов, Ю. М.; Чалий, М. В.; Степанов, Ю. М.; Чалый, Н. В.; Stepanov, Yu. M.; Chaliy, N. V.Мета. Вивчити вплив синдрому надлишкового бактеріального росту (СНБР) на розвиток ускладнень портальної гіпертензії (ПГ) при різних її формах. Об’єкт і методи. Обстежено 100 хворих з дифузними захворюваннями печінки і патологією вен печінки (65 пацієнтів з печінковою ПГ, 20 – з позапечінковою ПГ, 15 – без ПГ). Проводилось визначення СНБР з використанням водневого дихального тесту з лактулозою, езофагогастродуоденоскопія і тест зв’язку чисел. Результати. Частота виявлення СНБР у хворих з печінковою ПГ вище в порівнянні з її позапечінковою формою (χ2=8,2, р=0,005). Розвиток СНБР при ПГ асоційоване з наявністю асциту (OR=5,0) і варикозним розширенням вен стравоходу 3-го ступеня (OR=13,9). Висновок. Виявлена кореляція між СНБР і варикозним розширенням вен стравоходу при обох формах ПГ обґрунтовує доцільність проведення корекції надлишкового бактеріального росту з метою профілактики ускладнень ПГ.Документ Вільнорадикальні процеси в клітинах лімфоми NK/Ly і гепатоцитах за дії новосинтезованого похідного тіазолу(Полтавський державний медичний університет, 2018) Шалай, Я. Р.; Мандзинець, С. М.; Гренюх, В. П.; Фінюк, Н. С.; Бабський, А. М.; Шалай, Я. Р.; Мандзинец, С. М.; Гренюх, В. П.; Финюк, Н. С.; Бабский, А. М.; Shalai, Ya. R.; Mandzynets, S. M.; Hreniukh, V. P.; Finiuk, N. S.; Babsky, A. M.Вивчено вплив новосинтезованого похідного тіазолу N-(5-бензил-1,3-тіазол-2-іл)-3,5-диметил- 1-бензофуран-2-карбоксаміду на вміст первинних і вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів та супероксидного радикалу у клітинах мишачої лімфоми Немет-Келнера та печінці мишей. Рівні гідропероксидів ліпідів, ТБК-позитивних та супероксидного радикалу визначали спектрофотометрично у гомогенаті клітин лімфоми та гомогенаті печінки миші після інкубації із препаратом впродовж 10 хв. У гомогенаті лімфоми за дії препарату рівень гідропероксидів достовірно зростав, тоді як у гомогенаті печінки не змінювався. Рівень ТБК-позитивних продуктів не змінювався як у гомогенаті лімфоми, так і в гомогенаті печінки. Рівень супероксидного радикалу знижувався як у гомогенаті лімфоми, так і у гомогенаті печінки. Отже, похідне тіазолу активує процеси утворення первинних продуктів, не впливає на рівень вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів, але знижує рівень супероксидного радикалу у клітинах лімфоми. Такі зміни пероксидного окиснення повинні сприяти збільшенню чутливості клітин лімфоми до протипухлинних препаратів.Документ Геометрическая модель пространственной организации сократительного аппарата постмитотических кардиомиоцитов(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Загоруйко, Г. Е.; Загоруйко, Ю. В.; Загоруйко, Г. Є.; Zagoruiko, G. E.; Zagoruyko, Yu. V.Виходячи з аналізу зображень випадково орієнтованих зрізів КМЦ, найбільш прийнятною геометричною моделлю скоротливого апарату (СА) КМЦ є комплекс послідовно розташованих дисків, що складаються з безлічі філаментів актину і міозину. Діаметр дисків відповідає діаметру перетину КМЦ, а ширина – відстані між телофрагмами. Розташовуються диски поперек поздовжньої вісі КМЦ, щільно прилягають один до одного і з’єднані Z – смужками. Для назви диска – структурної одиниці СА КМЦ, пропонуємо використовувати термін «саркосома». Модель саркосоми КМЦ – низький циліндр, діаметр якого дорівнює діаметру поперечного перерізу КМЦ (d, мкм), а висота – довжині саркомера l, мкм; Исходя из анализа изображений случайно ориентированных срезов КМЦ, наиболее приемлемой геометрической моделью сократительного аппарата (СА) КМЦ является комплекс последовательно расположенных дисков, которые состоят из множества филаментов актина и миозина. Диаметр дисков соответствует диаметру сечения КМЦ, а ширина – расстоянию между телофрагмами. Располагаются диски поперек продольной оси КМЦ, плотно прилежат друг к другу и соединены между собой телофрагмами. Для названия диска – структурной единицы СА КМЦ, предлагаем использовать термин «саркосома». Модель саркосомы КМЦ – низкий цилиндр, диаметр основания которого равен диаметру поперечного сечения КМЦ (d, мкм), а высота – длине саркомера l, мкм (расстоянию между двумя Z линиями); Due to the absence of clearly defined boundaries between MFs on the transverse sections of CMC, we believe that the term “myofibril” is not applicable for characterizing the structural organization of the contractile apparatus (CA) of CMC. The geometric model of CA CMC is a complex of sequentially located disks, which consist of a set of