Вплив похідних 2-окосндолін-3-гліоксилової кислоти на нейрофізіологічні реакції щурів у тесті «чорно-біла камера»

Abstract

Серед психічної патології тривожні розлади є найпоширенішою групою захворювань. Значний обсяг наукових досліджень направлений на синтез нових біологічно активних молекул для їх корекції, вивчення та доведення до клінічних випробувань. В Україні синтезовані похідні 2- оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти, які активно вивчаються в якості потенційних нейропсихотропних речовин з органопротекторною дією. Ці речовини структурно подібні до серотоніну і його рецепторів і ендогенних похідних індолу, що дає їм можливість регулювати активність ендогенних лігандів і відомих нейротропних препаратів у місцях їх зв’язування з специфічними рецепторами. У попередніх дослідженнях у похідних 2- оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти встановлена гормоноподібна, антигіпоксична, антиоксидантна, ноотропна і антидепресивна дія. Встано влено, що етиловий естер 2-оксоіндоламіно оцтової кислоти та N-[(2-oкco-iндолiнiлiдeн-3)-2- оксіацетіл]-(1-амінонафталін впливав на навчання і всі три фази пам’яті, зокрема на процеси введення інформації та її консолідацію. Також показано, що аміди 2-оксоіндоліну на моделі гос трої гіпобаричної гіпоксії подовжували тривалість життя, тобто виявляли антигіпоксичну дію. Пока зано на поведінкових і фармакологічних моделях депресії у сполук 18 і Е-38 виразні антидепреси вні властивості. Сполуки цієї групи посилювали ефекти наркозних речовин. Виявлена це ребропротекторна й антиоксидантна активність, що обумовлена здатністю активувати енергетичний обмін і запобігати розвитку нейродегенера тивних процесів. Це дає підставити передбачати у цієї групи речовин й іншу психотропну активність, що може бути поєднана з позитивною органозахисною дією.