Вісник проблем біології і медицини, 2024, Випуск 4 (175)

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Документ
    The role of macrophages in the reorganization of connective tissue of rat thigh muscles under testosterone synthesis blocking (literature review)
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Stetsuk, Ye. V.; Levchenko, O. A.; Shepitko, V. I.; Boruta, N. V.; Стецук, Євген Валерійович; Шепітько, Володимир Іванович; Левченко, Ольга Анатоліївна; Борута, Наталія Володимирівна
    Тестостерон − це важливий гормон, як для чоловіків так і для жінок, фізіологічні дії якого опосередковуються безпосередньо або через аромати зацію естрадіолу в організмі. Незважаючи на вирішальну роль тестостерону та високу циркулюючу концентрацію цього гормону порівняно з естрадіолом у жінок, досліджень його дії та наслідків дефіциту тестостерону мало. Спостережні дослідження показують, що тестостерон має сприятливі серцево-судинні ефекти, виміряні сурогатними результатами; однак зв’язок між ендогенним тестостероном і ризиком серцево-судинних захворювань і загальною смертністю, особливо у літніх жінок, ще належить встановити. На сьогоднішній день доведено використання синтетичних аналогів гонадотропін-рилізинг-гормону для регулювання синтезу статевих гормонів, так як вони мають потужніший вплив та більш стійкі у порівнянні з природнім гормоном. Дія антагоністів рилізинг-гормону гонадотропоцитів гіпофізу призводить до пригнічення синтезу та виділення фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів, тобто не виникає такого різкого гормонального сплеску, як при введенні агоністів. Запалення яке виникає при використанні антогоністів тестостерону призводить до реорганізації мязевої тканини. Протягом цього процессу макрофаги виконують імунні та неімунні функції. Під час регенерації скелетних м’язів вони викликають запальну реакцію, виконуючи трофічну роль у м’язових і мезенхімальних стовбурових клітинах. Прозапальні макрофаги перетворюються на протизапальні, викликаючи вирішення запалення. Макрофаги − це дуже універсальні клітини, які беруть участь як у розвитку, так і в усуненні запальних реакцій. Крім властивостей вродженого імунітету для боротьби з патогенами, макрофаги необхідні для відновлення тканин, під час якого вони приймають послідовний запальний статус. У той час як придбання деяких канонічних поляризованих запальних статусів in vitro (M1/M2) починає розумітися на молекулярному рівні, регулювання макрофагів in vivo мало досліджено. Імунометаболізм, зокрема, є новою областю, і більшість досліджень досі досліджували контроль поляризації макрофагів за допомогою установок in vitro. У цьому контексті регенерація скелетних м’язів є чудовою парадигмою для вивчення відновлення тканин, оскільки послідовні етапи запальної відповіді та відновлення тканин добре охарактеризовані. Мета дослідження – шляхом аналізу літературних джерел, дослідити роль макрофагів в реорганізації сполучної тканини мязів стегна щурів при блокуванні синтезу тестостерону. Проведено моніторинг сучасних поглядів на проблематику питання ролі макрофагів в реорганізації сполучної тканини мязів стегна щурів при блокуванні синтезу тестостерону за результатами аналізу медичної наукової літератури на основі базданих Scopus, Web of Science, Med Line, PubMed, NCBI за останні 10 років. Аналіз наукових літературних джерел, встановив, що представлені дані щодо ролі макрофагів в реорганізації сполучної тканини мязів стегна щурів при блокуванні синтезу тестостерону є актуальною і потребує більш детельного дослідження. Недостатньо вивченими залишаються питання змін в полярізаціїї макрофагів, з подальшою корекцією цього патологічного стану. Отож, відомості про етіологію, патогене та діагностикув структурі мязів при блокувані синтезу тестостерону, залишаються досить суперечливими та потребують подальшого дослідження згідно базових принципів доказової медицини. Testosterone is an important hormone for both men and women, the physiological effects of which are mediated directly or through the aromatization of estradiol in the body. Despite the crucial role of testosterone and the high circulating concentration of this hormone compared to estradiol in women, there is little research on its action and the consequences of testosterone deficiency. Observational studies show that testosterone has favorable cardiovascular effects as measured by surrogate outcomes; however, the relationship between endogenous testosterone and the risk of cardiovascular disease and overall mortality, especially in older women, remains to be established. To date, synthetic analogs of gonadotropin-releasing hormone have been proven to regulate the synthesis of sex hormones, as they have a more potent effect and are more stable than the natural hormone. The action of pituitary gonadotropin-releasing hormone antagonists leads to inhibition of the synthesis and release of follicle-stimulating and luteinizing hormones, i.e., there is no such sharp hormonal surge as with the administration of agonists. The inflammation that occurs when using testosterone antagonists leads to the reorganization of muscle tissue. During this process, macrophages perform immune and non-immune functions. During skeletal muscle regeneration, they cause an inflammatory response, playing a trophic role in muscle and mesenchymal stem cells. Pro-inflammatory macrophages turn into anti-inflammatory macrophages, causing the resolution of inflammation. Macrophages are very versatile cells that are involved in both the development and elimination of inflammatory reactions. In addition to their innate immunity properties to fight pathogens, macrophages are essential for tissue repair, during which they adopt a consistent inflammatory status. While the acquisition of some of the canonical polarized inflammatory states in vitro (M1/M2) is beginning to be understood at the molecular level, the regulation of macrophages in vivo is poorly understood. Immunometabolism, in particular, is a new field, and most studies so far have investigated the control of macrophage polarization using in vitro setups. In this context, skeletal muscle regeneration is an excellent paradigm for studying tissue repair, as the sequential steps of the inflammatory response and tissue repair are well characterized. 