Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії, 2024, Том 24, вип. 3 (87)
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Фітотерапія в стоматології: минуле, теперішнє і майбутнє(Полтавський державний медичний університет, 2024) Островська, Галина Юріївна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Луценко, Руслан Володимирович; Петрова, Тамара Аркадіївна; Чечотіна, Світлана Юріївна; Розколупа, Ніна Василівна; Ostrovska, H. Yu.; Sydorenko, A. H.; Lutsenko, R. V.; Petrova, T. A.; Chechotina, S. Yu; Rozkolupa, N. V.Використання рослинних засобів при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота та запально-дистрофічних хвороб тканин пародонта, а саме фітотерапія передбачає застосування препаратів, які мають політропну дію – протизапальну, антибактеріальну, в’яжучу, обволікаючу, знеболювальну та інші. Накопичені дані доводять доцільність та перспективність їх застосування у стоматологічній практиці, а майбутні дослідження є обов’язковими для дотримання принципів наукової доказовості по відношенню до ефективності та безпечності фітопрепаратів. Phytotherapy in dental practice implies the expediency and prospects of using drugs that have a polytropic effect, and future research is mandatory to comply with the principles of scientific evidence in relation to the effectiveness and safety of herbal medicines.Документ Стабілометрія як метод діагностики та тренування постурального балансутіла людини у просторі(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ляховська, Анастасія Віталіївна; Іваненко, Оксана Павлівна; Смаглюк, Любов Вікентіївна; Воронкова, Ганна Володимирівна; Liakhovska, A. V.; Ivanenko, O. P.; Smaglyuk, L. V.; Voronkova, H. V.Постава тісно пов’язана з вертикальною позою тіла та рівновагою. Підтримка постури, пози тіла і прямоходіння забезпечується складною системою нервово-м’язової регуляції, яка існує в нашому організму. У клінічній практиці для оцінки функції рівноваги і контролю постави обстежуваного використовується стабілометрія. Метою дослідження є узагальнення даних щодо ефективності використання стабілометрії як діагностичного методу оцінки постурального балансу тіла та методу його тренування і покращення. Матеріали і методи дослідження. Було проведено аналіз 45 літературних джерел за останнє десятиріччя в науково-метричних системах Academia.edu, Pubmed, ResearchGate, Google Scolar за ключовими словами: постава, постура, стабілометрія, постурологічний баланс. Результати дослідження. Стабілометрія – це сучасний метод реєстрації проекції загального центру маси тіла на площину опори та його коливання в положенні обстежуваного пацієнта стоячи, а також при виконанні різноманітних діагностичних тестів та лікувальних процедур. Розглянуті питання використання стабілометрії на етапі діагностики рівноваги тіла людини та як додаткового методу тренування для покращення показників постурального балансу у різних групах обстежених: спортсменів, осіб із патологією опорно-рухового апарату. За допомогою результатів стабілометрії підтверджений кореляційний зв’язок між патологіями стоматогнатичної системи і опорно-рухового апарату і визначено позитивний вплив оклюзійних змін на рівновагу тіла у просторі. Стабілометрія можу бути ефективним діагностичним інструментом оцінки постави тіла у клініці стоматології як на діагностичних етапах, так і для оцінки проведених профілактики і лікування. Висновки. Тренування з поєднанням міогімнастичних вправ та вправ з доповненням віртуальної реальності на стабілометричній платформі мали позитивний вплив на рівновагу та функціональну ефективність у пацієнтів, що доведено результатами стабілометрії. Одним із пріоритетних напрямків досліджень є зв’язок постави з іншими системами організму людини, зокрема стоматогнатичною, що може бути ключовим у лікуванні дисфункції скроневонижньощелепного суглоба. Introduction. Posture is intrinsically linked to balance and the maintenance of an upright body position. Achieving stable posture and upright movement relies on the body’s complex neuromuscular regulation system. In clinical practice, stabilometry is employed to assess balance function and postural control. This study aims to synthesize data on the effectiveness of stabilometry as a diagnostic tool for evaluating postural balance and as a training method to enhance it. Materials and Methods. An analysis of 45 sources from databases including Academia.edu, PubMed, ResearchGate, and Google Scholar over the past decade was conducted using keywords: posture, stabilometry, and postural balance. Results. Stabilometry is a contemporary technique for tracking the projection of the body’s center of mass on the support plane, as well as its fluctuations while standing or performing diagnostic tests and medical procedures. This review examines the application of stabilometry both for diagnosing balance and as a supplementary training method to improve postural balance in athletes and individuals with musculoskeletal disorders. Stabilometry results have highlighted correlations between stomatognathic system dysfunctions and musculoskeletal issues and demonstrated the positive impact of occlusal adjustments on body balance. As such, stabilometry can serve as an effective diagnostic tool for assessing posture in a dental clinic, useful for both diagnostic assessments and evaluating preventive or treatment outcomes. Conclusions. Training that combines myogymnastic exercises with stabilometric platform exercises significantly improved balance and functional efficiency in patients, as shown through stabilometric analysis. A key area of ongoing research is the interplay between posture and other bodily systems, particularly the stomatognathic system, which may be pivotal in treating temporomandibular joint dysfunction.