Актуальні питання клінічної медицини

Постійне посилання зібрання

https://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10539

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 48

Цифрова компетентность у сьогоденні лікаря-стоматолога
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Якимчук, І.; Залашко, К.; Дубина, Віталій Олексійович; Приходченко, Світлана Валеріївна
Цифрова компетентність – це набір різнопланових здібностей (навичок) людини у сфері цифрових технологій, з одного боку, та рівень готовності використовувати їх у особистих та професійних цілях. Професійна самоактуалізація лікаря потребує надбання знань за межами обраної спеціалізації, і на перший план сьогодення виходять питання цифрової освіти. Цифрова стоматологія як частина цифрової економіки, відносно нова її складова, але в індустрії медичних послуг вже встигла стати високим стандартом обслуговування, якого прагнуть сучасні стоматологічні клініки.
Оцінка впливу терапії інтенсивним імпульсним світлом на психоемоційний стан пацієнтів з еритематозно-телеангіектатичним типом розацеа
(Полтавський державний медичний університет, 2024) Киршина, К.
Хронічний запальний дерматоз обличчя – розацеа, причина якого невідома, хоча визнається, що це порушення регуляції вродженої імунної системи, надмірний ріст коменсальних організмів (кліщі Demodex) та ін. Клінічні прояви захворювання різноманітні, при еритематозно-елеангіектатичному типі розацеа спостерігається стійка еритема, телеангіектазії, набряк шкіри. Суб'єктивно пацієнтів турбує почуття печіння та свербіж. Наявність даних симптомів часто призводить до змін психоемоційного стану пацієнтів, депресії, апатії.
Особливості гемоциркуляції в фето-плацентарному комплексі у вагітних, що палять
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Касьян, О. А.; Кальчева, К. В.; Казирод, В. В.; Бражник, А. С.; Чамата, К. Г.; Ліхачов, Володимир Костянтинович
Актуальність теми. Одним із суттєвих факторів ризику порушень кровоплину у фето-плацентарному комплексі є тютюнопаління. Відмова від паління дозволяє запобігти багатьом ускладненням вагітності як для матері, так і для плода. Мета. Виявити особливості гемодинаміки у системі «мати-плацента плід» у вагітних, які палять, оцінюючи матково-плацентарний, фетоплацентарний та плодовий кровоплин. Провести аналіз фізіологічних показників ультразвукової доплерометрії. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 60 вагітних в терміні гестації 32-34 тижні. Група вагітних, що палять, включала 40 жінок, а група вагітних, які не палять, - 20 жінок. Ультразвукову і фето- та плацентометрію, доплерометрію судин матки та пуповини виконували на ультразвукових апаратах ALOKA SSD-650.
Контамінація мікрофлори порожнини рота, як причина вентилятор-асоційованої пневмонії у хворих, яким проводиться штучна вентиляція легень
(2019) Янушевський, Микола Олегович; Дейнеко, В. В.; Могильник, Антон Ігорович
Вентилятор-асоційована пневмонія (ВАП) є окремою формою госпітальної пневмонії і визначається як пневмонія, яка виникла через 48 год від початку штучної вентиляції легень (ШВЛ) через відсутність легеневої інфекції на момент інтубації трахеї. Частота ВАП у дорослих пацієнтів, яким проводиться ШВЛ в 6-21 рази вища, ніж у пацієнтів із іншими формами госпітальних пневмоній і складає 18-70%. Механізмами розвитку ВАП вважають транслокацію госпітальної флори в дихальні шляхи через аспірацію секрету ротоглотки і нестерильного шлункового вмісту, інгаляції контамінованого аерозолю, гематогенного поширення мікро -організмів, безпосередню мікробну міграцію в дихальні шляхи. Мета дослідження: визначення причини ВАП у хворих, яким проводиться ШВЛ. Матеріали та методи: проведений аналіз 150 досліджень мікробіологічного матеріалу з ротової порожнини і трахеобронхіального дерева (ТБД) у хворих, які перебували у ВАІТ Полтавської обласної клінічної лікарні, з приводу дихальної недостатності, яким проводилась ШВЛ. Всім пацієнтам ВАІТ, для організації респіраторної терапії, була застосована пролонгована ендотрахеальна інтубація.