140 ISSN 2077-4214. Вісник проблем біології і медицини – 2024 – Вип. 4 (175) / Bulletin of problems in biology and medicine – 2024 – Issue 4 (175) ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ / LITERATURE REVIEWS The aim of the study is to investigate the role of macrophages in the reorganization of connective tissue of rat thigh muscles in blocking testosterone synthesis by analyzing the literature. We performed monitoring of modern views on the role of macrophages in the reorganization of connective tissue of rat thigh muscles in blocking testosterone synthesis based on the results of the analysis of medical scientific literature based on Scopus, Web of Science, Med Line, PubMed, NCBI databases for the last 10 years. The analysis of scientific literature sources has established that the data presented on the role of macrophages in the reorganization of connective tissue of rat thigh muscles when blocking testosterone synthesis is relevant and requires more detailed research. The issues of changes in macrophage polarization, with subsequent correction of this pathological condition, remain insufficiently studied. Thus, information on the etiology, pathogenesis and diagnosis of muscle structure in testosterone synthesis blockade remains quite controversial and requires further investigation in accordance with the basic principles of evidence-based medicine.
  • Документ
    Research activities of medical interns
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12-27) Bezkorovaina, І. M.; Ryadnova, V. V.; Voskresenska, L. K.; Pera-Vasilchenko, A. V.; Ivanchenko, А. Yu.; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ряднова, Вікторія Вікторівна; Воскресенська, Людмила Костянтинівна; Пера-Васильченко, Анна Володимирівна; Іванченко, Анна Юріївна
    Згідно програми інтернатури, обов’язковою до виконання лікарями-інтернами є науково-дослідна складова навчання в інтернатурі. Вона забезпечує набуття навиків самостійної роботи з науковою літературою, формує здатність до аналізу і узагальнення матеріалу, розвитку клінічного мислення, вільного викладення своїх думок, критичного осмислення даних літератури. У статті обговорюються питання науково-дослідної роботи в інтернатурі. Проаналізовано методичну літературу з питань організації роботи в інтернатурі. Представлені форми роботи, які застосовуються навчально-науковим інститутом післядипломної роботи Полтавського Державного Медичного Університету. Більше не обмежуючись лабораторіями, наукові дослідження присутні майже в кожному аспекті нашого життя. Виконання науково-дослідної роботи в інтернатурі вимагає структурованого підходу до дослідницького проєкту. На першому етапі лікареві-інтерну слід, провівши літературний пошук за спланованою керівником тематикою, сформулювати вступ, який пояснює мету та завдання дослідницького проекту, з визначенням актуальності теми. Методи дослідження, повинні включати діагностичні методики та практичні навички згідно програми інтернатури за фахом і мати чіткі терміни виконання кожного з етапів. Важливим самостійним етапом науково-дослідної роботи є створення її плану. Лікар-інтерн, опрацьовуючи літературу, повинен виділити існуючі розробки в даній галузі та продумати можливість розробок недостатньо представлених діагностичних, чи лікувальних способів. Керівник консультує та направляє пошукувача, даючи змогу проявити свої думки та ідеї. І хоча формування плану часто здається рутиною, саме цей початковий етап, зазвичай, наштовхує дослідника на нові розробки, які будуть вдосконалюватися в ході роботи. Результати проведеної науково-дослідної роботи лікаря-інтерна слід обговорювати на науково-практичних конференціях лікарів інтернів. An intern's research work is one component of the internship training. It involves gaining new experience in processing scientific literature, developing the ability to analyze new material, summarize the information received, form clinical thinking, and free expression of thoughts. The article highlights the main aspects of research work in the internship. It also reviews the methodological literature on the organization of work in the internship and considers the types of work recommended by the Academic and Research Institute of Postgraduate Education of Poltava State Medical University. Performing research work in an internship requires a structured approach to the research project. First, the intern should formulate an introduction by conducting a literature search on the topic planned by the supervisor. The introduction should summarize the research project's purpose and objectives and determine the topic's relevance. Research methods should include diagnostic techniques and practical skills following the internship program in the speciality and have clear deadlines for each stage. An important independent stage of research work is the creation of its plan. While studying the literature, the intern should identify existing developments in the field and consider the possibility of developing underrepresented diagnostic or therapeutic methods. The results of the intern's research work should be discussed at scientific and practical conferences. Conference attendees have the opportunity to expand their knowledge in the chosen field by listening to the reports presented. Speakers who win prizes at the conference are rewarded with an exemption from the interview at the state certification