Документ Остеоартрит і метаболічний синдром: особливості ведення пацієнта(Полтавський державний медичний університет, 2024-11-11) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Zhdan, V. M.; Lebid, V. G.; Kiryan, O. A.Вступ. Проблема остеоартрозу має велике значення, поряд з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією становить тріаду найпоширеніших захворювань серед населення зрілого віку. Остеоартроз сприяє зниженню якості життя, інвалідизації населення та підвищення смертності. У світі на остеоартроз хворіє майже 240 мільйонів осіб ( приблизно 10% чоловіків, 18% жінок віком старше 60 років). Структура остеоартрозу: 1-ше місце при заворюваннях кістково-м’язової системи; 2-ге місце — по кількості звернень до сімейного лікаря; 3-тє місце — у випадках інвалідизації. Спостерігається висока поширеність серцево-судинних захворювань та ризик передчасної смерті у хворих на остеоартрит у поєднанні з коморбідною патологією і наявності метаболічного синдрому. Мета. Визначити патогенетичні зв’язки остеоартриту у поєднані з метаболічним синдромом з обґрунтуванням нових підходів до покращення лікування хворих з даною патологією. Матеріали та методи дослідження. Проведено пошук у виданнях, наукових пошукових базах з використанням методів аналізу, порівняння і узагальнення інформаційних даних про взаємозв’зок остеоартриту з метаболічним синдромом. Проведено дослідження на кафедрі сімейної медицини і терапії Полтавського державного медичного університету на базі обласного ревматологічного центру КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» у якому брали участь 40 амбулаторних та стаціонарних хворих жінок 26 (65%) та чоловіків 14 (35%) віком 54–69 років із первинним остеоатрозом І–ІІ рентгенологічної стадії по Kellgren і Lawrence в поєднанні з метаболічним синдромом. Контрольну групу склали 20 хворих. Результати. Проведений 12 місячний моніторинг за даною категорією хворих, як результат спостереження - легкі та помірні прояви метаболічного синдрому; при поліморбідних станах – хронічні обструктивні захворювання легенів, ураження сечостатевої системи. Виявлялось найчастіше одне, рідко два коморбідні захворювання та одне-два захворювання, які не мали зв’язків з остеоартрозом. У хворих прогресивно зростали захворювання: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, ожиріння, цукровий діабет типу 2, хвороби системи травлення. Загальною метою ведення хворих на остеоартрит у поєднанні з метаболічним синдромом – максимальне зниження серцево-судинного ризику і летальності. Створення концепції метаболічного синдрому та остеоартриту -виділення популяції пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком і проведення профілактичних заходів ( з модифікацією способу життя, застосування адекватних лікарських засобів ). Висновки.При дослідженні виявлено значний клінічний ефект від застосування терапії з включенням коксибу -у 78 % хворих основної групи на остеоартрит у поєднанні з метаболічним синдромом. Позитивний ефект спостерігався у відношенні зменшення болю, скорочення термінів стаціонарного лікування на 2-3 дні, збільшення термінів ремісії. Первинною має бути профілактика у даної категорії хворих: зменшення маси тіла з підвищенням фізичної активності, нормалізація метаболічних порушень; Introduction: Osteoarthritis is a major health concern, and along with coronary heart disease and arterial hypertension, forms a triad of the most common diseases among the adult population. Osteoarthritis significantly reduces the quality of life, leads to disability, and increases mortality rates. Globally, nearly 240 million people suffer from osteoarthritis (about 10% of men and 18% of women over the age of 60). In terms of disease burden, osteoarthritis ranks: first in complications of the musculoskeletal system, second in the number of visits to family doctors, and third in cases of disability. Patients with osteoarthritis, particularly those with comorbid conditions and metabolic syndrome, face a high prevalence of cardiovascular diseases and an increased risk of premature death. Goal: to elucidate modern insights into the pathogenetic links between osteoarthritis and metabolic syndrome, and to justify new approaches to improving treatment for patients with this pathology. Materials and Methods: A literature search was conducted using scientific databases, employing methods of analysis, comparison, and generalization of information about the relationship between osteoarthritis and metabolic syndrome. The study was carried out at the Department of Family Medicine and Therapy at Poltava State Medical University, based in the Regional Rheumatology Center of M. V. Sklifosovskiy Poltava Regional. The study involved 40 patients, both outpatients and inpatients, including 26 women (65%) and 14 men (35%), aged 54-69 years, with primary osteoarthritis of X-ray stages I-II according to the Kellgren-Lawrence scale, in combination with metabolic syndrome. The control group consisted of 20 individuals. Results. A 12-month monitoring of this group of patient was conducted, revealing mild to moderate manifestations of metabolic syndrome along with polymorbid conditions such as chronic obstructive lung diseases and genitourinary system disorders. Most frequently, one, and rarely two, comorbid conditions were detected, along with one or two diseases unrelated to osteoarthritis. The most common progressive conditions