Досвід лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Шевцова, К. В.; Кучеренко, Т. В.; Шешукова, Ольга Вікторівна; Труфанова, Валентина Петрівна
Проблема карієсу зубів і дотепер залишається серйозною медичною та соціальною проблемою не лише для України, а для багатьох країн світу Висока поширеність ускладненого карієсу, як тимчасових, так і постійних зубів, свідчить про недостатньо ефективну стоматологічну профілактику в цілому та недосконалі методи лікування карієсу
Оцінка якості життя та психоемоційного статусу у хворих на виразкову хворобу шлунка
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Чорнобай, А. Ю.; Штефан, І. С.; Адаменко, Я. М.; Семака, Г. В.; Гирилюк, С. В.; Сорока, В. І.; Усик, К. С.; Кітура, Оксана Євгенівна
Актуальність. Згідно з останніми даними, в Україні на сьогоднішній день зберігається тенденція до зростання захворюваності на виразкову хворобу шлунка (ВХШ). Ефективність терапії і перебіг ВХШ, великою мірою залежить від комплаєнсу лікаря і пацієнта. Доведено, що психоемоційний статус хворих має значний вплив на формування терапевтичної співпраці між лікарем і пацієнтом. Мета роботи. Оцінити якість життя (ЯЖ) та ступінь вираженості тривожних розладів у хворих на ВХШ. Матеріали та методи дослідження. В дослідження було включено 34 хворих на ВХШ, з них 18 жінок та 16 чоловіків. Середній вік склав 52,4±8,4 роки, тривалість захворювання – 1,5 ± 0,9 роки. Контрольну групу склали 20 здорових осіб, рандомізованих за віком та статтю.
Вплив порушень білковосинтезуючої функції ендометрію на перебіг вагітності у жінок з хронічним ендометритом в анамнезі
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Чернова, Т. Р.; Костенко, О. М.; Тимчук, Наталія Іванівна; Кордиш, С. П.; Татар, Л. Ф.; Тарановська, Олена Олексіївна
Багато дослідників вважають хронічний ендометрит (ХЕ) причиною жіночого непліддя та невиношування вагітності в ранні терміни і пов’язують це не стільки з морфологічними змінами ендометрію, скільки з пригніченням його здатності до синтезу α-2 мікроглобуліну фертильності (АМГФ). Цей специфічний білок, рівень якого стрімко зростає у ІІ фазі менструального циклу та на початку вагітності, сприяє інвазивним якостям трофобласту і чинить протективний вплив на гестаційний процес. Мета. Дослідити сироватковий рівень АМГФ у жінок, які мали ХЕ в анамнезі, та з’ясувати його вплив на перебіг їх вагітності в І та ІІ триместрі. Матеріал і методи дослідження. В 6-8 та 16-18 тижнів гестації проведене визначення сироваткового рівня АМГФ за допомогою тест-ситеми «Фертитест–М» 20 здоровим вагітним з необтяженим анамнезом (група контролю (ГК) та 33 вагітним, які до настання вагітності мали ХЕ (основна група).
Особливості гострого гнійного паранефриту необструктивного генезу
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Шудря, Д. В.; Бараннік, Ф. В.; Власов, Я. В.; Саричев, Леонід Петрович
Вступ. З удосконаленням методів візуалізації та впровадженням у клінічну практику сучасних лікувальних технологій відкриваються нові перспективи лікування гострих гнійних уражень паранефрію. Мета дослідження. Вивчення особливостей лікувальної тактики при гострому гнійному паранефриті необструктивного генезу. Матеріали і методи. Проведений аналіз лікування 73 хворих, в урологічному відділенні КП «ПОКЛ ім. М.В.Скліфосовського» ПОР в 1999-2018 рр. з приводу гострих гнійних уражень паранефрію. Вік пацієнтів 21-85 років (47,9±4,7 років). Чоловіків було 39 (54,2%), жінок – 34 (45,8%). Виходячи з рекомендацій ЄАУ, для стартової терапії застосовувались препарати, чутливість уропатогенів до яких наближалась до 90%. Черезшкірне пункційне дренування гнійного вогнища виконувалось під загальним знеболюванням, УЗ наведенням, за технікою Сельдінгера. Результати. На відміну від загальноприйнятого уявлення, що гнійний процес частіше поширюється на паранефрій із ураженої нирки, у 52 хворих (71,2%) паранефральний абсцес розвився без обструктивної нефро-патії, у 21 хворого (28,8%) - на фоні обструктивної нефропатії.
