Характеристика кореляційних зв’язків когнітивних і психоемоційних порушень у пацієнтів у гострому періоді мозкового ішемічного інсульту в різних каротидних басейнах

Abstract

Однією з найпоширеніших причин смерті є мозкові інсульти, котрі в більшості країн посідають третє місце за частотою в структурі летальності населення. Поширеність інсультів в Україні – одна з найвищих у Європі. В останні роки спостерігається зростання поширеності постінсультних когнітивних і тривожно-депресивних порушень. Мета – виявлення та аналіз особливостей кореляційних зв’язків когнітивних та психоемоційних порушень в осіб у гострому періоді мозкового ішемічного інсульту різної півкульової локалізації. Матеріали і методи. У дослідження включено 43 пацієнта (загальна група постінсультних пацієнтів, середній вік у групі становив 59,81±1,28 років). Правопівкульовий ішемічний інсульт спостерігався в 20 хворих (46,5%, група 1; середній вік – 61,25±1,98 років), лівопівкульовий – у 23 пацієнтів (53,5%, група 2; середній вік – 58,57±1,67 років). Контрольну групу склали 16 практично здорових осіб (10 чоловіків та 6 жінок; середній вік становив 59,5±1,74 років). Усім пацієнтам було проведено комплексне нейропсихологічне тестування. Період обстеження – 3-7 день досліджуваної судинно-мозкової катастрофи. Оцінку нейрокогнітивного статусу проводили з використанням Mini-Mental State Examination, Montreal Cognitive Assessment Scoring, шкали депресії Бека, опитувальника реактивної та особистісної тривожностей Спілбергера-Ханіна. Аналіз отриманих результатів показав, що в осіб із лівопівкульовим ішемічним інсультом спостерігається позитивна кореляція показників постінсультних когнітивних порушень (загальний бал Mini-Mental State Examination = 21,3±0,61, Montreal Cognitive Assessment Scoring = 18,22±0,9) із показниками дисфункції мови та мовлення, пам’яті, порівняно з особами з ішемічним інсультом у басейні правої каротиди, в яких позитивні кореляційні зв’язки спостерігаються між показниками постінсультних когнітивних порушень (загальний бал Mini-Mental State Examination = 24,05±0,52, Montreal Cognitive Assessment Scoring = 21,35±0,84) і показниками дисфункції уваги та абстрактного мислення. Показники депресивних порушень мали позитивну кореляцію з показниками постінсультної когнітивної дисфункції тільки в групі лівопівкульового ішемічного інсульту, тоді як ступінь і частота депресивних порушень достовірно частіше спостерігалися при локалізації ішемічного вогнища в правій півкулі, як і особистісна й реактивна тривожності, що достовірно частіше асоціювалися з правопівкульовим інсультом, а їх показники мали прямі кореляційні зв’язки в обох групах хворих. Проаналізовані в даному дослідженні особливості кореляційних зв’язків психодіагностичних показників із урахуванням латералізації ішемічного вогнища можуть бути основою для застосування окремих субтест-блоків указаних психодіагностичних шкал у пацієнтів із півкульовим ішемічним інсультом. Даний підхід потребуватиме від лікаря менше часу для оцінювання й може зробити шкалу доступнішою для ширшого використання та прискорення скринінгу нейрокогнітивного статусу для оптимізації терапевтично-реабілітаційних заходів.

Cerebral stroke is one of the most common causes of death; in most countries it is ranking the third posi-tion by the incidence rate. The prevalence of strokes in Ukraine is one of the highest in Europe. In recent years, there has been an increase in the prevalence of post-stroke cognitive and anxiety-depressive disor-ders. The aim of the study is to identify and analyze the features of correlations between cognitive and psy-cho-emotional disorders in people in the acute period of cerebral ischemic stroke of different hemispheric lo-calization. Materials and methods. The study included 43 post-stroke patients, average age 59.81±1.28 years. The dextrocerebral ischemic stroke was diagnosed in 20 patients (46.5%, group 1; average age 61.25±1.98 years), sinistrocerebral ischemic stroke was detected in 23 patients (53.5%, group 2; average age 58.57±1.67 years). The control group consisted of 16 healthy individuals (10 men and 6 women, the av-erage age 59.5±1.74 years). All patients underwent comprehensive neuropsychological testing. The exami-nation was carried out on the 3rd- 7th days following the cerebrovascular event.Assessment of neurocogni-tive status was performed by using the Mini-Mental State Examination, the Montreal Cognitive Assessment Scoring, Beck’s Depression Scale, and the Spielberger-Khanin Reactive and Personal Anxiety Question-naire. The analysis of the results obtained showed that the patients with sinistrocerebral ischemic stroke have a positive correlation between post-stroke cognitive impairment (total score Mini-Mental State Examina-tion = 21.3±0.61, Montreal Cognitive Assessment Scoring = 18.22±0.9) and indicators of language, speech and memory dysfunctions as compared to the individuals with ischemic stroke in the right carotid pool, who have positive correlations between indicators of post-stroke cognitive impairment (total score Mini-Mental State Examination = 24.05±0.52, Montreal Cognitive Assessment Scoring = 21.35±0.84) and indicators of at-tention and abstract thinking dysfunction. Indicators of depressive disorders positively correlate with indica-tors of post-stroke cognitive dysfunction only in the group of sinistrocerebral ischemic stroke, while the de-gree and frequency of depressive disorders are significantly more often observed when ischemic focus is lo-calized in the right hemisphere, and their indicators have direct correlations in both groups of patients. The features of correlations between psychodiagnostic indicators taking into account lateralization of the ischemic centre, investigated in the study, can serve as a ground for applying separate subtest-blocks of the specified psychodiagnostic scales for patients with hemispheric ischemic stroke. This approach is time-saving, and can make the scale more widely available and accelerate the screening of neurocognitive status in order to optimize therapeutic and rehabilitation interventions