observed were arterial hypertension, ischemic heart disease, heart failure, obesity, type 2 diabetes, and digestive system diseases. The primary goal in managing patients with osteoarthritis and metabolic syndrome is to significantly reduce cardiovascular risk and mortality. This involves developing a comprehensive concept of metabolic syndrome and osteoarthritis, identifying patients at high cardiovascular risk, and implementing preventive measures, including lifestyle modifications and the use of appropriate medications. Conclusions. The study revealed a significant clinical effect from the use of therapy that included coxibs in 78% of patients in the main group with osteoarthritis combined with metabolic syndrome. A positive outcome was observed in terms of pain reduction, a reduction in inpatient treatment duration by 2-3 days, and extended remission periods. For this category of patients, primary prevention should focus on weight loss, increased physical activity, and normalization of metabolic disorders.Документ Пацієнт з остеоартритом і артеріальною гіпертензією в загальнолікарській практиці(Полтавський державний медичний університет, 2024-11-24) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Кир'ян, Олена Анатоліївна ; Zhdan, V. M.; Lebid, V. G.; Kiryan, O. A.Вступ. Остеоартроз - одне із найпоширеніше захворювання, яке часто приводить до ранньої інвалідизації у осіб працездатного віку і становить соціальну та медичну проблему. Згідно даних Європейського товариства з клінічних та економічних аспектів остеопорозу, остеоартриту та захворювань опорно-рухового апарату (ESCEO) та Міжнародного товариства з вивчення остеоартриту (ОARSI) відомо, що у пацієнтів середнього віку з остеоартрозом припадає 4 поєднані патології,а у пацієнтів літнього віку, окрім остеоартрозу, діагностують ще до 8 інших хронічних захворювань. У пацієнтів середнього віку з остеоартрозом спостерігається коморбідна патологія. Знання патогенетичних ланок остеоартрозу з коморбідними патологіями сприяє впливу на своєчасну діагностику, лікування даних захворювань і сприяють збереженню високої якості життя хворих. Мета. Вивчення патогенезу остеоартрозу і артеріальної гіпертензії, запропонована терапія з лікування коморбідної патології у хворих на остеоартроз у поєднанні з артеріальною гіпертензією,сприятиме вдосконаленню лікування даної категорії хворих. Матеріали і методи. У даному дослідженні використано аналітичний та бібліосемантичний методи. Під час проведення наукового пошуку було проведено огляд та проаналізовано 38 джерел сучасної літератури щодо патогенетичного впливу на розвиток остеоартрозу та артеріальної гіпертензії, їх спільний механізм на розвиток та прогресування одне одного. Дослідження проведено на базі кафедри сімейної медицини і терапії в обласному ревматологічному центрі Комунального підприємства «Полтавська обласна кінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради». Обстежено 50 осіб, до основної групи увійшло 35 осіб, хворих на АГ II стадії, 2 ступеня, в поєднанні з остеоартрозом колінних суглобів ІІ ст. за Kellgren- Lawrence, з порушенням функції суглобів 1-2 ст, віком 40-65 років (середній вік – 51,8±2,14 року). Тривалість захворювання на артеріальну гіпертензію становила 10,07±1,24 року, тривалість маніфестного перебігу остеоартрозу – 8,56±1,03 року. Групу порівняння склали 20 осіб, хворих на артеріальну гіпертензію II стадії, 2 ступеня (середній вік –52,5±2,38 року). Тривалість захворювання на артеріальну гіпертензію становила 11,31±1,17 року. Формулювання клінічного діагнозу остеоатрозу здійснювали за рекомендаціями EULAR (2018). Формулювання клінічних діагнозів коморбідних станів встановлювалися згідно з відповідними наказами МОЗ України з підтвердженням профільними фахівцями. Пацієнтам з остеоатрозом призначалося стандартне лікування. При необхідності додатково призначалося лікування коморбідних патологій (гіпотензивну комбінацію інгібітора АПФ та антагоніста кальцію тривалої дії у дозах 4/5 мг, 4/10 мг, 8/5 мг, 8/10 мг 1 раз на добу після їжі, постійно). Результати. Наявність остеоартрозу здійснює додатковий негативний вплив на варіабельність ритму серця у хворих на артеріальну гіпертензію. Зниження індексу Low Frequency / High Frequency внаслідок застосування даної терапії (комбінації інгібітора АПФ та антагоніста кальцію тривалої дії у дозах 4/5 мг, 4/10 мг, 8/5 мг, 8/10 мг) при лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з остеоартрозом сприяє активації симпатичної нервової системи, зниженню смертності хворих, врівноваженню нервової системи -пригнічення тонусу симпатичної нервової системи - зниження високих цифр артеріального тиску .Висновки. Запропонована комбінація у лікуванні хворих на остеоартроз в поєднанні з артеріальною гіпертензією сприяє подовженню ремісії основного захворювання та коморбідної патології, зменшенню частоти госпіталізацій, скорочення стаціонарного лікування на 3-4 дні; Osteoarthritis is one of the most common diseases in Ukraine and worldwide, often leading to early disability in people of working age, making it both a medical and social concern. According to the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis, and Musculoskeletal Diseases, as well as the International Society for the Study of Osteoarthritis, it is known that a middle-aged patient with osteoarthritis typically has four accompanying pathologies. In elderly patients, in addition to osteoarthritis, up to eight other chronic conditions are often diagnosed. Comorbidity is frequently observed in middle-aged patients with osteoarthritis. Understanding the pathogenetic