Особливості клініко-неврологічних порушень, рівню стресової глікемії в пацієнтів у гострому періоді ішемічного інсульту залежно від півкульної локалізації вогнища ішемії
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Ткаченко-Радогуз, Тетяна Василівна; Литвиненко, Наталія Володимирівна
Гостра церебральна патологія та її найпоширеніша форма – ішемічній інсульт (ІІ) на теперішньому етапі є актуальною медико-соціальною проблемою, оскільки займає провідне місце в структурі захворюваності, інвалідизації та смертності населення. Метою роботи стало виявити особливості клініко-неврологічних порушень, рівень стресової глікемії в пацієнтів у гострому періоді ІІ залежно від півкульної локалізації вогнища ішемії. Було обстежено 38 пацієнтів, віком від 50 до 72 років (середній вік 61,8±1,0 років) у гострому періоді перебігу ІІ, в яких була виявлена гіперглікемія (на момент поступлення рівень глюкози крові більше 7,0 ммоль/л з подальшою нормалізацією впродовж 72 годин).
Якість життя пацієнтів з ревматоїдним артритом на фоні лікування інгібіторами фактору некрозу пухлини
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Степаненко, А. М.; Бібліва, І. І.; Монастирський, О. В.; Онищенко, К . І.; Подстриганова, Ю. О.; Ткаченко, М. О.; Волченко, Григорій Вілійович
Асоційована із станом здоров’я якість життя пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) є важливим орієнтиром і кінцевою точкою якості терапії. Незважаючи на значну клінічну ефективність традиційної низькодозової терапії глюкокортикоїдами і метотрексатом, особливо на виразність ексудативного компоненту артриту, інші аспекти цієї важкої хвороби (втом-люваність, позасуглобові прояви, ускладнення стандартного лікування і власне самого захворювання) обумовлюють вкрай погану якість життя пацієнтів із РА. Метою роботи була оцінка впливу на якість життя пацієнтів із РА додавання до стандартної терапії інгібіторів ФНП (адалімумаб, етанерцепт та інфліксімаб). Було здійснено аналіз медичної документації 32 пацієнтів із РА, які через низьку ефективність стандартних засобів, отримували в додаток лікування інгібіторами фактору некрозу пухлини. Оцінка якості життя здійснювалася за допомогою опитувальників SF-36 і HAQ II на початку і через 3 місяці застосування інгібіторів ФНП. Стандартизовані опитувальники дозволяють у числовому еквіваленті відобразити ступінь невідповідності поточної суб’єктивної оцінки деяких параметрів якості життя уявленню пацієнта про «ідеальний стан» за умови гіпотетичної відсутності захворювання.
Комплексний підхід до лікування пацієнтів із ретенцією верхніх центральних різців, спричиненою надкомплектними зубами
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Стебловська, В. І.; Гуржій, Олена Вікторівна
Надкомплектні зуби, як етіологічний чинник ретенції, зустрічаються у 7,05% від числа обстежених пацієнтів, і як правило локалізуються у фронтальній ділянці верхньої щелепи – 93,2%. Підставою для виявлення ретенованих постійних різців є клінічне та рентгенологічне дослідження. Лікування пацієнтів із ретенованими зуба-ми, спричиненими наявністю надкомплектних зубів, складне і довготривале від 8 місяців до 2,5 роки. Вибір схеми лікування залежить від віку хворого, глибини розташування зуба, наявності для нього місця в зубному ряді, ступеня формування кореня зуба. Надання комплексної допомоги передбачає поєднання хірургічного, апаратурного, функціонального і протетичного методів. Мета нашого дослідження – розробити алгоритм лікування пацієнтів із ретенцією центральних постійних різців верхньої щелепи, спричиненою надкомплектними зубами, в періодах змінного і постійного прикусу шляхом опрацювання власних підходів до лікування.