  • Документ
    Nasolacrimal obstruction in patients with type 2 diabetes mellitus: a clinical analysis
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12-27) Bezkorovayna, I. M.; Sherstyuk, O. O.; Svintsytska, N. L.; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Шерстюк, Олег Олексійович; Свінцицька, Наталія Леонідівна
    Цукровий діабет є важливою проблемою системи охорони здоров’я. На сьогодні понад 238 мільйонів людей у світі хворіють на цукровий діабет, і, за прогнозами, ця цифра зросте до 380 мільйонів у найближчі 10 років. Патологія сльозовідвідної системи займає 2-32% у структурі очної патології. Поганий глікемічний контроль впливає як на передній, так і на задній відділи ока, причому в останні роки відзначається зростання поширеності діабето-асоційованої патології переднього сегмента ока, що має велике медико-соціальне значення. Наслідком захворювань сльозовідвідної системи є обструкція носослізних шляхів. Вищий ризик обструкції носослізних проток у хворих на цукровий діабет пов’язаний із запальними процесами та патологією імунної відповіді. Проблема специфіки клінічного перебігу носослізної патології при цукровому діабеті 2 типу залишається недостатньо вивченою. Під наглядом перебували 2 групи пацієнтів: основну групу склали 40 хворих на ЦД 2 типу, контрольну – 40 пацієнтів без діабету. Основна та контрольна групи були співставні за віком та статтю. Всім пацієнтам було проведено наступне офтальмологічне обстеження: збір скарг та анамнезу, визначення гостроти зору, біомікроскопія, тонометрія, офтальмоскопія, а також вимірювання розміру слизової точки, діагностичні тести сльозовиділення (тест Ширмера, тест Джонса), рефлюкс-тест, діагностичне бужування сльозових шляхів. Пацієнти також заповнювали анкету для оцінки впливу скарг на соціальне життя. При оцінці результатів враховували рівень компенсації ЦД 2 типу, вік і стать пацієнтів, а також частоту розвитку обструкції носослізних шляхів на різних рівнях. При декомпенсованому цукровому діабеті частота обструкції носослізних шляхів (50±10,5%) була в 1,4 раза вищою, ніж при субкомпенсованому діабеті (36±8,0%), і в 2,2 раза вищою, ніж при компенсованому діабеті (22,5±5,5%) (p<0,05). Наявність ЦД 2 типу підвищує ризик патології сльозової системи: непрохідність носослізних шляхів (55±6,0% пацієнтів) – в 2,6 раза, повна непрохідність носослізних шляхів (25±4,5% пацієнтів) – в 2,5 раза, двостороння непрохідність носослізних шляхів (20±4,0% пацієнтів) – в 2,5 раза порівняно з особами без діабету. Частота синдрому сухого ока становила 56±3,2% у пацієнтів основної групи, що було в 2,7 раза більше, ніж у контрольній групі (21±4,2%) (p<0,05). У пацієнтів із НСШ в основній групі частота ССО становила 70,7±7,1%, що була в 1,3 раза більшою, ніж у контрольній групі (53,3±9,1%) (p<0,05). Цукровий діабет 2 типу спостерігається у 22,7±2,4% пацієнтів із симптоматичною непрохідністю носослізних шляхів і призводить до розвитку захворювання в більш молодому віці: середній вік пацієнтів на 6,8 року менший порівняно з пацієнтами із симптоматичною непрохідністю носослізних шляхів без діабету. Pathology of the lacrimal system accounts for a significant proportion of ocular diseases and is of great medical and social importance. It is known that there is a stable correlation between the development of nasolacrimal duct obstruction (NLDO) and pathology of the eye surface and eyelids (conjunctivitis, keratoconjunctivitis, dry eye syndrome). Additionally, a strong association has been observed with systemic diseases, including diabetes mellitus (DM). The higher prevalence of NLDO in patients with type 2 diabetes mellitus (T2DM) is associated with the specific characteristics of inflammatory processes and immune response dysfunctions. The clinical specifics of NLDO in T2DM remain insufficiently studied. This study included two groups of patients: the main group consisted of 40 patients with T2DM, while the control group comprised 40 patients without DM. Standard ophthalmologic examinations were performed, along with specific tests to diagnose NLDO. The results were analyzed considering the level of DM compensation, age, gender, and the frequency of NLDO development at different levels. In cases of decompensated diabetes, the frequency of NLDO was 1.4 times higher than in subcompensated cases and 2.2 times higher than in compensated cases. The presence of T2DM significantly increases the risk of lacrimal system pathology: NLDO was 2.6 times higher, and bilateral NLDO was 2.5 times higher compared to individuals without DM. In women with T2DM, NLDO was 1.5 times more common than in men. The presence of T2DM also leads to the development of NLDO at a younger age: the average age of affected patients was 6.8 years younger compared to patients without diabetes.