links between osteoarthritis and comorbid conditions plays an important role in the timely diagnosis and treatment of these diseases, helping to maintain a high quality of life for patients. Objevtive: the study of the pathogenesis of osteoarthritis and arterial hypertension, along with the proposed therapy for treating comorbidities in patients with both osteoarthritis and arterial hypertension, aims to enhance the treatment outcomes. Materials and methods. Analytical and bibliosemantic methods were used in this study. During the scientific search, 38 modern literature sources were reviewed and analyzed concerning the pathogenetic impact on the development of osteoarthritis and arterial hypertension, as well as their shared mechanisms in the development and progression of both conditions. The study was carried out at the Department of Family Medicine and Therapy of the Regional Rheumatology Center, M. V. Sklifosovsky Poltava Regional Hospital. A total of 50 people were examined; the main group consisted of 35 individuals with stage II hypertension, grade 2, combined with stage II knee osteoarthritis (according to the Kellgren-Lawrence scale), with joint dysfunction of stages 1-2. These patients were aged 40-65 years (mean age 51.8±2.14 years). The duration of hypertension was 10.07±1.24 years, and the duration of manifested osteoarthritis was 8.56±1.03 years. The comparison group consisted of 20 individuals with stage II, grade 2 hypertension (mean age 52.5±2.38 years), with a mean hypertension durationof 11.31±1.17 years. The clinical diagnosis of osteoarthritis was established according to the recommendations of the European Alliance of Associations for Rheumatology (2018). The diagnoses of comorbid conditions were confirmed in accordance with relevant orders from the Ministry of Health of Ukraine, with verification by specialized experts. Patients with osteoarthritis received standard treatment, and, when necessary, additional treatment for comorbid conditions was prescribed (a hypotensive combination of an ACE inhibitor and long-acting calcium. Results: The presence of osteoarthritis exerts an additional negative impact on heart rate variability in patients with hypertension. The reduction of the Low Frequency/High Frequency (LF/HF) index due to the use of this therapy (a combination of an ACE inhibitor and a long-acting calcium antagonist in doses of 4/5 mg, 4/10 mg, 8/5 mg, 8/10 mg) in the treatment of patients with comorbidity of hypertension and osteoarthritis contributes to the activation of the sympathetic nervous system, reduction of patient mortality, balancing of the nervous system by inhibiting sympathetic nervous tone, and lowering high blood pressure. Conclusions: The proposed combination therapy for patients with osteoarthritis and hypertension contributes to prolong remission of both the primary disease and comorbid conditions, reduces the frequency of hospitalizations, and shortens inpatient treatment by 3-4 days.Документ Результати визначення пародонтопатогенів у пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом залежно від ступеня запалення(Полтавський державний медичний університет, 2024-11) Дубина, Віталій Олексійович; Скрипников, Петро Миколайович; Кабалєй, Аліна Вікторівна; Dubyna, V. O.; Skrypnykov, P. M.; Kabaliei, A. V.Розвиток хронічного генералізованого пародонтиту пов’язують з грамнегативними анаеробними бактеріями. Мікробіологічна діагностика пародонта надає можливість отримати важливі дані, які необхідні для вибору найбільш ефективного методу терапії як локальних, так і загальних захворювань пацієнта. Мета дослідження якісно визначити наявність пародонтопатогенних мікроорганізмів у пародонтальних кишенях пацієнтів в залежності від ступеня запалення. Матеріали і методи. Проведено визначення п'яти основних пародонтопатогенних мікроорганізмів у вмісті пародонтальних кишень 90 осіб віком 25-60 років (45 з I ступеня важкості і 45 осіб з II) методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі за допомогою системи CFX96TMRealTime PCR Detection System (BIO-RAD) із використанням набору реагентів PeriodontScreen Real-TM, SacaceBiotechnologies Srl, Italy. Проведений непараметричний кореляційний статистичний аналіз із визначенням коефіцієнтів Kendall Tau і Gamma. У 27 пацієнтів (60%) з I ступенем важкості виявлено бактерії одного виду. Два види пародонтопатогенів визначили у 13 осіб (28,9%). Частіше зустрічались асоціації Tannerella forsythia і А. actinomycetem comitans – у 5 (11,1%) хворих, у 5(11,1%) пацієнтів виявили три види мікробів - Tannerella forsythia, Treponema denticola і Porphyromonas gingivalis. У 8 (17,8%) пацієнтів з з II ступенем виявлено бактерії одного виду, а саме Prevotella intemredia. Два види мікробів визначили у 9 пацієнтів (20%), три види мікробів - у 15 осіб (33,3%). Найчастіше зустрічались асоціації Prevotella intermedia, Tannerella forsythia і А. actinomycetem comitans - у 5 (11,1%) хворих. Чотири види мікробів виявили у 13 (28,9%) досліджених. Переважали асоціації Tannerella forsythia, Porphyromonas gingivalis, Treponema denticola, А. actinomycetem comitans (17,8%). Ні в кого з обстежених пацієнтів з ХГП II ступеня важкості не були визначені всі п’ять пародонтогенів, що вивчалися. Результати проведеного кореляційного аналізу підтвердили, що для хронічного пародонтиту характерним є виявлення мікробної асоціації з присутністю Tannerella forsythia. Висновки. Спектр пародонтопатогенів впливає на важкість запалення в пародонті. При II ступені запалення асоціації пародонтопатогенів виявлені в 82,2% випадків, тоді як при I