Особливості функціонального стану печінки у хворих на множинну мієлому
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Скрипник, Роман Ігорович; Островський, Владислав Леонідович; Маслова, Ганна Сергіївна
Активна фаза множинної мієломи (ММ) може супроводжуватись порушеннями функціонального стану печінки, клінічні прояви яких маскуються симптомами онкогематологічного захворювання, що значно ускладнює своєчасну діагностику гепатотоксичних реакцій. Мета – проаналізувати характер порушень функціонального стану печінки у хворих на ММ в активній фазі. Матеріали і методи. Обстежено 22 хворих на ММ (IgG/kappa у 7 (31,8%) пацієнтів, IgG/lambda – у 2 (9,09%), IgA/kappa – у 8 (36,4%), IgA/lambda – у 3 (13,6%), IgM/kappa – у 1 (4,5%) і не секретуюча ММ у 1 (4,5%) хворих), із них 10 (45,5%) чоловіків і 12 (54,5%) жінок, середній вік склав 66,3±7,54 років. За класифікацією ISS (International stading system) у 9 (40,9%) пацієнтів діагностовано І стадію, у 8 (36,4%) – ІІ стадію, у 5 (22,7%) хворих – ІІІ стадію. Виявлено стан хворих за ECOG 0-1ст. у 18 (81,8%), 2ст. – у 4 (18,2%) пацієнтів. Оцінювали показники біохімічного аналізу крові (активність аланінової (АЛТ), аспарагінової (АСТ) амінотрансфераз, гаммаглутамілтранспептидази (ГГТП), рівень загального білка, білірубіну, креатиніну та сечовини), коагулограми (фібриноген, протромбіновий час, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ)).
Ненaвмиснa інтрaоперaційнa гіпотермія: мехaнізми розвитку, оргaнізaція зaходів профілaктики
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Сизоненко, В. С.; Шкурупій, Дмитро Анатолійович
Aктуaльність. В умовaх хірургічного втручaння і проведення знеболення через зміну структури термовтрaт і дію нaркозних зaсобів здaтність людини до підтримки темперaтурного гомеостaзу втрaчaється. Ненaвмиснa інтрaоперaційнa гіпотермія виникaє в 25-90% оперaтивних втручaнь, збільшуючи кількість периопреaційних усклaднень і підвищуючи терміни госпітaльного лікувaння. Недолікaми існуючих зaсобів профілaктики ненавмисної інтраопераційної гіпотермії є утруднення доступу до оперaційного поля, високa вaртість систем обігріву, створення нефізіологічного режиму зa межaми зони темперaтурного комфорту персонaлу оперaцінйих бригaд. Тому пошук доступних і ефективних шляхів підтримки інтрaоперaційної нормотермії у хірургічних пaцієнтів із збереженням комфортних виробничих умов для персонaлу оперaційних є aктуaльним з позиції ефективності оперaтивних втручaнь і профілaктики перио-перaційних усклaднень. Метa дослідження: оптимізaція зaстосувaння зaсобів профілaктики ненaвмисної інтрaперaційної гіпотермії з позиції бaлaнсу комфорту персонaлу і безпеки пaцієнтa.
Тривалість та варіабельність інтервалу QT як фактор виникнення шлуночкових аритмій при різних локалізаціях перенесеного інфаркта міокарда
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Семака, Олександр Валентинович; Стецишина, К. О.; Радченко, К. В.; Назарець, А. П.; Катеренчук, Олександр Іванович
Актуальність. Шлуночкові аритмічні події у пацієнтів, що перенесли інфаркт міокарда є вагомим фактором ризику раптової смерті, нерідко поєднуються зі зниженою толерантністю до фізичних навантажень та призводять до низької якості життя. Мета дослідження. Оцінити залежність тривалості та варіабельності інтервалу QT в якості ризик-фактору виникнення шлуночкових порушень ритму в залежності від локалізації пошкодження міокарду обумовленого перенесеним Q-позитивним інфарктом. Методи дослідження. В дослідження залучено 28 пацієнтів в терміни 1-3 місяці після перенесеного інфаркта міокарда, яким виконано 24-годинне холтерівське моніторування ЕКГ з аналізом інтервалу QT в різних відведеннях та оцінкою характеру шлуночкових порушень ритму. Пацієнти були розділені на 3 групи: з перенесеним інфарктом в зоні задньої стінки лівого шлуночка (ЛШ), передньої стінки та передньо-бокової. Статистичний аналіз виконано на базі інтернет-платформи VasarStats. Результати. За рівнем градації шлуночкових ектопічних ритмів групи були співставимі та відповідали 2-4 ступеню за класифікацією R. Myerburg. Тривалість інтервалу QT не була статистично значимо подов-жена в досліджуваних групах, однак відмічались нижчі показники варіабельності інтервалу QT при локалізації пост-інфарктного рубця в зоні за-дньої стінки ЛШ в порівнянні з іншими локалізаціями (SDQT – 22±4,2 мс, SVQT – 5,2±1,3% проти SDQT – 34±5,2 мс, SVQT – 8,2±2,6%; p<0,05).
