Вплив антисептичних препаратів на нетипових представників оральної мікробіоти у порожнині рота жінок із бактеріальним вагінозом

Abstract

Вступ. Мікрофлора порожнини рота людини представлена більш як 400 видами мікроорганізмів. Перехресне інфікування відкритих порожнин людського організму призводить до появи нетипових представників, такі як Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae, що є збудниками бактеріального вагінозу. Мета. Порівняти клінічний вплив на Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae 0,2% хлоргексидину та 0,25% деквалінію хлориду у порожнині рота жінок, що страждають на бактеріальний вагіноз. Матеріали і методи дослідження. У дослідженні приймали участь 40 жінок дітородного віку (18-45 років), у яких був зареєстрований бактеріальний вагіноз на основі обстеження лікарем акушером-гінекологом. Пацієнток розбито на 2 групи по 20 жінок у кожній, в залежності від препарату, яким проводили антисептичну обробку порожнини рота: у І групі - 0,2% хлоргексидином, у ІІ – 0,25% деквалінію хлоридом. Клінічно обстежували пацієнток до початку лікування та через 14 діб після його завершення. Обстеження включало в себе визначення індекса Гріна-Верміліона, iндекси РМА (в модифiкації Parma), комплексний пародoнтaльний iндeкс за Леусом (КПІ), пpoбу Писaрева–Шиллера, чиcло Свракoва. Діагноз сформовано за класифiкацiєю Н.Ф. Данилeвського (1994). Виявлення Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginae проведено методом полімеразної ланцюгової реакції. Результати. При суб’єктивному обстеженні визначалось зникнення скарг на кровоточивість, галітоз, відчуття дискомфорту в зоні ясен у 75% пацієнток І групи і у 95% жінок ІІ групи. Показник індексу РМА І групи був вищий за показник ІІ групи на 7,89%. Різниця між показниками груп комплексного пародонтального індексу за Леусом після лікування склала 0,267 бали. Показник числа Свракова жінок ІІ групи став нижчий на 0,28 бали за результат пацієнток І групи. Після лікування Gardnerella vaginalis на 15% менше виявлялась у пацієнток ІІ групи порівняно з особами ІІ групи, як і Atopobium vaginaе де різниця показників склала ідентичні 15%. Висновки. Після лікування показники проведених індексів нижчі у 1,2-1,6 рази, відсоток реєстрації Gardnerella vaginalis та Atopobium vaginaе нижчий на 15%, порівняно із стандартизованим антисептиком, яким є 0,2% хлоргексидин. Introduction. The microflora of the human oral cavity is represented by more than 400 types of microorganisms. Cross-infection of open cavities of the human body leads to the appearance of atypical representatives, such as Gardnerella vaginalis and Atopobium vaginae, which are the causative agents of bacterial vaginosis. Objective. To compare the clinical effect of 0.2% chlorhexidine and 0.25% dequalinium chloride on Gardnerella vaginalis and Atopobium vaginae in the oral cavity of women suffering from bacterial vaginosis. Materials and methods. 40 women of childbearing age (18-45 years old) with clinically confirmed bacterial vaginosis were included in the study. The patients were divided into 2 groups of 20 women each, depending on the antiseptic used for the treatment of the oral cavity: the group I - 0.2% chlorhexidine, the group II - 0.25% dequalinium chloride. The patients were clinically examined before the start of the treatment and in 14 days after its completion. The examination included the determining Green-Vermilion index, PMA indices (in the Parma modification), complex periodontal index according to Leus (KPI), Pisarev-Shiller test, Svrakov number. The diagnosis is based on the classification of N.F. Danylevskyi (1994). Detection of Gardnerella vaginalis and Atopobium vaginae was carried out by the method of polymerase chain reaction. Results. After the treatment course, 75% of patients in the group I and 95% of women in the group II reported the disappearance of symptoms of bleeding, halitosis, and feeling of gum discomfort. The indicator of the RMA index in the group I was higher than the indicator in the II group by 7.89%. The difference between the indicators of the complex periodontal index according to Leus after treatment was 0.267 points. After the treatment course, Gardnerella vaginalis was detected by 15% less in patients of the group I compared to individuals of the group II; the similar situation was in terms of Atopobium vaginae, where the difference in indicators was identical to 15%. Conclusion. After the treatment completion, the indicators of the studied indices are lower in 1.2-1.6 times, the percentage of Gardnerella vaginalis and Atopobium vaginae detection is lower by 15%, compared to the standardized antiseptic, 0.2% chlorhexidine.