Клінічні задачі як найважливіша складова формування клінічного мислення в умовах дистанційного навчання

Abstract

Найважливішою практичною складовою, що визначає професіоналізм і кваліфікацію лікаря, є сформоване клінічне мислення, яке повинно розвиватися в процесі навчання і удосконалюватися протягом усієї наступної лікарської діяльності. Під клінічним мисленням у найзагальнішому сенсі ми розуміємо сформовану в процесі навчання розумову діяльність, яка дозволяє вирішувати нетипові діагностичні та лікувальні завдання. Формування клінічного мислення у студентів медичного вищого навчального закладу є складним, багатофакторним процесом. Наразі склалися умови (пандемія COVID-19, воєнний стан), коли широкого використання набув (навіть став безальтернативним!) дистанційний метод медичної освіти. І виникла гостра нагальна проблема стосовно адаптаційних механізмів формування клінічного мислення у цих непростих умовах. Але ж класичним найбажанішим, на нашу думку, варіантом є робота «біля ліжка хворого», яка у цих умовах не може бути реалізованою. Тому треба більше «спиратися» на інші надійні методи.