Оцінка положення язика в стані спокою в ортодонтичних пацієнтів
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Саблін, М. І.; Ківа, Т. В.; Бужилов, І. В.; Стебловська, В. І.; Якубов, Р. В.; Сокологорська-Никіна, Юлія Костянтинівна
Язик – це м'язовий орган, що має великий вплив на стан зубного ряду і альвеолярні гребені. Він тисне на кожен зуб силою 500 грам. Язик бере участь у багатьох важливих процесах:визначає смак і температуру їжі; допомагає в перемішуванні їжі та слини, запускаючи процес травлення; забезпечує ковтання; бере участь у формуванні мови. А ще, здійснюючи кілька тисяч рухів на добу (тільки ковтальних рухів близько 2000), язик бере участь у формуванні склепіння піднебіння та прикусу. Правильне положення язика, яким дитина повинна бути навчена з дитинства є визначальним фактором формування ортогнатичного прикусу. Для правильного росту зубів у порожнині рота має утворитися так звана міодинамічна рівновага, тобто тиск язика зсередини на зубний ряд верхньої щелепи має відповідати тиску м'язів губ і щік зовні. Метою нашої роботи була оцінка положення язика за допомогою конусно-променевої комп’ютерної (КПКТ) в положенні спокою у ортодонтичних пацієнтів.
Етапність лікування хворих з переломами дистальних відділів кісток гомілки внаслідок високоенергетичної травми
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Рубель, Ю. В.; Пелипенко, Олександр Васильович; Ковальов, Олександр Сергійович
Актуальність. Переломи дистальних відділів кісток гомілки складають до 20% від переломів різної локалізації. Кожен десятий з цих переломів є внутрішньо- чи навколосуглобовим. Особливо важкими вважаються «переломи пілону». Помилки в діагностиці та лікуванні даних ушкоджень на різних етапах зустрічаються досить часто, що зумовлює тривалу непра-цездатність та призводить до інвалідності. Мета. Провести аналіз лікування хворих з переломами дистального відділу кісток гомілки з визначенням етапних заходів з профілактики ускладнень. Методи дослідження. Проведений аналіз лікування 97 пацієнтів з переломами дистального відділу кісток гомілки, які лікувались в умовах травматологічного відділення 1-ої міської клінічної лікарні м. Полтави. Переважно це були чоловіки (61,9%) найбільш працездатного віку (середній вік – 43 роки).
Санітарно-просвітницька робота в практиці лікаря-стоматолога
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Розумій, А. В.; Путінцова, О. В.; Томм, В.О.; Антіпова, І. Р.; Зубенко, Н. В.; Чаленко, І. С.; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Хавалкіна, Людмила Михайлівна
Актуальність. Система охорони здоров'я населення має можливості для попередження та лікування хвороб органів порожнини рота. Однак, кожна людина окремо та населення в цілому не використовують у повному обсязі види профілактичних заходів, що пропонуються. Це обумовлено неінформованістю або непереконливою інформацією, що не спонукає пацієнта до дій; дозволяє йому знаходити причину, зв'язану з дефіцитом часу або невідкладні справи та інш. В той же час профілактика буде ефективною, якщо вона є медико-соціальним фактором, який забезпечений державними програмами. Разом із тим лікар-стоматолог зобов'язаний проводити профілактичну роботу з населенням, у тому числі її складову частину – санітарну просвіту. Мета. Вдосконалення пропаганди медичних знань пацієнтам на стоматологічному прийомі про здоровий спосіб життя, методи збереження стоматологічного здоров'я. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 48 пацієнтів у віці 25-30 років. Вивчений стоматологічний статус, у тому числі карієс, його індекси, патологія тканин пародонта, визначений гігієнічний індекс. Розроблені анкети для виявлення інформації про методи та засоби гігієни органів порожнини рота.
