Морфометричні та морфологічні особливості трійчастого вузла щурів при експериментальній моделі асептичного запалення і введенні кріоконсервованої плаценти

Abstract

Diseases of the peripheral nervous system account for more than 50 % of all outpatient neurological pathology, and since inflammatory diseases are one of the main problems of medicine, it is important now to develop new methods of anti-inflammatory therapy based on the action of biologically active substances contained in natural products, as well as in many mammalian tissues, particularly in the placental tissue, which is an endocrine gland during pregnancy. Therefore, the issue of using cryopreserved placenta preparations is of great practical importance in the treatment of inflammatory processes and requires further research. The purpose of the work was to investigate the morphometric and morphological features of the trigeminal ganglion of rats in the experimental model of aseptic inflammation and the introduction of cryopreserved placenta. Materials and methods. The work was carried out on 50 sexually mature male rats. The control group consisted of 5 animals who received a single injection of physiological saline solution. Using standard research methods, paraffin blocks were made from which a series of semi-thin sections were cut and stained with hematoxylin and eosin. Histological sections were studied in a light Biorex 3 microscope with a digital camera using software adapted for research. Statistical data processing was performed using Microsoft Office Excel. Results. The morphometric study of rats from the control group revealed that the cytoplasm volume of the bodies of the trigeminal ganglion neurons was 3489.89 ± 37.59 μm3 , the volume of the nucleus was 247.68 ± 4.30 μm3 . In the experimental model of inflammation and introduction of cryopreserved placenta, destructive phenomena are observed until the seventh day, with marked swelling of the stroma, disruption in the structure of neurons with signs of cytoplasmic swelling, which is confirmed by the data of a morphometric study, namely a reliable increase in the cytoplasm volume by 30.78 % compared to the control group of animals (p < 0.05). After the seventh day of observation, the stimulating effect of components of the fetoplacental complex led to the acceleration of intracellular reparative processes. The change in the number of lymphoid cells had a wave-like nature, with a significant increase in the number of macrophages until the fifth day, which was 8.07 times higher than in the control group (p < 0.05) that indicated the activation of the humoral link of the immune response accelerated by the introduction of cryopreserved placenta. Conclusions. An increase in the number of mast cells was observed until the fifth day of observation, with a significant increase in their average number, which is associated with enhanced regulation of the state of the intercellular substance in response to an alterative factor. By the end of the experiment, there was a significant decrease in the average number of mast cells due to an increased regulatory effect of components of the fetoplacental complex of cryopreserved placenta. Захворювання периферичної нервової системи становлять понад 50 % усієї амбулаторної неврологічної патології, а оскільки запальні захворювання є однією з основних проблем медицини, на сьогодні важлива розробка нових методів протизапальної терапії, в основі яких є дія біологічно активних речовин, які містяться в натуральних продуктах, а також у багатьох тканинах ссавців, зокрема в плацентарній тканині, яка під час вагітності є залозою внутрішньої секреції. Отже, питання використання препаратів кріоконсервованої плаценти має велике практичне значення щодо лікування запальних процесів і потребує подальших досліджень. Метою роботи було дослідити морфометричні й морфологічні особливості трійчастого вузла щурів при експериментальній моделі асептичного запалення і введенні кріоконсервованої плаценти. Матеріали та методи. Робота проведена на 50 статевозрілих щурах-самцях. Контрольну групу становили 5 тварин, яким одноразово була зроблена ін’єкція фізіологічного розчину хлориду натрію. Застосовуючи стандартні методи дослідження, виготовляли парафінові блоки, з яких робили серію напівтонких зрізів, які забарвлювали гематоксиліном та еозином. Гістологічні зрізи вивчали за допомогою світового мікроскопа Вiorex 3 із цифровою фотокамерою з програмним забезпеченням, адаптованим для досліджень. Статистичну обробку даних проводили, використовуючи Microsoft Office Excel. Результати. При морфометричному дослідженні щурів контрольної групи було встановлено, що об’єм цитоплазми тіл нейронів трійчастого вузла становив 3489,89 ± 37,59 мкм3 , об’єм ядра становив 247,68 ± 4,30 мкм3 . При експериментальній моделі запалення і введенні кріоконсервованої плаценти деструктивні явища спостерігаються до сьомої доби з вираженим набряком строми, порушенням структури нейронів з ознаками набряку цитоплазми, що підтверджується даними морфометричного дослідження, а саме вірогідним збільшенням об’єму цитоплазми на 30,78 % порівняно з показниками у контрольній групі тварин (р < 0,05). Після сьомої доби спостереження стимулятивний вплив компонентів фетоплацентарного комплексу призвів до прискорення внутрішньоклітинних репаративних процесів. Зміна кількості клітин лімфоїдного ряду мала хвилеподібний характер, з вірогідним збільшенням кількості макрофагів до п’ятої доби, що була вірогідно більшою у 8,07 раза за кількість у контрольній групі (р < 0,05), що свідчило про активацію гуморальної ланки імунної відповіді, прискорену введенням кріоконсервованої плаценти. Висновки. Збільшення кількості тучних клітин відбувалось до п’ятої доби спостереження з вірогідним збільшенням їх середньої кількості, що пов’язано з посиленням регуляції стану міжклітинної речовини у відповідь на альтеративний фактор, і наприкінці експерименту відбулося вірогідне зменшення середньої кількості тучних клітин унаслідок зростання регуляторної дії компонентів фетоплацентарного комплексу кріоконсервованої плаценти.