Симуляційне навчання – ефективне доповнення до традиційних методик викладання дитячої терапевтичної стоматології

Abstract

В останні роки в галузі медичної освіти спостерігається значний перехід від використання традиційних методів викладання до більш інноваційних підходів, таких як симулятивне навчання. Це особливо актуально у дитячій терапевтичній стоматології, де навички та впевненість лікаря мають вирішальне значення для успішної взаємодії з маленькими пацієнтами. Традиційні методи викладання, такі як лекції та семінари, надають студентам теоретичну базу, але часто не дозволяють їм розвивати практичні навички, необхідні для роботи з дітьми. У дитячій терапевтичній стоматології, де важливе як знання анатомії і фізіології, так й уміння встановити контакти з дитиною, традиційні підходи можуть бути недостатніми. Студенти можуть зіткнутися з труднощами при спробі застосувати теоретичні знання на практиці, особливо у стресових ситуаціях, пов'язаних із лікуванням дітей. Симулятивне навчання, навпаки, пропонує більш інтерактивний та практико-орієнтований підхід. Використання симуляторів та рольових ігор дозволяє студентам відпрацьовувати навички у безпечному та контрольованому середовищі. Вони можуть практикувати різні сценарії, такі як лікування карієсу або проведення профілактичних процедур, взаємодіючи з "пацієнтами" (симуляторами або акторами), що допомагає розвивати не лише технічні навички, а й емоційний інтелект, необхідний для роботи з дітьми. Однією з ключових переваг симулятивного навчання є можливість отримання зворотного зв'язку у реальному часі. Студенти можуть аналізувати свої дії, виявляти помилки та коригувати їх, що сприяє глибшому розумінню матеріалу. Крім того, симуляція дозволяє створити умови, наближені до реальної практики, що значно підвищує рівень впевненості студентів перед виходом на клінічну практику. In recent years, the field of medical education has seen a significant shift from traditional teaching methods to more innovative approaches such as simulation-based learning. This is particularly true in pediatric dentistry, where the skills and confidence of the practitioner are crucial for successful interaction with young patients. Traditional teaching methods such as lectures and seminars provide students with a theoretical basis, but often do not allow them to develop the practical skills necessary to work with children. In pediatric dentistry, where both knowledge of anatomy and physiology and the ability to establish contact with the child are important, traditional approaches may not be sufficient. Students may face difficulties when trying to apply theoretical knowledge to practice, especially in the stressful situations associated with treating children. Simulation-based learning, in contrast, offers a more interactive and practice-oriented approach. The use of simulators and role-playing games allows students to practice skills in a safe and controlled environment. They can practice different scenarios, such as treating caries or performing preventive procedures, interacting with "patients" (simulators or actors), which helps to develop not only technical skills, but also the emotional intelligence necessary for working with children. One of the key advantages of simulation-based learning is the ability to receive real-time feedback. Students can analyze their actions, identify errors and correct them, which contributes to a deeper understanding of the material. In addition, simulation allows you to create conditions close to real practice, which significantly increases the level of confidence of students before entering clinical practice.