Патогенетичне значення ендотеліального фактору росту судин як маркера ендотеліальної дисфункції при прееклампсії у вагітних жінок із тяжким ступенем ожиріння

Abstract

На сьогодні прееклампсія являється ведучою причиною материнської та перинатальної захворюваності і смертності [1, с. 237-248]. До числа традиційних факторів ризику виникнення цього грізного ускладнення вагітності відноситься ожиріння, яке є одним з найпоширеніших у всьому світі захворювань [2, с. 34-38]. У пацієнток із ожирінням васкулярні порушення та гемодинамічні зміни можуть розвиватися дуже рано і тим самим підвищувати ризик розвитку прееклампсій у пізні терміни вагітності [3, с. 12-17]. Уже в ранні терміни вагітності при ожирінні має місце гіперліпідемія, яка сприяє перекисному окисленню ліпідів з порушенням балансу вазоактивних компонентів та провокуванням дисфункції ендотелію і вазоконстрикції, які, як відомо, є основними ланками патогенезу прееклампсії [4, с. 30-35; 5, с. 14-21; 6, с. 50-54]. В результаті ендотеліальної дисфункції розвивається дисбаланс регуляторів ангіогенезу, тобто виникають порушення співвідношення ангіогенних і антиангіогенних факторів росту з переважанням останніх [7, с. 189; 8, с. 7-13].Одним із найвідоміших на сьогодні проангіогенних факторів росту є фактор росту ендотелію судин (VEGF) який відіграє важливу роль у фізіологічному рості плаценти і судинної системи строми ворсин і базальної пластинки, а також регулює інвазію цитотрофобласта, що необхідно для нормальної трансформації спіральних артерій і розвитку повноцінного матково-плацентарного кровотоку [9, с. 163-167]. Ми поставили за мету дослідити показники VEGF у сироватці крові вагітних жінок із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів тяжкості уІІІ триместрі вагітності та порівняти ці показники із показниками вагітних жінок із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів тяжкості у яких діагнозтована прееклампсія. Нами були сформовані такі досліджувані групи: вагітні жінки із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів тяжкості у ІІІ триместрі вагітності (їх кількість склала 15 жінок) та вагітні жінки із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів тяжкості у ІІІ триместрі вагітності та прееклампсією (у кількості 14 жінок). Досліджуваним жінкам визначали концентрацію VEGF у сироватці крові за допомогою набору «Вектор-Бест» (Росія) використовуючи метод твердофазного імуноферментного аналіза.Кількісні дані представлені у вигляді середнього арифметичного значення і його стандартної похибки (М±m). Статистичне опрацювання результатів дослідження проводилось із застосуванням пакета програм «Statistica 6,0» (StatSoft Inc., США) з використанням стандартних методів варіаційної статистики та критерію Стьюдента. Різницю вважали статистично значущою при р<0,05. Аналізуючи отримані середні значення VEGF у сироватці крові вагітних ІІІ триместру, виявлено достовірне зниження цього показника в 1,9 рази у вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів та прееклампсією (середнє значення 141,09±12,83 пг/мл) порівнюючи із показниками у вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступенів без проявів прееклампсії (середнє значення 73,59±6,49 пг/мл) (р<0,05). Резюмуючи отримані результати, можна дійти до висновків, що зниження даного ангіогенного фактору росту у сироватці крові прогресує при поєднанні прееклампсії з ожирінням, показники VEGF у сироватці крові вагітних жінок із тяжкими ступенями супутнього ожирінням можуть використовуватися для прогнозування виникнення та прогресування прееклампсій у даної категорії пацієнток.