Використання апаратних методів лікування резервів акомодації
Ескіз недоступний
Дата
2015
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Актуальність. Порушення резервів акомодації, що виникає після комп’ютерного навантаження [Аветисов С.Э., 2006] залишається актуальною клінічною і соціальною проблемою в усьому світі. Для лікування використовуються комлекси вправ для очей, електро- і рефлексотерапія та апаратні методи [Дашевский А.И., 1983, Терлецька О. Ю., 2008 ] . Контроль за відновленням резервів акомодації є одним з ключових патогенетичних моментів в лікуванні патології рефракції [Тарутта Е.П. 2009].
Мета. Порівняти ефективність лікування патології резервів акомодації, виниклої на фоні комп’ютерного навантаження при використанні апаратних методів.
Матеріал та методи. Обстежено 138 підлітків (276 очей) у віці від 14 до 18 років (у середньому 16 ± 1,4 р) з різними видами клінічної рефракції. Залежно від виду рефракції вони були поділенні на чотири групи: І гр. – еметропія (Em) - 68 очей, ІІ гр. - міопія (M) – 76 очей, ІІІ гр. – гіперметропія (Hm) - 66 очей, IV гр. – астигматизм (Ast) - 66 очей.
Обстеження включало: візометрію, рефрактометрію, визначення найближчої точки ясного зору, визначення резервів абсолютної акомодації за методикою Дашевського, визначення негативної частини і резерву відносної акомодації (РВА), визначення обсягу відносної акомодації (ОВА). В якості комп’ютерного навантаження надавалася робота за комп’ютером або гаджетом, щонайменше протягом 3 годин.
Пацієнтам кожної групи з метою лікування патології резервів акомодації, виниклої на фоні комп’ютерного навантаження, почергово проводилися: сеанс акомодотренінгу з використанням стимулятора зору (СЗ) «BREEZE», сеанс комп’ютерного аутотренінгу (КА) з використанням програми «Relax!», сеанс акомодотренінгу з використанням апарату «Ручеек» та комплекс тренувальних вправ для очей за методикою С.Э. Аветисова.
Результати. У дослідженні виявлено, що після комп’ютерного навантаження РВА знизився у 91 чол. (66%), більш виражено в групах з Hm та Ast у 100% та 86% обстежуваних відповідно і менше – в групах з М та Em у 43% та 40% відповідно.
В результаті лікування покращились загальні показники функції акомодації. Так, показники РВА після сеансу акомодотренінгу з використанням СЗ «BREEZE» зросли в у групах з Em, M та Ast, окрім змішаного – у середньому на 2,4±0,1Д (p<0,01); 2,2±0,01Д (p<0,01) та 1,7±0,1Д (p<0,01) відповідно, не змінилися – в групі з Hm.
Показники РВА після сеансу КА з використанням програми «Relax!» зросли в групах з Em – на 0,8±0,02Д (p>0,05), з M – на 0,5±0,01Д (p>0,05) та з Ast, окрім змішаного – на 0,2±0,01Д (p>0,05). При Hm РВА – не змінилися.
Після сеансу з використанням апарату «Ручеек» показники РВА змінювалися в подібному режимі, а після комплеску вправ для очей зросли в більшій мірі у групі з Em – на 1,7±0,09Д (p<0,01), і в меншій мірі – в групах з M – на 1,4±0,04Д (p<0,05), з Ast, окрім змішаного – на 0,9±0,01 (p>0,05) та при Hm – на 0,3±0,01Д (p>0,05)
Заключення. Таким чином, результати оцінки підвищення резервів акомодації при застосуванні різних апаратних методів у підлітків на фоні комп’ютерного навантаження свідчать про достовірну клінічну ефективність стимулятора зору «BREEZE» при еметропії, міопії й астигматизмі, апарату «Ручеек» в поєднанні з комплексом очних вправ – при еметропії. При гіперметропії покращення функції акомодації після сеансу акомодотренінгу з використанням апаратних методів не відбувається.
Опис
Ключові слова
акомодація, комп'ютерне навантаження, акомодотренінг
Бібліографічний опис
Безкоровайна І. М. Використання апаратних методів лікування резервів акомодації / І. М. Безкоровайна, Д. О. Наконечний // Матеріали VI наук.-практ. конф. офтальмологів України з міжнародною участю, м.Львів, 18–19 червня 2015 р. — Львів, 2015. –С. 36.