Проблеми екології та медицини, Том 26, N 5-6
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Сучасні уявлення про роль моноамінергічної нейромедіаторної системи у анксіогенезі(Полтавський державний медичний університет, 2022) Луценко, Руслан ВолодимировичТривожні розлади значно розповсюджені в світі та Україні, їх частота постійно зростає. В головному мозку відповідальними структурами за перебіг тривожної патології є префронтальна кора, таламус, гіпоталамус, мигдалик та асоційовані зони цих структур. Показано, що велике різноманіття серотонінергічних структур головного мозку беруть участь у формуванні та прогресуванні тривожної патології. При цьому селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) є базовими препаратами у лікуванні цих станів, хоча й не підтверджено посилюють чи послаблюють ці засоби серотонінергічну передачу. Іншою провідною ланкою патогенезу неврозів є розлади функції норадренергічної системи, що підтверджується ефективністю препаратів, що зменшують активність відповідних структур в ЦНС. При неврозах змінюється чутливість центральних адренорецепторів і обговорюється взаємини з серотонінергічною нейромедіаторною системою. У патогенез невротичних розладів певний внесок вносить дофамінергічна система головного мозку порушення якої, зокрема зміни вмісту медіатора та чутливості Dрецепторів, можуть провокувати генералізовані тривожні розлади та інші захворювання. Також обговорюється можливість виникнення побічниї реакцій, зокрема соціофобій при застосуванні блокаторів D-рецепторів. Показано, що при тривозі порушується метаболізм моноамінергічних медіаторів. Отже провідне значення в розвитку та прогресуванні тривожної патології займає дисбаланс серотонінергічної, адренергічної та дофамінергічної нейромедіаторних систем ЦНС.Документ Ураження кровотворної системи у хворої на системний червоний вовчак та ефективність лікування мікофенолатом мофетілом(Полтавський державний медичний університет, 2022) Мормоль, Ірина Анатоліївна; Борзих, Оксана Анатоліївна; Герасименко, Наталія Дмитрівна; Есану, К.; Озарчук, Л. П.; Mormol, L. A.; Borzykh, O. A.; Gerasimenko, N. D.; Esnau, K.; Ozarchuk, L. P.У статті представлений клінічний випадок застосування мікофенолату мофетіла у пацієнтки з високою активністю перебігу системного червоного вовчаку (СЧВ) та пригніченням системи кровотворення. У хворої спостерігались всі характерні ознаки тяжкого перебігу СЧВ з розвитком апластичної анемії тяжкого ступеня, яка визначала ступінь тяжкості перебігу захворювання (постійна висока активність захворювання, значне зниження кількості формених елементів всіх паростків кровотворення (нормоцитарна нормохромна анемія, лейкопенія з нейтропенією, тромбоцитопенія) на фоні терапії глюкокортикостероідами (ГКС), вираженість клінічних симптомів, найбільше з боку дихальної системи, нирок, шкіри. Ураження кровотворної системи характерне для таких пацієнтів та переважало в клінічній картині хвороби і стало безпосередньою причиною звернення за медичною допомогою. Призначення мі- кофенолата мофетіла до базової терапії ГКС призвело до зниження активності проявів основного захворювання, попередження розвитку можливих ускладнень та в подальшому сприяло досягненню клініко-лабораторної ремісії. Клінічною особливістю даного випадку є ефективне застосування мікофенолата мофетіла у хворої з високою активність перебігу СЧВ та постійним виникненням важкого ускладнення - анемії тяжкого ступеня, на фоні терапії ГКС. За даними літератури, застосування мікофенолата мофетіла дає позитивний клінічний результат у лікуванні таких хворих: зменшуючи активність перебігу основного захворювання, запобігаючи виникненню ускладнень, подовжуючи період клініко-лабораторної ремісії. Такий підхід покращить якість життя пацієнтів даної групи із додатковою перевагою зменшення навантаження на охорону здоров'я через зменшення частоти госпіталізацій пацієнтів із важким перебігом СЧВ.Документ Ретроспективний аналіз чутливості Kocuria spp. до антибіотиків(Полтавський державний медичний університет, 2022) Фаустова, Марія Олексіївна; Назарчук, Олександр Адамович; Лобань, Галина Андріївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Бондаренко, Валерій ВолодимировичKocuria spp., володіючи потужним арсеналом факторів патогенності, за умов імунодепресії здатні викликати тяжкі септичні стани у людини. Тому важливим є визначення чутливості Kocuria spp., що мають медичне значення, до антибіотиків. Метою дослідження було провести ретроспективний аналіз чутливості клінічних ізолятів Kocuria spp. до антибіотиків. Від хворих з одонтогенними інфекційно-запальними захворюваннями мʼяких тканин лицевої ділянки протягом 2019-2022 рр. були виділені 33 клінічні ізоляти Kocuria spp. Культивування на заключну ідентифікацію мікроорганізмів проводили за стандартною методикою, відповідно до культуральних, морфологічних та біохімічних властивостей ізолятів. Визначення чутливості виділених представників роду Kocuria до антибіотиків проводили за допомогою диско-дифузійного методу (Кірбі-Бауера) згідно рекомендацій EUCAST (v.12.0; 2022). З метою визначення груп антибіотиків, до яких Kocuria spp. зберігають чутливість, проводили ієрархічний кластерний аналіз за методом Уорда. Статистичний аналіз проводили за допомогою стандартного програмного забезпечення IBM SPSS Statistics версії 22.0. Серед пеніцилінів представники даного роду володіли найвищою чутливістю до бензилпеніциліну. Чутливість ізолятів Kocuria до цефотаксиму та цефтазидиму не відрізнялася і складала 51,5%. Представники роду Kocuria володіли високою чутливістю до меропенему та ванкоміцину. В результаті досліджень виявлено посередню чутливістю Kocuria spp. до гентаміцину. В результаті кластерного аналізу антибактеріальних препаратів, відповідно до чутливість до них ізолятів Kocuria spp. протягом 2019-2022 рр., було обʼєднано меропенем, бензилпеніцилін, цефтазидим, цефотаксим, моксіфлоксацин та ципрофлоксацин з чутливість вище 50,0%. Клінічні ізоляти Kocuria spp., виділені від хворих з інфекційно-запальними захворюваннями м’яких тканин лицевої ділянки, проявляли варіабельну чутливість до усіх груп антибактеріальних препаратів протягом 2019-2022 рр. Найвищу чутливість представники роду Kocuria проявляють до ванкоміцину. На сьогоднішній день, клінічні ізоляти Kocuria spp. зберігають чутливість до меропенему, бензилпеніциліну, цефтазидиму, цефотаксиму, моксіфлоксацину та ципрофлоксацину.