Changes of structural organization of human olfactory bulbs under conditions of severe forms of pneumonia and cerebrovascular pathology

Abstract

The role of human olfactory bulbs remains one of the most interesting questions concerning work of the brain, because this organ is one in which neurogenesis is continuously generated in post-natal and adult periods. Impaired sense of smell is not a pathology that threatens human life, therefore, often remains unnoticed. However, it can directly affect the quality of life, as it leads to malnutrition and certain problems in interpersonal relationships. The study of the functional structure of the olfactory analyzer plays an important role both in clinical and experimental studies, but the question of its features in humans needs detailed research. The material of the research was 18 pairs of the olfactory bulbs of males and females aged from 30 to 90 years that were received at the Poltava Regional Department of Pathology. In order to objectify the data obtained on micropreparations, the following morphometric indices were determined: the specific gravity of the location of cellular elements; the proportion of mitral neurocytes in the entire cell population; percentage ratio of relative quantity between cellular elements, blood microvessels, fibrillar component and homogeneous eosinophilic structures. Correlation analysis of morphometric indices in the general sample revealed the existence of an inverse communication of average strength between the relative number of homogeneous eosinophilic cells and the relative number of cellular elements and blood microvessels, which in turn indicates the etiopathogenetic mechanisms of the formation of these structures. The conducted research makes it possible to conclude that mitral cells as one of the most differentiated in olfactory bulbs are sensitive to the development of hypoxic states; under the conditions of cerebrovascular pathology, the relative amount of the blood vessels of the microvessels decreases, which leads to the disorder of the trophy of the nervous tissue and as a result can lead to neurocytolysis of mitral cells. Changes in the vascular and cellular component indicate a different pathogenesis of changes in human olfactory bulbs in these pathologies and suggest that eosinophilic homogeneous cells are the result of apoptotic neurocytolysis against the background of development of hypoxic states.

Роль людських нюхових цибулин у роботі головного мозку залишається одним з найцікавіших питань нейронауки, оскільки цей орган є одним з небагатьох, де нейрогенез відбувається безперервно в постанатальному та дорослому періодах. Окремо розлади нюху не розглядаються як патологія, що загрожує життю людини, тому часто залишаються непоміченими. Однак вони можуть безпосередньо впливати на якість життя, оскільки можуть призводити до проблем із харчуванням та в міжособистісних стосунках. Вивчення функціональної структури нюхового аналізатора відіграє важливу роль як у клінічних, так і в експериментальних дослідженнях, проте питання про його морфометричні особливості в людини потребує більш детального вивчення. Матеріалом дослідження були 18 пар нюхових цибулин чоловіків та жінок віком від 30 до 90 років, які було виділено на базі Полтавського обласного паталогоанотомічного бюро. З метою об'єктивізації даних, отриманих на мікропрепаратах, визначалися такі морфометричні показники: питома площа клітинних елементів; питома вага мітральних нейроцитів у всій популяції клітин; відсоткове співвідношення відносної кількості між клітинними елементами, кровоносними мікросудинами, фібрилярними компонентами та гомогенними еозинофільними тільцями. Кореляційний аналіз морфометричних показників у загальній сукупності вибірки виявив існування зворотного зв'язку середньої сили між відносною кількістю гомогенних еозинофільних клітин та відносною кількістю клітинних елементів та кровоносними мікросудинами, що, у свою чергу, вказує на етіопатогенетичні механізми утворення цих структур. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що мітральні клітини, як одні з найбільш диференційованих у нюхових цибулинах, чутливі до розвитку гіпоксичних станів. Таким чином за умов цереброваскулярної патології відносна кількість кровоносних мікросудин зменшується, що призводить до порушення трофіки нервової тканини і, як наслідок, може призвести до нейроцитолізу мітральних клітин. Зміни судинного та клітинного компонентів вказують на різний патогенез змін нюхових цибулин при цих патологіях і свідчать про те, що еозинофільні гомогенні клітини є результатом апоптотичного нейроцитолізу на тлі розвитку гіпоксичних станів.