  • Документ
    Contextual analysis of the impact of the use of metal structures for рrosthetics on the morphological and functional state of the oral сavity as an important medical and social problem of the present
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Perepelova, T. V.; Перепелова, Тетяна Василівна
    The use of metal structures in dentistry remains a widespread and effective approach to restoring the functionality of the dentoalveolar system, primarily due to the strength, durability and cost-effectiveness of materials such as titanium, cobalt-chromium and nickel-chromium alloys. Nevertheless, using metals is associated with several problems, including the risk of corrosion, allergic reactions, and changes in the oral microbiome that can lead to dysbiosis, galvanosis, periodontitis, and other complications. These problems are further exacerbated by poor oral hygiene and social determinants such as economic inequality and limited access to high-quality dental care. The historical development of metallic materials in dentistry, from the use of gold to modern alloys, emphasizes the continuous improvement of their biocompatibility. Innovations such as CAD/CAM technology and advances in materials such as titanium and hypoallergenic alloys have helped to reduce risks and improve prosthetic structures. Despite these advances, challenges related to denture adaptation, prevention of galvanic reactions, and maintaining a balanced oral microbiome remain major concerns. Future research areas are focused on developing new biocompatible materials, minimizing the adverse effects of metals on oral tissues, and raising public awareness. These efforts aim to reduce the incidence of complications, optimize dental practices, and support the implementation of preventive programs that are important for maintaining patients' overall health. Металоконструкції залишаються важливим компонентом у стоматологічній практиці, забезпечуючи ефективне відновлення функцій зубощелепної системи завдяки їхній міцності, довговічності та економічній доступності. Найбільш поширеними матеріалами є титанові, кобальто-хромові та нікель-хромові сплави, які відзначаються високими експлуатаційними характеристиками. Однак застосування таких матеріалів супроводжується низкою проблем, зокрема ризиками корозії, гальванозу, алергічних реакцій, а також негативного впливу на мікробіом порожнини рота. Особливої уваги потребує їхня біосумісність, яка може варіюватися залежно від складу сплавів та адаптації протезів. Історичний аналіз свідчить, що металеві матеріали еволюціонували від використання золота в Стародавньому світі до сучасних технологічних сплавів, таких як титан, які мають високу біосумісність та здатність до остеоінтеграції. Удосконалення технологій, зокрема CAD/CAM, дозволило значно підвищити точність виготовлення та адаптації протезів, знижуючи ризики патологічних змін у тканинах порожнини рота. Разом із тим, проблеми, пов’язані із впливом металів на мікрофлору та морфофункціональний стан порожнини рота, залишаються актуальними. Металеві поверхні сприяють формуванню біоплівок, зміні складу мікробіому та розвитку дисбіозу, що, своєю чергою, може викликати пародонтит, запальні процеси та інші ускладнення. Соціальні аспекти також відіграють значну роль у використанні металоконструкцій в Україні. Економічні фактори, стресові умови, пов’язані з пандемією COVID-19 та військовими діями, обмежений доступ до якісних стоматологічних послуг і матеріалів – усе це впливає на вибір пацієнтами доступніших, але менш біосумісних матеріалів. Це збільшує ризик запальних захворювань та погіршення загального стану здоров’я порожнини рота. Актуальними є дослідження впливу металоконструкцій на морфофункціональний стан тканин порожнини рота, особливо з урахуванням сучасних технологій обробки матеріалів, таких як 3D-друк, електроформування та розробка нових гіпоалергенних сплавів. У перспективі подальші дослідження повинні зосереджуватися на мінімізації несприятливого впливу металевих конструкцій, розробці біосумісних матеріалів та впровадженні профілактичних програм, що мають на меті підвищити рівень стоматологічного здоров’я населення. Оптимізація технологій і матеріалів, а також підвищення обізнаності пацієнтів і лікарів дозволять зменшити кількість ускладнень і забезпечити кращу якість життя пацієнтів.
