Применение холина альфосцерата с целью профилактики и коррекции когнитивных нарушений при боевой травме

Abstract

Обстежено 44 поранених, розділених на основну (24) і контрольну (20) групи. Пацієнти обох груп отримували стандартну інтенсивну терапію, доповнену в основній групі гліатиліном. Досліджувалися когнітивні функції (шкали CFQ і MMSE) і реакція на стрес (шкала IES-R). Тяжкість травми і соматичного статусу оцінювали за допомогою шкал ISS, EmTraS, SAPS II. Відзначено, що бойова травма викликає зниження когнітивних функцій до рівня дисфункції, з частковим відновленням на кінець госпітального періоду і повторним погіршенням у віддаленому посттравматичному періоді. Застосування гліатиліну сприяє більш швидкому відновленню зі збереженням позитивної динаміки в віддаленому періоді. Реакція на стрес у поранених в зоні АТО поступово зростає від мінімальної і низької на момент виписки до низької через 3 місяці. Гліатилін сприяє меншій прогресії стресової реакції; Обследовано 44 раненых, разделенных на основную (24) и контрольную (20) группы. Пациенты обеих групп получали стандартную интенсивную терапию, дополненную в основной группе глиатилином. Исследовались когнитивные функции (шкалы CFQ и MMSE) и реакция на стресс (шкала IES-R). Тяжесть травмы и соматического статуса оценивали с помощью шкал ISS, EmTraS, SAPS II. Отмечено, что боевая травма вызывает снижение когнитивных функций до уровня дисфункции, с частичным восстановлением к концу госпитального периода и повторным ухудшением в отдаленном посттравматическом периоде. Применение глиатилина способствует более быстрому восстановлению с сохранением положительной динамики в отдаленном периоде. Реакция на стресс у раненых в зоне АТО постепенно нарастает от минимальной и низкой на момент выписки до низкой через 3 месяца. Глиатилин способствует меньшей прогрессии стрессовой реакции; The aim of the study was to determine the efficacy of Gliatilin as a drug that reduces the severity of cognitive impairments caused by combat trauma. 44 injured, divided into the main (24) and control (20) groups were examined. Patients from both groups received standard intensive care. In the main group, additionally, Gliatilin was applied according to the scheme: 1 g once a day intramuscularly and switching to ingestion 400 mg twice a day for up to 10 days. Cognitive functions (CFQ and MMSE scales) and stress response (IES-R scale) were studied. The severity of injury and somatic status was assessed using ISS, EmTraS, SAPS II scales. The level of cognitive functions that preceded trauma was assessed retrospectively on the CFQ scale. The same scale was used to study the state of cognitive functions 3 months after the injury. The MMSE scale was used on the 2nd day with complete recovery of consciousness, before transfer from the ICU and before discharge from the hospital. The IES-R scale was used before transfer from the ICU and 3 months after discharge. Results. It was noted that combat trauma causes a decrease in cognitive functions by more than 10% (by 12.7% lower in the control group and 11.4% in the main group), which corresponds to the level of dysfunction. By the end of the hospital period, cognitive functions were partially restored in both groups, but in the control group after 3 months there was a repeated deterioration (12.1% below the baseline level), while in the main group, cognitive functions continued to recover (by 5.7% below the baseline level). The reaction to stress in the wounded in the ATO zone is gradually increasing from the minimum and low at the time of discharge to low after 3 months. Conclusion. Combat trauma causes a decrease in the quality of brain function, manifested by cognitive dysfunction. Gliatilin helps to accelerate the recovery of the quality of brain function and less progression of stress reaction.