ступені – у 40%. Tannerella forsythia при запаленні I ступеня виявлена у 42,2%, з них 15,6% – як моно інфекція;у пацієнтів з запаленням II ступеня у 71,1%, у складі асоціацій з Treponema denticola - 48,9%. Визначення спектру пародонтопатогенів з врахуванням його характеристик і пов’язаних факторів вірулентності необхідне для призначення диференційованого лікування. The progression of chronic generalized periodontitis is associated with gram-negative anaerobic bacteria. Microbiological diagnostics of periodontal disease provides an opportunity for selecting the most effective therapeutic approach for both local and systemic conditions in patients. Aim of this study is to conduct a qualitative assessment of the presence of pathogenic microorganisms in the periodontal pockets of patients, based on the severity of inflammation. Materials and methods. The presence of five key pathogenic microorganisms in the periodontal pocket contents of 90 individuals aged 25-60 years (45 with grade I severity and 45 with grade II) was assessed using real-time polymerase chain reaction (PCR). The analysis was conducted with the CFX96™ Real-Time PCR Detection System (BIO-RAD) and the PeriodontScreen Real-TM reagent kit (Sacace Biotechnologies Srl, Italy). Non-parametric correlation statistical analysis was performed to calculate Kendall’s Tau and Gamma coefficients. In 27 patients (60%) with grade I severity, bacteria of a single species were identified. Two types of periodontal pathogens were detected in 13 patients (28.9%), with the most common combination being Tannerella forsythia and Aggregatibacter actinomycetemcomitans, found in 5 patients (11.1%); 5 patients (11.1%) showed the presence of three microbial species: Tannerella forsythia, Treponema denticola, and Porphyromonas gingivalis. Among the patients with grade II severity, 8 patients (17.8%) had bacteria of one species, specifically Prevotella intermedia. Two microbial species were identified in 9 patients (20%), while three species were present in 15 patients (33.3%). The most frequent combination included Prevotella intermedia, Tannerella forsythia, and Aggregatibacter actinomycetemcomitans, found in 5 patients (11.1%). Four types of microbes were detected in 13 patients (28.9%), with the predominant combination being Tannerella forsythia, Porphyromonas gingivalis, Treponema denticola, and Aggregatibacter actinomycetemcomitans (17.8%). None of the patients with grade II severity had all five periodontopathogenic agents. The correlation analysis confirmed that chronic periodontitis is strongly associated with the presence of Tannerella forsythia within microbial associations. Conclusions. The spectrum of periodontal pathogens affects the severity of inflammation in the periodontium. In grade II inflammation, associations of periodontal pathogens were detected by 82.2% of cases, while in grade I by in 40%. Tannerella forsythia was detected in 42.2% of patients with grade I inflammation, 15.6% of them as a mono-infection; in patients with grade II inflammation in 71.1%, in associations with Treponema denticola in 48.9%. Determining the spectrum of periodontal pathogens, taking into account their characteristics and associated virulence factors, is necessary for choosing the effective differentiated treatment approach.Документ Порівняльний аналіз напружено-деформованого стану однокореневих зубів при непрямій реставрації коронкової частини куксовими вкладками різних конструкцій(Полтавський державний медичний університет, 2024-11-11) Силенко, Богдан Юрійович; Силенко, Дмитро Сергійович; Писаренко, Олена Анатоліївна; Силенко, Юрій Іванович; Sylenko, B. Yu.; Sylenko, D. S.; Pysarenko, O. A.; Sylenko. Yu. I.Метою виконаного нами біомеханічного дослідження є вибір найбільш раціональної конструкцій культьової штифтової вкладки зуба при непрямій реставрації однокореневих зубів. Матеріали і методи дослідження. Для реалізації поставленої мети дослідження, біомеханічне дослідження проводилося чотирьох конструкцій куксових вкладок: 1 – традиційна, 2 - з одноступінчастою зміною діаметра штифта по його довжині, 3 – з двоступінчастою зміною штифта по його довжині, а також 4 – одноступінчастою зміною діаметра штифта і ковпачком в коронковій частині зуба, що охвачує торець кореня. Математичне моделювання виконувалося з використанням широко відомого пакету моделювання та кінцево-елементного аналізу NASTRAN, призначеного для реалізації на персональному комп'ютері в середовищі Windows. Пакет, за допомогою якого побудовані й аналізуються розглядаються пружні тривимірні моделі зубощелепного ряду на основі кінцево-елементної процедури, визначає переміщення кожного вузла кінцевого елемента за трьома координатним осях, нормальні і дотичні напруження, а також еквівалентні напруження по Хубер-Мізеса, які обчислюються за загальновідомою формулою механіки твердого тіла, що деформується. Результати. Мінімальні значення еквівалентних напружень як у штифтовій вкладці, так і в дентині кореневої частини зуба на рівні апікального торця штифта вкладки виникають при використанні штифтової вкладки з одноступінчастою зміною діаметра штифта і ковпачком на коронковій частині премоляра. При цьому значення еквівалентного напруження в дентині на рівні апікального торця штифта вкладки найбільш близькі до максимальних значень еквівалентних напружень, що спостерігаються на поверхні кореневої частини зуба (відмінності не перевищують 10%). Максимальні значення еквівалентних напружень як у штифтовій вкладці, так і в дентині кореневої частини зуба на рівні апікального торця штифта вкладки