Остеоартрит і метаболічний синдром: особливості ведення пацієнта

Abstract

Вступ. Проблема остеоартрозу має велике значення, поряд з ішемічною хворобою серця і артеріальною гіпертензією становить тріаду найпоширеніших захворювань серед населення зрілого віку. Остеоартроз сприяє зниженню якості життя, інвалідизації населення та підвищення смертності. У світі на остеоартроз хворіє майже 240 мільйонів осіб ( приблизно 10% чоловіків, 18% жінок віком старше 60 років). Структура остеоартрозу: 1-ше місце при заворюваннях кістково-м’язової системи; 2-ге місце — по кількості звернень до сімейного лікаря; 3-тє місце — у випадках інвалідизації. Спостерігається висока поширеність серцево-судинних захворювань та ризик передчасної смерті у хворих на остеоартрит у поєднанні з коморбідною патологією і наявності метаболічного синдрому. Мета. Визначити патогенетичні зв’язки остеоартриту у поєднані з метаболічним синдромом з обґрунтуванням нових підходів до покращення лікування хворих з даною патологією. Матеріали та методи дослідження. Проведено пошук у виданнях, наукових пошукових базах з використанням методів аналізу, порівняння і узагальнення інформаційних даних про взаємозв’зок остеоартриту з метаболічним синдромом. Проведено дослідження на кафедрі сімейної медицини і терапії Полтавського державного медичного університету на базі обласного ревматологічного центру КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» у якому брали участь 40 амбулаторних та стаціонарних хворих жінок 26 (65%) та чоловіків 14 (35%) віком 54–69 років із первинним остеоатрозом І–ІІ рентгенологічної стадії по Kellgren і Lawrence в поєднанні з метаболічним синдромом. Контрольну групу склали 20 хворих. Результати. Проведений 12 місячний моніторинг за даною категорією хворих, як результат спостереження - легкі та помірні прояви метаболічного синдрому; при поліморбідних станах – хронічні обструктивні захворювання легенів, ураження сечостатевої системи. Виявлялось найчастіше одне, рідко два коморбідні захворювання та одне-два захворювання, які не мали зв’язків з остеоартрозом. У хворих прогресивно зростали захворювання: артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, ожиріння, цукровий діабет типу 2, хвороби системи травлення. Загальною метою ведення хворих на остеоартрит у поєднанні з метаболічним синдромом – максимальне зниження серцево-судинного ризику і летальності. Створення концепції метаболічного синдрому та остеоартриту -виділення популяції пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком і проведення профілактичних заходів ( з модифікацією способу життя, застосування адекватних лікарських засобів ). Висновки.При дослідженні виявлено значний клінічний ефект від застосування терапії з включенням коксибу -у 78 % хворих основної групи на остеоартрит у поєднанні з метаболічним синдромом. Позитивний ефект спостерігався у відношенні зменшення болю, скорочення термінів стаціонарного лікування на 2-3 дні, збільшення термінів ремісії. Первинною має бути профілактика у даної категорії хворих: зменшення маси тіла з підвищенням фізичної активності, нормалізація метаболічних порушень; Introduction: Osteoarthritis is a major health concern, and along with coronary heart disease and arterial hypertension, forms a triad of the most common diseases among the adult population. Osteoarthritis significantly reduces the quality of life, leads to disability, and increases mortality rates. Globally, nearly 240 million people suffer from osteoarthritis (about 10% of men and 18% of women over the age of 60). In terms of disease burden, osteoarthritis ranks: first in complications of the musculoskeletal system, second in the number of visits to family doctors, and third in cases of disability. Patients with osteoarthritis, particularly those with comorbid conditions and metabolic syndrome, face a high prevalence of cardiovascular diseases and an increased risk of premature death. Goal: to elucidate modern insights into the pathogenetic links between osteoarthritis and metabolic syndrome, and to justify new approaches to improving treatment for patients with this pathology. Materials and Methods: A literature search was conducted using scientific databases, employing methods of analysis, comparison, and generalization of information about the relationship between osteoarthritis and metabolic syndrome. The study was carried out at the Department of Family Medicine and Therapy at Poltava State Medical University, based in the Regional Rheumatology Center of M. V. Sklifosovskiy Poltava Regional. The study involved 40 patients, both outpatients and inpatients, including 26 women (65%) and 14 men (35%), aged 54-69 years, with primary osteoarthritis of X-ray stages I-II according to the Kellgren-Lawrence scale, in combination with metabolic syndrome. The control group consisted of 20 individuals. Results. A 12-month monitoring of this group of patient was conducted, revealing mild to moderate manifestations of metabolic syndrome along with polymorbid conditions such as chronic obstructive lung diseases and genitourinary system disorders. Most frequently, one, and rarely two, comorbid conditions were detected, along with one or two diseases unrelated to osteoarthritis. The most common progressive conditions observed were arterial hypertension, ischemic heart disease, heart failure, obesity, type 2 diabetes, and digestive system diseases. The primary goal in managing patients with osteoarthritis and metabolic syndrome is to significantly reduce cardiovascular risk and mortality. This involves developing a comprehensive concept of metabolic syndrome and osteoarthritis, identifying patients at high cardiovascular risk, and implementing preventive measures, including lifestyle modifications and the use of appropriate medications. Conclusions. The study revealed a significant clinical effect from the use of therapy that included coxibs in 78% of patients in the main group with osteoarthritis combined with metabolic syndrome. A positive outcome was observed in terms of pain reduction, a reduction in inpatient treatment duration by 2-3 days, and extended remission periods. For this category of patients, primary prevention should focus on weight loss, increased physical activity, and normalization of metabolic disorders.