Pharmacology of antibacterial drugs for surgical dentistry

Abstract

In dental surgical practice, many patients suffer from purulent inflammation of the maxillofacial area. In order to conduct effective conservative treatment, a dentist must have in-depth knowledge of the pharmacology of modern antibacterial agents and scientifically sound rules for their use. The purpose is to study modern antibacterial drugs' pharmacological properties and analyse the indications for their use in surgical practice. An analysis of literature sources was carried out. The results obtained indicate a limited choice when dentists prescribe antibacterial agents. The analysis of pharmacological properties and spectra of antimicrobial activity of known antibacterial drugs shows that beta-lactam drugs of the cephalosporin and carbapenem group are preferable. Cephalosporin and carbapenems are particularly relevant in treating severe polymicrobial infections and complicated purulent inflammation. In case of severe infections caused by multidrug-resistant gram-positive microorganisms, ketolides and streptogramins are recommended. In case of ineffectiveness of other antibacterial drugs, glycopeptides also have backup value. Considering the complexity and dynamism of the group of antibacterial drugs, a practising dental surgeon should rely on scientifically based recommendations for their prescription and follow the algorithm of patient management developed by scientists: to start treatment early; based on clinical and laboratory data, conduct empirical therapy with broad-spectrum antibacterial drugs, considering the most likely pathogens; when determining the pathogen, if necessary, replace the drug used for empirical treatment with another one to which the microorganism is sensitive; consider the feasibility of prescribing combined ABT; use microbiological control and monitoring of pathogens during long-term treatment. У стоматологічній хірургічній практиці велика кількість пацієнтів хворіють на гнійні запалення щелепно-лицьової ділянки. Для проведення дійового консервативного лікування медик повинен володіти глибокими знаннями щодо фармакології сучасних антибактеріальних засобів та науково-обгрунтовані правилами їх використання. Мета - дослідити фармакологічні властивості сучасних антибактеріальних препаратів, проаналізувати показання до їх застосування в хірургічній практиці. Проведено аналіз літературних джерел. Отримані результати свідчать про обмеженість вибору при призначенні лікарями- стоматологами антибактеріальних засобів. Аналіз фармакологічних властивостей та лінійки спектрів протимікробної активності відомих антибактеріальних препаратів свідчить про перевагу таких в бета- лактамних препаратів групи цефалоспоринів та карбапенемів. Цефалоспорин та карбапенеми особливо актуальні при лікуванні важких полімікробних інфекцій та ускладнених гнійних запаленнях. При важких за перебігом інфекціях, що викликані полірезистентними грампозитивними мікроорганізмами доцільне призначення кетолідів та стрептограмінів. В разі неефективності інших препаратів антибактеріальної лінійки резервне значення мають також глікопептиди. З врахуванням складності та динамічності групи антибактеріальних препаратів практикуючому хірургу-стоматологу варто спиратися на науково-обгрунтовані рекомендації щодо їх призначення та дотримуватись розробленого науковцями алгоритму ведення хворого: здійснити ранній початок лікування; на основі клініко-лабораторних даних провести емпіричну терапію АБП широкого спектру дії з врахуванням найбільш вірогідних збудників хвороби; при визначенні збудника при необхідності провести заміну препарату, яким почали проводити емпіричну терапію на інший, до якого мікроорганізм є чутливим; розглянути доцільність призначення комбінованої АБТ; застосовувати у процесі тривалого лікування мікробіологічний контроль та моніторинг збудників.