Вплив фактору полiтравми на об’эм операції при закритій травмі живота

Abstract

Закриту травму живота (ЗТЖ) прийнято вважати однiєю iз основних причин смертей, якi можна попередити. Насьогоднi ключову роль у покращеннi показникiв лiкування ЗТЖ вiдiграють двi новiтнi медичнi концепцiї «damage control» (DC) та неоперативне лiкування травм (НЛТ) паренхіматозних органiв живота. В Україні до останнього часу визначення оперативно-тактичних пiдходiв при закритiй поєднанiй травмi (ЗПТ) про-водилося на основi системи анатомо-функціонального прогнозування перебiгу травми, яка визначала час, об’єм i послiдовнiсть оперативних втручань. Проведене нами ретроспективне когортне дослiдження пока-зало, що наслiдки лiкування пацієнтiв iз торакоабдомiнальною полiтравмою (ТАП) є незадовiльними, адже летальнiсть серед пацiєнтiв iз домiнуючою украй тяжкою ЗТЖ становила 75%. При ретроспективному експертному аналiзу змiсту оперативного прийому щодо корекції травм живота у 2009 постраждалих iз ЗПТ ми виділили 21 компонент абдомiнального оперативного прийому, який було виконано при 306 (15,2%) операцiях на животi