Психологічні предиктори виникнення депресивних розладів у підлітків
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Рахматова, Ю. О.; Чоповська, Д. О.; Кіяшко, А. О.; Животовська, Лілія Валентинівна
Тривалий час вважалося, що на депресивні розлади страждають лише дорослі, однак результати наукових досліджень, які почали проводитися приблизно з другої половини ХХ століття (Р. Спітц 1946 р; Дж. Боулбі 1961 р; Я.П. Циркин 1970 р та ін.) показали, що депресія не має вікових обмежень і може розвиватися з дитячого віку. За офіційними даними міжнародної статистики, депресивні розлади спостерігаються у 2% дітей та 6% підлітків. Проте результати сучасних досліджень показують, що частота депресивних розладів серед школярів та підлітків значно вища. За різними даними, поширеність депресії в дитячій популяції варіює від 0,7 до 25%. Згідно з дослідженням H.M. Іовчук, Г.З. Батигіної (1998), розповсюдженість депресії серед школярів становить 19%. Актуальність вивчення депресивних розладів у підлітків визначається низкою особливостей даного вікового періоду (особистісна і соціальна незрілість, емоційна нестійкість, підвищена реактивність, тощо), а також їх віковою специфікою (переважання маскованих форм депресивних розладів, атиповий перебіг, складність розпізнавання). Усі ці фактори стають причиною того, що часто депресивні розлади у підлітків залишаються непоміченими, молоді люди не отримують вчасно психологічної підтримки та допомоги, а їх психологічний стан та поведінка, наприклад, безпідставна агресивність, роздратованість, плаксивість, лінощі, неадекватно оцінюються оточуючими. Визначення психологічних передумов виникнення депресій, аналіз індивідуальних афективних проявів підлітків як внутрішньо особистісного екзистенційного відображення депресії має важливе діагностичне і терапевтичне значення.
Ефективність протизапальної терапії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у поєднанні з остеоартритом
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Педченко, Т. О.; Онищенко, Т. В.; Крикливець, Є. О.; Нелень, Я. Г.; Малецька, О. С.; Чепурна, Л. Ф.; Хайменова, Галина Сергіївна
Хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) – одна з найактуальніших проблем сучасної охорони здоров'я. За даними дослідження, проведеного ВООЗ і Світовим банком, до 2020 р. ХОЗЛ буде займати 5-е місце в структурі захворюваності і 3-е місце в структурі смертності. Системне запалення є головною патогенетичною ланкою розвитку ХОЗЛ так і остеоартриту (ОА), нaйчaстiше зaхвoрювaння суглoбiв у бaгaтьoх пoпуляцiях земнoї кулi, яке зaзвичaй мaнiфестує в oсiб вiкoм стaрше 40 рoкiв. Метою нашого дослідження стало виявлення ефективності фенспириду гідрохлориду у хворих на ХОЗЛ ІІ (В) поєднаним з ОА на тлі базисної терапії. Дoслiдження прoвoдилoся нa бaзi КП «ПОКЛ ім. М.В. Скліфосовського» ПОР тa терапевтичному відділенні КНП «ПЦРКЛ» ПРР. Було включено 30 пацієнтів з діагнозом ХОЗЛ ІІ (В) під час загостренням у поєднанні з ОА; середній вік 59,4±6,3 року. Тривалість ХОЗЛ 14,3±2,5 року; ОА 5,5±1,8 року. Пацієнти курили (46,2±3,4 пачок/років). Хворі розділені на дві групи: І – контрольна група (протокольне лікування); ІІ – додатково призначався фенспирид гідрохлориду (160 мг/сут.)
Ремоделювання лівого шлуночка при гострому інфаркті міокарда з використанням інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Островський, Владислав Леонідович; Корнєєв, Я. О.; Сахнюк, В. В.; Іванченко, О. Ю.; Попов, В. О.; Люлька, Надія Олександрівна
Проблема захворюваності на ішемічну хворобу серця (ІХС) має на сьогодні глобальний характер. Гострий інфаркт міокарда (ГІМ) – основна причина смертності та інвалідності в суспільстві. За останнє десятиріччя ця патологія стала фокусом великого числа клінічних досліджень. Метою нашого дослідження було вивчити вплив інгібітора АПФ (зофеноприла) на ремоделювання лівого шлуночка при гострому інфаркті міокарда.

Переглянути

Нові надходження