  • Документ
    Оцінка впливу антигомотоксичного препарату тAssessment of effect produced by antihomotoxic and nano-based preparations on periodontal pathogens and sigA concentration in the treatment of chronic generalized periodontitis
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12-28) Dubyna, V. O.; Skrypnykov, P. M.; Izmailova, O. V.; Дубина, Віталій Олексійович; Скрипников, Петро Миколайович; Ізмайлова, Ольга Віталіївна
    The modern approach to treating periodontal diseases focuses on controlling periodontal pathogen levels and modulating the immune response. The aim of this study was to qualitatively assess periodontal pathogens in periodontal pockets and measure sIgA concentration in the oral fluid of patients with generalized periodontitis (severity stages I-II) throughout the treatment process. A total of 90 patients with I-II severity of chronic generalized periodontitis (CGP) were included in the study. Group 1 received a treatment complex including the antihomotoxic drug Traumeel C, while Group 2 received a complex with the nano-based preparation Fullerene C60. The presence of Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Tannerella forsythia, and Treponema denticola was determined via PCR at baseline and in 3, 6, and 12 months of treatment. sIgA levels were measured using an enzyme-linked immunosorbent assay. Before treatment, Tannerella forsythia was the most prevalent pathogen, observed as a mono-infection and in associations in 57.8% and 55.6% of cases, respectively. Porphyromonas gingivalis was detected in 44% (mono-infection) and 40% (associations) of cases; Prevotella intermedia in 42% and 36%; and Treponema denticola in 40% and 37.8%. After 5 days of treatment, 2.75.6% of Group 2 patients showed no detectable periodontal pathogens. Prevotella intermedia, Aggregatibacter actinomycetemcomitans, and Tannerella forsythia were found only as monocultures, in 4.4%, 6.7%, and 6.7% of patients, respectively. After 3 months, the percentage of patients without detectable periodontal pathogens remained stable at 46.7% in Group 1 and 75.6% in Group 2. The baseline sIgA levels in both groups were initially low. Following 3 months of treatment, sIgA concentration increased, with Group 2 patients exhibiting a 27% higher sIgA concentration on average. After 6 months, the spectrum of periodontal pathogens in Group 1 returned to baseline levels. In Group 2, 24.4% of patients continued to show no detectable periodontal pathogens at both the 6-month and 1-year marks. To achieve a stable outcome, it is recommended to re-administer the treatment complex with the Fullerene C60 nanopreparation between 9 and 12 months. Запалення в тканинах пародонту викликається мікрорганізмами зубного нальоту. Сучасна концепція лікування захворювань пародонта передбачає поряд із контролем рівня пародонтопатогенів корекцію імунної відповіді. Метою дослідження є якісно визначити пародонтопатогенні мікроорганізми у пародонтальних кишенях та концентрацію sIgA в ротовій рідині пацієнтів з генералізованим пародонтитом I-II ст. тяжкості в динаміці лікування залежно від обраного лікувального комплексу. Об’єкт і методи дослідження. Протягом року спостерігалося 90 пацієнтів із ХГП І-II ступеню тяжкості, 1 група – хворі, що отримували лікування комплексом з антигомотоксичним препаратом Траумель С, 2 група, що отримували лікування комплексом з нанопрепаратом Фуллерен С60. У вмісті пародонтальних кишень визначили наявність Aggregatibacter actinomycetemcomitans, Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Tannerella forsythia, Treponema denticola методом ПЛР системою CFX96TMRealTime PCR Detection System (BIORAD) на мoмент звeрнення та чeрез 3, 6,12 міс після завершення лiкування. Визначення sIgA проводили методом імуноферментного аналізу. Отримані результати статистично оброблені. Результати. До лікування у пацієнтів найчастіше у вигляді моно інфекції та в складі асоціацій мікроорганізмів зустрічалась Tannerella forsythia – у 57,8% та 55,6%, Porphyromonas gingivalis визначений у 44% пацієнтів 1 груп та у 40% 2-ї; Prevotella intermedia – у 42% та 36%, Treponema denticola у 40% та у 37,8%. Через 5 днів від початку лікування в 2й групі у 75,6% пацієнтів не визначено пародонтопатогіенів. Prevotella intermedia, Aggregatibacter actinomycetemcomitans і Tannerella forsythia виявлені тількі у вигляді монокультур у 4,4%, 6,7% та 6,7% пацієнтів, Porphyromonas gingivalis визначена у 2 пацієнтів у складі асоціації з Treponema denticola. Вихідний рівень S IgA у пацієнтів обох груп знаходився на низькому рівні, значно нижчим за фізіологічний. Через три місяці від початку лікувалння визначене вірогідне підвищення концентрації