Концепт «лікування» та його вербалізація в міжнародній латинській медичній термінології

Abstract

У статті розглядаються міжнародні латинські терміни і термінологічні сполучення, які використовуються медичною спільнотою на позначення концепту «лікування». У процесі опрацювання фактичного матеріалу за даними авторитетних лексикографічних джерел виявлено, що вербально досліджуваний концепт складається з лексичних одиниць трьох типів: латинського терміна «curatio, onis f», латинізованого терміна грецького походження «therapia, ae f», термінологічних сполучень із цими стрижневими термінами та термінів-композитів. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що в кількісному відношенні перевага надається термінам-композитам. Найпродуктивнішою структурною моделлю двокомпонентних термінологічних словосполучень є Subst. Nom. sing. + Adject. Nom. sing. Традиційно спостерігається поєднання лексичних одиниць грецького і латинського походження. Включення до складу термінологічних одиниць атрибутивів іншомовного походження є поодинокими. The article examines international Latin terms and terminological combinations used by the medical community to denote the concept of «treatment». When processing the actual material according to authoritative lexicographic sources it was found that the verbally researched concept consisted of lexical units of three types: the latin term «curatio, onis f», the latinized term of Greek origin «therapia, ae f», terminological combinations with these core terms and composite terms. The conducted analysis gives to claim that composite terms are quantitatively preferred. The most productive structural model of two-component terminological phrases is Subst. Nom. sing. + Adject. Nom sing., combination of lexical units of Greek and Latin origin is traditionally observed. Inclusion in the composition of attributes of foreign origin is rare.