Профілактика антибіотикоасоційованої діареї в пульмонологічних хворих у Полтавському регіоні

Abstract

Винайдення антибактеріальних препаратів в сучасній медицині сприяло успішному лікуванню багатьох патологічних процесів. Однак, необґрунтоване та нераціональне застосування антибіотиків (АБ), нерідко призводить до виникнення побічних ефектів і ускладнень, частіше всього з боку травної системи. Поява антибіотикоасоційованої діареї (ААД) має різну частоту, і коливається від 4,9% до 37%. ААД обумовлена рядом причин, серед яких провідні позиції займають зміни мікробіоти кишечника. Розвиток ААД залежить у значній мірі від призначеного АБ. Найбільш часто у пацієнтів появу діареї виявляють при застосуванні захищених амінопеніцилінів (ЗАП) – до 25% випадків. Цефалоспорини 3 покоління (ЦП) і кліндоміцін, по частоті виникнення ААД посідають 2-е місце в 15-20% випадків. Серед пацієнтів пульмонологічного профілю, відповідно до протоколів МОЗ України, антибактеріальна терапія включає в себе АБ всіх груп і поколінь. При захворюваннях легень, найбільш часто рекомендують призначати ЗАП, ЦП, макроліди (МД), фторхінолони (ФХ), які досить часто провокують розвиток ААД. Тому, профілактика виникнення ААД, допоможе своєчасно попередити появу ускладнень антибіотикотерапії, сприятиме швидшому одужанню і повноцінній реабілітації пацієнтів. Нашою метою було вивчити частоту виявлення ААД у стаціонарних пацієнтів із захворюваннями легень в Полтавському регіоні, оцінити ефективність використання пробіотиків у профілактиці ААД у даних хворих.