секреторного імуноглобуліна А, у пацієнтів другої групи його концентрація була в середньому на 27% вище. Через 3 місяці залишилася незмінним кількість пацієнтів, у яких не визначалися пародонтопатогени (46,7% та 75,6%). Через 6 міс після початку лікування спектр пародонтопатогенів у пацієнтів першої групи повернувся до вихідного рівня. У 2 групі як через 6 місяців, так і через рік не змінилась кількість пацієнтів, у яких не визначений жоден з пародонтопатогенів – 11 осіб (24,4%). Отримані нами результати щодо вивчення спектру пародонтогенів в динаміці лікування дають підставу для набуття стабільного результату призначати повторно лікувальний комплекс у період від 9 до 12 місяців. Висновки. Проведені дослідження свідчать про позитивний вплив на стан місцевого імунітету обох комплексів з превалюванням того, до складу якого був ведений нанопрепарат Фулерен С60.
  • Документ
    Current issues of preventive medicine in elderly patients
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12-09) Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Tkachenko, M. V.; Kyrian, O. A.; Volchenko, G. V.; Slipchenko, L. B.; Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Кітура, Євдокія Михайлівна; Ткаченко, Максим Васильович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Волченко, Григорій Вілійович; Сліпченко, Лариса Борисівна
    Prevention is the most important principle of family medicine. Predicting the risk of developing diseases in the elderly, early diagnosis, timely informing patients, and taking preventive measures are the most important elements of a family doctor's daily work. Prediction and early detection of diseases are understood to mean detection of the early stages of diseases and developmental abnormalities that can be prevented and treated. The organization of a general practitioner's work should include preventive work based on the time spent. The success of preventive interventions depends on many factors, including the availability of preventive technologies with proven effectiveness, a conscious attitude of everyone to their own health and, as a result, the desire to follow the prescriptions and advice of a family doctor. The purpose of our study was to analyze and highlight current data on disease prevention in the elderly and the role of the family doctor in preventing the onset and progression of diseases. Prevention in medicine is a set of medical, sanitary, hygienic, educational, social and economic measures aimed at preventing diseases and eliminating risk factors. /n a broad sense, prevention also includes the comprehensive development of a person. The basis of preventive medicine is an individual holistic approach to treatment. Telemedicine consultations, medical chatbots, medical applications on smartphones - sensors built into fitness bracelets, watches, or clothing - allow monitoring important indicators of the human body. Medical prevention is a key area of healthcare reform in Ukraine; Профілактична спрямованість - найважливіший принцип сімейної медицини. Прогнозування ризику розвитку захворювань у осіб похилого віку, рання їх діагностика, своєчасне інформування пацієнтів, а також прийняття профілактичних заходів - найважливіші складові елементи щоденної роботи сімейного лікаря. Під прогнозуванням і раннім розпізнаванням захворювань розуміють виявлення ранніх стадій тих захворювань і аномалій розвитку, які піддаються профілактиці і лікуванню. Організація роботи лікаря загальної практики має передбачати проведення профілактичної роботи з урахуванням витраченого часу. Успіх профілактичних утручань залежить від багатьох факторів, серед яких основними є наявність профілактичних технологій з доведеною ефективністю, усвідомлене відношення кожного до власного здоров'я і, як наслідок, бажання виконувати призначення і поради сімейного лікаря. Метою нашого дослідження було провести аналіз та висвітлити сучасні дані щодо профілактики хвороб у осіб похилого віку та ролі сімейного лікаря в попередженні виникнення та прогресування захворювань. Профілактика в медицині - комплекс медичних, санітарно-технічних, гігієнічних, педагогічних і соціально-економічних заходів, спрямованих на попередження захворювань та усунення факторів ризику. У широкому розумінні профілактика включає також і всебічний розвиток людини. Основою профілактичної медицини є індивідуальний холістичний підхід до лікування. Телемедичні консультації, медичні чат-боти, медичні додатки на смартфонах - датчики, які вмонтовані в фітнес-браслети, годинники, або одяг, дозволяють проводити моніторинг важливих показників організму людини. Медична профілактика є провідним напрямом реформи охорони здоров'я в Україні.