filaments of actin and myosin. The diameter of the disk corresponds to the diameter of the CMC section, and the width to the distance between the telophragms. Disks are disposed across the longitudinal axis of the CMC, closely adjacent to each other and connected to each other by telophragms. The disk is a morphofunctional unit of CA CMC. For its name, we suggest using the term “sarcosome”. The CMC sarcosome model is a low cylinder whose base diameter is equal to the diameter of the CMC cross section (d, μm), and the height is to the length of the sarcomere l, μm (the distance between the two Z lines). SA sarcosomes are permeated with a variety of cavities in shape and size, inside of which circulates sarcoplasm, the core, organelles and inclusions are localized. Depending on the location, shape and size of the cavities, sarcosomes are divided into three types. Transverse. They are in contact with the VD (CMC boundaries) and have practically no cavities. Central, contain the largest in size cavity in which the core, synthetic apparatus, a set of rounded shape Mx and inclusions are located. Intermediate. In the longitudinal cavities of these sarcosomes are the chains of mitochondria of elongated form and numerous inclusions.Документ Динамика газового состава и коагуляционных свойств крови у пациентов с тяжелой черепно-мозговой травмой при проведении терапевтической гипотермии(Полтавський державний медичний університет, 2018) Царев А. В.; Царьов О. В.; Tsarev A. V.В роботі представлені результати вивчення змін газового складу крові і показників системи згортання крові у 24 пацієнтів з тяжкою ЧМТ та використанням в комплексі інтенсивної терапії терапевтичної гіпотермії з цільовим значенням температури ядра тіла – 34,50С. В результаті було виявлено достовірне збільшення PaO2 на 14,9% від вихідного рівня на етапі 24 годин спостереження в процесі підтримки терапевтичної гіпотермії (p<0,05). Було відзначено достовірне збільшення PaO2 на 10,5% в порівнянні з вихідним рівнем на етапі 48 годин (p<0,05). Виявлено достовірне зниження рівня PaCO2 на 11,1% в порівнянні з вихідним значенням на етапі 24 годин дослідження (p<0,05). На етапах 48 і 72 годин спостереження була виявлена тенденція до підвищення рівня PaCO2 в порівнянні з вихідним значенням, при цьому даний показник знаходився в межах нормальних фізіологічних значень. Відзначено достовірне зниження на 15,7% рівня фібриногену в порівнянні з вихідним значенням на етапі 24 годин дослідження (p<0,05), з подальшою тенденцією до підвищення і досягнення вихідного рівня. Не було виявлено суттєвих зрушень з боку системи згортання крові і розвитку коагулопатії, в тому числі у пацієнтів після проведення ургентних нейрохірургічних втручань.Документ Динаміка гормональних показників у жінок з клімактеричним синдромом та гіпотиреозом на тлі комплексного фізіотерапевтичного лікування(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Павловська, М. О.; Павловская, М. А.; Pavlovska, M. O.Фізіологічне зниження функції ЩЗ у клімактерії, а також більш важкий перебіг і ранній початок клімактеричного синдрому при патології ЩЗ вказують на необхідність ранньої діагностики і лікування тиреоїдної дисфункції. Метою роботи є порівняння ефективності комплексних методів лікування клімактеричного синдрому у пацієнток із супутнім гіпотиреозом, шляхом аналізу гормональних показників до та після комплексної терапії з використанням фізіотерапевтичних процедур. Було обстежено 68 пацієнток віком 45-55 років із клімактеричним синдромом та супутнім гіпотиреозом. Тривалість гіпотиреозу – від 1 до 5 років, у середньому (3,8±0,4 роки). Пацієнтки отримували замісну терапію L – тироксином. Хворих було розділено на 2 групи (в 1-й групі було 30 пацієнток із гіпотиреозом на фоні клімактеричного синдрому, які отримували тільки базову терапію; до 2-гої групи увійшло 38 пацієнток, які окрім базової терапії отримували фізіотерапевтичне лікування). При оцінці загальної ефективності лікування виявилося, що при використанні базової терапії ефективність склала 58%, при використанні комплексного лікування із застосуванням контрастних ванн та ультразвукової терапії – 75%. При цьому використання базової терапії у 25% хворих не призводило до об’єктивного поліпшення стану, а в 17% пацієнток спостерігали погіршення самопочуття. У групі пацієнток яким призначали комплекс із фізіотерапевтичними процедурами кількість хворих, що закінчили курс лікування без динаміки, була істотно нижчою 16%. Також нижчою була кількість хворих із негативними результатами лікування 9%.