виникають при використанні штифтової вкладки традиційно конструкції. При цьому відмінності у значеннях еквівалентних напружень у штифті порівняно з вкладкою з одноступінчастою зміною діаметра штифта і ковпачком становить 9%, а в дентині на рівні апікального торця штифта вкладки відмінності напружень дорівнюють 10%. Максимальні значення еквівалентних напружень як у дентині кореневої частини зуба, що відновлюється, так і штифті культової вкладки виникають при використанні традиційно застосовуваної штифтової вкладки. Найбільш раціональною із розглянутих штифтових вкладок (що викликає мінімальні значення еквівалентних напружень у дентині кореневої частини зуба) є культова вкладка з одноступінчастою зміною діаметра штифта і ковпачком на коронковій частині зуба, що відновлюється. The aim of our study on the biomechanics of the tooth inlay is to select the most efficient design of stump pin inlay for indirect restoration of single-rooted teeth. Materials and methods. To implement the aim of the study, the biomechanics research was conducted in the following four designs of stump inlays: 1 - traditional, 2 - with a single-stage change in the diameter of the pin along its length, 3 - with a two-stage change in the pin along its length, and 4 - with a single-stage change in the diameter of the pin and a cap in the crown of the tooth, covering the end of the root. The mathematical modeling was performed using the common software MSC NASTRAN for finite element analysis. The package, with the help of which the elastic three-dimensional models of the dentition are built and analyzed based on the finite element procedure, determines the displacement of each node of the finite element along the axis system, with three coordinates, normal and tangential stresses, as well as equivalent Huber-Mises stresses, which are calculated according to the well-known formula of deformable solid mechanics Results. The minimum values of equivalent stresses in both the pin inlay and the dentin of the root of the tooth at the level of the apical end of the pin inlay occur when using a pin inlay with a one-stage change in the diameter of the pin and a cap on the crown of the premolar. At the same time, the values of equivalent stress in dentin at the level of the apical end of the inlay pin are closest to the maximum values of equivalent stresses observed on the surface of the root of the tooth (differences do not exceed 10%). The maximum values of equivalent stresses in both the pin inlay and the dentin of the root of the tooth at the level of the apical end of the pin inlay occur when using a pin inlay of conventional design. In this case, the difference in the values of equivalent stresses in the pin compared to the inlay with a one-stage change in the diameter of the pin and a cap is 9%, and in the dentin at the level of the apical end of the inlay pin, the difference in stresses is 10%. The maximum values of equivalent stresses in both the dentin of the root of the tooth to be restored and the pin of the stump inlay occur when applying a traditionally used pin inlay. Among the various pin inlays considered, a stump inlay featuring a single-stage change in the diameter of the pin and a cap on the crown of the tooth to be restored demonstrates the highest efficiency, yielding the lowest equivalent stresses in the dentin of the tooth's root.Документ Перспективи використання штучного інтелекту в медичній сфері(Полтавський державний медичний університет, 2024) Бойченко, Ольга Миколаївна; Бублій, Тетяна Дмитрівна; Boychenko, O. M.; Bublii, T. D.Стаття присвячена аналізу перспектив використання штучного інтелекту (ШІ) у медичній сфері. У роботі наголошується, що ШІ вже став невід'ємною частиною сучасного життя і активно застосовується в різних країнах, зокрема у сфері діагностики, лікування та прогнозування захворювань. ШІ дозволяє підвищити точність діагностики, пришвидшити процес лікування та значно оптимізувати медичні ресурси. На міжнародному рівні (США, Японія, Китай) вже активно використовуються рішення на основі ШІ для покращення медичних послуг, що дозволяє значно скоротити час і зусилля лікарів при обробці великих масивів даних та проведенні складних операцій. Проте в Україні розвиток технологій ШІ перебуває на початковій стадії, попри затверджену у 2020 році «Концепцію розвитку штучного інтелекту». Основними викликами є необхідність удосконалення законодавчої бази, захисту даних та вирішення етичних питань. Використання ШІ може суттєво покращити якість медичних послуг та призвести до економії часу і ресурсів у медичних закладах. У медичній практиці ШІ використовують у різних напрямках: при виявленні захворювань на доклінічних стадіях та їх діагностиці. ШІ використовують для прискорення швидкості та більшої точності при постановці діагнозів, наприклад, для безперервного моніторингу кісткової тканини при захворюваннях пародонта. При медичній візуалізації ШІ може проаналізувати медичні зображення з високою швидкістю та більшою точністю, виявляти аномалії, що призводить до більш точної та своєчасної діагностики на ранніх його проявах. Алгоритми ШІ можуть передбачити погіршення стану пацієнта, аналізуючи його дані. This article analyzes the prospects for using artificial intelligence (AI) in the medical field. It highlights that AI has already become an integral part of modern life and is actively utilized in various countries, particularly in diagnosis, treatment, and disease prognosis. AI enhances diagnostic accuracy, accelerates treatment processes, and optimizes medical resources significantly. Internationally, AI-based