  • Документ
    Cystic fibrosis in the light of contemporary medical-genetic advances (a clinical case study)
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12) Nikolenko, D. E.; Prylutskyi, O. K.; Fylenko, B. M.; Dyachenko, L. V.; Prylutska, N. O.; Starchenko, I. I.; Roiko,N. V.; Proskurnia, S. A.; Ніколенко, Дмитро Євгенійович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Филенко, Борис Миколайович; Дяченко, Леся Володимирівна; Прилуцька, Неоніла Олексіївна; Старченко, Іван Іванович; Ройко, Наталія Віталіївна; Проскурня, Сергій Анатолійович
    The development of cystic fibrosis is based on a hereditary pathology of the universal molecular structure of CFTR channels in the membranes of glandular epithelium. The variety of systemic manifestations of the disease requires a comprehensive diagnostic approach. The aim of the study is to improve the diagnosis of cystic fibrosis through a retrospective clinical and pathomorphological investigation of a fatal case of the disease and to highlight current scientific knowledge of the disease’s pathogenesis at the molecular level. Object and research methods. A literature review on the pathology was performed; a retrospective analysis of the autopsy protocol and microscopic preparations of internal organs, stained with hematoxylin and eosin, was conducted on a 10-year-old deceased child who suffered from cystic fibrosis with pancreatic insufficiency. Research results. It was established that pulmonary acidosis was the cause of death in this clinical case. Pulmonary acidosis resulted from impaired gas exchange at the alveolar level, caused by bacterial pneumonia. The development of pneumonia was potentiated by the congenital pathology of the CFTR chloride channels of the bronchial glands, leading to impaired bronchial drainage function and activation of microflora. Dysfunction of the epithelial ion channels in the pancreatic ducts manifested in the patient’s developmental delay, leading to somatogenic dwarfism. The cause was the delayed passage of digestive enzymes and, to some extent, their activation due to impaired secretion hydration and its buffering properties, caused by intracellular retention of Clions and bicarbonates in the ductal system of the gland. Fibrosis and cyst formation were the result of chronic tissue alteration. Secondary changes in the islet apparatus of the pancreas led to the development of diabetes mellitus. The defect of CFTR channels in the glands of the small intestine wall resulted in impaired digestive and regenerative function. Focal replacement of parenchyma with adipose tissue, arteriolar hyalinosis, and fibrosis of the arterial walls were observed. Conclusions. Multiorgan failure in cystic fibrosis is linked to the unity of the mechanism regulating the electrolyte and mineral composition of secretions in target organ glands, with a single gene-CFTR, located on chromosome 7, and its variant mutations being indirectly involved. CFTR channels in cell membranes, associated with the development of cystic fibrosis, are organ non-specific, localized in epithelial intra-acinar ducts, and are involved in the hydration of secretions and their buffering properties. В основі розвитку муковісцидозу лежить спадкова патологія універсальної молекулярної структури каналів CFTR у мембранах залізистого епітелію. Різноманітність системних проявів захворювання потребує комплексного діагностичного підходу. Мета дослідження – покращити діагностику муковісцидозу шляхом ретроспективного клініко-патоморфологічного дослідження летального випадку захворювання та висвітлити сучасні наукові знання про патогенез захворювання на молекулярному рівні. Об’єкт і методи дослідження. Проведено огляд літератури з патології, ретроспективний аналіз протоколу розтину та мікроскопічних препаратів внутрішніх органів, пофарбованих гематоксиліном та еозином, померлої 10-річної дитини, яка страждала на муковісцидоз з недостатністю підшлункової залози. Результати досілдження. Встановлено, що причиною смерті в даному клінічному випадку став легеневий ацидоз. Легеневий ацидоз виник унаслідок порушення газообміну на альвеолярному рівні, спричиненого бактеріальною пневмонією. Розвиток пневмонії посилювалося вродженою патологією хлоридних каналів CFTR бронхіальних залоз, що призводило до порушення дренажної функції бронхів та активації мікрофлори. Дисфункція епітеліальних іонних каналів проток підшлункової залози виявилася затримкою розвитку пацієнта, що призвела до соматогенної карликовості. Причиною було уповільнене проходження травних ферментів і, певною мірою, їх активація через порушення гідратації секрету та його буферних властивостей, спричинених внутрішньоклітинною затримкою іонів Cl- та бікарбонатів у протоковій системі залози. Фіброз та утворення кіст були результатом хронічної зміни тканин. Побічні зміни в острівцевому апараті підшлункової залози призвели до розвитку цукрового діабету. Дефект CFTR-каналів у залозах стінки тонкої кишки призвів до порушення травної та регенеративної функції. Спостерігалися осередкове заміщення паренхіми жировою тканиною, гіаліноз артеріол та фіброз стінок артерій. Висновки. Поліорганна недостатність при муковісцидозі пов’язана з єдністю механізму регуляції електролітного та мінерального складу секреції в залозах органів-мішеней з єдиним геном – CFTR, розташованим на хромосомі 7, і його варіантними мутаціями, які опосередковано залучені. Канали CFTR у клітинних мембра- нах, пов’язані з розвитком муковісцидозу, є органонеспецифічними, локалізуються в епітеліальних інтраацинарних протоках і беруть участь у гідратації секретів та їх буферних властивостях.
  • Документ
    SWOT analysis of the current integration of innovations in higher medical education in Ukraine
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Borisova, Z. O.; Dubrovina, O. V.; Leshchenko, T. O.; Ramus, M. O.; Storozhko, R. V.; Gorbachenko, O. B.; Rozhnov, V. G.; Борисова, Зінаїда Олексіївна; Дубровіна, Олена Віталіївна; Лещенко, Тетяна Олександрівна; Рамусь, Михайло Олександрович; Сторожко, Р. В.; Горбаченко, Олег Борисович; Рожнов, Валерій Георгійович
    The integration of innovative global technologies into higher medical education in Ukraine is critical to improving the quality of medical training and their compliance with modern labour market requirements. Since 24.02.2022, the national higher medical education system has faced numerous challenges, including the destruction of infrastructure, lack of funding and the need to adapt to new conditions quickly. The SWOT analysis of the current integration of innovations in higher medical education in Ukraine identified the main needs, opportunities, and threats. It helped to develop recommendations for the effective implementation of innovative projects in medical institutions of higher education in Ukraine by 2030. The research was based on the content analysis of scientific publications, official documents, reports of international organizations (WHO, UNESCO) and online sources on integrating innovations in higher medical education in Ukraine. The methods used are a systematic literature review and an analysis of the introduction of digital technologies, VR/AR systems, 3D modelling, and other innovative tools in the educational process. The SWOT analysis revealed a low priority of innovation and startup support and insufficient forecasting of economic needs for training medical specialists in higher education institutions during the war. However, there is a significant potential for development through attracting international investment in the digital infrastructure of medical higher education institutions and expanding international cooperation. Implementing the proposed recommendations will contribute to modernising medical education in Ukraine, ensuring a high level of training for future doctors and improving public health after military losses. В умовах воєнного стану, коли Україна щоденно стикається з безперервними військово-повітряними тривогами, економічними та політичними випробуваннями, вища медична освіта взяла на себе важливий обов’язок забезпечити якісну професійну підготовку майбутніх лікарів. У статті проведено контент-аналіз наукових публікацій, офіційних документів і звітів міжнародних організацій, а також SWOT-аналіз поточної інтеграції інновацій у вищу медичну освіту України, які виявили потреби, можливості та загрози для вищої медичної освіти в умовах війни; зробили акцент на слабкі сторони – низький пріоритет інновацій і підтримки стартапів, недостатнє прогнозування економічних потреб у підготовці лікарів, спеціалістів із фізичної реабілітації та психологічної допомоги постраждалим медичним працівникам. Вища медична освіта України взяла на себе зобов’язання витримати всі випробування й надати країні необхідну підтримку для відновлення й реабілітації поранених та інвалідів, включаючи медичну, фізичну і психологічну допомогу, яка буде потрібна роками для постраждалих у війні військових, медиків, волонтерів і цивільних громадян. Для вищої медичної освіти саме зараз актуальні рекомендації авторів: збільшення фінансування медичних закладів вищої освіти, покращення умов праці та заробітної плати для науково-педагогічних працівників, популяризація професії фізіотерапевтів, модернізація й розвиток підземних лікувально-діагностичних і реабілітаційних центрів для відновлення медичних працівників на базі вищих медичних закладах освіти. Ці та інші рекомендації спрямовані на тривале й безпечне навчання, забезпечать модернізацію вищої медичної освіти і високий рівень підготовки майбутніх лікарів та підтримають їхню тривалу працездатність у системі охорони здоров’я.