solutions are already widely implemented in countries like the USA, Japan, and China to improve healthcare services. These technologies allow doctors to process large amounts of data efficiently and perform complex procedures with reduced time and effort. However, in Ukraine, the development of AI technologies remains in its early stages, despite the approval of the “Concept for the Development of Artificial Intelligence” in 2020. The main challenges include the need to improve the legal framework, ensure data protection, and adress ethical concerns. The use of AI can significantly enhance the quality of medical services while saving time and resources in healthcare institutions. In medical practice, AI is applied in several areas. For instance, AI accelerates diagnosis and improves accuracy, such as in the continuous monitoring of bone tissue in periodontal diseases; AI can analyze medical images with high speed and precision, identifying anomalies and leading to more accurate and timely diagnoses at early stages; AI algorithms can predict the deterioration of a patient’s condition by analyzing their medical data.Документ Дослідження показників метаболізму оксиду азоту, малонового діальдегіду, сіалових кислот та варіантів гена eNOS (RS1799983) у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією після лікування L-карнітином(Полтавський державний медичний університет, 2024) Давиденко, Аліна Володимирівна; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Жук, Людмила Анатоліївна; Davydenko, A. V.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Cherniavska, Y. I.; Zhuk, L. A.Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія залишається однією з головних причин неврологічних ускладнень та інвалідності, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, де її частота сягає 10-20 випадків на 1000 новонароджених. Не зважаючи на високий рівень медичної допомоги, ризик незворотного ураження головного мозку від гіпоксично-ішемічного ушкодження залишається високим. Мета дослідження. Дослідити зміни метаболічних порушень у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією за рівнем оксиду азоту, малонового діальдегіду, сіалових кислот, а також варіантів гена eNOS та вивчити вплив L-карнітину на метаболічні процеси у дітей в анамнезі. Матеріали та методи. Дослідження проводилося за участі 30 новонароджених дітей. Основна група дітей (n=16) мала в катамнезі гіпоксично-ішемічну енцефалопатію, знаходилась під спостереженням у катамнестичному кабінеті та отримувала препарат «Картан» (левокарнітин). Групу порівняння складали 14 рандомно відібраних відносно здорових новонароджених. Було визначено рівні нітритів, нітратів, малонового діальдегіду та сіалових кислот у сечі у ранньому неонатальному періоді та у віці 6-9 місяців у дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. В групі порівняння рівні метаболітів визначали у період 6-9 місяців життя. Результати. У дітей з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією було виявлено підвищення рівнів нітритів (1,71 vs. 2,7; p=0,003) та нітратів (3,72 vs. 5,42; p=0,010) у перші місяці життя, що свідчить про активацію метаболізму оксиду азоту. Після лікування левокарнітином рівень малонового діальдегіду знизився, що вказує на зменшення оксидативного стресу. Генетичний аналіз показав що, частота виявлення генотипу 894GТ за геном eNOS була підвищена у новонароджених зі зниженою концентрацією сіалових кислот (0,2 vs. 0,59; р=0,008). Висновок. Використання в комплексному лікуванні L-карнітину сприяє відновленню енергетичного метаболізму мітохондрій нейрональних клітин, покращуючи їх енергетичний потенціал. Однак для оптимізації терапевтичних стратегій необхідні подальші дослідження. In Ukraine, conditions arising during the perinatal period accounted for 57.9% of infant mortality under 1 year of age in 2021, compared to 55.6% in 2017. Hypoxic-ischemic encephalopathy (HIE) remains a leading cause of neurological complications and disability, particularly in low-income countries, where its incidence reaches 10-20 cases per 1,000 newborns. Despite advances in medical care, the risk of irreversible brain damage from HIE remains high. The processes associated with HIE are marked by oxidative stress and disrupted ionic homeostasis, leading to neuroapoptosis and necrosis of brain cells. Objective: to investigate metabolic changes in newborns with HIE by assessing nitric oxide, malondialdehyde, sialic acids, eNOS gene variants, and the impact of L-carnitine on metabolite concentrations. Materials and Methods. The study included 30 neonates. The main group consisted of 16 children with HIE, monitored in an outpatient follow-up clinic and receiving levocarnitine. The comparison group included 14 randomly selected relatively healthy neonates without HIE. Levels of nitrites, nitrates, malondialdehyde, and sialic acids in urine were assessed during the early neonatal period and at 6-9 months of age in children with HIE. In the comparison group, metabolite levels were measured at 6-9 months of age. Results. The study revealed increased nitrite (1.71 vs. 2.7; p=0.003) and nitrate (3.72 vs. 5.42; p=0.010) levels in newborns with HIE, indicating activation of nitric oxide metabolism. Malondialdehyde levels decreased following L-carnitine treatment, suggesting reduced oxidative stress. Genetic analysis showed a higher frequency of the 894GT genotype in the eNOS gene among newborns with reduced sialic acid concentrations (0.2 vs. 0.59; p=0.008). Conclusion. L-carnitine shows potential neuroprotective effects in the treatment of HIE by stabilizing mitochondrial function and reducing oxidative stress. Further studies are needed to optimize therapeutic strategies.Документ Формування критичного мислення здобувачів освіти як складової Soft Skills(Полтавський державний медичний університет, 2024-11) Павленко, Світлана Анатоліївна; Сидорова, Алла Іванівна; Назаренко, Зоряна Юріївна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Браїлко, Наталія Миколаївна; Pavlenko, S. A.; Sydorova, A. I.; Nazarenko, Z. Yu.; Tkachenko, I. M.; Brailko, N. M.Згідно компетентностей діючого Стандарту вищої освіти за спеціальністю 221 «Стоматологія» у галузі знань 22 «Охорона здоров’я» для другого (магістерського) рівня вищої освіти здобувача освіти має вміти абстрактно мислити, аналізувати та синтезувати отриману інформацію, та мати здатність бути критичним і самокритичним. В загальних і в спеціальних (фахових, предметних) компетентностях, відображається необхідність критичного осмислення проблем у навчанні здобувачем освіти, а розуміння і інтерпретація цих понять сприймається у відповідності до загальноприйнятих філософських, наукових, законодавчих та суспільних тлумачень. З цієї т очки зору актуальною метою є визначення методів формування критичного мислення у здобувачів освіти, як складової Soft Skills, та впровадження їх в процес підготовки здобувачів на додипломному етапі навчання. Складова, яка підвищує мотивацію здобувачів освіти до навчання і готує їх до самостійної праці в умовах сьогодення, базується на критичному мисленні, як основному елементі навчання та набуття теоретичних знань і практичних навичок, умінь. Щоб вдосконалювати і розвивати критичне мислення здобувачі освіти на додипломному етапі навчання повинні вміти інтерпретувати, аналізувати та порівнювати отриману інформацію щодо хворого; вміти узагальнювати, оцінювати та логічно, послідовно, аргументовано робити висновки з отриманих даних щодо обстеження пацієнта. Розвивати критичне мислення у здобувача освіти викладач повинен з точки зору технології розвитку критичного мислення, що забезпечуються певними функціями у різних фазах: виклику, осмислення, рефлексії. Для розуміння механізму розвитку критичного мислення у здобувачів освіти на додипломному етапі здобуття вищої освіти доцільно застосовувати метод аналізу професійних ситуацій, метод емпатії, методу алгоритму побудови ефективного аргументу, метод аналізу причинно-наслідкових зв’язків, які сприятимуть розвитку критичного мислення, як складової Soft Skills у здобувачів освіти. According to the competences of the current Higher Education Standard in the specialty 221 «Dentistry» in the field of knowledge 22 «Health care» for the second (master's) level of higher education, the student must be able to think abstractly, analyze and synthesize the information received, and have the ability to be critical and self-critical . In general and in special (professional, subject) competences, the need for a critical understanding of problems in education by the student of education is reflected, and the understanding and interpretation of these concepts is perceived in accordance with generally accepted philosophical, scientific, legislative and social interpretations. From this point of view, the actual goal is to determine the methods of formation of critical thinking in students of education, as a component of Soft Skills, and their implementation in the process of training students at the undergraduate stage of education. The component that increases the motivation of students to study and prepares them for independent work in today's conditions is based on critical thinking as the main element of learning and acquiring theoretical knowledge and practical skills. In order to improve and develop critical thinking, students at the undergraduate stage of education must be able to interpret, analyze and compare the received information about the patient; to be able to generalize, evaluate and logically, consistently, reasonedly draw conclusions from the received data regarding the examination of the patient. The teacher must develop critical thinking in the learner from the point of view of the technology of developing critical thinking, which is provided by certain functions in different phases: challenge, comprehension, reflection. To understand the mechanism of the development of critical thinking among students at the undergraduate stage of higher education, it is advisable to use the method of analyzing professional situations, the method of empathy, the method of the algorithm for building an effective argument, the method of analyzing cause-and-effect relationships, which will contribute to the development of critical thinking as a component of Soft Skills in education seekers.Документ Сторінками раритетних книг (до 90-річчя бібліотеки ПДМУ)(Полтавський державний медичний університет, 2024) Путря, Юлія Вікторівна; Захарова, Олена Анатоліївна; Боровик, Ольга Борисівна; Putria, Y. V.; Zakharova, O. A.; Borovyk, O. B.У статті йдеться про видання Музею раритетної книги бібліотеки Полтавського державного медичного університету; про унікальні роботи видатних медиків XIX та початку XX ст., цікаві біографічні факти з життя авторів, їхній особистий досвід у медичній практиці та дослідженнях. The paper discusses the publications of the Museum of Rare Books at Poltava State Medical University Library; it highlights the unique works of prominent medical professionals from the 19th and early 20th centuries, amusing biographical facts from the authors’ lives, and their personal experiences in medical practice and research.